Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №161/5306/24 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/5306/24 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С.

Провадження № 22-ц/802/1261/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Киці С.І.,

з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,

заявника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,

представник недієздатної особи ОСОБА_3 ,

представника Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Антонюк Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління охорони здоров`я Луцької міської ради про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком його дружини, з яким вони фактично проживають разом за однією адресою та пов`язані спільним побутом.

Заявник вказував, що ОСОБА_4 є інвалідом першої А групи довічно у зв`язку з психічним розладом та за рівнем життєдіяльності має обмеження здатності до орієнтації, здатності до спілкування, контролю своєї поведінки, що підтверджується висновком лікарської комісії медичного закладу. Також ОСОБА_4 з 1998 року звертається за медичною допомогою до лікаря-психіатра КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» з приводу психічного розладу та визнаний інвалідом з цього приводу. Заявник зазначав, що він здійснює постійний догляд за батьком його дружини ОСОБА_5 , оскільки вона доглядає малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постійно хворіє та потребує домашнього догляду. Також, враховуючи психічний стан ОСОБА_4 , останній для задоволення всіх природних потреб потребує сторонньої допомоги з необхідною для цього фізичною силою, щоб була можливість підійняти останнього, одягнути, покупати, що не може зробити його дочка, тому він повністю доглядає за батьком дружини.

Просив суд визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, встановити над ним опіку і призначити його опікуном над ОСОБА_4 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року заяву задоволено частково.

Визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним.

Встановлено строк дії рішення суду два роки з моменту набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погодившись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення в частині призначення його опікуном ОСОБА_4 ..

Постановою Волинського апеляційного суду від 23 січня 2025 року апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року в даній справі в оскаржуваній частині залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29 липня 2026 року постанову Волинського апеляційного суду від 23 січня 2025 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши заявника та його представника, представника недієздатної особи, представників Департаменту соціальної політики, перевіривши законність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відмовляючи, в частині призначення заявника опікуном, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 з 1998 року звертався за медичною допомогою до лікаря-психіатра КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» з приводу психічного розладу та визнаний інвалідом І-А групи. Крім того, згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 205 від 17 липня 2024 року ОСОБА_4 виявляє ознаки хронічного стійкого психічного розладу у вигляді деменції складного генезу (судинного травматичного) з вираженою емоційно-вольовою нестійкістю. За своїм психічним станом ОСОБА_4 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Таким чином, ОСОБА_4 слід визнати недієздатним та встановити над ним опіку.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Водночас подання органу опіки та піклування, на підставі якого призначається опікун, має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення у справі не має пріоритетного значення та може бути врахований на розсуд суду. Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

Встановлено, що особа, яка визнається недієздатною, крім заявника, який є військовозобов`язаним, має дружину та дочку. Судом не встановлено будь-яких перешкод для виконання ними опікунських обов`язків. Зокрема, перебування дружини недієздатного за кордоном не є перешкодою для виконання обов`язку, передбаченого СК України щодо опіки над хворим чоловіком, а також виконання таких функцій її дочкою. Посилання на здійснення останньою догляду за дитиною не звільняє її від обов`язку від догляду за хворим батьком. Не є перешкодою для цього дитячі хвороби дитини. Отже, подане Управлінням охорони здоров`я Луцької міської ради подання про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним батьком його дружини не містить належної мотивації, а саме, чому саме ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном, а не іншу особу - його дружину чи дочку. Крім того, умови існування в державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України, яка перебуває зараз в стані війни з росією.

За таких обставин суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині призначення заявника опікуном над недієздатним батьком його дружини ОСОБА_4 , а подання органу опіки та піклування щодо можливості призначення його опікуном оцінює як таке, що винесено передчасно, без повного дослідження всіх обставин щодо цього, та ґрунтується виключно на відомостях, отриманих від заявника.

Наведені висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки зроблені без повного з`ясування усіх обставин справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , 1952 року народження відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 205 від 17 липня 2024 року виявляє ознаки хронічного стійкого психічного розладу у вигляді деменції складного генезу (судинного травматичного) з вираженою емоційно-вольовою нестійкістю. За своїм психічним станом ОСОБА_4 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 25.10.2024 року ОСОБА_4 визнано недієздатним. Рішення у вказані частині набрало законної сили, оскільки не було оскаржене.

Визнаючи судом недієздатним ОСОБА_4 , суд не встановив над ним опіки та відмовив у призначенні заявника опікуном.

Родинні відносини ОСОБА_1 з ОСОБА_7 та її батьком ОСОБА_4 підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження дружини заявника ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) серії НОМЕР_2 .

Заявник ОСОБА_1 є зятем недієздатного ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а фактично проживає з дружиною ОСОБА_5 спільно за однією адресою з ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 та пов`язаний з ними спільним побутом, що підтверджено актом встановлення факту здійснення догляду № 35 від 17 липня 2023 року.

