Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №712/576/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/576/26

Провадження 2/712/4357/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» №1302430930557.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 січня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» №1302430930557, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 4 000 грн строком на 29 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,99 % на день.

Кредитні кошти були перераховані відповідачці, однак зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів належним чином не виконані.

04 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №04102023/2, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань, позивач просив стягнути заборгованість у загальному розмірі 13 472,40 грн, яка складається з 4 000 грн заборгованості за тілом кредиту та 9 472,40 грн заборгованості за процентами, а також понесені судові витрати, у тому числі 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.06.2026 року скасовано заочне рішення суду про стягнення заборгованості, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача подав клопотання про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задоволити, не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Після скасування заочного рішення відповідачкою надані заперечення проти позовних вимог та докази на підтвердження того, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який проходить військову службу. На підтвердження вказаних обставин надано свідоцтво про шлюб, військовий квиток ОСОБА_2 та довідку форми №5.

Відповідачка, зокрема, посилалася на положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» як на підставу для звільнення її від сплати процентів за користування кредитом.

Позивачем подано додаткові письмові пояснення, в яких ТОВ «Діджи Фінанс» заперечувало проти доводів відповідачки та наполягало на стягненні заявленої заборгованості у повному обсязі.

У додаткових поясненнях позивач зазначив, що відповідно до пункту 1.7 договору кредит надано строком на 29 днів, до 24.02.2023, а пунктами 1.9.1, 1.9.3, 1.12.1 та 1.12.2 договору передбачено нарахування процентів у розмірі 1,99 % на день, у тому числі у випадку неповернення кредиту після закінчення первісно визначеного строку.

Позивач посилався на те, що неповернення позичальником кредиту після закінчення строку дії договору сторони визначили як відкладальну обставину в розумінні статті 212 ЦК України, настання якої зумовлює продовження строку користування кредитом. За розрахунком позивача, за 29 днів первісного строку кредитування нараховано 2 308,40 грн процентів, а за наступний період - 7 164 грн, у зв`язку з чим загальний розмір процентів становить 9 472,40 грн.

Щодо посилання відповідачки на статус дружини військовослужбовця позивач зазначив, що у редакції пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинній у період виникнення спірних правовідносин та нарахування процентів у 2023 році, відповідна пільга на дружин (чоловіків) військовослужбовців не поширювалася.

Також позивач підтримав вимогу про відшкодування 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на договір про надання правової допомоги, додаткову угоду, акт наданих послуг та детальний опис виконаних адвокатом робіт.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що за договором №1302430930557 відповідачці надано 4 000 грн.кредитних коштів. Доказів повернення зазначених коштів матеріали справи не містять, тому вимоги про стягнення 4 000 грн. основної заборгованості є обґрунтованими.

Пунктом 1.7 договору сторони прямо визначили строк кредитування - 29 днів, а кінцевою датою повернення кредиту визначено 24 лютого 2023 року.

Пунктом 1.9.1 договору встановлено індивідуальну процентну ставку 726,35 % річних, що становить 1,99 % на день.

Такі ж істотні умови відображені у Паспорті споживчого кредиту, відповідно до якого строк кредитування становить 29 днів, витрати за кредитом у вигляді процентів - 2 308,40 грн., а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 6 308,40 грн.

Отже, за погоджений сторонами 29-денний строк користування кредитними коштами розмір процентів становить: 4 000 грн. ? 1,99 % ? 29 днів = 2 308,40 грн.

Правильність такого розрахунку підтверджується як умовами договору та Паспортом споживчого кредиту, так і розрахунком самого позивача.

Водночас вимоги про стягнення ще 7 164 грн. процентів, нарахованих після закінчення погодженого сторонами строку кредитування, задоволенню не підлягають.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 виходила з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Після цього права та інтереси кредитора забезпечуються охоронними правовідносинами, передбаченими частиною другою статті 625 ЦК України.

Суд враховує посилання позивача на пункти 1.9.3, 1.12, 1.12.1 та 1.12.2 договору, відповідно до яких неповернення кредиту після закінчення строку його надання визначено сторонами як відкладальну обставину, що зумовлює перенесення строку виконання зобов`язання та подальше нарахування процентів.

Разом із тим такі умови договору підлягають оцінці у системному взаємозв`язку з іншими його положеннями.

Так, пунктом 1.7 договору однозначно визначено строк кредитування - 29 днів та кінцеву дату повернення кредиту - 24.02.2023.

При цьому пунктом 1.8 договору окремо врегульовано механізм продовження строку кредитування (пролонгації), реалізація якого залежить від волевиявлення позичальника, передбачає погашення нарахованих процентів та укладення додаткової угоди із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Доказів вчинення відповідачкою передбачених пунктом 1.8 договору дій, спрямованих на пролонгацію строку кредитування після 24.02.2023, матеріали справи не містять.

Крім того, у Паспорті споживчого кредиту, який містить надану споживачеві до укладення договору інформацію про основні умови кредитування, строк кредитування визначено саме у 29 днів, а загальну вартість кредиту - у 6 308,40 грн., із яких 4 000 грн. становить сума кредиту, а 2 308,40 грн. - проценти.

За таких обставин саме невиконання позичальником обов`язку повернути кредит у встановлений договором строк не може розцінюватися як її волевиявлення на продовження строку правомірного користування кредитними коштами та створювати для кредитора право продовжувати нарахування процентів за статтею 1048 ЦК України після настання погодженого сторонами строку повернення кредиту.

Інше тлумачення фактично призводило б до ототожнення правомірного користування кредитними коштами та прострочення виконання грошового зобов`язання, тоді як правова природа цих правовідносин та правові наслідки для боржника є різними.

Саме по собі визначення у договорі факту неповернення кредиту як «відкладальної обставини» відповідно до статті 212 ЦК України не змінює правової природи прострочення виконання зобов`язання та не спростовує того, що строк кредитування, прямо погоджений сторонами, закінчився 24.02.2023.

Таким чином, вимоги про стягнення процентів підлягають задоволенню в межах погодженого сторонами строку кредитування у розмірі 2 308,40 грн., а у стягненні 7 164 грн. процентів, нарахованих після його закінчення, слід відмовити.

Судом досліджено надані відповідачкою свідоцтво про шлюб, військовий квиток ОСОБА_2 та довідку форми №5.

При цьому, суд звертає увагу, що відомості військового квитка свідчать про проходження ОСОБА_2 військової служби раніше дати, зазначеної у довідці форми №5. Вказівка у довідці на наказ №159 від 18.06.2024 підтверджує проходження ним служби у відповідній військовій частині, однак сама по собі не визначає дату початку проходження ним військової служби взагалі.

Отже, суд не погоджується з доводами позивача в тій частині, в якій із зазначеної довідки зроблено висновок про відсутність у ОСОБА_2 статусу військовослужбовця протягом 2023 року.

Разом із тим, ця обставина не є визначальною для вирішення питання про нарахування процентів саме відповідачці.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній у період укладення договору та нарахування спірних процентів у 2023 році, передбачалися відповідні гарантії щодо ненарахування процентів визначеним у цій нормі категоріям військовослужбовців.

Натомість пряме поширення зазначеної гарантії на дружин (чоловіків) відповідних військовослужбовців запроваджено Законом України від 11.04.2024 №3633-IX, зміни відповідно до якого набрали чинності 18 травня 2024 року.

У цій справі кредитний договір укладено 24.01.2023, погоджений строк кредитування закінчився 24.02.2023, а всі проценти, заявлені позивачем до стягнення, нараховані протягом 2023 року, тобто до набрання чинності зазначеними змінами.

Відтак сам по собі встановлений судом факт перебування відповідачки у шлюбі з військовослужбовцем не є підставою для звільнення її від сплати процентів, правомірно нарахованих у 2023 році, оскільки на відповідний період закон не поширював зазначену пільгу на дружин (чоловіків) військовослужбовців.

Тому доводи відповідачки у цій частині суд відхиляє.

При цьому часткова відмова у стягненні процентів у розмірі 7 164 грн. ґрунтується не на застосуванні до відповідачки зазначеної соціальної гарантії, а на встановлених судом умовах кредитного договору, строку кредитування та правовому регулюванні наслідків його спливу.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки, становить 6 308,40 грн., з яких:4 000 грн. =основна сума кредиту;2 308,40 грн. - проценти за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем також заявлено до стягнення 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та на підтвердження їх понесення надано договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025, додаткову угоду №1302430930557 від 17.11.2025, акт наданих послуг, детальний опис виконаних робіт та документи на підтвердження повноважень адвоката.

При визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу суд враховує характер та складність спору, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову, значення справи для сторін, а також критерії реальності, необхідності та розумності таких витрат.

Справа не є значною за обсягом чи складністю, предметом спору є стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, правова позиція позивача викладена у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, а розгляд справи не вимагав значного обсягу процесуальних дій з боку представника позивача.

За таких обставин заявлений розмір витрат у сумі 6 000 грн. не відповідає критерію розумності та співмірності зі складністю справи й обсягом фактично наданої правничої допомоги, у зв`язку з чим суд вважає обґрунтованим визначити розмір таких витрат у сумі 3 000 грн, з подальшим їх розподілом пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Позов задоволено на 46,82 % (6 308,40 грн. із заявлених 13 472,40 грн.).

Відтак із відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 404,60 грн. (3 000 грн. ? 46,82 %).

Судовий збір у розмірі 2 422,40 грн також підлягає розподілу пропорційно задоволеним вимогам, що становить 1 134,97 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 273, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, п/р № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) суму заборгованості за Договором №1302430930557 в сумі 6 308,40 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 1404,60 гривень, а також судовий збір в розмірі 1134,97 гривень, а всього – 8847,97 грн. (вісім тисяч вісімсот сорок сім грн.97 коп.)

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 01.10.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, п/р № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .