Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №295/5941/17 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/5941/17 головуючий суддя у І інстанції Гулан Н.А.

Номер провадження №33/4805/1392/26

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Волкова Н. Я.

П О С Т А Н О В А

про повернення апеляційної скарги

01 жовтня 2026 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я. по провадженню за апеляційною скаргою захисника Кравчука Юрія Володимироаича Погрібної Тетяни Сергіївни на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 19 червня 2017 року по справі №295/5941/17 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

У провадження Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника Погрібної Тетяни Сергіївни на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 19 червня 2017 року по справі №295/5941/17 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись із вказаною постановою, 18.09.2026 захисник притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Погрібна Т.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити. Одночасно апеляційна скарга, подана захисником Погрібною Т.С., містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

На обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_1 був присутній під час судового розгляду справи та надавав пояснення щодо обставин події. Водночас своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення він у судовому засіданні не визнавав, а викладав власне бачення обставин події та надавав відповідні пояснення. Зазначає, що ОСОБА_1 не має юридичної освіти та на момент розгляду справи не був обізнаний із положеннями КУпАП щодо порядку апеляційного оскарження постанови суду, зокрема щодо встановленого законом десятиденного строку на її оскарження. При цьому, за твердженням захисника, під час розгляду справи йому належним чином не було роз`яснено порядок та строк апеляційного оскарження постанови, а після судового засідання копію постанови на руки не вручали. За таких обставин ОСОБА_1 , будучи юридично необізнаною особою, не усвідомлював необхідності вчинення подальших процесуальних дій, пов`язаних з оскарженням судового рішення, та не мав можливості належним чином ознайомитися з його змістом, мотивами, наведеними судом доказами і правовою оцінкою обставин справи, а відтак визначитися щодо необхідності його апеляційного оскарження.

Крім того, захисник звертає увагу на те, що наявні у ОСОБА_1 документи підтверджують його неодноразові виїзди за межі України протягом 2017–2018 років, що, на її думку, свідчить про те, що його фактичне місце перебування не завжди збігалося з адресою проживання, зазначеною у матеріалах справи. У зв`язку з цим не можна достовірно встановити, що у разі направлення судом копії постанови поштовим зв`язком така кореспонденція була фактично отримана ОСОБА_1 .

Окремо захисник зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, був призваний на військову службу під час мобілізації, яку проходить по теперішній час, та має статус учасника бойових дій. При цьому зазначені обставини, не є самостійною та основною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, однак підлягають врахуванню судом у сукупності з іншими обставинами, що характеризують причини несвоєчасного звернення ОСОБА_1 за судовим захистом. Як зазначає захисник, про можливість апеляційного оскарження постанови ОСОБА_1 фактично дізнався лише у серпні 2026 року від свого побратима. Після цього він вжив необхідних заходів для реалізації права на апеляційне оскарження та звернувся за правовою допомогою. Після звернення ОСОБА_1 за правовою допомогою захисником було подано до суду першої інстанції клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Однак 17 вересня 2026 року судом надано відповідь про те, що матеріали справи знищено у зв`язку із закінченням установленого строку їх зберігання, видано лише копію постанови та копію акта № 39 від 18 серпня 2023 року про вилучення справи для знищення. Таким чином, на даний час об`єктивно відсутня можливість перевірити за матеріалами справи, чи містилися в ній докази вручення ОСОБА_1 копії постанови, чи направлялася така копія поштовим зв`язком та, відповідно, чи була вона ним фактично отримана. Водночас після фактичного отримання інформації про існування постанови та можливість її оскарження ОСОБА_1 без невиправданої затримки звернувся за правовою допомогою, а захисник вжила необхідних заходів для отримання матеріалів справи, ознайомлення із судовим рішенням та підготовки апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апелянта щодо поважності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оглянувши матеріали справи, встановлено наступне:

За змістом ст.294 ч.2 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин.

Відповідно до вимог ст.294 ч.2КУпАП, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 19 червня 2017 року є 29 червня 2017 року.