06 травня 2024 року Управління охорони здоров`я Луцької міської ради подало суду подання органу опіки та піклування про призначення опікуна, в якому просить призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Відповідно до ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).

Статтею 64 ЦК України визначено випадки, коли фізична особа, не може бути опікуном або піклувальником. За змістом цієї статті, опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування. Цей перелік обмежувальних обставин є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

У таких справах, з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовослужбовця як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, та ураховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун.

ОСОБА_1 клопочучи про призначення його опікуном ОСОБА_4 , який визнаний недієздатним, вказував, що останній потребує постійного догляду, який лише він спроможний надати. Дочка ОСОБА_4 – ОСОБА_5 не має можливості забезпечити догляд за батьком, оскільки здійснює догляд за сином – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який відповідно до довідки про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді № 212 від 09 лютого 2024 року потребує домашнього догляду та за станом свого здоров я не спроможна з такими ми обов`язками справитись..

Відмовляючи у задоволенні заяви, в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_4 , суд першої інстанції вважав, що подання органу опіки та піклування необґрунтоване, а саме не містить належної мотивації, чому саме ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном, а не його дружину чи дочку.

Прим цьому суд першої інстанції не звернув уваги щодо наявності перешкод для виконання ними опікунських обов`язків, оскільки перебування дружини недієздатного за кордоном є перешкодою для виконання обов`язку, передбаченого СК України, щодо опіки над хворим чоловіком, а дочка недієздатного здійснює догляд за дитиною, що в свою чергу позбавляє можливості повноцінно виконувати догляд за хворим батьком.

Вказані обставини підтверджені письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи

З матеріалів справи вбачається, що 25 травня 2017 року дружині недієздатного видано дозвіл на постійне проживання в Італії, де вона проживає до цього часу. В судовому засіданні заявник повідомив, що дружина недієздатного ОСОБА_10 , не зважаючи на зареєстрований шлюб з недієздатним, не підтримує з ним жодних відносин та не має бажання бути його опікуном. Оскільки тривалий час проживає за межами України то не має наміру повертатися назад. Такі пояснення учасниками справи не заперечувались та не спростовувались

Судом встановлено, що дочка недієздатного - ОСОБА_5 не зможе надавати допомогу в необхідному обсязі батькові, оскільки має проблеми зі здоров`ям та здійснює догляд за малолітнім сином, який має потребу в домашньому догляді. В судовому засіданні заявник вказував, про незадовільний стан здоров`я дружини, що унеможливлює здійснювати належний догляд за батьком.

При цьому в судовому засіданні ОСОБА_1 , вказав, що у зв`язку з специфікою його роботи він в основному перебуває вдома, у зв`язку з чим має можливість надавати допомогу та доглядати за ОСОБА_4 протягом усього дня.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що до суду першої інстанції, крім іншого, було надано: довідку № 212 про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді від 09 лютого 2024 року (а. с. 24); наказ ТОВ «Берта-Північ» від 30 квітня 2024 року № 49-1-к «Про запровадження дистанційної роботи» (а. с. 60); копії ідентифікаційної картки, дозволу на проживання в Італії, видані ОСОБА_11 (дружині ОСОБА_4 ) (а. с. 61-64); копії витягу з «Резерв+» щодо військового обліку ОСОБА_1 та наявності підстав для відстрочки від проходження військової служби (а. с. 97).

У поданні органу опіки та піклування враховано можливість заявника надавати допомогу недієздатному ОСОБА_4 та відсутність інших осіб та їх звернень щодо призначення опікуном над недієздатною особою.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви, в частині призначення заявника опікуном, не врахував, що подання органу опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка, і у таких справах потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, досліджувати дійсність намірів особи як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів та ураховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні заявником.

Судом не встановлено інших осіб, які б могли належним чином здійснювати опіку над недієздатним ОСОБА_4 ..

Сам по собі факт звернення з такою заявою особи чоловічої статі призовного віку згідно із законодавством України не може розглядатися, як автоматична та безумовна перешкода для призначення її опікуном. Окрім того, в даній справі подані заявником документи свідчать про наявність у нього броні за основним місцем роботи.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При розгляді справи суд першої інстанції не встановив усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, не надав належної правової оцінки поданим доказам, не врахував особливостей даної справи та тих обставин, у зв`язку з якими заявник просить призначити його опікуном, не звернув уваги на характерність захворювання недієздатної особи та рекомендацій лікарського висновку щодо особливостей належного догляду за цією особою та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви, в частині призначення опікуна, тому рішення суду першої інстанції, в оскарженій частині, належить скасувати, та ухвалити в цій частині, нове судове рішення про задоволення заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_4 ..

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року, в частині призначення опікуна скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Встановити над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опіку і призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 його опікуном.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: