Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №142/757/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/757/26

Номер провадження № 3/142/326/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, що надійшли з військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Піщанка Вінницької області, проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ПРИКЗ, інспектора прикордонної служби 1 категорії групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В),

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області від ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого лейтенанта ОСОБА_2 в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 334867 від 22 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу 22.07.2026 близько 08 год. 00 хв., під час проведення контрольного шикування особового складу відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " начальник відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " капітан ОСОБА_3 виявив відсутність інспектора прикордонної служби 1 категорії групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В), молодшого сержанта ОСОБА_1 , який відповідно до розподілу сил та засобів був визначений для несення служби. Молодший сержант ОСОБА_1 без поважних причин у визначений час не прибув до місця несення служби, про причини своєї відсутності безпосереднього начальника не повідомив, чим допустив недбале ставлення до виконання обов`язків військової служби, який своїми діями порушив вимоги статей 11, 12, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 2 статті 172-15 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судовому засідання, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав пояснив, що 22.07.2026 він прямував до визначеного місця несення служби, однак дорогою, за його словами, йому стало зле, у зв`язку з чим він не зміг доїхати до місця несення служби.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Кабанов М.В. просив суд врахувати пояснення його підзахисного щодо причин неприбуття до місця несення служби та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Недбале ставлення до військової служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

При цьому для встановлення складу зазначеного правопорушення необхідно встановити не лише факт невиконання або неналежного виконання службових обов`язків, а й те, що військова службова особа була зобов`язана виконати відповідні дії та мала реальну можливість належним чином виконати свої службові обов`язки.

Верховний Суд у постанові від 21 травня 2021 року у справі № 185/12161/15-к зазначив, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний був зобов`язаний вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свої службові обов`язки виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові обов`язки, відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги статей 11, 12, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України, законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), берегти військове майно та дотримуватися встановлених правил військової служби.

Відповідно до статті 12 зазначеного Статуту військовослужбовець зобов`язаний про все, що сталося з ним і стосується виконання ним службових обов`язків, а також про зроблені йому зауваження доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона в законі.

Згідно зі статтею 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Відповідно до статті 16 зазначеного Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Як вбачається з наведених положень Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ОСОБА_1 як військовослужбовець зобов`язаний сумлінно виконувати військовий обов`язок, дотримуватися встановлених правил військової служби та виконувати службові обов`язки відповідно до займаної посади.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , будучи визначеним для несення служби відповідно до розподілу сил та засобів, у встановлений час до місця несення служби не прибув, про причини своєї відсутності безпосереднього начальника не повідомив.

Посилання ОСОБА_1 на те, що дорогою до місця несення служби йому стало зле, суд не бере до уваги, оскільки зазначені обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Будь-яких документів, які б підтверджували погіршення стану його здоров`я та об`єктивну неможливість прибути до місця несення служби у визначений час, суду не надано.

При цьому ОСОБА_1 не повідомив безпосереднього начальника про погіршення свого самопочуття та причини неприбуття до місця несення служби, що також узгоджується з положеннями статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 щодо наявності поважної причини його неприбуття до місця несення служби є непідтвердженими та не спростовують встановлених судом обставин.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був визначений для несення служби відповідно до розподілу сил та засобів, однак у визначений час до місця несення служби не прибув та про причини своєї відсутності безпосереднього начальника не повідомив.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 334867 від 22 липня 2026 року; письмовими поясненнями начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » капітана ОСОБА_3 від 22 липня 2026 року; витягом з Книги прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » «Список особового складу»; службовою карткою військовослужбовця ОСОБА_1 .

Зазначені докази суд оцінює в їх сукупності, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, та приходить до висновку, що вони є достатніми для встановлення обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та його вини у його вчиненні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи зобов`язаним виконувати обов`язки військової служби та маючи реальну можливість прибути до місця несення служби у визначений час, без поважних причин не прибув до нього та не повідомив безпосереднього начальника про причини своєї відсутності, чим допустив недбале ставлення до виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду.

Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суд зазначає наступне.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, є встановлений порядок проходження військової служби.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби, що виразилося у невиконанні або неналежному виконанні нею своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є військова службова особа.

Суб`єктивна сторона характеризується винним ставленням особи до невиконання або неналежного виконання покладених на неї службових обов`язків.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу виконувача обов`язків Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який було продовжено та діє по теперішній час.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Щодо клопотання захисника про застосування положень ст. 22 КУпАП суд зазначає, що підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення судом не встановлено.

З огляду на характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, ступінь вини особи, а також те, що ОСОБА_1 не виконав обов`язки щодо своєчасного прибуття до місця несення служби та повідомлення безпосереднього начальника про причини своєї відсутності, суд не вбачає підстав для застосування до нього положень ст. 22 КУпАП.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив про кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення у контексті застосування гарантій Конвенції.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Таким чином, при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує вимоги законодавства щодо індивідуалізації відповідальності та пропорційності застосованого стягнення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Враховуючи характер та обставини вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та вважає необхідним і достатнім для його виправлення застосування до нього адміністративного стягнення відповідно до санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 33 - 35, 172-15, 221, 245, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15КУпАП, та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт. Піщанка /21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України; Номер рахунку (IBAN): UA178999980314020542000002890; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: