Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №559/4740/25 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №559/4740/25

Суддя: Збитковська Т. І.

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Рівне

Справа № 559/4740/25

Провадження № 33/4815/535/26

Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.

з участю:

захисника – адвоката Фесенка Я.Є.

секретаря судового засідання – Міщук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з власними технічними засобами адвоката Фесенка Я.Є. матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Фесенка Я.Є. на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01 грудня 2025 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01 грудня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч.2 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

З постанови суду слідує, що 12.10.2025 року о 19 год. 46 хв. у с.Поча по вул.Рикуна 63 ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12.02.2025 року, повторно протягом року керував т/з Spark д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом газоаналізатора Drager Alcotest 6820 з результатом 2,34 ‰.

У поданій апеляційній скарзі адвокат Фесенко Я.Є. вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою. Вказує, що працівниками поліції порушено процедуру огляду, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому відносно нього діє спеціальна процедура огляду.

Просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день і час розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився. Захист інтересів здійснює захисник-адвокат Фесенко Я.Є.

Заслухавши доводи адвоката Фесенка Я.Є. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, долучене на клопотання апелянта процесуальне рішення рівненського апеляційного суду від 17 квітня 2026 року, щодо ОСОБА_1 , й викладене в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга – частковому задоволенню.

Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне вчинення будь-якого з порушень,передбачених частиною першою цієї статті.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі – Інструкція).

Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 481461 від 12.10.2025 р. (а.с. 2), результату тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820, результат огляду становить 2,34 ‰ (а.с.5), акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6), направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 7), зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 481461 не керувати транспортним засобом протягом 24-х годин (а.с.8), відеозаписах.

З відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу Spark д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 працівники поліції виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували йому пройти огляд на місці зупинки. ОСОБА_1 погодився та пройшов такий огляд з результатом 2,34 ‰, результат якого не оспорював, зазначаючи: «я знаю, що я п`яний, я пив сьогодні цілий день» (відеофайл export-yh7j4.mp4, час: 07 хв. 40 с. – 16 хв. 25с.).

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та зупинки працівниками поліції підтверджується відеоматеріалами з відеореєстратора з машини працівників поліції (відеофайл 2025_1012_194227_013A.MP4).

Апеляційний суд не вбачає порушень під час оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , яким на момент події не надано доказів виконання обов`язків війської служби, і матеріали провадження не містять доказів оскарження ОСОБА_1 будь-яких неправомірних, на його думку, дій працівників поліції.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 визнано винним і у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, з накладенням остаточного стягнення із застосуванням положень ст.36 КУпАП.

Між тим, з наданого в розпорядження апеляційного суду процесуального рішення – постанови Рівненського апеляційного суду від 17 квітня 2026 року слідує, що постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 лютого 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП скасовано і провадження в цій частині закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

За таких обставин провадження у даній справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП підлягає закриттю, а положення ст.36 КУпАП – виключенню з резолютивної частини постанови місцевого суду.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 змінити.

ОСОБА_1 вважати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з накладенням стягнення - 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Виключити з резолютивної частини постанови покликання суду на застосування положень ст.36 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Т.І.Збитковська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua