Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №556/1854/26 — Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1854/26

Номер провадження 1-кп/556/220/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець матеріали кримінального провадження №12026181230000069 від 06.04.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, військовозобов`язаного, ФОП, не судимого.

за ч.2 ст.345 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 06.04.2026, близько 18 год. 30 хв., перебуваючи на території господарства в с. Степаногород Вараського району Рівненської області, за географічними координатами 51.636094, 26.169148, яким він користується, бажаючи не допустити працівників відділення поліції №1 Вараського РВП ГУ НП в Рівненській області та інших учасників на вищевказану територію для проведення обшуку, почав висловлюватися нецензурною лайкою у бік працівників поліції, погрожував фізичною розправою та поводив себе агресивно. Після чого, достовірно знаючи, що вищевказані особи є працівниками правоохоронного органу, які діють правомірно, відповідно до вимог передбачених ст. ст. 2, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. ст. 223, 233, 234 КПК України, виконують свої службові обов`язки, діючи умисно, повністю усвідомлюючи незаконність своїх дій, переслідуючи мету заподіяти працівнику поліції тілесні ушкодження, умисно, протиправно, наніс два удари кулаком своєї правої руки в область обличчя начальнику СКП ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , який був учасником обшуку та виконував свої службові обов`язки щодо забезпечення публічної безпеки і порядку.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин параорбітальної ділянки обличчя справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України.

Свою вину у вчиненні інкримінованого злочину обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю і суду пояснив, що 06.04.2026, під час проведення обшуку, з метою видворення працівників поліції зі своєї території, хотів відштовхнути поліцейського ОСОБА_6 , однак останній почав ухилятися і він наніс йому два удари кулаком в обличчя.

Щиро розкаюється у вчиненому.

Належним чином повідомлений потерпілий та його представник в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, будь-яких претензій матеріального характеру до обвинуваченого не мають. Не заперечують проти призначення обвинуваченому покарання із встановленням іспитового строку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи відносно спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, проаналізувавши вище вказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.345 КК України.

При обранні міри покарання, суд враховує, згідно ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують і обтяжують покарання, що вчинив нетяжкий злочин.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом”якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, є активне сприяння розкриттю злочину, потерпілий претензій не має.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

ОСОБА_4 раніше не судимий, вину визнав, розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, потерпілий претензій не має.

Згідно досудової доповіді органу пробації відносно ОСОБА_4 , беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого за місцем проживання, умови його життєдіяльності, відносини у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.2 ст.345 КК України, у виді двох років обмеження волі.

Разом з тим, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, конкретні обставини справи, думку потерпілого, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст.. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, відсутність у потерпілого претензій.

Призначене покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Водночас суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України на нього слід покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відносно ОСОБА_4 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави на підставі ухвали слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 квітня 2026 року, з правом внесення застави.

Згідно платіжної інструкції №Q48O04CJLU, ОСОБА_7 сплатив заставу за ОСОБА_4 в розмірі 67225,60 грн.

Як зазначено в ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

А тому, запобіжний захід у вигляді застави, застосований ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 квітня 2026 року щодо ОСОБА_4 , слід скасувати.

Заставу в розмірі 67225,60 грн., внесену ОСОБА_7 відповідно до ухвали слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 квітня 2026 року за ОСОБА_4 , слід повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Цивільний позов не заявлявся.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України і призначити покарання: 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, з однорічним іспитовим строком.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі ст. 182 ч.11 КПК України після набрання вироку суду у кримінальному провадженні №12026181230000069 від 06.04.2026 законної сили повернути заставодавцю - ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 67225 (шістдесят сім тисяч двісті двадцять п"ять) гривень 60 копійок, внесені в якості застави за ОСОБА_4 згідно платіжної інструкції №Q48O04CJLU від 08.04.2026.

– трикотажну сорочку з коротким рукавом сірого кольору, яку поміщено в паперовий конверт «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» з відповідним надписом та підписом – знищити;

- флеш-накопичувач пам`яті micro SD на 32GB чорного кольору , на якому містяться відеозаписи проведення обшуку на території господарства в с. Степангород, Вараського району Рівненської області, за географічними координатами 51.636094, 26.169148 – зберігати в матеріалах кримінального провадження

Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суду протягом 30 днів з моменту проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому та його представнику, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1