Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №296/7411/23 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/7411/23 Головуючий у 1-й інст. Маслак В. П.

Категорія 12 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Григорусь Н.Й., Талько О.Б.

з участю секретаря

судового засідання Драч Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/7411/23 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Преміум Парк 14/4» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватна організація «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки», Обслуговуючий кооператив «Житлово – будівельний кооператив «Кварталбуд– 22», про приведення фасаду квартири у попередній стан шляхом знесення сходів

за апеляційними скаргами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Преміум Парк 14/4», ОСОБА_1 , Приватної організації «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки»

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Маслак В.П.,

у с т а н о в и в:

У серпні 2023 року ОСББ «Преміум Парк 14/4» звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок привести фасад квартири АДРЕСА_1 в попередній стан шляхом знесення сходів від зазначеної квартири на земельну ділянку прибудинкової території.

На обґрунтування позову вказувало, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , де створено ОСББ «Преміум Парк 14/4».

Згідно договору оренди нежитлового приміщення від 29.06.2021 відповідач передала в оренду вказану квартиру приватній організації «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки».

Земельна ділянка по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 1810136600:04:022:0017 належить обслуговуючому кооперативу «ЖБК Кварталбуд 22» на підставі договору суперфіцію терміном з 16.03.2016 по 23.03.2024, укладеного на підставі рішення Житомирської міської ради від 16.03.2016 р. № 178.

Відповідач, як власник вказаної квартири, у фасаді будинку АДРЕСА_3 зробила витвір та до балкону вказаного приміщення встановила сходи, які стаціонарно закріплені на земельної ділянці по АДРЕСА_2 .

Таким чином, здійснивши реконструкцію фасаду будинку АДРЕСА_3 у квартирі АДРЕСА_4 , з улаштуванням стаціонарних сходинок, відповідач, на думку скаржника, порушила вимоги ст. 42 Земельного Кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст.369, ст. 375, ч. 1 ст. 376 ЦК України, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 6, п.1 ч.2 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок привести фасад нежитлового приміщення АДРЕСА_1 в попередній стан, шляхом знесення сходів прибудованих до нежитлового приміщення №71 в будинку АДРЕСА_3 . У стягненні витрат на правничу допомогу, які були понесені представником позивача під час розгляду справи – відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Преміум Парк 14/4» судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що відмовляючи у задоволенні вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції вказав, що така сума гонорару визначена за участь адвоката щодо розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції. Сторони договору не погодили суму гонорару окремо за розгляд справи судом першої інстанції, а суд не наділений правом визначати таку суму самостійно, тому в задоволенні таких вимог відмовлено.

Проте, на думку скаржника, шляхом ділення суми 30 000,00 грн на два (суд першої та апеляційної інстанцій), можна зробити висновок, що позивач та адвокат позивача погодили по 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за першу та апеляційну інстанцію.

Вказує, що відповідач не заперечував щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача та не подавав клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

Зокрема, на думку скаржника, суд не може на власний розсуд зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню.

Окрім того, оскільки справа буде знаходитись на розгляді в суді апеляційної інстанції, то стягуванню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватна організація «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, невідповідність висновків обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги представник скаржника вказував, що висновки суду, що «відповідач самовільно, за відсутності згоди співвласників, виконавчого органу ОСББ «Преміум парк 14/4», та отримання дозволу від органу місцевого самоврядування на реконструкцію власного нежитлового приміщення, вніс зміни до зовнішньої стіни нежитлового приміщення №71, яка є конструктивним елементом та частиною фасаду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом влаштування окремого входу до приміщення за рахунок здійснення прорізу у віконній рамі балкону та встановив до входу в нежитлове приміщення сходи, закріпивши такі на земельній ділянці», є передчасними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Вважає, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про порушення відповідачем вимог Порядку зміни фасаду, затвердженого протоколом загальних зборів ОСББ «Преміум Парк 14/4» № 3 від 03.06.2023, фактично проігнорував ключову обставину, яка безпосередньо впливає на правову оцінку дій відповідача, а саме те, що ОСОБА_1 звернулася до Управління ДАБК Житомирської міської ради щодо розроблення проектної документації 22.05.2023 року, тобто до моменту ухвалення загальними зборами ОСББ Порядку зміни фасаду.

Ця обставина, на думку скаржника, має істотне значення, оскільки на час ініціювання відповідачем процедури оформлення проектної документації Порядок зміни фасаду юридично не існував і не міг встановлювати для неї жодних обов`язків чи додаткових обмежень. За своєю правовою природою Правила зміни фасаду, затверджені рішенням загальних зборів ОСББ №3 від 03.06.2023, є нормативно-правовим актом індивідуальної дії, оскільки вони регулюють поведінку чітко визначеного кола осіб співвласників конкретного багатоквартирного будинку, та спрямовані на встановлення внутрішніх правил користування і переобладнання спільного майна в межах ОСББ. Оцінюючи дії відповідача як такі, що нібито порушують Порядок зміни фасаду, затверджений протоколом загальних зборів ОСББ «Преміум Парк 14/4» №3 від 03.06.2023, суд не врахував фундаментальний принцип закріплений у ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Оскільки конституційні норми є нормами прямої дії, положення Правил зміни фасаду не можуть поширюватися на правовідносини, що виникли до моменту їх затвердження, а також не можуть створювати будь-які юридичні обов`язки чи наслідки для дій, які були вчинені до 03.06.2023.

Доводи, що позивач не погоджував дії ОСОБА_1 щодо реконструкції фасаду та облаштуванням окремого входу, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовується поведінкою позивача. Звертає увагу, що позивач у 2021 році звертався до Господарського суду Житомирської області (справа №906/1202/21) із позовом до Приватної організації «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки» (третя особа у даній справі) про усунення перешкод у здійсненні права власності на спільне майно у багатоквартирному будинку та просив заборонити Приватній організації «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки»» використовувати приміщення під`їзду в корпусі №4 житлового багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 та дитячого майданчика на прибудинковій території будинку при здійсненні діяльності з надання освітніх послуг дошкільного закладу дітям і особам, які не є співвласниками будинку. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Приватна організація «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки» неправомірно здійснює діяльність з надання послуг у сфері дошкільної освіти у нежитловому приміщенні №71 площею 97,4 кв.м в корпусі №4 житлового багатоквартирного будинку, оскільки дане приміщення не має окремого входу та закріпленої за ним земельної ділянки. Внаслідок незаконного здійснення відповідачем діяльності порушуються права співвласників будинку, так як відвідувачі закладу та діти використовують спільне майно співвласників будинку – під`їзд для входу/виходу до нежитлового приміщення та прибудинкову територію з дитячим майданчиком для прогулянок дітей без згоди співвласників будинку та всупереч встановленій рішенням загальних зборів забороні.

Зазначає, що позачерговими загальними зборами співвласників ОСББ «Преміум Парк 14/4» від 07.07.2021 було прийнято рішення про заборону власникам та орендарям нежитлового приміщення №71 площею 97,4 кв. м. використовувати загальний вхід до секції багатоквартирного будинку та дитячий майданчик біля будинку у комерційних цілях, тобто для ведення бізнесу з надання послуг дитячого садка чи інших аналогічних послуг, пов`язаних з вихованням дітей. Разом з тим саме позивач зазначав про порушення відповідачем норм ДБН (в частині відсутності улаштування окремих виходів назовні) та здійснення діяльності всупереч вимогам законодавства, надаючи освітні послуги у сфері дошкільної освіти використовуючи нежитлове приміщення, яке не має окремого входу та окремої земельної ділянки. При цьому посилався на Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 26.03.2019 №87, яким затверджені ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», за пунктом 5.37 яких допускається розташування в житлових будинках вбудованих і вбудовано-прибудинкових груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку за умови улаштування окремих виходів назовні. Допускається розташування ясел-садків у вбудовано-прибудованих приміщеннях першого-другого поверху житлових будинків не нижче ІІ ступеня вогнестійкості за умови виділення в окремий протипожежний відсік та наявності окремих виходів назовні і виділеної земельної ділянки закладу згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 та ДБН В. 2.2.4.

Вказує, що суд у справі № 906/1202/21 дійшов висновку, що розташування в житлових будинках вбудованих і вбудовано-прибудинкових груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку може бути здійснено з дотриманням встановленого порядку, зокрема, за умови улаштування окремого виходу-входу, який повинен бути ізольований від жилої частини будинку та виділення для даної мети окремої земельної ділянки. У цій справі суд вважав безпідставними доводи відповідача про те, що заборона входу до орендованого приміщення буде означати неможливість його використання за цільовим призначенням, оскільки відповідно до п. 3.2.3 Договору оренди нежитлового приміщення від 29.06.2021 орендар має право переобладнати та оформити об`єкт оренди для використання за призначенням та відповідно до мети використання за письмовим погодженням орендодавця. Тобто, у разі облаштування окремого входу ізольованого від житлової частини будинку Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки» не позбавлений права здійснювати діяльність з надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 .

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.10.2022, яке залишено без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023, позовні вимоги були задоволені. Приватній організації «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки» заборонено використовувати приміщення під`їзду та дитячого майданчика на прибудинковій території при здійсненні діяльності з надання освітніх послуг дошкільного закладу дітям і особам, які не є співвласниками будинку.

Вважає, що позовні вимоги позивача у даній справі свідчать про зловживання своїм правом та використання цього права на шкоду відповідачу. Позивач просить суд зобов`язати відповідача зняти сходи та привести фасад будинку до попереднього стану, попри те що існувало та продовжує діяти рішення загальних зборів ОСББ, яким заборонено використовувати загальний під`їзд та дитячий майданчик для ведення діяльності у нежитловому приміщенні №71. Крім того у справі №906/1202/21 Господарський суд Житомирської області чітко визначив, що діяльність закладу дошкільної освіти можлива лише за умови облаштування окремого входу, ізольованого від житлової частини будинку, та наявності виділеної земельної ділянки.

Зазначає, що висновки суду, викладені у рішенні, яке набрало законної сили, мають преюдиційне значення для всіх учасників відповідних правовідносин. Така поведінка позивача свідчить про використання останнім свого права на зло відповідачу, недотримання принципу добросовісності сторін у цивільному судочинстві та відповідає ознакам зловживання процесуальними правами, що суперечить положенням ст. 44 ЦПК України.

Водночас задоволення позовних вимог призведе до фактичної неможливості використання належного на праві приватної власності ОСОБА_2 нежитлового приміщення за його цільовим призначенням. Усунення облаштованого окремого входу та сходів позбавить власника будь-якої можливості забезпечити доступ до приміщення без використання спільного майна - під`їзду, використання якого загальними зборами ОСББ вже заборонено, а також без порушення чинного рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/1202/21. Аналогічні негативні наслідки понесе і третя особа - Приватна організація «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки»», яка здійснює господарську діяльність у зазначеному приміщенні. Незалежно від специфіки діяльності орендаря, приміщення без доступу відвідувачів є непридатним для використання та перешкоджає провадженню підприємницької діяльності всупереч приписам ст. 42 Конституції України, яка гарантує право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. У вказаній справі наявне порушення прав і законних інтересів ОСОБА_2 та Приватної організації «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки», оскільки вони фактично позбавлені права використовувати нежитлове приміщення за його цільовим призначенням. Всупереч вимогам ст. 14 та 15 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ перешкоджає ОСОБА_2 у реалізації права власності, яке є непорушним відповідно до положень ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України.

