Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №299/3471/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/3471/26

Номер провадження 3/299/997/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Дочинець С.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,

за ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.185-10 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 342299 від 15.07.2026 року, 15.07.2026 року о 16 годині 25 хвилин прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 107 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані близько 400 метрів від лінії державного кордону України в межах прикордонної смуги був виявлений та затриманий громадянин України ОСОБА_1 , який проігнорував неодноразово повторювану законну вимогу військовослужбовця ДПС України ОСОБА_2 під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, припинити вищевказані протиправні дії та вдався до втечі, під час затримання чинив опір. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 23 Закону України «Про державну прикордонну службу», та вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

ОСОБА_1 , повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових викликів за адресою його проживання та електронних викликів на номер мобільного телефону, вказаний у матеріалах спраи, в судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не надходило.

З урахуванням наведеного та приписів ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження зазначених вище обставин, до протоколу про адміністративне правопорушення надано протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 15.07.2026 р.; протокол особистого огляду, огляду речей та вилучених речей і документів від 15.07.2026 року; рапорт інспектора прикордонної служби від 15.07.2026 р.; схему виявлення та затримання ОСОБА_1 від 15.07.2026: документи, що посвідчують особу ОСОБА_1 , заяву ОСОБА_1 про отримання електронних повісток.

Будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, а також винності ОСОБА_1 у його вчиненні, суду не надано.

Так, підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Відповідно до положень ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначається місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є актом обвинувачення особи у вчиненні певного адміністративного правопорушення, отже повинен бути складений та оформлений у суворій відповідності до положень КУпАП.

Як вбачається з вищезазначеного протоколу ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.185-10 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.185-10 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

З положень частини 1 статті 185-10 КУпАП вбачається, що об`єктивну сторону даного правопорушення складає злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі працівника Державної прикордонної служби, при виконанні ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду.

Тобто, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, необхідно встановити у її діях сукупність таких обставин: 1) факт злісної непокори; 2) наявність законного розпорядження чи вимоги працівника Державної прикордонної служби; 3) виконання таким працівником службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, а саме проігнорував неодноразово повторювану законну вимогу військовослужбовця ДПС України ОСОБА_2 під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, припинити вищевказані протиправні дії та вдався до втечі, під час затримання чинив опір.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може безумовно свідчити про доведеність вини особи, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП він є лише одним із можливих джерел доказів та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами. У даному випадку будь-яких інших об`єктивних даних, які б підтверджували факт висловлення чи подання ОСОБА_1 конкретної законної вимоги про припинення протиправних дій, факт її належного доведення до відома останнього, а також умисного та демонстративного невиконання такої вимоги, матеріали справи не містять.

Зокрема, у матеріалах справи відсутні пояснення інших очевидців події, фото- чи відеозаписи, відомості з технічних засобів спостереження або інші докази, які б об`єктивно підтверджували обставини, викладені у протоколі.

Крім того, з протоколу не вбачається, у чому конкретно полягала злісна непокора ОСОБА_1 , які саме вимоги йому висувалися, у якій формі вони були доведені до його відома, скільки разів та за яких обставин вони повторювалися, а також яким саме чином останній умисно та свідомо їх не виконав. Формальне зазначення у протоколі про «неодноразово повторювані законні вимоги» без наведення конкретних фактичних обставин їх висунення та невиконання не є достатнім для встановлення обов`язкової ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.

Таким чином, у ході судового розгляду не здобуто достатніх та належних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 було висунуто конкретну законну вимогу військовослужбовця Державної прикордонної служби України, що така вимога була ним усвідомлена та що він умисно, демонстративно і злісно її не виконав.

При цьому відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведено наявність у діях ОСОБА_1 усіх необхідних елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, а саме об`єктивної сторони у вигляді злісної непокори законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України.

За таких обставин, суд вважає необхідним провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Враховуючи вимоги ст.40-1 КУпАП судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 172-15, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суддя,-

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 172-15, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області протягом 10 діб з дня її проголошення.

СуддяДочинець С. І.