Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №145/1132/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа номер 145/1132/26

Провадження номер 2/145/1110/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"01" жовтня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.

за участю: секретаря судових засідань Коржан Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Томашпіль Томашпільського району Вінницької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

в інтересах якої діє адвокат Антонович Ольга Сергіївна

до

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Велика Вулига Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 31.05.2010 між нею - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Великовулизької сільської ради Тиврівського району, Вінницької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №1.

За час перебування з відповідачем у шлюбі в них народились спільні діти:- донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;- син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вона та відповідач прожили у спільному шлюбі 16 років, вели спільне господарство та намагалися будувати міцні сімейні відносини. Останній час вони не можуть як сім`я проживати разом, виконувати сімейні обов`язки, спокійно вирішувати навіть нескладні поточні проблеми. Вона та відповідач неодноразово намагалися говорити один з одним про їхні особисті сімейні проблеми, спокійно вирішувати їх, однак ніяких результатів це не дало. В сімейних стосунках нічого не змінювалося, хоча вони намагалися прикладати для цього максимально зусиль. Вони не проживають разом, спільний побут не ведуть, не спілкуються один з одним, спільних інтересів не мають. Тому даний шлюб існує лише формально. На даний час, між нею та відповідачем спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам та інтересам їхніх неповнолітніх дітей, що має істотне значення. З підстав наведених вище, збереження їхньої сім`ї і подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим. Оскільки укладення шлюбу здійснюється на засадах взаємної любові та поваги, то збереження подружніх відносин неможливо, якщо втрачена їх основа. Майновий спір, на даний час між ними відсутній. Спір щодо утримання та проживання дітей відсутній. На примирення вона не згодна. Заходи суду щодо примирення подружжя, а саме встановлення строку для примирення, просить не застосовувати, оскільки на даний момент ведення між нею та відповідачем спільного господарства остаточно припинено, а тому шлюб існує лише формально

На даний час судові витрати понесені у виді сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень. До позову додаються належні документи на підтвердження витрат.

Враховуючи викладене позивачка просить розірвати шлюб між нею - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який зареєстрований 31.05.2010 р. Виконавчим комітетом Великовулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за№1. Судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 21.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 в судове засідання не прибули, про розгляд справи були належно повідомлені. 16.09.2026 представник позивача ОСОБА_6 надала до суду клопотання, в якому просить справу розглянути у відсутності позивача та її представника. Проти винесення заочного рішення суду не заперечують.

В судові засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, причин неприбуття суду не повідомив, про розгляд справи був належно повідомлений в силу приписів п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відзиву до суду не подав. Так, згідно відповіді з УДМС у Вінницькій області № 13/12912 від 07.07.2026 та Великовулизького старостинського округу Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області №18-20-21 від 21.08.2026 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23,24). На зазначену адресу 21.08.2026 та 10.09.2026 рекомендованими листами скеровано копію ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області про відкриття провадження у справі та призначення судового розгляду в судовому засіданні на 08.09.2026 та 29.09.2026 разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів,однак судову повістку з додатками на 08.09.2026 вручено 26.08.26 позивачці ОСОБА_2 , поштовий конверт з повісткою на 29.09.2026 повернуто до суду з відміткою про причини повернення "Адресат відсутній за вказаною адресою", що стверджується повернутим відправлення.

Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Частиною 10 ст. 130 ЦПК України передбачено, що якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Відтак, 29.09.2026 суд, розглянувши дану цивільну справу, перейшов до стадії ухвалення рішення у справі.

Із досліджених судом доказів вбачається, що 31.05.2010 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.8). Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_8 , дружини - ОСОБА_8 .

З позовної заяви вбачається, що фактично сім`я припинила своє існування. Позивачка з відповідачем разом не проживають, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Між подружжям зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення.

Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 51 Конституції України та частина 1 статті 24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно із частинами 3, 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюб існує формально, сторони разом не проживають, не підтримують подружніх стосунків, позивачка вважає, що примирення та збереження їх сім`ї є неможливим. Вказані обставини стверджуються матеріалами позову. Враховуючи викладенні обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач заперечень до суду не подав, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки, на переконання суду, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що надання строку для примирення сторонам допоможе збереженню сім`ї, оскільки їх шлюб носить формальний характер.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідача судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно квитанції ID 9642-8299-9812-2684 від 26.06.2026 позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачкою подано договір (угоду) про надання правничої допомоги № 23/06/1 від 23.06.2026 (а.с.12-13), додаток до Договору (угоди) про надання правничої допомоги № 23/06/1 від 23.06.2026 (а.с. 14), акт сплати коштів клієнтом адвокату від 23.06.2026, відповідно до якої вартість послуг за Договором № 23/06/1 від 23.06.2026, наданих на момент подання позову до суду та сплачених клієнтом, становить 8000 грн. (а.с. 15), а тому суд вважає за можливе саме таку суму понесених нею та документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу стягнути з відповідача на користь позивачки.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, якими передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У зв`язку із задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 128, 137, 141, 259, 263-266, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований виконавчим комітетом Великовулизької сільської ради Вінницького району Вінницької області 31.05.2010, актовий запис № 1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Томашпіль Томашпільського району Вінницької області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Велика Вулига Тиврівського району Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

Суддя І.І. Патраманський