Щодо підсудності, то на переконання скаржника дані правовідносини є господарськими за своєю правовою природою. У позові ОСББ «Преміум Парк 14/4», обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що відповідачка, здійснюючи реконструкцію фасаду, не отримала погодження виконавчого органу ОСББ «Преміум парк 14/4» на реконструкцію власного нежитлового приміщення, що пов`язано із зміною фасаду будинку шляхом облаштування окремого виходу та сходів, чим порушила підпункт 3 пункту 2.3 розділу 2 Загальні положення Порядку зміни фасаду, затвердженого протоколом загальних зборів ОСББ «Преміум парк 14/4» № 3 від 03.06.2023, яким передбачено, що задля досягнення мети встановлення даного Порядку загальні збори ОСББ уповноважують виконавчий орган управління Об`єднання надавати дозвіл на реконструкцію фасаду в тих об`ємах, які не вимагають системної реконструкції, розробки проекту і погодження його в органах архітектурно-будівельного контролю. Отже, спірні правовідносини виникли між позивачем (ОСББ «Преміум Парк 14/4») та відповідачем ( ОСОБА_2 ) з приводу неправомірних, на думку позивача, дій щодо невиконання відповідачем рішень загальних зборів ОСББ «Преміум Парк 14/4» № 3 від 03.06.2023р., що призводять до порушення прав інших співвласників щодо користування спільним майном власників багатоповерхового будинку. При цьому позивачем заявлено вимогу про приведення фасаду квартири у попередній стан шляхом знесення сходів Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України (постанови від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18, пункт 4.19), від 01 квітня 2020 року у справі № 813/1056/18 (провадження № 11-1012апп19, пункт 40), від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15 (провадження № 11-1106апп19, пункт 39)). З огляду на те, що даний спір стосується управління спільним майном будинку, а відповідач є власником нежитлового приміщення у будинку за адресою: АДРЕСА_5 та, відповідно, членом ОСББ «Преміум Парк 14/4» та є носієм корпоративних прав, отже з метою захисту порушених корпоративних прав інших співвласників ОСББ «Преміум Парк 14/4» мало вирішувати цей спір у порядку господарського судочинства. У віднесенні цієї справи до юрисдикції господарських судів визначальним є саме встановлення між сторонами характеру корпоративних правовідносин, а також суб`єктний склад учасників справи, предмет та підстави позову, що виключає вирішення такого спору у порядку цивільного судочинства. Тому, на переконання скаржника, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 15.10.2025 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що вона є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , яке було нею придбано для здачі в оренду та отримання прибутку, тобто здійснення підприємницької діяльності. Відповідно до договору оренди від 29.06.2021 вона передала належне їй нежитлове приміщення в оренду Приватній організації «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки».

Вказує, що за цією ж адресою було створено ОСББ «Преміум Парк 14/4», яке було проти діяльності дитячих закладів дошкільної освіти у їх корпусі.

Вважає, що судом першої інстанції не були досліджені докази, що підтверджують умисні дії голови ОСББ «Преміум Парк 14/4», направлені на перешкоджання підприємницької діяльності.

Зазначає, що 22.05.2023 ОСОБА_1 звернулася до Управління ДАБК Житомирської міської ради за розробкою проектної документації, яка була затверджена 07.06.2023 даним управлінням. 09.06.2023 ОСОБА_1 подала до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). На підставі затвердженої проектної документації відповідачем ОСОБА_1 у фасаді будинку за адресою: АДРЕСА_5 було зроблено витвір під вхідні двері у балконі нежитлового приміщення №71, від яких влаштовано сходи, стаціонарно закріплені на земельній ділянці, на якій розташований житловий будинок.

