Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №712/9606/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/9606/26

Провадження № 2/712/5057/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті ЧеркасиКиївського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини,

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1.1. Короткий виклад позиції позивача та відповідача

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті ЧеркасиКиївського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про народження.

Позов мотивовано тим, що з лютого 2022 року сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах та спільно проживали. Відповідачка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина - ОСОБА_3 . За твердженням позивача, він не є біологічним батьком дитини, що було відомо обом сторонам. Під час державної реєстрації народження дитини позивача було записано її батьком, а дитині присвоєно прізвище матері.

Позивач зазначає, що після припинення спільного проживання у квітні 2025 року він виявив, що у свідоцтві про народження дитини зазначений її батьком. Посилаючись на відсутність кровного споріднення з дитиною та положення ст. 136 СК України, просить виключити відомості про ОСОБА_1 як батька ОСОБА_3 з актового запису про народження дитини № 1083.

Відповідачка ОСОБА_2 правом на подання відзиву не скористалася. Водночас 23.09.2026 подала заяву, у якій вона зазначила, що не заперечує проти позову та визнає його у повному обсязі. Відповідачка підтвердила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_3 . У зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 вона не перебувала, а фактичні шлюбні відносини між ними розпочалися у лютому 2022 року. У зв`язку з цим відповідачка зазначила, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком дитини, та підтвердила відповідні обставини, викладені у позові.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси у своїх поясненнях заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що 27.07.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особисто звернулися до відділу ДРАЦС із заявою про державну реєстрацію народження дитини та просили зазначити ОСОБА_1 її батьком. Заява була підписана обома батьками, а відомості про батька внесені до актового запису на підставі їхньої спільної заяви про визнання батьківства. Із змісту позову вбачається, що на момент державної реєстрації народження позивач знав, що не є біологічним батьком дитини. Посилаючись на ч. 5 ст. 136 СК України, відповідно до якої особа, записана батьком дитини, не має права оспорювати батьківство, якщо на момент реєстрації знала, що не є батьком, відділ ДРАЦС просив у задоволенні позову відмовити повністю.

1.2. Рух справи в суді та процесуальні рішення

Позовна заява 13.07.2026 надійшла до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою суду від 15.07.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її у порядку загального позовного провадження.

Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ЧеркасиКиївського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 04.08.2026 подано пояснення.

Ухвалою суду від 14.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 01.10.2026 відмовлено у прийнятті визнання відповідачкою позову.

1.3. Позиція сторін у судовому засіданні

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подавши клопотання про те, що просить проводити судові засідання без його участі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Від неї до суду 23.09.2026 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи ОСОБА_4 16.07.2026 подала заяву про проведення розгляду справи за відсутності представника Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті ЧеркасиКиївського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

ІІ. Мотивувальна частина рішення

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 27.07.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до свідоцтва про народження та актового запису про народження № 1083 від 27.07.2022, батьком дитини зазначений ОСОБА_1 , матір`ю – ОСОБА_2 .

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження вбачається, що державна реєстрація народження ОСОБА_3 проведена 27.07.2022. Підставою для внесення відомостей про батька дитини зазначено спільну заяву батьків про визнання батьківства від 27.07.2022, а державну реєстрацію народження проведено відповідно до ст. 126 СК України.

Матеріали справи містять заяву про державну реєстрацію народження, подану до відділу ДРАЦС Лизуном О.Б. та ОСОБА_2 . У цій заяві вони просили зареєструвати народження ОСОБА_3 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , а матір`ю – ОСОБА_2 . У заяві наведені персональні дані обох батьків, зокрема дати народження, громадянство, місця проживання та реквізити документів, що посвідчують їх особи.

Зазначена заява підписана як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 та прийнята органом державної реєстрації актів цивільного стану 27.07.2022.

Із актового запису про народження № 1083 також вбачається, що підставою внесення відомостей про ОСОБА_1 як батька дитини є саме спільна заява батьків про визнання батьківства від 27.07.2022.

2.2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 126 СК України, якщо жінка та чоловік не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька може визначатися за їхньою спільною заявою.

Частинами 1, 2 ст. 136 СК України передбачено право особи, записаної батьком дитини, зокрема відповідно до ст. 126 цього Кодексу, оспорити своє батьківство шляхом пред`явлення позову про виключення відповідного запису. Підставою для виключення відомостей про особу як батька дитини є доведення відсутності між ними кровного споріднення.

Водночас ч. 5 ст. 136 СК України встановлено, що не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.

Зазначена норма спрямована на захист законних інтересів дитини. Вважається, що при прийнятті рішення про «оформлення» свого батьківства чоловік враховував усі можливі правові наслідки для себе, навіть з урахуванням того, що фактично батьком дитини є інша особа. Саме тому довільна зміна ним у майбутньому початкового рішення чи відкликання поданої заяви до органу РАЦС про встановлення батьківства після його державної реєстрації не допускається.

Разом із тим законодавець не виключає право особи, записаної батьком дитини за її заявою про встановлення батьківства, оспорювати здійснений органом РАЦС запис за мотивами порушення волевиявлення (наприклад, якщо заява про встановлення батьківства була подана під впливом погрози, насильства тощо).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 606/2142/18 зазначено, що: «при вирішенні справ про оспорювання батьківства суди повинні керуватися найкращими інтересами дитини, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та сторін по справі.

За приписами ч. 5 ст. 136 СК України для відмови в позові з цієї підстави в ході судового розгляду перевірці підлягають обставини чи особа, яка оспорює батьківство, знала в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати. Відповідно, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України на позивача покладається тягар доведення, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідач у справі повинна довести належними та допустимими доказами, що позивач в момент реєстрації себе батьком дитини знав, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не міг про це не знати».

Отже, відсутність кровного споріднення не є достатньою підставою для задоволення позову, якщо особа свідомо визнала своє батьківство, знаючи, що дитина походить від іншого чоловіка. Для вирішення цього спору юридично значущою є обізнаність позивача саме на момент державної реєстрації його батьком дитини.

За змістом ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази у їх сукупності, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу, достатність і взаємний зв`язок доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України визнані учасниками справи обставини не потребують доказування, якщо суд не має обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності або добровільності визнання.

У постанові від 13.07.2022 у справі № 201/6130/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення спору про оспорювання батьківства необхідно встановити, чи знала особа на момент реєстрації себе батьком дитини про відсутність кровного споріднення. У цій справі Верховний Суд залишив у силі рішення про відмову в позові, оскільки позивач добровільно зареєстрував себе батьком, достовірно знаючи, що дитина походить не від нього. При цьому визнання сторонами відсутності кровного споріднення не усувало обмеження, передбаченого ч. 5 ст. 136 СК України.

У справі, що розглядається, відомості про ОСОБА_1 як батька дитини внесено до актового запису на підставі спільної заяви сторін відповідно до ст. 126 СК України. Тому відсутність зареєстрованого шлюбу між сторонами не спростовує правової підстави внесення цих відомостей.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 сам зазначив, що не є біологічним батьком дитини та що ця обставина була відома обом сторонам. ОСОБА_2 у письмовій заяві від 23.09.2026 підтвердила відповідні обставини, викладені у позові. Таким чином, пояснення сторін свідчать про обізнаність позивача щодо відсутності кровного споріднення ще до державної реєстрації народження дитини.

Разом із тим заява від 27.07.2022, підписана обома сторонами, містить їхнє прохання зареєструвати народження дитини із зазначенням ОСОБА_1 її батьком. Відомості про спільну заяву як підставу визначення батьківства відображені також в актовому записі про народження № 1083 та повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Наведені документи узгоджуються між собою та підтверджують волевиявлення позивача на реєстрацію його батьком дитини. У сукупності з визнаними сторонами обставинами вони дають підстави для висновку, що на момент такої реєстрації ОСОБА_1 знав про відсутність кровного споріднення, однак погодився бути записаним батьком.

Суд відхиляє довід позивача про те, що лише після припинення спільного проживання у квітні 2025 року він виявив зазначення себе батьком у свідоцтві про народження. Цей довід суперечить змісту підписаної ним заяви від 27.07.2022, у якій прямо висловлено прохання зазначити його батьком дитини. Надані суду докази не підтверджують внесення відповідних відомостей без волевиявлення позивача.

Суд враховує, що сторони не заперечують відсутності кровного споріднення між позивачем та дитиною. Однак ця обставина не усуває встановленої законом заборони оспорювати батьківство за умови обізнаності про неї на момент реєстрації. Висновок суду про наявність такої обізнаності ґрунтується на власних твердженнях позивача, підтверджених відповідачкою, у сукупності з письмовими доказами його участі в державній реєстрації народження дитини.

Щодо заяви відповідачки про визнання позову суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України таке визнання може бути підставою для задоволення позову лише за наявності законних підстав. Суд не приймає визнання позову, якщо воно суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Визнання відповідачкою фактичних обставин справи та визнання нею позову мають різні процесуальні наслідки. Погодження з обставинами може звільняти від їх доказування за умов, визначених ст. 82 ЦПК України, проте погодження з позовними вимогами не звільняє суд від перевірки їх відповідності закону.

У цьому випадку задоволення позову на підставі заяви ОСОБА_2 суперечило б ч. 5 ст. 136 СК України. Волевиявлення сторін щодо виключення відомостей про батька не може замінити передбачених законом підстав для зміни правового статусу дитини.

Оцінивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 на момент реєстрації його батьком ОСОБА_3 знав, що не є біологічним батьком дитини, та добровільно погодився на внесення відповідних відомостей до актового запису про її народження. За таких обставин на підставі ч. 5 ст. 136 СК України у задоволенні позову потрібно відмовити.

2.3. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір розподіляється між сторонами пропорційно до задоволених вимог. У зв`язку з відмовою в позові понесені позивачем витрати зі сплати судового збору залишаються за ним.

Керуючись ст. 121, 125, 126, 136 СК України, статтями 12, 13, 81, 82, 89, 141, 206, 263–265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про виключення відомостей про ОСОБА_1 як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження від 27.07.2022 № 1083 – відмовити повністю.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.10.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 05387096, адреса: вул. Небесної Сотні, 3, м. Черкаси.

Суддя В.О. Пономар