Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №756/11400/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11400/25

Провадження № 2/756/839/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії

У С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 61 219,23 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 01.05.2018 він є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021, у зв`язку зі зміною законодавства, - послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкових систем тепло- та водопостачання; відповідачі у встановленому порядку від отримання послуг не відмовлялися і фактично їх споживали, проте своєчасно оплату не здійснювали, унаслідок чого утворилася заборгованість. Право вимоги щодо оплати послуг, спожитих до 01.05.2018, позивач набув за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеним з ПАТ «Київенерго». Загальний розмір заборгованості за період з 01.07.2015 по 30.06.2025 з урахуванням інфляційної складової боргу, 3% річних та пені становить 61 219,23 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 30 липня 2025 року визначено головуючого суддю Оболонського районного суду м. Києва Діденка Є.В.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 15.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін; відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 31 серпня 2026 року визначено головуючого суддю Оболонського районного суду м. Києва Пукала А.В.; ухвалою суду від 02.09.2026 справу прийнято до провадження.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20.10.2025 до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , поданий її представником - адвокатом Свірською О.О. Відповідач позовні вимоги визнала частково та просила відмовити в задоволенні позову.

У відзиві зазначила, що заборгованість, право вимоги за якою відступлено позивачу, нарахована починаючи з липня 2015 року, тобто за десять років до пред`явлення позову, у зв`язку з чим заявила про застосування позовної давності та просила відмовити у стягненні 32,21 грн, нарахованих за період до 02.04.2017.

Крім того, відповідач наголосила, що плата за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії у розмірі 548,10 грн та послуги з постачання гарячої води у розмірі 23,65 грн не підтверджена ні тарифами, ні розрахунком, ні умовами договору, а період її нарахування не визначений.

Відповідач також послалася на те, що за витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва від 05.06.2025 № 131941345 у квартирі зареєстровано п`ять осіб, які є споживачами житлово-комунальних послуг і несуть солідарну відповідальність за їх оплату, тоді як позов пред`явлено лише до двох із них. На її переконання, незалучення решти зареєстрованих осіб співвідповідачами за наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови в позові через неналежний суб`єктний склад. Разом з тим, відповідач зазначила, що з 2010 року у цій квартирі не проживає та мешкає за іншою адресою.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подав; про розгляд справи повідомлений належним чином. Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповіді на відзив від позивача не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкових систем централізованого тепло- та водопостачання; нарахування за надані до неї житлово-комунальні послуги здійснюються за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва від 05.06.2025 № 131941345 у зазначеній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 - з 04.06.1991, ОСОБА_3 - з 24.10.1997, ОСОБА_4 - з 05.05.1998, ОСОБА_5 - з 10.09.1999, ОСОБА_2 - з 13.06.2006.

З 01.05.2018 виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за вказаною адресою є КП «Київтеплоенерго», а з 01.11.2021 - послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води. Право вимоги щодо оплати послуг, спожитих до 01.05.2018 та наданих ПАТ «Київенерго», позивач набув за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18.

Факт надання послуги з опалення у спірний період підтверджується корінцями нарядів на включення та відключення систем опалення будинку за адресою: АДРЕСА_2 , виданими на початок і кінець опалювальних сезонів 2019-2025 років, а також довідкою про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії за показниками вузла комерційного обліку, за якою за період з 01.05.2018 по 30.06.2025 обсяг спожитої будинком теплової енергії становить 3 121,0680 Гкал.

На підтвердження розміру заборгованості позивач надав складені станом на 01.07.2025 за особовим рахунком № НОМЕР_1 розрахунки:

- заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 30.06.2025;

- заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 по 30.06.2025;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 по 30.06.2025;

- заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.07.2015 по 30.06.2025 - щодо заборгованості, право вимоги за якою відступлено ПАТ «Київенерго»;

- інфляційної складової боргу, 3% річних та пені за період з 01.01.2024 по 30.06.2025 за кожною зі складових заборгованості.

Згідно з наведеними розрахунками заборгованість становить:

- за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 - 5 784,22 грн, інфляційна складова боргу - 1 655,34 грн, 3% річних - 414,83 грн;

- за послуги з централізованого постачання гарячої води за той самий період - 793,88 грн, інфляційна складова боргу - 137,37 грн, 3% річних - 33,68 грн;

- за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.06.2025 - 39 676,71 грн, інфляційна складова боргу - 5 383,19 грн, 3% річних - 1 296,54 грн, пеня - 1 577,44 грн;

- за послуги з постачання гарячої води за той самий період - 0 грн;

- плата за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії - 548,10 грн, послуги з постачання гарячої води - 23,65 грн;

- за обслуговування вузлів комерційного обліку - 0 грн;

- за послуги, спожиті до 01.05.2018, - 2 537,17 грн за централізоване опалення та 666,95 грн за централізоване постачання гарячої води, а також нараховані на них інфляційна складова боргу у розмірі 438,94 грн і 115,37 грн та 3% річних у розмірі 107,59 грн і 28,26 грн відповідно.

На підтвердження права вимоги щодо заборгованості за послуги, спожиті до 01.05.2018, позивач надав копію першої та останньої сторінок договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», і витяг з Додатка № 1 до цього договору. Розрахунок заборгованості за період з 01.07.2015 по 30.04.2018 складено КП «Київтеплоенерго» 01.07.2025; розрахунку, складеного ПАТ «Київенерго», матеріали справи не містять.

Доказів оплати спожитих послуг, як і доказів звернення до виконавця з актами-претензіями щодо ненадання послуг чи надання їх неналежної якості, відповідачі суду не надали.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За приписами ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно з ч. 3 ст. 9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання; такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Згідно з ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення; загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються на договірних засадах, проте споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості послуги, чому кореспондує обов`язок оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правова позиція Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, підтверджена постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Судом встановлено, що обидва відповідачі у спірний період були зареєстровані у квартирі, до якої надавалися житлово-комунальні послуги, а отже, є споживачами цих послуг та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з їх оплати. Факт надання послуг і їх фактичне споживання підтверджені наведеними вище доказами та відповідачами не спростовані; доказів оплати матеріали справи не містять. Отже, обов`язок з оплати спожитих житлово-комунальних послуг відповідачами порушено, а тому позовні вимоги є обґрунтованими в тій частині, в якій розмір заборгованості доведений належними та допустимими доказами.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд зазначає наступне.

Щодо заборгованості за послуги, спожиті до 01.05.2018, суд виходить з того, що позивач не є універсальним правонаступником ПАТ «Київенерго» і набув право вимоги щодо оплати цих послуг виключно на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18. Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Натомість позивач надав копію лише першої та останньої сторінок зазначеного договору, з яких неможливо встановити ані повний зміст його умов, ані обсяг відступленого права вимоги. Витяг з Додатка № 1 до договору підтверджує лише сам факт включення особового рахунку до переліку, право вимоги за яким відступлено, проте не є доказом обґрунтованості нарахованої суми. Розрахунок заборгованості за період з 01.07.2015 по 30.04.2018 складено КП «Київтеплоенерго» 01.07.2025, тобто особою, яка у цей період послуг не надавала, а розрахунку, складеного ПАТ «Київенерго», що було виконавцем послуг до 01.05.2018, позивач суду не надав.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц вказала, що розрахунок, складений стороною, сам по собі є лише її твердженням і не може вважатися беззаперечним доказом обставини, яку ним обґрунтовують.

За таких обставин розмір заборгованості за послуги, спожиті до 01.05.2018, та обсяг права вимоги позивача щодо неї не доведені, а тому позовні вимоги про стягнення 2 537,17 грн заборгованості за послуги з централізованого опалення, 666,95 грн заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води, а також нарахованих на них інфляційної складової боргу у розмірі 438,94 грн і 115,37 грн та 3% річних у розмірі 107,59 грн і 28,26 грн задоволенню не підлягають.

Заява відповідача ОСОБА_2 про застосування позовної давності стосується 32,21 грн, нарахованих за період до 02.04.2017, тобто заборгованості за послуги, спожиті до 01.05.2018. Оскільки в цій частині суд відмовляє у задоволенні позову з підстав недоведеності заявлених вимог, позовна давність до них не застосовується: суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, а перш ніж її застосувати, має з`ясувати, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц).

Щодо заборгованості, нарахованої за період з 01.05.2018, позовна давність не є пропущеною. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Пунктом 19 цього ж розділу, у редакції, чинній на день пред`явлення позову, було встановлено, що у період дії воєнного стану перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану. Оскільки станом на 02.04.2020 трирічний строк позовної давності за платежами, нарахованими з 01.05.2018, не сплив, він був продовжений на строк дії карантину, а в подальшому його перебіг зупинявся на період дії воєнного стану, тому позов, пред`явлений 30.07.2025, поданий у межах позовної давності.

Доводи відповідача ОСОБА_2 про необґрунтованість нарахування плати за абонентське обслуговування суд відхиляє. Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг. Відповідно до ч. 3 ст. 14 цього Закону плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається, зокрема, з плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України. Матеріали справи містять розрахунок заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.11.2021 по 30.06.2025, у якому наведено щомісячні нарахування, здійснені оплати та вихідне сальдо; за цим розрахунком заборгованість становить відповідно 548,10 грн і 23,65 грн. Отже, посилання відповідача на відсутність розрахунку та невизначеність періоду нарахування спростовуються матеріалами справи; контр-розрахунку відповідач не надала, а доказів перевищення граничного розміру такої плати матеріали справи не містять.

Доводи відповідача ОСОБА_2 про неналежний суб`єктний склад суд відхиляє з огляду на наступне. Обов`язок дієздатних осіб, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, з оплати житлово-комунальних послуг є солідарним (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), а за ч. 1 ст. 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання солідарного обов`язку як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Визначення кола відповідачів є правом позивача (ст. 175 ЦПК України), і пред`явлення позову не до всіх солідарних боржників саме по собі не свідчить про неналежний суб`єктний склад та не є підставою для відмови в позові; обов`язкової процесуальної співучасті у спорах про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги із солідарних боржників не виникає. Співборжник, який виконає солідарний обов`язок, не позбавлений права зворотної вимоги (регресу) до решти солідарних боржників.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що з 2010 року вона не проживає у квартирі та мешкає за іншою адресою, обов`язку з оплати послуг не припиняє. Зареєструвавши місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вона визначила його як постійне; доказів звернення до виконавця комунальної послуги із заявою про тимчасову відсутність матеріали справи не містять, а подані нею заяви до житлово-експлуатаційної контори № 506 таким зверненням не є. Проживання зареєстрованої особи в іншому місці не звільняє її від обов`язку оплати житлово-комунальних послуг (постанова Верховного Суду від 02.09.2019 у справі № 335/479/17).

Інфляційну складову боргу, 3% річних та пеню нараховано позивачем за період з 01.01.2024 по 30.06.2025. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 на період дії воєнного стану було заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних на заборгованість населення за житлово-комунальні послуги, а постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405 цю заборону звужено. Оскільки санкції та нарахування за ст. 625 ЦК України здійснені позивачем лише з 01.01.2024, тобто поза межами періоду дії зазначеної заборони, вони є правомірними. Розмір нарахованої пені не перевищує обмежень, встановлених ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Розрахунок заборгованості за період з 01.05.2018 містить щомісячні нарахування, обсяги спожитих послуг, опалювану площу, застосовані тарифи, здійснені оплати та номер особового рахунку. Відповідачі належними та допустимими доказами цей розрахунок не спростували, контр-розрахунку не надали, доказів оплати спожитих послуг або звернення до виконавця за перерахунком суду не подали. За таких обставин зазначений розрахунок приймається судом як належний і достатній доказ розміру заборгованості.

За таких обставин, оцінивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Солідарному стягненню з відповідачів підлягає заборгованість у загальному розмірі 57 324,95 грн, що складається із заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 5 784,22 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 1 655,34 грн та 3% річних у розмірі 414,83 грн; заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за той самий період у розмірі 793,88 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 137,37 грн та 3% річних у розмірі 33,68 грн; заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.06.2025 у розмірі 39 676,71 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 5 383,19 грн, 3% річних у розмірі 1 296,54 грн та пені у розмірі 1 577,44 грн; плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії у розмірі 548,10 грн та послуги з постачання гарячої води у розмірі 23,65 грн. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн, позовні вимоги задоволено на 93,64%, а тому з кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню по 1 417,69 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 57 324,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі по 1 417,69 грн з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, пл. Івана Франка, 5).

Відповідач-1: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідач-2: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Андрій ПУКАЛО