Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №707/1034/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №707/1034/25

Суддя: Борєйко О. М.

707/1034/25

2/712/225/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» звернулось до Черкаського районного суду Черкаської області з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 15 листопада 2019 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладений договір №260527 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту, на виконання умов якого відповідачу надано грошові кошти в сумі 5 000 гривень, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 07 лютого 2024 року за вих. № 4489-ВП (номер транзакції в систремі WayForРаy – 7Credit7-260527-3).

Також, відповідно до п.1.2 додаткового договору № 285245 до договору №260527 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту, від 14 грудня 2019 року встановлено нову дату повернення позики та сплати нарахованих прцентів - не пізніше 15 грудня 2019 року.

Крім того, згідно п.1.2 додаткового договору №437375 до договору №260527 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту, від 14 січня 2020 року встановлено нову дату повернення позики та сплати нарахованих прцентів - не пізніше 14 січня 2020 року.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором №260527 про надання коштів у позику ,в тому числі й на умовах споживчого кредиту, у останнього виникла заборгованість перед ТОВ «Лінеура Україна» в розмірі 17 375 гривень у тому числі: 5 000 гривень – заборгованість за тілом кредиту 12 375 гривень заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.

22 лютого 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладений договір факторингу №015-220221, згідно п.1.3 якого фактор – ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язується передати грошові кошти в погодженій відповідно до умов цього договору сумі в розпорядження клієнта – ТОВ «Лінеура Україна» за плату, на передбачених цим договорах умовах, а клієнт зобов`язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників за зобов`язаннями, що визначені в реєстрі прав грошових вимог, погодженому сторонами за цим договором за формою з гідно з додатком № 2 (надалі – реєстр).

Згідно реєстру прав вимог № 015-220221 від 22 лютого 2021 (сформованого 05 лютого 2024 року) ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги з відповідача в сумі 17 375 гривень, у тому числі: 5 000 гривень – заборгованість за тілом кредиту 12 375 гривень заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.

На виконання умов п. 3.1 договору факторингу №015-220221 від 22 лютого 2021 року з додатковою угодою № 02 від 19 травня 2021 року до цього договору, сума фінансування, відповідно до узгоджених сторонами умов складає 1 760 928 гривень, яку було сплачено ТОВ «Сіроко Фінанс» в повному обсязі на користь ТОВ «Лінеура Україна» 25 травня 2021 року згідно платіжної інструкції № 41.

05 лютого 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда - Ф» та ТОВ «Сіроко Фніанс» був укладений договір факторингу № 20240205/1, згідно п. 1.1 якого за цим договором фактор ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда – Ф» передає грошові кошти (розмір фінансування) в розпорядження клієнта – ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату у передбачений договором спосіб, а клієнт відступає фактору належні йому права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Згідно п.4.1 договору факторингу № 20240205/1 від 05 лютого 2024 року загальна сума прав вимоги, що відступаються за відповідним реєстром, розмір фінансування та одинична ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказуються в таких реєстрах.

Згідно реєстру прав вимог № 20240205/1 від 05 лютого 2024 року ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло право грошової вимоги з відповідача в сумі 17 375 гривень. В п.2 вказаного реєстру прав вимог зазначено, що ціна прибдання, належна до сплати клієнту за цим реєстром, складає 4 639 гривень 99 копійок.

Згідно платіжної інструкції № 406 від 29 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» сплачено на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» 39 835 гривень 48 копійок в оплату ціни придбання згідно договору факторингу № 20240205/1 від 05 лютого 2024 року, без ПДВ.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань станом на 25березня 2025 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 20 614 гривень 33 копійки, а саме: 5 000 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 12 375 гривень – заборгованість зі сплати процентів, 3 239 гривень 33 копійки – інфляційні, нараховані за період з 15 грудня 2019 року по 21 лютого 2022 року.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Черкаського рйонного суду Черкаської області від 31 березня 2025 року матеріали цивільної справи № 707/1034/25 за позовом ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 передані до Сосніського районного суду м. Черкаси за підсудністю.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою по розгляд справи без його участі; заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».

Згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (ухвалює заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

15 листопада 2019 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладений договір №260527 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту, згідно умов якого сума кредиту становить 5 000 гривень (п.1.1), строк кредитування – 30 днів (п.1.2), процентна ставка за користування кредитом – 1,9 % в день (п.1.3.2).

На виконання умов договору №260527 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту від 15 листопада 2019 року відповідачу надано грошові кошти в сумі 5 000 гривень, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 07 лютого 2024 року за вих. № 4489-ВП (номер транзакції в систремі WayForРаy – 7Credit7-260527-3), а також довідкою про рух коштів по рахунках, наданою АТ « Акцннт – Банк» на виконання ухвали суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно реєстру прав вимог № 015-220221 від 22 лютого 2021 (сформованого 05 лютого 2024 року) ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги з відповідача в сумі 17 375 гривень, у тому числі: 5 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту 12 375 гривень заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до умов договору №260527 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту, від 15 листопада 2019 року з додатковими договорами до нього від 14 грудня 2019 року та від 14 січня 2020 року, відповідачу нараховано проценти в розмірі 12 375 гривень.

Вказаний розрахунок позивача відповідачем не спростований

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання грошових зобов`язань відповідачем, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано останньому інфляційні 3 239 гривень 33 копійки за період з 15 грудня 2019 року по 21 лютого 2022 року.

Вказаний розрахунок позивача відпвоідачем не спростований.

Матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано доказів, виконання зобов`язань за договором №260527 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту від 15 листопада 2019 року.

Згідно ч. 1,3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача .

Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 1232 від 26 березня 2025 року позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом сплачений судовий збір в розмірі 2 422 гривні 40 копійок.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Згідно ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1) ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон), гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч.1ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентіс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №753/15683/15.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц зазначено наступне: «На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.).

Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.».

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п.1) ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді, іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 19 квітня 2023 року у справі №760/10847/20-ц, «для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження заявлених вимог про відшкодування понесених позивачем витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, та їх розміру позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 14березня 2025 року №2025034.7, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» та адвокатом Бачинським О.М., копію свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністюсерії ЛВ № 001477 від 24 травня 2019 року, ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1269270, копію акту приймання - передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги № 20250314.7 від 14 березня 2025 року; копію рахунку №1 від 28 вересня 2026 року; копію платіжної інструкції в національній валюті № 3634 від 28 вересня 2026 року на суму 7 000 гривень.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Зазначена правова позиція є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України».

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 24 січня 2022 року у справі №757/36628/16-ц, «відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.

Клопотання про зменшення розміру судових витрат відповідачем не заявлено.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 6,15, 16, 509, 512, 514, 516, 517, 518, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 51, 76 - 81, 83, 89, 95, 141, 263, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф», адреса: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, буд. 87, оф. 54, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42655697, заборгованість за договором №260527 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту, від 15 листопада 2019 року в сумі 20 614 (двадцять тисячшістсот чотирнадцять) гривень 33 (тридцять три) копійки, судові витрат, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, - 7 000 (сім тисяч) гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок, а всього – 30 036 (тридцять тисяч тридцять шість) гривень 73 (сімдесят три) копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф», адреса: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, буд. 87, оф. 54, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42655697;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя О.М. Борєйко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua