Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №753/26987/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26987/25

провадження № 2/753/2077/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Шепко А.А.,

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

представниці позивача за первісним позовом адвоката Мізюк Вікторії Миколаївни,

відповідачки-1 за первісним позовом (позивачки за зустрічним позовом) ОСОБА_2 ,

представника відповідачки-1 адвоката Карманова В`ячеслава Валерійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 про відшкодування грошових коштів у порядку реституції

та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування грошових коштів у порядку реституції.

Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що 16.10.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу гаражного боксу № НОМЕР_1 в ДТВГБ кооперативі «ІНФОРМАЦІЯ_3» по АДРЕСА_4 за ціною 189 973,00 грн. Покупець ОСОБА_1 передав продавцю ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 189 973,00 грн під час підписання угоди в присутності нотаріуса, що засвідчено підписом продавця на договорі. Продавець ОСОБА_4 помер у 2021 році. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 753/14707/22 за позовом вдови померлого ОСОБА_2 вказаний договір купівлі-продажу визнано недійсним через відсутність її письмової згоди. Відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли спадщину після померлого ОСОБА_4 , отримавши 04.11.2025 свідоцтва про право на спадщину за законом. На даний час ОСОБА_2 належить 100% права власності на гаражний бокс після придбання 1/4 частки у ОСОБА_3 за договором від 25.11.2025. Представниця позивача адвокатка Мізюк В.М. направила відповідачкам претензії від 27.11.2025 про повернення у порядку реституції 189 973,00 грн, однак відповідачки кошти не повернули. Позивач просив зобов`язати ОСОБА_3 відшкодувати у порядку реституції 47 493,25 грн, ОСОБА_2 - 142 479,75 грн, а також стягнути судові витрати.

Відповідачка-1 ОСОБА_2 та її представник адвокат Карманов В`ячеслав Валерійович подали відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення вимог заперечували. Відповідачка-1 зазначала, що кошти від продажу гаражу вона особисто не отримувала, а факт передачі коштів її померлому чоловіку не підтверджений банківськими документами.

Відповідачка-2 ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за її відсутності, у яких просила відмовити в задоволенні позову внаслідок спливу позовної давності та строків пред`явлення вимог кредитора спадкодавця за статтею 1281 ЦК України.

ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1 про витребування гаражного боксу № НОМЕР_1 з чужого незаконного володіння. Позивачка за зустрічним позовом зазначала, що вона є одноосібною власницею гаражного боксу, а ОСОБА_1 без відповідних правових підстав володіє та користується цим майном.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представниця адвокатка Мізюк Вікторія Миколаївна подали відзив на зустрічний позов. Відповідач за зустрічним позовом вказував, що ОСОБА_1 не володіє та не користується спірним гаражним боксом, а у квітні 2026 року ОСОБА_2 самостійно встановила новий замок на ворота гаражу й особисто контролює доступ до об`єкта.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від «25.12.2025» року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21.04.2026 року прийнято до спільного розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 та об`єднано позовні вимоги в одне провадження.

Відповідачка-2 ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, подавши письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. З урахуванням думки учасників справи, керуючись частиною третьою статті 211 ЦПК України, суд ухвалив процесуальну ухвалу про розгляд справи за відсутності відповідачки-2.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представниця адвокатка Мізюк Вікторія Миколаївна позовні вимоги за первісним позовом підтримали повністю, у задоволенні зустрічного позову просили відмовити. У своїх усних поясненнях представниця позивача адвокатка Мізюк В.М. пояснила, що факт передачі коштів ОСОБА_4 підтверджується пунктом 5 договору купівлі-продажу. Спадкоємці, прийнявши спадщину, успадкували не лише майно, а й обов`язки спадкодавця з повернення коштів за визнаним недійсним правочином. ОСОБА_1 припинив користуватися гаражним боксом № НОМЕР_1 після набрання законної сили рішенням суду від 18.04.2023 року та вимушений орендувати інші гаражні бокси в цьому ж кооперативі для зберігання автомобіля. У квітні 2026 року ОСОБА_2 самостійно встановила новий замок на ворота гаражного боксу та володіє ключами, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не є фактичним володільцем майна. Позивач ОСОБА_1 особисто підтвердив, що вступав у члени кооперативу у березні 2023 року під час правомірного володіння гаражем, а заїзди його автотранспорту фіксуються через загальний контрольно-пропускний пункт кооперативу, що не свідчить про користування саме спірним гаражним боксом.

Відповідачка-1 ОСОБА_2 та її представник адвокат Карманов В`ячеслав Валерійович у судовому засіданні проти первісного позову заперечували, зустрічний позов підтримали. Представник відповідачки-1 адвокат Карманов В.В. пояснив, що ОСОБА_2 як дружина продавця згоди на продаж гаражу не надавала, кошти від угоди не отримувала. Докази проведення розрахунків банківськими документами відсутні. На підтвердження фактичного володіння ОСОБА_1 спірним майном представник посилався на відповідь голови кооперативу «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 12.05.2026 року № 1205/1 про наявність касових платежів та відсутність заяви про вихід з кооперативу. Відповідачка-1 ОСОБА_2 особисто підтвердила суду, що у квітні 2026 року вона дійсно встановила власний замок на ворота гаражного боксу поруч із попереднім замком (який встановлено ОСОБА_1 , з метою збереження майна та запобігання обвинуваченням зі сторони ОСОБА_1 у самоуправстві, оскільки органи поліції відмовилися втручатися у їхній цивільно-правовий спір.

Суд безпосередньо дослідив у судовому засіданні матеріали фотофіксації воріт гаражного боксу № НОМЕР_1 та встановив, що на воротах наявні два навісних замки, ключами від нового замка володіє ОСОБА_2 , а фактичний доступ до приміщення у ОСОБА_1 відсутній.

Перед судовими дебатами суд ухвалив процесуальну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 14.09.2026 та надав учасникам справи строк для подання письмових промов у судових дебатах.

У письмових промовах в судових дебатах від 07.08.2026 представниця ОСОБА_1 адвокатка Мізюк В.М. зазначила, що за змістом статті 216 ЦК України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду реституція є обов`язковим наслідком недійсності правочину. Прийнявши спадщину, відповідачки відповідно до статей 1216, 1282 ЦК України успадкували обов`язок повернути сплачені за договором кошти у розмірі 189 973,00 грн. Належним відповідачем за віндикаційним позовом за статтею 387 ЦК України є лише фактичний володілець майна. Оскільки з квітня 2026 року ОСОБА_2 самостійно встановила замок та володіє ключами від гаражу, ОСОБА_1 не здійснює володіння спірним об`єктом, а вимога про витребування майна без проведення реституції суперечить засадам добросовісності та є передчасною.

У письмових судових дебатах та поясненнях представник ОСОБА_2 адвокат Карманов В.В. мотивував вимоги необхідністю повного відновлення прав власника шляхом витребування гаражного боксу з незаконного володіння ОСОБА_1 та наголошував на безгрошовості договору купівлі-продажу для вдови померлого.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд установив такі фактичні обставини та дійшов наступних висновків.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали шлюб 09.12.2000, актовий запис № 524.

ОСОБА_4 набув у приватну власність гаражний бокс № НОМЕР_1 в ДТВГБ кооперативі «ІНФОРМАЦІЯ_3» по АДРЕСА_4 07.10.2014 (державна реєстрація проведена 24.10.2014, реєстраційний номер об`єкта 485173880000) під час перебування у зареєстрованому шлюбі.

Приватне підприємство «Експертзабезпечення» склало звіт про експертну грошову оцінку гаражного боксу № 782 30.08.2019, визначивши його ринкову вартість у розмірі 189 973,00 грн.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу гаражного боксу № 782 16.10.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарас О.В. за № 1525. Продаж вчинено за 189 973,00 грн, а підпис продавця ОСОБА_4 на договорі підтвердив отримання ним повного розрахунку за майно від покупця ОСОБА_1 .

ОСОБА_4 подав нотаріально засвідчену заяву 16.10.2019 про те, що гаражний бокс є його особистою приватною власністю, й особи, які могли б поставити питання про визнання за ними права власності, відсутні.

Приватний нотаріус Тарас О.В. провела державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.10.2019.

Продавець гаражного боксу ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 дізналася про укладення оспорюваного договору купівлі-продажу з листа нотаріуса від 05.10.2022 № 8/02-14.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 16.12.2022 відкрито провадження у цивільній справі № 753/14707/22 за позовом ОСОБА_2 про визнання договору недійсним.

ОСОБА_1 подав заяву до правління ДТВГБ кооперативу «ІНФОРМАЦІЯ_3» про прийняття у члени кооперативу стосовно гаражного боксу № 782 21.03.2023, сплатив вступний внесок та отримав членську книжку.

Правління ДТВГБ кооперативу «ІНФОРМАЦІЯ_3» протоколом № 461 від «31.03.2023» року затвердило ОСОБА_1 членом кооперативу.

Дарницький районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 753/14707/22 від 18.04.2023, яким позов ОСОБА_2 задовольнив, визнав недійсним договір купівлі-продажу гаражного боксу № НОМЕР_1 від 16.10.2019 № 1525 та скасував рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав. Рішення набрало законної сили 29.05.2023.

Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації КМДА Набок В.М. вніс запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 та відновив реєстрацію за померлим ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 (відомості внесено 20.06.2023).

