Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №752/9841/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9841/26

Провадження №: 3/752/3472/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 17.03.2026 року о 08 год. 55 хв. в м. Києві по вул. Героїв Оборони, 2, керував транспортним засобом «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 в стані наркотичного сп?яніння. Огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в КНП «Київська міська клінічна лікарня №10». За результатом огляду ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник та ОСОБА_1 до суду 2.10.2026 року не з"явились, про час та місце повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

10.06.2026 року за клопотанням сторони захисту, судом постановою Голосіївського районного суду м. Києва було призначено у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 судову хіміко-токсилогічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Докучаєвська, 4.

Відповідно до висновку експерта №167-06-2-2026 року від 20 серпня 2026 року встановлено, що у результаті судово-медичної (токсилогічної) експертизи біологічного зразка, а саме сечі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено, зокрема, амфетамін.

Згідно із загальнодоступної інформації, амфетамін - це синтетичний психостимулятор, який активізує роботу центральної нервової системи та імітує дію гормонів стресу. А отже, за результатами експертизи №167-06-2-2026 року від 20 серпня 2026 року, встановлено, що в біологічному матеріалі ОСОБА_1 від 17.03.2026 року міститься психотропна речовина.

Вказаний висновок в повній мірі узгоджується з іншими зібраними у справі доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629939 та висновком від 22.03.2026 року №000777 та актом щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Київська міська клінічна лікарня №10», відповідно до якого ОСОБА_1 17.03.2026 року о 09 год. 50 хв. перебував в стані наркотичного сп`яніння. Також факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння підтверджується відеоматеріалами з нагрудних камер працівників патрульної поліції.

Вказані докази у своїй сукупності свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вказаних у протоколі обставин.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Отже, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665,60 грн., підлягає стягненню із ОСОБА_1 .

В постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2026 року було зазначено, що питання щодо відшкодування витрат на проведення експертизи судом буде вирішено при прийнятті кінцевого рішення у справі. З огляду на вищевказане, суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України в рішенні від 29 червня 2010 року у справі № 17-рп/2010 зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абзац 3 підпункт 3.1 пункту 3), а у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5 рп/2005 Конституційний Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абзац 2 підпункт 5.4 пункту 5).

У рішеннях ЄСПЛ від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України», від 18 грудня 2008 року у справі «Новік проти України» ЄСПЛ звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності.

Крім того, Конституційний Суд України у пунктах 3.4, 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним».

Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаного законодавства України, правової позиції ЄСПЛ, який за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України», рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України, рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України»), враховуючи принцип правової визначеності, який є невід`ємною складовою принципу верховенства права та який знайшов своє закріплення у рішеннях Конституційного Суду України, суд дійшов висновку, що на справу про адміністративне правопорушення в частині вирішення питання щодо стягнення процесуальних витрат на проведення експертизи при ухваленні судового рішення, поширюються стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження.

Відтак, це надає можливість застосувати аналогію закону, тобто застосувати норми іншого закону, зокрема Кримінального процесуального кодексу України, яка регламентує подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення.

Такою нормою у КПК України є стаття 124, відповідно до якої у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне процесуальні витрати пов`язані з залученням експертів покласти на ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати пов`язані з залученням експертів (висновок експерта № 167-06-2-2026 від 20.08.2026 року) у розмірі 20116,00 грн. (двадцять тисяч сто шістнадцять) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Г.В. Бондаренко