Звертає увагу, що ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що відповідачем було порушено Порядок зміни фасаду, затверджений протоколом загальних зборів ОСББ «Преміум Парк 14/4» № 3 від 03.06.2023р. Згідно з підпунктом 3 пункту 2.3 розділу 2 цього Порядку, за для досягнення мети встановлення даного Порядку загальні збори ОСББ уповноважують виконавчий орган управління Об`єднання надавати дозвіл на реконструкцію фасаду в тих об`ємах, які не вимагають системної реконструкції, розробки проекту і погодження його в органах архітектурно-будівельного контролю.

Відтак, суд першої інстанції, дійшовши висновку про порушення відповідачем вимог Порядку зміни фасаду, затвердженого протоколом загальних зборів ОСББ «Преміум Парк 14/4» № 3 від 03.06.2023 року, фактично проігнорував ключову обставину, яка безпосередньо впливає на правову оцінку дій відповідача, а саме - ОСОБА_1 звернулася до Управління ДАБК Житомирської міської ради щодо розроблення проектної документації 22.05.2023, тобто до моменту ухвалення загальними зборами ОСББ Порядку зміни фасаду. Зазначена інформація міститься у Повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

На переконання скаржника, у вказаній справі наявне порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 та Приватної організації «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки», оскільки вони фактично позбавлені права використовувати нежитлове приміщення за його цільовим призначенням, а також перешкоджає ОСОБА_1 у реалізації права власності.

Інші доводи апеляційної скарги є тотожними доводам апеляційної скарги Приватної організації «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки».

Учасники справи своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.

У додаткових поясненнях представник позивача вказував, що посилання апелянта на наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 26.03.2019 р. № 87, яким затверджені ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», на пунктом 5.37. вказаних ДБН, є безпідставним, оскільки він суперечить нормам ч.ч. 1, 2 ст. 369, ст. 375, ч. 1 ст. 376 Цивільного Кодексу України (надалі - ЦК України), п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 6, п.1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та є нижчим за юридичну силу ЦК України та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Посилання відповідачів на те, що ОСОБА_1 звернулася до Управління ДАБК Житомирської міської ради щодо розроблення проектної документації 22.05.2023 року, тобто до моменту ухвалення загальними зборами ОСББ Порядку зміни фасаду на правильність висновків суду першої інстанції не впливає, оскільки само по собі звернення відповідача до Управління ДАБК Житомирської міської ради щодо розроблення проектної документації не надає право відповідачу здійснювати будь-які будівельні роботи. Посилання апелянта на те, що Порядок зміни фасаду на час ініціювання відповідачем процедури оформлення проектної документації, юридично не існував і не міг встановлювати для неї жодних обов`язків чи додаткових обмежень, є безпідставним та не доведеним, оскільки саму самовільну прибудову відповідач почав створювати після затвердження Порядку зміни фасаду.

Окрім того, повідомлення відповідача про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), внесено до Єдиного державного реєстру, після якого надається право здійснювати будівельні роботи, лише 14.06.2023, тобто вже після ухвалення загальними зборами ОСББ Порядку зміни фасаду, та вказаний Порядок мав бути врахований відповідачем при зміні фасаду будинку.

В судовому засіданні представник Приватної організації «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки» свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримала, просила їх задовольнити, у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, у задоволенні апеляційних скарг Приватної організації «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки» та ОСОБА_1 відмовити.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та їх вимог, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 341110176 від 01.08.2023, нежитлове приміщення №71 за адресою: АДРЕСА_3 , на праві власності належить ОСОБА_1 (а.с. 12 т.1).

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 29.06.2021 фізична особа ОСОБА_1 передала у тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , ПО «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки» (а.с. 14-17 т.1).

Згідно п.1.1 договору оренди одночасно з правом оренди нежитлового приміщення орендарю надається право користування земельною ділянкою, яка прилягає до об`єкта оренди, у розмірі, необхідному для досягнення мети оренди.

ОСОБА_1 09.06.2023 подала до Управління державного архітектурно- будівельного контролю Житомирської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (а.с.9 -11 т.1). Згідно повідомлення об`єктом будівництва є реконструкція власного нежитлового приміщення №71 (без змін зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані) за рахунок влаштування вхідної групи консольного типу за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 , створено ОСББ «Преміум Парк 14/4» (а.с. 13 т.1).

З фотографій, наданих представником позивача, встановлено, що відповідач у фасаді будинку АДРЕСА_3 зробив витвір під вхідні двері у балконі нежитлового приміщення №71, від яких влаштував сходи, стаціонарно закріплені на земельній ділянці по АДРЕСА_2 (а.с. 29,30 т.1).

Згідно підпункту 3 пункту 2.3 розділу 2 Загальні положення Порядку зміни фасаду, затвердженого протоколом загальних зборів ОСББ «Преміум Парк 14/4» № 3 від 03.06.2023, передбачено що задля досягнення мети встановлення даного Порядку загальні збори ОСББ уповноважують виконавчий орган управління Об`єднання надавати дозвіл на реконструкцію фасаду в тих об`ємах, які не вимагають системної реконструкції, розробки проекту і погодження його в органах архітектурно-будівельного контролю (а.с. 18-20 т.1).

Задовольняючи часткового позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач самовільно, за відсутності згоди співвласників, виконавчого органу ОСББ «Преміум Парк 14/4», та отримання дозволу від органу місцевого самоврядування на реконструкцію власного нежитлового приміщення (докази протилежного відсутні), вніс зміни до зовнішньої стіни нежитлового приміщення №71, яка є конструктивним елементом та частиною фасаду багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , шляхом влаштування окремого входу до приміщення за рахунок здійснення прорізу у віконній рамі балкону та встановив до входу в нежитлове приміщення сходи, закріпивши такі на земельній ділянці. Тому усунення перешкод у здійсненні прав співвласників багатоквартирного будинку в АДРЕСА_3 , в інтересах яких діє ОСББ, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок привести фасад квартири АДРЕСА_1 в попередній стан, є ефективним способом захисту порушеного права.

Відмовляючи у задоволенні вимог представнику позивача у стягненні витрат на правничу допомогу, місцевий суд виходив з того, що згідно з протоколом погодження гонорару від 11.07.2023, вартість професійної правничої допомоги, що включає в тому числі вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви, участь у судових засіданнях першої та апеляційної інстанції адвоката, складає 30 000,00 грн. Разом з тим, така сума гонорару визначена за участь адвоката щодо розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції. Оскільки сторони договору не погодили суму гонорару окремо за розгляд справи судом першої інстанції, а суд не наділений правом визначати таку суму самостійно, тому в задоволенні вимоги про стягнення 30 000, 00 грн витрат правничої допомоги відмовлено.

Колегія апеляційного суду погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Щодо доводів апеляційних скарг ОСОБА_1 , Приватної організації «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки», колегія суддів вважає їх безпідставними, враховуючи з наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати економічну ситуацію і природні якості землі.

За змістом статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частинами першою-третьою статті 42 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Згідно з четвертим та шостим пунктами частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку є особливим об`єктом права власності на землю, оскільки призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку та має задовольняти інтереси його мешканців.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (частини друга, третя статті 42 ЗК України).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша статті 369 ЦК України).

Співвласники мають право, зокрема, вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників (пункт 1 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників (частина друга статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Співвласники зобов`язані, зокрема, використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням (пункт 3 частини першої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Встановлено, що відповідачка самовільно, за відсутності згоди співвласників, виконавчого органу ОСББ «Преміум Парк 14/4» та отримання дозволу від органу місцевого самоврядування на реконструкцію власного нежитлового приміщення, внесла зміни до зовнішньої стіни нежитлового приміщення №71, яка є конструктивним елементом та частиною фасаду багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , шляхом влаштування окремого входу до приміщення за рахунок здійснення прорізу у віконній рамі балкону та встановив до входу в нежитлове приміщення сходи, закріпивши такі на земельній ділянці.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 26.03.2019 №87, затверджені ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», за пунктом 5.37. яких допускається розташування в житлових будинках вбудованих і вбудовано-прибудинкових груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку згідно з ОСОБА_3 за умови улаштування окремих виходів назовні. Допускається розташування ясел-садків у вбудовано-прибудованих приміщеннях першого-другого поверху житлових будинків не нижче ІІ ступеня вогнестійкості за умови виділення в окремий протипожежний відсік та наявності окремих виходів назовні і виділеної земельної ділянки закладу згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 та ДБН В. 2.2.4.

Тому в силу наведених вище визначень та державних нормативів, розташування в житлових будинках вбудованих і вбудовано-прибудинкових груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку може бути здійснено з дотриманням встановленого порядку, зокрема, за умови улаштування окремого виходу-входу, який повинен бути ізольований від жилої частини будинку та виділення для даної мети окремої земельної ділянки.

Належних і допустимих доказів наявності правових підстав для розміщення металевих сходів на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні ОСББ, стороною відповідача надано не було, а також не надано доказів, що вони мають в користуванні окрему земельну ділянку за вказаною адресою.

Сам по собі факт звернення ОСОБА_1 до Управління ДАБК Житомирської міської ради щодо розроблення проектної документації 22.05.2023, тобто до моменту ухвалення загальними зборами ОСББ Порядку зміни фасаду, зазначених вище обставин не спростовує.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься питання про використання спільного майна.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша статті 376 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно зі статтями 1 і 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна.

Доводи апеляційної скарги, що відповідачем не порушено вимог Порядку зміни фасаду, затвердженого протоколом загальних зборів ОСББ «Преміум Парк 14/4» № 3 від 03.06.2023, оскільки ОСОБА_1 звернулася до Управління ДАБК Житомирської міської ради щодо розроблення проектної документації 22.05.2023, тобто до моменту ухвалення загальними зборами ОСББ Порядку зміни фасаду, колегія відхиляє, оскільки сам факт звернення відповідачки до Управління ДАБК Житомирської міської ради щодо розроблення проектної документації не надає право відповідачу здійснювати будь-які будівельні роботи без згоди співвласників багатоквартирного будинку. Посилання скаржника на те, що Порядок зміни фасаду на час ініціювання відповідачем процедури оформлення проектної документації, юридично не існував і не міг встановлювати для неї жодних обов`язків чи додаткових обмежень, є безпідставним та не доведеним, оскільки саму самовільну прибудову відповідачка почала створювати після затвердження Порядку зміни фасаду.

В постанові від 25 жовтня 2024 року у справі № 344/8665/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виснував: «матеріалами справи підтверджено те, що ОСОБА_1 самовільно, за відсутності згоди співвласників та отримання дозволу від органу місцевого самоврядування на встановлення малої архітектурної форми, встановив до входу в нежитлове приміщення сходи на земельній ділянці, виділеній для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що доведеним є той факт, що саме відповідач самовільно встановив залізні сходи в приміщення, а тому саме на нього відповідно до статті 376 ЦК України покладається обов`язок їх демонтувати. Отже, подання позову про демонтаж сходів, самовільно встановлених на земельній ділянці законним володільцем якої є ОСББ «Наша Оселя-33», відповідає вимогам статті 391 ЦК України».

Окрім того, повідомлення відповідача про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), внесено до Єдиного державного реєстру, після якого надається право здійснювати будівельні роботи, лише 14.06.2023, тобто, вже після ухвалення загальними зборами ОСББ Порядку зміни фасаду, та вказаний Порядок мав бути врахований відповідачем при зміні фасаду будинку.

Посилання апелянтів на рішення господарського суду Житомирської області від 05 жовтня 2022 року по справі № 906/1202/21 щодо того, що суд у справі № 906/1202/21 дійшов висновку що, розташування в житлових будинках вбудованих і вбудовано-прибудинкових груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку може бути здійснено з дотриманням встановленого порядку, зокрема, за умови улаштування окремого виходу-входу, який повинен бути ізольований від жилої частини будинку та виділення для даної мети окремої земельної ділянки, є безпідставним, оскільки предметом спору у справі № 906/1202/21 не було встановлення окремого входу у приміщення відповідача. Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що після детального аналізу вказаної постанови, на яку посилався скаржник у апеляційній скарзі, такі посилання є необґрунтованими, адже встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у наведеній ним справі, і безпосередньо спірні правовідносини є різними.

При улаштування окремого виходу-входу, який ізольований від жилої частини будинку та виділення для даної мети окремої земельної ділянки, відповідач мав дотримуватись Порядку зміни фасаду, затвердженого загальним зборами ОСББ та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Доводи апеляційної скарги відповідача, що позивач, подавши позов, зловживає своїми процесуальними правами, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказані дії позивача є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

Щодо доводів скаржників, що задоволення позовних вимог призведе до фактичної неможливості використання належного на праві приватної власності відповідачу нежитлового приміщення за його цільовим призначенням, є безпідставним, оскільки приміщення відповідача має статус нежитлового приміщення, тому може використовуватись власником за іншим напрямком господарської діяльності.

Відтак, колегія приходить до висновку про доведеність ОСББ порушення його прав на користування прибудинковою земельною ділянкою та обґрунтованість позову в частині зобов`язання відповідача здійснити демонтаж сходів до нежитлового приміщення АДРЕСА_7 .

Посилання представника третьої особи, що розгляд даної справи віднесено до господарської юрисдикції, колегія суддів відхиляє.

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, які передбачено у статті 2 ЦПК України, і до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб`єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 492/1519/15-ц у постанові від 15 січня 2020 року дійшла до висновку, що «критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Під господарською діяльністю, за визначенням статті 3 Господарського кодексу України, розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність)».

Відповідачем в даній справі є фізична особа, а не господарюючий суб`єкт, а тому даний спір підвідомчий суду загальної юрисдикції.

Щодо доводів апеляційної скарги представника позивача ОСББ «Преміум Парк 14/4» - адвоката Бородіна Д.В., колегія зазначає наступне.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження понесених витрат представником позивача в суді першої інстанції було надано договір про надання правничої допомоги від 23.05.2023, укладений між адвокатом Бородіним Д.В. та ОСББ «Преміум Парк 14/4», протокол погодження гонорару від 11.07.2023 (а.с.31 - 32).

Відповідно до п.2.1 договору про надання правничої допомоги оплата за цим договором визначається і здійснюється відповідно до протоколу погодження гонорару, який є невід`ємною частиною договору від 23.05.2023.

Згідно з протоколом погодження гонорару від 11.07.2023 вартість професійної правничої допомоги, що включає в тому числі вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви, участь у судових засіданнях першої та апеляційної інстанції адвоката - 30 000,00 грн.

Разом з тим, як було встановлено місцевим судом, така сума гонорару визначена за участь адвоката щодо розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Оскільки сторони договору (адвокат та клієнт) не погодили суму гонорару окремо за розгляд справи судом першої інстанції, а суд не наділений правом визначати таку суму самостійно, а тому районний суд дійшов правильного висновку, що в задоволенні вимоги про стягнення 30 000,00 грн витрат правничої допомоги слід відмовити.Розмір гонорару визначається виключно за погодженням адвоката з клієнтом (на основі свободи договору), а суд не наділений процесуальним правом втручатися в ці договірні відносини та визначати таку суму самостійно.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 виснував: «Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам».

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Преміум Парк 14/4», ОСОБА_1 , Приватної організації «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки» залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2026 року.

Головуючий Коломієць О. С.

Судді Григорусь Н. Й.

Талько О. Б.