Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №695/3173/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02 жовтня 2026 рокуСправа №: 695/3173/26

Номер провадження 3/695/1336/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Апанасенко К.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13 липня 2026 о 18 год. 56 хв. у м. Золотоноші по вул. Баха керував транспортним засобом ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом, а саме відсутнє посвідчення водія категорії А, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Крім того, ОСОБА_1 13 липня 2026 о 18 год. 56 хв. у м.Золотоноші по вул. Баха керував транспортним засобом ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи відповідних документів на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 б Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

ОСОБА_1 13 липня 2026 о 18 год. 56 хв. у м. Золотоноші по вул. Баха керував транспортним засобом ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_1 , не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

У провадженні судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Апанасенко К.І. перебуває декілька матеріалів по факту вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 13.07.2026, а саме: матеріали справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 та ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Тому відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП суд вважає за доцільне об`єднати ці справи в одне провадження.

Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814, встановлено, що в разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

У судове засідання ОСОБА_1 та його законний представник – мати ОСОБА_2 не з`явилися з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялися про день та час розгляду справи в суді.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Згідно п. 2.1. а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п. 2.1 б ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).

Згідно п. 2.3. в ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно з вимогами ст.245 КУПАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, а саме – п. 2.3. б, п. 2.1 б та п. 2.1. а ПДР України, та наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 126 та ч. 5 ст. 121 КУпАП. Його вина у вказаних правопорушеннях підтверджується зібраними по справі доказами: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 718575, ЕПР1 № 718573 та серії ЕПР1 № 718578 від 13.07.2026, відеозаписом з бодікамери поліцейського, рапортом інспектора СРПП Золотоніського РВП ГУНП у Черкаській області, довідкою Золотоніського РВП ГУНП у Черкаській області про відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 34,35 КУпАП судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Суд констатує, що ОСОБА_1 перебуває саме у тому віці, коли в особи формується повага до закону, уявлення про відповідальність та невідворотність покарання за скоєні вчинки.

За таких обставин суддя вважає, що жоден із заходів передбачених ст. 24-1 КУпАП, не буде дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в подальшому, а навпаки укріпить у неповнолітньої особи переконання у власній безкарності.

Таким чином, підстав для застосування до неповнолітнього (на момент вчинення правопорушення) ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу, з огляду на характер вчиненого правопорушення, не вбачається, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.

Згідно з положеннями ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст.36 КУпАП, суд дійшов висновку, про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що в провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 складає 665,60 грн.

Керуючись ст. 9, 23, 36, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. 251, 252, 280, 283, 284, 294, 307, 308 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 № 695/3173/26 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, №695/3174/26 за ч.2 ст. 126 КУпАП та № 695/3175/26 за ч. 1 ст. 126 КУпАП об`єднати в одне провадження та присвоїти об`єднаній справі номер 695/3173/26, провадження №3/695/1336/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього стягнення:

- за ч. 5 ст. 121 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн;

- за ч. 1 ст. 126 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) грн;

- за ч. 2 ст. 126 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста ) грн.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста ) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню з правопорушника у примусовому порядку в подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя К.І. Апанасенко