Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №752/25619/24 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/25619/24

Провадження № 2/752/828/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.10.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

з участю секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Київської міської ради

третя особа Друга Київська державна нотаріальна контора

про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (надалі за текстом також - відповідач), третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора, в якому просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 , який є дідом позивача, за життя був власником квартири АДРЕСА_1 та 27.01.2009 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенком В.М. за реєстровим №202, яким заповів зазначену квартиру ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 позивач у встановлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини не подав. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №752/18917/23 ОСОБА_1 визначено додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 11.06.2024 позивач подав до Другої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілої Л.С. від 11.10.2024 №2626/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності померлого на одну із 1/2 частин зазначеної квартири, а саме оригіналу свідоцтва про право власності на житло від 17.08.2006.

Позивач вважає, що належність квартири спадкодавцю підтверджується іншими наявними документами та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а відсутність оригіналу правовстановлюючого документа позбавляє його можливості оформити спадкові права у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим просить визнати право власності на квартиру в судовому порядку.

01.10.2026 представник позивача - адвокат Левченко Сергій Іванович подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Стислий виклад позиції відповідача

Київська міська рада у письмових поясненнях вказала на те, що право власності в порядку спадкування підлягає визнанню лише за умови доведення належними доказами складу спадщини, прийняття спадщини та наявності перешкод для її нотаріального оформлення. Відповідач звернув увагу на необхідність дослідження спадкової справи, встановлення кола спадкоємців та правових підстав для набуття позивачем права на спірне майно. За результатами розгляду справи Київська міська рада просила щодо позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 прийняти рішення згідно чинного законодавства, а щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача судового збору відмовити повністю.

Процесуальні дії у справі

02.12.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєва С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У ході підготовчого провадження позивач подав заяву про уточнення персональних даних, у якій повідомив, що правильний РНОКПП ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.02.2025 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілої Людмили Сергіївни належним чином засвідчені матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання ухвали суду матеріали спадкової справи №160/2023 надійшли до суду та були досліджені під час розгляду справи.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.07.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 01.10.2026.

01.10.2026 представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Фактичні обставини встановлені судом

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 52,7 кв.м, житловою площею 30,0 кв.м, первісно належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Голосіївської районної державної адміністрації міста Києва 17.08.2006.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

06.03.2019 державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Костенко Л.Ю. ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим №11-131 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 .

З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано два права власності по 1/2 частині зазначеної квартири: 06.03.2019 - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №11-131; 22.07.2020 - на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.08.2006. Таким чином, на момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований власником квартири в цілому.

27.01.2009 ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. за змістом якого належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, у зв`язку з чим відкрилася спадщина.

29.03.2023 Другою Київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №160/2023 після смерті ОСОБА_2 .

29.03.2023 ОСОБА_4 подала до Другої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

17.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Другої Київської державної нотаріальної контори щодо оформлення спадщини за заповітом. Постановою державного нотаріуса від 17.08.2023 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю документів, які підтверджують фактичне прийняття спадщини.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №752/18917/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - Друга Київська державна нотаріальна контора, задоволено частково та визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

11.06.2024 ОСОБА_1 у межах визначеного судом додаткового строку подав до Другої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілої Л.С. від 11.10.2024 №2626/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 через відсутність документа, що посвідчує право власності спадкодавця на 1/2 частину квартири, а саме оригіналу свідоцтва про право власності на житло від 17.08.2006.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, та закон, яким керувався суд

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців; спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Судом встановлено, що 27.01.2009 ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., яким належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1 . Доказів скасування або недійсності цього заповіту суду не надано.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №752/18917/23 ОСОБА_1 визначено додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . 11.06.2024 у межах визначеного судом додаткового строку позивач подав до Другої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, чим реалізував своє право на прийняття спадщини за заповітом.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент смерті ОСОБА_2 належала квартира АДРЕСА_1 в цілому. Право на одну 1/2 частину квартири було зареєстровано за ним 22.07.2020 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.08.2006, а право на другу 1/2 частину - 06.03.2019 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №11-131. Відомості про обидві частки містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, спірна квартира входила до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 та була охоплена заповітом від 27.01.2009 на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Статтею 1297 ЦК України передбачено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Постановою державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілої Л.С. від 11.10.2024 №2626/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на 1/2 частину квартири, а саме оригіналу свідоцтва про право власності на житло від 17.08.2006.

Водночас відсутність у спадкоємця оригіналу правовстановлюючого документа не спростовує існування права власності спадкодавця на відповідне нерухоме майно, якщо таке право підтверджується іншими належними та допустимими доказами. У цій справі належність ОСОБА_2 спірної квартири підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційною довідкою КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.03.2019 та іншими матеріалами справи.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Верховний Суд у постанові від 25.09.2024 у справі №585/3415/21 зазначив, що у разі, коли відсутність оригіналу правовстановлюючого документа унеможливлює видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, визнання за спадкоємцем права власності на спадкове нерухоме майно в судовому порядку є ефективним способом захисту порушеного права.

Суд виходить із того, що позивач прийняв спадщину за заповітом у визначений судом додатковий строк, спірна квартира належала спадкодавцю на праві власності та була прямо заповідана позивачу, а оформити спадкові права в нотаріальному порядку позивач не може через відсутність оригіналу одного з правовстановлюючих документів на квартиру.

За таких обставин суд дійшов висновку, що право ОСОБА_1 на спірну квартиру в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 підтверджене належними та достатніми доказами, а обраний позивачем спосіб захисту відповідає характеру порушеного права.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 328, 392, 1216-1218, 1220, 1223, 1233, 1268, 1272, 1296, 1297 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,7 кв. м, житловою площею 30,0 кв. м, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 01.10.2026.

Суддя С.О. Чекулаєв