Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №650/2790/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №650/2790/26

Суддя: Пономар В. О.

Справа № 650/2790/26

Провадження № 2/712/4535/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернулось до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № МТС-630915233 від 01.06.2018 (далі – кредитний договір) в загальній сумі 55 842 грн 32 коп., судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 01.06.2018 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір № МТС-630915233, на підставі якого відповідачу надано кредитну картку із встановленим кредитним лімітом у розмірі 200 000 грн, зі сплатою процентів за користування ним в порядку та на умовах, визначених договором. Внаслідок порушення відповідачем умов повернення кредитних коштів за ним утворилась заборгованість. 17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладений договір факторингу № 2, на підставі якого право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «Флексіс». В подальшому, 18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 18-05/21, на підстави якого право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал». Між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, на підстави якого право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Коллект Центр».

У зв`язку з порушенням відповідачем порядку повернення кредитних коштів за нею утворилась заборгованість в розмірі 55 842 грн 32 коп., з яких 42 920 грн 21 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 2 384 грн 71 коп. – заборгованість за відсотками, 7 089 грн 56 коп. – заборгованість за пенею, 2 728 грн 20 коп. – інфляційні збитки, 719 грн 64 коп. - 3 % річних. Оскільки відповідач не виконує свого зобов`язання з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути із відповідача заборгованість в загальній сумі 55 842 грн 32 коп., а також судовий збір по справі та витрати на правничу допомогу.

Від відповідача заперечень проти позову не надходило.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12.05.2026 вищезазначену цивільну справу передано за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.06.2026 зазначену позовну заяву залишено без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України та надано позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання ухвали суду від 17.06.2026 представником позивача Ткаченко М.М. 22.06.2026 подано заяву про усунення недоліків без додатків до неї, якою не виконано вимоги вказаної ухвали.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.06.2026 продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`ять днів з дня отримання ухвали.

На виконання ухвали суду від 17.06.2026 представником позивача Ткаченко М.М. 30.06.2026 подано заяву про усунення недоліків

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.07.2026 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів АТ «Сенс Банк» (до перейменування АТ «Альфа Банк»).

Представник позивача Ткаченко М.М. в судове засідання не з`явилась, у прохальній частині позовної заяви зазначила, що просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, яка не була вручена відповідачу та повернулась до суду з причин «адресат відсутній за вказаною адресою», та шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті суду.

Враховуючи зазначене, на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси 02.10.2026, враховуючи положення ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані позивачем докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Між АТ «Альфа-Банк» (банком) та ОСОБА_1 (клієнтом) 01.06.2018 укладено договір № МТС-630915233 шляхом підписання останньою анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб власноручним підписом.

Згідно умов вищевказаного договору банк відкрив клієнту поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні та надав кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії у розмірі 200 000 грн.

Процентна ставка за користування коштами відновлюваної кредитної лінії становить 26 % річних. Обов`язковий мінімальний платіж складає 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

Відповідач не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також іншими витратами відповідно до умов договору у повному обсязі, внаслідок чого в останньої виникла заборгованість в сумі 50 009 грн 77 коп., з яких 42 920 грн 21 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 7 089 грн 56 коп. – заборгованість за пенею (нарахована станом на 18.05.2021).

Факт отримання та користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.06.2018 до 17.05.2021 за договором № МТС-630915233 від 01.06.2018, наданою АТ «Сенс Банк» на виконання ухвали суду від 02.07.2026.

Між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» 17.05.2021 укладений договір факторингу № 2, на підставі якого до ТОВ «ФК «Флексіс» перейшло право грошової вимоги заборгованості до боржників, які зазначені в реєстрі боржників, в тому числі і право вимоги заборгованості за договором № МТС-360915233 від 01.06.2018, укладеним із ОСОБА_1 . Розмір кредитної заборгованості відповідача складав 50 009 грн 77 коп., з яких 42 920 грн 21 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 7 089 грн 56 коп. – заборгованість за пенею.

В подальшому, 18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір факторингу № 18-05/21, на підставі якого до ТОВ «ФК «Флексіс» перейшло право грошової вимоги заборгованості до боржників, які зазначені в реєстрі боржників, в тому числі і право вимоги заборгованості за договором № МТС-360915233 від 01.06.2018, укладеним із ОСОБА_1 . Розмір кредитної заборгованості відповідача складав 50 009 грн 77 коп., із яких 42 920 грн 21 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 7 089 грн 56 коп. – заборгованість за пенею.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, ТОВ «Вердикт Капітал» на умовах, визначених договором, було донараховано відповідачу відсотки за користування кредитними коштами за період з 18.05.2021 до 03.08.2021 в сумі 2 384 грн 71 коп., інфляційні збитки за період із серпня 2021 до лютого 2022 в сумі 2 728 грн 20 коп. та 3 % річних за період із 04.08.2021 до 23.02.2022 в сумі 719 грн 64 коп.

Між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 укладений договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, на підставі якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги заборгованості до боржників, які зазначені в реєстрі боржників, в тому числі і право вимоги заборгованості за договором № МТС-360915233 від 01.06.2018, укладеним із ОСОБА_1 . Розмір кредитної заборгованості відповідача складав 55 842 грн 32 коп., із яких 42 920 грн 21 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 2 384 грн 71 коп. – заборгованість за відсотками, 7 089 грн 56 коп. – заборгованість за пенею, 2 728 грн 20 коп. – інфляційні збитки, 719 грн 64 коп. - 3 % річних.

Оскільки до теперішнього часу відповідачем не виконане грошове зобов`язання за договором № МТС-360915233 від 01.06.2018, то позивач звернувся до суду із цим позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем були отримані кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначених у кредитному договорі № МТС-360915233 від 01.06.2018 і вона користувалась такими коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення її зобов`язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування ним. За таких підстав позовні вимоги позивача підлягають до задоволення у повному обсязі.

При цьому, варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не було надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2 662 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі, то на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Стосовно заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 16 000 грн до позовної заяви позивачем додано договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. та ТОВ «Коллект Центр», заявка на надання юридичної допомоги № 465 від 02.03.2026 та витяг з акту про надання юридичної допомоги № 20 від 31.03.2026 на суму 16 000 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19.02.2024 у справі № 490/7096/21 та від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу суд бере до увагу, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо усної консультації, правового аналізу та підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст. 7, 9, 11-13, 81-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № МТС-630915233 від 01.06.2018 в загальній сумі 55 842 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот сорок дві) грн 32 (тридцять дві) коп., судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн, а всього 62 504 (шістдесят дві тисячі п`ятсот чотири) грн 72 (сімдесят дві) коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складений 02.10.2026.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження за адресою: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Пономар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua