Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №756/7910/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/7910/26

Провадження № 2/756/7268/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 8977978 від 18.09.2021 у розмірі 19 206,20 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 18.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8977978, за яким відповідач одержала кредит у розмірі 9 936,50 грн строком на 15 днів. Кредитодавець свої зобов`язання виконав у повному обсязі, натомість відповідач у визначений договором строк кредит не повернула та проценти за користування ним не сплатила, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.

29.11.2021 право вимоги за вказаним договором відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», а 10.01.2023 - позивачу, який у такий спосіб набув право вимоги до відповідача.

Заборгованість відповідача становить 19 206,20 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 9 712,86 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 7 707,22 грн, заборгованість за комісіями - 1 456,93 грн, інфляційні збитки - 283,69 грн та нараховані 3% річних - 45,50 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач проти позову заперечувала. У відзиві на позовну заяву, поданому 16.06.2026, зазначила, що строк кредитування становив 15 днів, а кінцевим терміном повернення кредиту визначено 03.10.2021, тому перебіг позовної давності розпочався 04.10.2021 та завершився 03.10.2024, натомість позивач звернувся до суду у травні 2026 року; на підставі ст. 267 ЦК України просила застосувати наслідки спливу позовної давності.

Крім того, відповідач наголосила, що проценти нараховані за період з 19.09.2021 по 15.11.2021, тобто поза межами погодженого сторонами строку кредитування, що суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц. Зазначена позивачем сума 1 456,93 грн, названа комісією, насправді є процентом у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику, передбаченим п. 1.5 кредитного договору, а комісій графік платежів не передбачає, у зв`язку з чим структура заборгованості не відповідає погодженій сторонами. Відповідач також указала, що частково виконала зобов`язання, сплативши за кредитним договором 6 120 грн двома фіскальними чеками, та що позивач не надав належних доказів фактичної передачі їй кредитних коштів. Заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу 9 000 грн вважала завищеним та неспівмірним зі складністю справи і ціною позову, а тому просила відмовити у їх стягненні або істотно зменшити.

29.06.2026 позивач подав відповідь на відзив, у якій просив позов задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що перебіг позовної давності було продовжено на строк дії карантину, а тому строк звернення до суду не пропущено. Послався на те, що п. 1.6 та 1.7 кредитного договору передбачають продовження строку користування кредитними коштами, згоду на яке відповідач надала підписанням договору, а тому проценти нараховані відповідно до умов договору. Указав, що незгода з розрахунком заборгованості за відсутності контррозрахунку не є підставою для відмови в позові, а право кредитодавця на встановлення комісії передбачене Законом України «Про споживче кредитування». Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання, проте відповідач доказів на підтвердження такої позиції не надала.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

18.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8977978, підписаний обома сторонами.

Згідно з п. 1.3 договору розмір кредиту становить 9 936,50 грн. Відповідно до п. 1.4 договору кредит надається строком на 15 днів, термін повернення кредиту - 03.10.2021. Пунктом 1.5 договору встановлено, що з 1-го по 15-й день позичальник сплачує проценти (плату за користування грошовими коштами) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 1%, а у зв`язку з підвищенням ступеня кредитного ризику за останній день строку користування кредитом сплачує процент за користування грошовими коштами, що дорівнює 15,00% від суми кредиту, тобто 1 490,48 грн (процент у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику). За п. 1.9 договору тип процентної ставки, визначеної п. 1.5 та 1.6 договору, - фіксована.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що у випадку неповернення позичальником кредиту, а також несплати процентів у повному обсязі у строк, встановлений п. 1.4 договору, позичальник підтверджує намір та надає згоду на продовження строку користування кредитними коштами на 13 днів (автоматичне продовження), після чого сплачує проценти у розмірі 4,95% за кожен день строку користування кредитом. Згідно з п. 1.7 договору у випадку повного погашення позичальником процентів за користування грошовими коштами та за умови непогашення або часткового погашення тіла кредиту визначений у п. 1.4 договору строк надання кредиту вважається подовженим на 15 днів з дати такого погашення на умовах, визначених п. 1.5 договору.

Відповідно до п. 1.8 договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти - плату за користування кредитом та проценти у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику, при цьому плата за користування кредитом нараховується на фактичний залишок виданого кредиту, а процент у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику - на повну суму виданого кредиту. Проценти за користування кредитом та проценти у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику сплачуються позичальником щоразу при кожному автоматичному продовженні строку надання кредиту (п. 1.6 договору) та подовженні строку надання кредиту (п. 1.7 договору).

Відповідно до п. 1.10 договору строк його дії - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше 1 календарного року. Згідно з п. 1.11 договору орієнтовна загальна вартість кредиту складає 12 917,45 грн, а у випадку настання умов, передбачених п. 1.6 договору, - 19 311,59 грн. За п. 1.12 договору метою отримання кредиту є придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктом 2.1 договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит шляхом видачі готівки з каси кредитодавця або шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника, при цьому за п. 2.3 договору реквізити банківської картки позичальника відсутні. Відповідно до п. 2.10 договору у разі надання фінансового кредиту готівкою грошові кошти надаються позичальнику одночасно з підписанням кредитного договору, а підписанням договору позичальник підтверджує факт отримання кредиту готівкою з каси кредитодавця у повному обсязі.

Згідно з додатком 1 до кредитного договору «Графік платежів», підписаним відповідачем 18.09.2021, у строк до 03.10.2021 позичальник зобов`язана сплатити 12 917,45 грн, з яких сума кредиту - 9 936,50 грн та проценти за користування кредитом - 2 980,95 грн; платежі за супровідні послуги кредитодавця, у тому числі комісія за надання кредиту та комісія за обслуговування кредитної заборгованості, графіком не передбачені і становлять 0 грн.

Виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується видатковим чеком № 10105 від 18.09.2021, сформованим о 16:29:57 у кредитному офісі № 408 Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 69, каса 433, фіскальний номер 3000449496, згідно з яким за договором № 8977978 видано 9 936,50 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором станом на 29.12.2021, відповідач частково виконала зобов`язання за договором: 03.10.2021 нею сплачено 3 200 грн, з яких 1 490,55 грн зараховано в погашення процентів, 1 490,48 грн - процента у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику та 218,97 грн - тіла кредиту; 18.10.2021 сплачено 2 920 грн, з яких 1 457,70 грн зараховано в погашення процентів, 1 457,63 грн - процента у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику та 4,67 грн - тіла кредиту. Загалом за кредитним договором сплачено 6 120 грн, унаслідок чого залишок заборгованості за тілом кредиту становить 9 712,86 грн.

З цього ж розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися: за період з 19.09.2021 по 03.10.2021 - у розмірі 99,37 грн за кожен день; за період з 04.10.2021 по 18.10.2021 - у розмірі 97,18 грн за кожен день; за період з 19.10.2021 по 02.11.2021 - у розмірі 97,13 грн за кожен день; за період з 03.11.2021 по 15.11.2021 - у розмірі 480,79 грн за кожен день. Після 15.11.2021 нарахування процентів припинено. Непогашений залишок процентів становить 7 707,22 грн, з яких 1 456,95 грн нараховано за період з 19.10.2021 по 02.11.2021 та 6 250,27 грн - за період з 03.11.2021 по 15.11.2021.

Крім того, 18.10.2021 нараховано процент у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику у розмірі 1 456,93 грн, що становить 15% від залишку суми кредиту і який залишився несплаченим.

29.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 29/11-1, оплату за яким підтверджено платіжним дорученням. Згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників від 29.12.2021 та витягом з реєстру боржників до вказаного договору до нового кредитора перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8977978 від 18.09.2021 у загальному розмірі 18 877,01 грн, з яких 9 712,86 грн - тіло кредиту, 7 707,22 грн - проценти та 1 456,93 грн - процент у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику.

10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, на виконання якого укладено додаткову угоду № 10/16 від 04.02.2025, складено акт зарахування зустрічних вимог та акти прийому-передачі реєстру боржників. Згідно з витягом з реєстру до додаткової угоди № 10/16 від 04.02.2025 (запис № 65370) до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8977978 від 18.09.2021 у розмірі 19 206,20 грн, з яких 9 712,86 грн - тіло кредиту, 7 707,22 грн - проценти, 1 456,93 грн - комісія та 329,19 грн - 3% річних та інфляційні збитки.

Згідно з розрахунком заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 3% річних у розмірі 45,50 грн нараховано за період з 29.12.2021 по 23.02.2022, а інфляційні збитки у розмірі 283,69 грн обчислено за індексами інфляції за січень та лютий 2022 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості позивача станом на 24.04.2026 заборгованість відповідача становить 19 206,20 грн; погашень за договором після відступлення права вимоги не здійснювалося.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За п. 1.12 кредитного договору кредит надано на потреби, не пов`язані з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, а тому до спірних правовідносин застосовуються також положення Закону України «Про споживче кредитування».

Договори відступлення права вимоги від 29.11.2021 № 29/11-1 та від 10.01.2023 № 10-01/2023 у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися, а перехід права вимоги саме за кредитним договором № 8977978 від 18.09.2021 підтверджується витягами з реєстрів боржників, у яких зазначено відповідача, номер кредитного договору та розмір заборгованості. За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач є належним кредитором у спірному зобов`язанні і має право вимоги до відповідача в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується видатковим чеком № 10105 від 18.09.2021 на суму 9 936,50 грн, а також п. 2.10 кредитного договору, підписанням якого позичальник підтвердила факт отримання кредиту готівкою з каси кредитодавця у повному обсязі. Отже, кредитодавець свій обов`язок за договором виконав.

Оскільки доказів повернення суми кредиту відповідачем суду не надано, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9 712,86 грн підлягає стягненню з відповідача.

Строк кредитування визначено п. 1.4 договору тривалістю 15 днів з терміном повернення 03.10.2021. Унаслідок повного погашення відповідачем процентів 03.10.2021 та 18.10.2021 цей строк двічі подовжувався на 15 днів на умовах п. 1.5 договору в порядку, встановленому п. 1.7 договору, - до 18.10.2021 та до 02.11.2021 відповідно. Таке подовження зумовлене активними діями позичальника зі сплати процентів, а тому нарахування процентів за період з 19.10.2021 по 02.11.2021 у розмірі 1 456,95 грн (97,13 грн ? 15 днів) відповідає умовам договору та є обґрунтованим.

Натомість проценти за період з 03.11.2021 по 15.11.2021 у розмірі 6 250,27 грн нараховано на підставі п. 1.6 договору, який передбачає автоматичне продовження строку користування кредитними коштами на 13 днів. Таке продовження не потребує вчинення позичальником будь-яких дій і настає виключно внаслідок невиконання ним зобов`язання зі сплати кредиту та процентів у строк, встановлений п. 1.4 договору. Отже, після 02.11.2021 подальшого подовження строку кредитування за домовленістю сторін не відбулося, а мало місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, п. 1.6 договору фактично встановлює збільшення процентної ставки за користування кредитом з 1% до 4,95% за кожен день саме у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язання, тоді як за п. 1.9 договору процентна ставка є фіксованою і підстав для її зміни, передбачених ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, не встановлено. Водночас п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняє збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Період нарахування спірних процентів (листопад 2021 року) повністю охоплюється зазначеним періодом, оскільки карантин, встановлений з 12.03.2020, відмінено з 01.07.2023.

За таких обставин вимоги про стягнення процентів за період з 03.11.2021 по 15.11.2021 у розмірі 6 250,27 грн задоволенню не підлягають, а стягненню підлягають проценти за користування кредитом у розмірі 1 456,95 грн.

Заявлена позивачем як заборгованість за комісіями сума 1 456,93 грн комісією не є. Графік платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору, комісій кредитодавця не передбачає (0 грн), а з розрахунку заборгованості первісного кредитора та витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 29/11-1 вбачається, що ця сума обліковується як процент у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику, передбачений пп. 1.5, 1.8 договору та нарахований 18.10.2021 у зв`язку з подовженням строку надання кредиту в порядку п. 1.7 договору.

За змістом пп. 1.5, 1.8 договору процент у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику є процентом за користування грошовими коштами, тобто складовою плати за користування кредитом, розмір якої відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України може визначатися з урахуванням кредитного ризику. Цей процент погоджено сторонами при укладенні договору, враховано у графіку платежів у складі процентів за користування кредитом (2 980,95 грн) та в орієнтовній загальній вартості кредиту (12 917,45 грн), а його сплата не пов`язана з порушенням позичальником зобов`язання, тому він не є ні комісією за супровідні послуги кредитодавця, ні неустойкою. За п. 1.8 договору такий процент сплачується при кожному подовженні строку надання кредиту в порядку п. 1.7 договору; строк, подовжений 18.10.2021, тривав до 02.11.2021, а отже, спірний процент нараховано в межах строку кредитування. При цьому його обчислено від залишку тіла кредиту (9 712,86 грн х 15%), тобто в розмірі, меншому, ніж передбачено п. 1.8 договору, що прав відповідача не порушує.

Неправильне найменування позивачем цієї складової заборгованості не змінює предмета та підстав позову, а неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (пункт 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18). Тому процент у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику у розмірі 1 456,93 грн підлягає стягненню з відповідача, а доводи відзиву про невідповідність структури заборгованості погодженій сторонами на розмір стягнення не впливають.

Щодо вимог про стягнення 3% річних у розмірі 45,50 грн та інфляційних збитків у розмірі 283,69 грн суд виходить з такого. Ці нарахування здійснено за період з 29.12.2021 по 23.02.2022, який повністю припадає на час дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 та скасованого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 01.07.2023.

Пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

У постанові від 03.06.2026 у справі № 757/8409/22-ц Верховний Суд зазначив, що тлумачення наведеної норми щодо звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит свідчить, що вона поширюється на будь-які платежі, сплата яких передбачена за прострочення такого виконання, а тому споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю і платежі, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Ураховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 45,50 грн та інфляційних збитків у розмірі 283,69 грн слід відмовити.

Відповідач у відзиві заявила про застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Строк виконання зобов`язання за кредитним договором з урахуванням його подовження в порядку п. 1.7 договору сплив 02.11.2021, а тому перебіг позовної давності розпочався 03.11.2021 і за загальним правилом мав би завершитися 03.11.2024.

Разом з тим, згідно з п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким цей розділ доповнено Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX та який викладено в новій редакції Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX, було передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Зазначений пункт виключено на підставі Закону України від 14.05.2025 № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025.

Отже, позовна давність, перебіг якої розпочався 03.11.2021 під час дії карантину, спочатку продовжувалася на строк дії карантину, а надалі - на строк дії воєнного стану (з 30.01.2024 її перебіг було зупинено), і перебіг позовної давності відновився лише 04.09.2025. Позивач звернувся до суду з позовною заявою 11.05.2026, тобто в межах трирічного строку позовної давності. Наведене не змінюється і в разі обчислення початку перебігу позовної давності з 04.10.2021, як про це зазначає відповідач.

За таких обставин доводи відповідача про пропуск позивачем позовної давності є необґрунтованими, а підстав для застосування наслідків її спливу суд не встановив.

Доводи відповідача про те, що позивачем не враховано часткове погашення заборгованості на суму 6 120 грн, не знайшли свого підтвердження, оскільки з розрахунку заборгованості первісного кредитора вбачається, що сплачені 03.10.2021 та 18.10.2021 кошти у загальному розмірі 6 120 грн зараховані в погашення процентів, процента у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику та частково тіла кредиту, унаслідок чого заборгованість за тілом кредиту зменшено з 9 936,50 грн до 9 712,86 грн.

Суд відхиляє також доводи відповідача про ненадання позивачем належних доказів фактичної передачі кредитних коштів, оскільки такі доводи спростовуються видатковим чеком № 10105 від 18.09.2021 та п. 2.10 кредитного договору. Крім того, відповідач у відзиві сама підтвердила, що на виконання цього кредитного договору сплатила 6 120 грн, що свідчить про визнання нею факту виникнення кредитних правовідносин та отримання кредитних коштів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 8977978 від 18.09.2021 у розмірі 12 626,74 грн, з яких 9 712,86 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 456,95 грн - проценти за користування кредитом за період з 19.10.2021 по 02.11.2021 та 1 456,93 грн - процент у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику. У задоволенні решти позовних вимог на суму 6 579,46 грн слід відмовити.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.

На підтвердження цих витрат надано договір про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 01-07/2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги та витяг з акта від 31.03.2026 № 20 про надання юридичної допомоги, згідно з яким адвокатським об`єднанням надано усну консультацію тривалістю 2 години вартістю 3 000 грн та складено позовну заяву про стягнення боргу тривалістю 2 години вартістю 6 000 грн, а всього на суму 9 000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві заявила клопотання про зменшення розміру таких витрат, обґрунтувавши його типовістю справи, відсутністю потреби у складній правовій аргументації та значному обсязі процесуальних дій, а також співвідношенням заявленої суми з ціною позову.

Оцінюючи розмір заявлених витрат, суд враховує, що справа є малозначною та розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, предметом позову є стягнення заборгованості за одним кредитним договором, а позовна заява за змістом є типовою і складається переважно з викладу норм права та посилань на судову практику. Представник позивача участі в судових засіданнях не брав, доказів вчинення інших процесуальних дій, окрім складення позовної заяви та відповіді на відзив, не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову є розмір витрат на професійну правничу допомогу 3 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково - на 65,74% заявлених вимог (12 626,74 грн : 19 206,20 грн), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 972,29 грн (3 000 грн х 12 626,74 грн : 19 206,20 грн) та судовий збір у розмірі 1 750,34 грн (2 662,40 грн х 12 626,74 грн : 19 206,20 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 512, 514, 516, 526, 530, 610, 625, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором № 8977978 від 18.09.2021 у розмірі 12 626,74 грн, судовий збір у розмірі 1 750,34 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 972,29 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Андрій ПУКАЛО