Як убачається з постанови суду першої інстанції та не заперечується захисником, ОСОБА_1 брав участь у розгляді справи, надавав пояснення щодо обставин події, тобто був безпосереднім учасником судового розгляду та був обізнаний про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення. Разом із тим, будучи присутнім під час розгляду справи та надаючи пояснення по суті пред`явлених обставин, ОСОБА_1 мав можливість з`ясувати результати розгляду справи, отримати копію судового рішення та, за необхідності, звернутися за правовою допомогою для реалізації права на його оскарження. Проте, як вбачається з доводів клопотання, відповідних дій протягом тривалого часу після ухвалення постанови (понад 9 років) ним не вчинялося.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність у ОСОБА_1 юридичної освіти та спеціальних знань у сфері права, не обізнаність із положеннями КУпАП щодо порядку апеляційного оскарження постанови суду, не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для своєчасного апеляційного оскарження судового рішення, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Не є достатнім обґрунтуванням для поновлення строку й те, що після судового засідання ОСОБА_1 копію постанови на руки не вручали та що не було належним чином роз`яснено порядок і строки її оскарження, які не підтверджені належними та достатніми доказами. При цьому апеляційний суд враховує, що матеріали справи на даний час знищені у зв`язку із закінченням установленого строку їх зберігання та об`єктивно неможливо встановити, чи містилися у справі докази вручення ОСОБА_1 копії постанови, направлення її поштовим зв`язком. Відсутність таких матеріалів у зв`язку із знищенням не підтверджує факту невручення постанови та не може свідчити про поважність причин пропуску строку, який на момент звернення з апеляційною скаргою сплинув через багато років після ухвалення постанови.

Неодноразові виїзди ОСОБА_1 за межі України у 2017–2018 роках також не дають підстав для висновку про неможливість своєчасного отримання ним постанови або реалізації права на її оскарження. Зазначені обставини не підтверджують, що ОСОБА_1 не проживав за адресою, зазначеною у матеріалах справи, на момент можливого направлення йому копії постанови, а також не підтверджують факту її неотримання.

Посилання захисника Погрібної Т.С. на проходження ОСОБА_1 військової служби за мобілізацією та наявність у нього статусу учасника бойових дій суд апеляційної інстанції вважає такими, що не можуть бути безумовною підставою для поновлення строку. Надана копія військового квитка серії НОМЕР_1 від 17.12.1999 року, посвідчення управління персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 від 05.03.2024 року не дають достатніх підстав для висновку про об`єктивну неможливість подати апеляційну скаргу у встановлені строки.

Як зазначає сама захисник, ці обставини не є самостійною та основною причиною пропуску строку. Крім того, вони не підтверджують наявності об`єктивних обставин, які протягом усього періоду після ухвалення постанови перешкоджали ОСОБА_1 дізнатися про результати розгляду справи та звернутися за правовою допомогою.

Водночас посилання на те, що про можливість апеляційного оскарження постанови ОСОБА_1 дізнався лише у серпні 2026 року від свого побратима, свідчить про те, що до цього періоду часу він не вчиняв дій для з`ясування результатів розгляду справи. Факт того, що особа через значний проміжок часу дізналася про можливість оскарження судового рішення, не є безумовною підставою для поновлення встановленого законом строку.

При цьому апеляційний суд бере до уваги, що після того, як ОСОБА_1 стало відомо про існування постанови та можливість її оскарження, він звернувся за правовою допомогою, а захисником було вжито заходів для отримання копії постанови та підготовки апеляційної скарги. Однак своєчасність дій після фактичного отримання інформації про судове рішення не усуває необхідності доведення поважності причин пропуску строку, який на момент звернення сплив не протягом незначного періоду, а через багато років після ухвалення постанови.

Таким чином, наведені захисником обставини не підтверджують існування об`єктивних та непереборних перешкод, які позбавляли ОСОБА_1 , його захисника Погрібну Т.С. можливості реалізувати право на апеляційне оскарження постанови у встановлений законом строк. Фактично клопотання ґрунтується на припущенні про можливе неналежне вручення або не направлення копії постанови, необізнаності особи з порядком її оскарження та тривалому невчиненні нею процесуальних дій щодо з`ясування результатів розгляду справи.

Своє рішення суд грунтує на сталих правових позиціях про те, що безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Окрім того, відповідно до вимог ст.129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить посилання на обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто такими, які не залежали від волевиявлення апелянта, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

З урахуванням викладеного, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м Житомира від 19 червня 2017 року по справі №295/5941/17 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відмовити.

Апеляційну скаргу захисника Погрібної Тетяни Сергіївни на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 19 червня 2017 року по справі №295/5941/17 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова Н.Я.