Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №756/4188/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/4188/26

Провадження № 2/756/5371/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

29 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ТОВ «Кредитні ініціативи» на його користь 3% річних у розмірі 18 116,70 грн та інфляційні втрати у розмірі 68 738,57 грн, нараховані за період з 11.08.2024 по 30.01.2026.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2025 у справі № 335/2293/24, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 19.11.2025, виконавчий напис приватного нотаріуса № 5538 від 03.11.2020 визнано таким, що не підлягає виконанню, а з відповідача на його користь стягнуто безпідставно набуті за цим виконавчим написом кошти в розмірі 410 000 грн, а також 3% річних та інфляційні втрати за період з 21.09.2021 по 11.08.2024.

Стягнуті за рішенням суду кошти надійшли позивачу лише 30.01.2026. Оскільки до цього дня відповідач продовжував прострочувати повернення 410 000 грн, позивач вважає, що має право на 3% річних та інфляційні втрати за наступний період - з 11.08.2024 по 30.01.2026.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 13 березня 2026 року визначено головуючого суддю Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_2.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 02 вересня 2026 року у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку визначено головуючого суддю Оболонського районного суду м. Києва Пукала А.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07.09.2026 справу прийнято до провадження судді Пукала А.В. та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача - адвокат Фельський С.Л. подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, у якій позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2025 у справі № 335/2293/24 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 5538, вчинений 03.11.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 175/КФ-06 від 07.09.2006. Цим же рішенням з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 стягнуто безпідставно набуті за виконавчим написом кошти в розмірі 410 000 грн, 3% річних у розмірі 35 598,74 грн та інфляційні втрати у розмірі 171 877,36 грн, нараховані за період з 21.09.2021 по 11.08.2024.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19.11.2025 апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Рішення набрало законної сили 19.11.2025.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло 410 000 грн за рахунок позивача без достатньої правової підстави, тому зобов`язане повернути їх на підставі ст. 1212 ЦК України, а прострочення виконання цього грошового зобов`язання має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем коштів позивача.

Як вбачається з виписки АТ «Креді Агріколь Банк» по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2026 по 31.01.2026, 30.01.2026 на рахунок позивача зараховано 617 476,10 грн як кошти за виконавчим документом у справі № 335/2293/24, стягнуті на користь стягувача у виконавчому провадженні № 80100262. Ця сума дорівнює загальному розміру стягнення за рішенням суду (410 000 грн, 35 598,74 грн і 171 877,36 грн). Доказів повернення відповідачем коштів раніше цієї дати матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, наявність у відповідача грошового зобов`язання з повернення позивачу 410 000 грн та прострочення його виконання встановлені судовими рішеннями у справі № 335/2293/24 між тими самими сторонами і повторного доведення не потребують.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) погодилася з тим, що ст. 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, і зазначила, що у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18) зазначила, що «чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум».

Таким чином, ухвалення рішення у справі № 335/2293/24 зобов`язання відповідача не припинило: воно припинилося лише виконанням 30.01.2026. Отримавши за цим рішенням 3% річних та інфляційні втрати за період по 11.08.2024, позивач вправі вимагати їх і за подальший час прострочення - до дня фактичного повернення коштів.

Перевіривши розрахунок позивача, суд виходить з такого.

Інфляційні втрати позивач нарахував на суму 410 000 грн за період з серпня 2024 року по січень 2026 року включно із застосуванням індексів інфляції, які відповідають офіційним індексам споживчих цін. Сукупний індекс інфляції за цей період становить 1,16765505, тож інфляційні втрати складають 410 000 грн х 1,16765505 - 410 000 грн = 68 738,57 грн.

Розмір інфляційних втрат, стягнутих рішенням у справі № 335/2293/24 (171 877,36 грн), відповідає добутку індексів інфляції з жовтня 2021 року по липень 2024 року, тож серпень 2024 року попереднім стягненням не охоплений і подвійного нарахування немає. Кошти повернуто 30.01.2026, тобто індекс інфляції за січень 2026 року враховано правильно. Розрахунок інфляційних втрат суд визнає арифметично правильним.

Водночас розрахунок 3% річних містить помилку у визначенні меж періоду. День 11.08.2024 є останнім днем періоду, за який 3% річних уже стягнуто рішенням у справі № 335/2293/24, тому повторно за цей день вони нараховані бути не можуть. Крім того, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період, за який здійснюється стягнення 3% річних (постанова Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16).

Отже, 3% річних підлягають нарахуванню за період з 12.08.2024 по 29.01.2026 і становлять:

- з 12.08.2024 по 31.12.2024 (142 дні): 410 000 грн х 3% х 142 / 366 = 4 772,13 грн;

- з 01.01.2025 по 29.01.2026 (394 дні): 410 000 грн х 3% х 394 / 365 = 13 277,26 грн;

а всього 18 049,39 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути інфляційні втрати у розмірі 68 738,57 грн та 3% річних у розмірі 18 049,39 грн, а всього 86 787,96 грн.

Позивач також просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. На їх підтвердження надано договір про надання правової допомоги від 06.03.2026, укладений з адвокатом Фельським С.Л., яким за ведення цієї справи встановлено фіксований гонорар у розмірі 20 000 грн, акт приймання-передачі наданих послуг від 06.03.2026, рахунок від 06.03.2026, квитанцію до прибуткового касового ордера та ордер на надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Заявлені витрати документально підтверджені та пов`язані з розглядом цієї справи. Відповідач клопотання про зменшення їх розміру з мотивів неспівмірності (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України) не заявив. Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 зазначила, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу або присудити такі витрати частково.

Ця справа не є складною. Наявність грошового зобов`язання відповідача та прострочення його виконання встановлені судовими рішеннями у справі № 335/2293/24 і доведення не потребували, а предметом спору є лише нарахування за ст. 625 ЦК України за наступний період. Акт приймання-передачі наданих послуг від 06.03.2026 переліку конкретних робіт не містить; фактично правнича допомога полягала у складенні позовної заяви з розрахунком та заяви про розгляд справи без участі позивача, у судових засіданнях представник позивача участі не брав. Враховуючи ціну позову (86 855,27 грн), категорію справи, її нескладність та фактичний обсяг наданих послуг, суд дійшов висновку, що обґрунтованим і пропорційним до предмета спору є розмір витрат на професійну правничу допомогу 10 000 грн.

Оскільки позов задоволено частково - на 86 787,96 грн із заявлених 86 855,27 грн, що становить 99,92%, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, тобто у розмірі 9 992,25 грн (10 000 грн х 86 787,96 / 86 855,27).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 064,96 грн, тож з відповідача на його користь підлягає стягненню 1 064,13 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 68 738,57 грн та 3% річних у розмірі 18 049,39 грн, а всього 86 787,96 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 992,25 грн та судовий збір у розмірі 1 064,13 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 35326253, адреса: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21.

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО