Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №711/7670/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7670/26

Номер провадження2/711/3999/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, що укладений з відповідачем ОСОБА_2 (вхідний №31922, а.с. 1-3)

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 06 листопада 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Черкаського міськвиконкому зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що складено актовий запис № 1718.

У шлюбі в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час зареєстрований та проживає разом із відповідачем.

Як стверджує позивач у мотивувальній частині позовної заяви, сімейні стосунки між сторонами не склалися через суттєві розбіжності в характерах які, як наслідок, постійно призводять до непорозумінь, напруження у взаємовідносинах та взаємних претензій, та які, не дають можливості зберегти сім`ю, а також негативно впливають на виховання неповнолітньої дитини сторін.

Підсумовуючи викладене, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений 06.11.1999 з відповідачем ОСОБА_2 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 30 хв 28 серпня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.15-16).

31 липня 2026 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, в прохальній частині якого просить суд ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а шлюб між сторонами – розірвати (а.с.18).

Судове засідання, що було призначене о 08 год 30 хв 28 серпня 2026 року, не відбулося з підстав тимчасової непрацездатності головуючого судді про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.22). Розгляд справи відкладений до 08 год 30 хв 02 жовтня 2026 року.

У визначений судом день та час позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик у судове засідання до електронного кабінету в підсистему «Електронний суд», що отримана позивачем 14.09.2026 о 00 год 24 хв 34 сек, що є належним повідомлення учасника справи про день, час та місце розгляду справи в розумінні п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.25 зворот).

Водночас, 28.08.2026 через канцелярію суду, позивач ОСОБА_1 подав заяву, у прохальній частині якої виявив волю на розгляд цивільної справи №711/7670/26 у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю та проти заочного розгляду справи не заперечив (вхідний №37140, а.с.23).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 02 жовтня 2026 року о 08 год 30 хв не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи відповідач була повідомлена належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик у судове засідання до електронного кабінету в підсистему «Електронний суд», що отримана позивачем 14.09.2026 о 00 год 22 хв 02 сек, що є належним повідомлення учасника справи про день, час та місце розгляду справи в розумінні п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.26 зворот).

Водночас, 28.08.2026 через канцелярію суду, відповідач ОСОБА_2 подала заяву, в якій виявила волю на розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала повністю, не заперечивши проти розірвання шлюбу, а також просила залишити їй після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_4 » (вхідний №37141, а.с.24).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальні позиції як позивача ОСОБА_1 , так і відповідача ОСОБА_2 , висловлені письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_5 06 листопада 1999 року уклали шлюб, який у цей же день зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Черкаського міськвиконкому, актовий запис №1718, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , що видане 06.11.1999 відділом реєстрації актів цивільного стану Черкаського міськвиконкому, і яка засвідчена позивачем кваліфікованим електронним підписом у порядку, передбаченому п.27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що затверджене Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (а.с.9).

Із безпосередньо дослідженого свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане 16.11.2010 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції, суд встановив, що, перебуваючи у шлюбі, у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9 зворот).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст.110 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Аналогічні роз`янення викладено в абз.1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, згідно з якими проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до положень ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що немає згоди позивача на продовження шлюбу з відповідачем. Водночас відповідач ОСОБА_2 також письмово підтвердила свою волю на розірвання шлюбу, що укладений з позивачем, подавши до суду відповідну заяву (вхідний №37141, а.с.24).

Під час дослідження судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що надалі спільне життя позивача та відповідача і збереження між ними шлюбу буде суперечити їх інтересам як подружжя за відсутності згоди кожного з них на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які, як встановлено судом, у сторін відсутні.

Суд дійшов висновку, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, а відповідно і не заперечення проти розірвання шлюбу зі сторони відповідача, є обґрунтованими і надалі спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позовна заява підлягає до задоволення.

Також суд, задовольняючи позовну вимогу про розірвання шлюбу, керується положеннями ч.4 ст.206 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання відповідачем ОСОБА_2 позову про розірвання шлюбу, укладеного з позивачем ОСОБА_1 , не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому суд приймає визнання відповідачем позову, а відповідно і ухвалює судове рішення про задоволення позовної заяви.

Крім того, відповідно до положень ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки відповідач, у заяві від 28.08.2026 (а.с.24), виявила волю надалі іменуватись прізвищем « ОСОБА_4 », тому суд, керуючись ст.113 СК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для відновлення позивачу дошлюбного прізвища.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Із копії довідки до акта медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ №949382 від 06.04.2015, яким документований позивач ОСОБА_1 , суд встановив, що останній є особою з інвалідністю ІІ групи безтерміново (а.с.5).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Водночас, оскільки позивач подав позов через підсистему «Електронний суд», то згідно положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, розмір судового збору, що підлягав сплаті позивачем за подачу конкретної позовної заяви, складає 1 064,96 грн (1331,20 грн х 0,8).

Ураховуючи, що до початку розгляду справи №711/7670/26 по суті відповідач визнала позов, тому суд, керуючись ч.6 ст.141 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями ч.1 ст.142 того ж Кодексу і ч.3 ст.4, п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», дійшов висновку, що з відповідача на користь держави належить стягнути 50 відсотків судового збору, що підлягав сплаті позивачем за подання позовної заяви в електронній формі, а саме: 532,48 грн (1064,96 грн х 0,5 = 532,48 грн).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь держави судовий збір, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 24, 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 95, 133, 141, 206, 247, 258, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 листопада 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Черкаського міськвиконкому, актовий запис №1718.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 02 жовтня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: О. В. Петренко