Приватний виконавець Артемчук Т.В. наклав арешт на нерухоме майно померлого ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 від 13.12.2023.

ОСОБА_2 звернулася із заявою до Дарницького УП ГУНП у м. Києві про сприяння у звільненні гаражного боксу 29.03.2024.

ОСОБА_2 подала повторну заяву до Дарницького УП ГУНП у м. Києві 29.12.2025.

ОСОБА_2 направила ОСОБА_1 листи-нагадування № 1 від 10.08.2024 року та № 2 від 19.08.2024 року з вимогою повернути гаражний бокс.

Зафіксовано заїзди автомобілів ОСОБА_1 на територію кооперативу через електронну систему доступу 07.01.2025 року та 28.01.2025 року.

Приватний виконавець Артемчук Т.В. прийняв рішення про скасування арешту майна померлого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкоємці померлого ОСОБА_4 офіційно оформили спадкові права у приватного нотаріуса Краснощок Л.М. 04.11.2025 року (спадкова справа № 1/2022, за реєстровим № 664): ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на 1/2 частку гаражу як частку в спільному майні подружжя та свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку гаражу; ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку гаражу.

ОСОБА_3 продала належну їй 1/4 частку гаражного боксу ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу № 685 від 25.11.2025, у результаті чого ОСОБА_2 наразі володіє 100% права власності.

Представниця ОСОБА_1 адвокатка Мізюк В.М. направила спадкоємицям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рекомендованими листами претензії про відшкодування в порядку реституції 189 973,00 грн 27.11.2025.

Адвокатка Мізюк В.М. в інтересах ОСОБА_1 подала до Дарницького районного суду міста Києва позовну заяву про відшкодування коштів у порядку реституції 15.12.2025 (накладна АТ «Укрпошта» № 0215607605366).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25.12.2025 відкрито провадження у справі № 753/26987/25.

ОСОБА_2 склала вимогу № 17/01/26 про звільнення гаражного боксу 17.01.2026 (направлена 19.01.2026, отримана ОСОБА_1 24.01.2026).

Адвокатка Мізюк В.М. направила відповідь від «27.01.2026» року з пропозицією проведення тристоронньої зустрічі для одночасного здійснення реституції та передачі гаражу за актом.

Представник ОСОБА_2 адвокат Карманов В.В. подав зустрічний позов № 21/02/26 про витребування майна з чужого незаконного володіння 21.02.2026 року (подано до суду 23.02.2026 року).

Відповідачка-2 ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву ОСОБА_1 20.04.2026 року.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21.04.2026 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 та об`єднано його в одне провадження з первісним позовом.

ОСОБА_2 встановила новий навісний замок APECS на ворота гаражного боксу № НОМЕР_1 у квітні 2026 року, ключі від якого знаходяться у її володінні.

Адвокатка Мізюк В.М. подала відзив на зустрічний позов 28.04.2026 (направлено 29.04.2026 року, отримано 04.05.2026 року).

Адвокат Карманов В.В. направив адвокатський запит № 10/05/26 від 10.05.2026 року до ДТВГБ кооперативу «ІНФОРМАЦІЯ_3», на який голова правління ОСОБА_5 надав відповідь вих. № 1205/1 від 12.05.2026 року.

Адвокат Карманов В.В. подав відповідь на відзив за зустрічний позов 19.05.2026 року.

Адвокатка Мізюк В.М. подала заперечення на відповідь на відзив 29.05.2026 року через підсистему «Електронний суд» (квитанція № 7303927).

Адвокатка Мізюк В.М. подала письмову промову у судових дебатах у справі № 753/26987/25 07.08.2026.

Вирішуючи позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами, суд виходить з наступного.

Правові наслідки недійсності правочину закріплені цивільним законодавством України: «Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування» (частина перша статті 216 ЦК України).

Суд враховує висновок щодо застосування норми статті 216 ЦК України, викладений Верховним Судом у пунктах 66, 67, 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (провадження № 12-16гс22)), а саме, що:

«За змістом абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов`язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Одним із таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення status quo у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається у його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію у натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов`язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

Отже, ЦК України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину: (1) основний - двостороння реституція - повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України)».

Порядок спадкування прав та обов`язків визначено законом: «Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)» (стаття 1216 ЦК України).

Спадкоємці, які прийняли спадщину, беруть на себе обов`язок задовольнити вимоги кредитора: «Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину» (частина перша статті 1282 ЦК України).

Обов`язок з повернення сплачених коштів за визнаним недійсним договором купівлі-продажу входить до складу спадщини продавця ОСОБА_4 і перейшов до його спадкоємиць. Доводи відповідачок про відсутність банківських розрахункових документів та недоведеність передачі коштів спростовуються пунктом 5 договору купівлі-продажу від 16.10.2019 року № 1525, у якому підписом продавця підтверджено отримання повного розрахунку у розмірі 189 973,00 грн, що відповідно до засад цивільного законодавства є належним, допустимим, достовірним і достатнім письмовим доказом проведення розрахунку (а.с. 29).

Заперечення відповідачки-2 ОСОБА_3 щодо спливу строків пред`явлення вимог за статтею 1281 ЦК України є безпідставними, оскільки вимогу та позов пред`явлено в межах шестимісячного строку з дня одержання свідоцтва про право на спадщину від 04.11.2025 року.

Успадковане майно ОСОБА_4 складалося з 1/2 частки гаражного боксу (вартістю 94 986,50 грн), яку успадкували у рівних частках (по 1/4 частці гаражу, вартістю по 47 493,25 грн) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Оскільки ОСОБА_3 прийняла спадщину в розмірі 1/4 частки, вона відповідає за боргом спадкодавця в межах вартості отриманого майна в сумі 47 493,25 грн.

ОСОБА_2 , яка успадкувала 1/4 частку спадщини (47 493,25 грн), та як володілець 1/2 частки спірного гаражу як спільного майна подружжя (94 986,50 грн), що повернулася у її володіння внаслідок визнання угоди недійсною, зобов`язана відшкодувати ОСОБА_1 решту сплаченої за договором суми у розмірі 142 479,75 грн (47 493,25 грн + 94 986,50 грн = 142 479,75 грн).

Тому первісний позов ОСОБА_1 до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 про відшкодування грошових коштів у порядку реституції підлягає задоволенню у повному обсязі. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування грошових коштів у порядку реституції підлягають стягненню - 47 493,25 грн, а з ОСОБА_2 - 142 479,75 грн, які були сплачені ним спадкодавцю позивачок ОСОБА_4 за визнаним згодом в судовому порядку недійсним договором купівлі-продажу гаражного боксу № НОМЕР_1 від 16.10.2019 року № 1525.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 про витребування майна.

Право власника на витребування майна з чужого незаконного володіння встановлено законом: «Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним» (частина перша статті 387 ЦК України).

Правовий висновок щодо визначення відповідача за віндикаційним позовом сформовано у судовій практиці: «У спорах про витребування нерухомого майна належним відповідачем є особа, за якою на момент подання позову зареєстровано право на спірний об`єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або особа, яка є фактичним володільцем майна» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-243цс18)).

Суд установив, що ОСОБА_1 не здійснює фактичного володіння та користування гаражним боксом № НОМЕР_1 . ОСОБА_2 у квітні 2026 року самостійно встановила новий замок на ворота гаражного боксу та володіє ключами від нього, що підтверджено безпосереднім оглядом фотофіксації судом та особистими поясненнями сторін у судовому засіданні. Позивачка за зустрічним позовом не надала доказів того, що ОСОБА_1 є фактичним володільцем спірного нерухомого майна. Посилання на членство ОСОБА_1 у кооперативі та фіксацію автотранспорту через загальний контрольно-пропускний пункт кооперативу підтверджують лише факт його проїзду на територію кооперативу не є доказами володіння боксом № 782. Наявність на дверях спірного гаража іншого замка (встановленого раніше ОСОБА_1 ) не перешкоджає її можливості самостійно позбутися цього замка як повноправній власниці гаража.

Тому у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити повністю у зв`язку з недоведеністю вимог.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог» (частина перша статті 141 ЦПК України).

ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1 899,73 грн за первісним позовом. У зв`язку з задоволенням первісного позову, вказані витрати стягуються з відповідачок на користь ОСОБА_1 пропорційно: з ОСОБА_3 (25%) - 474,93 грн, з ОСОБА_2 (75%) - 1 424,80 грн.

Судовий збір за зустрічним позовом у розмірі 1 332,00 грн покладається на ОСОБА_2 у зв`язку з відмовою в задоволенні зустрічного позову та поверненню не підлягає.

Керуючись нормами статей 4, 12, 13, 81, 141, 211, 242, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 про відшкодування грошових коштів у порядку реституції задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування грошових коштів у порядку реституції 142 479,75 грн, сплачені за визнаним в судовому порядку недійсним договором купівлі-продажу гаражного боксу № 782 від 16.10.2019 № 1525 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 424,80 грн, разом - 143 904,55 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування грошових коштів у порядку реституції 47 493,25 грн, сплачені за визнаним в судовому порядку недійсним договором купівлі-продажу гаражного боксу № 782 від 16.10.2019 № 1525 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 474,93 грн, разом - 47 968,18 грн.

У задоволенні вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити повністю.

Відомості про учасників справи:

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачка-1 (позивачка за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачка-2 ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 01.10.2026

Суддя В.М. Маркєлова