Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №930/1288/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1288/26

Провадження №2/930/1159/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29.09.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А.В. звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 8762638.

Відповідно до умов зазначеного кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у кредит на погоджений договором строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів його електронного платіжного засобу, а позичальник зобов`язався повернути отримані кошти у визначений договором строк або достроково, а також сплатити проценти за користування кредитом та комісію за його надання.

Як зазначає позивач, кредитний договір укладено в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та застосуванням електронного підпису, зокрема одноразового ідентифікатора, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Умовами кредитного договору також передбачено, що позичальник підтверджує ознайомлення з умовами договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою вебсайту та мобільного додатка «ClickCredit», а також з інформацією про кредитодавця та умови надання фінансової послуги.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 27/03/25, за умовами якого первісний кредитор відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників, а фактор зобов`язався передати клієнту грошові кошти в рахунок оплати за відступлені права вимоги.

Згідно з пунктом 1.2 договору факторингу перехід прав вимоги від клієнта до фактора відбувається з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі відповідного реєстру боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 3 від 23 квітня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8762638 у загальному розмірі 12 440,00 грн.

За твердженням позивача, відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка залишилася непогашеною і після відступлення права вимоги новому кредитору.

Позивач зазначає, що після набуття права вимоги до відповідача останній не здійснював платежів на погашення заборгованості ані на рахунок нового кредитора, ані на рахунок первісного кредитора. При цьому після набуття права вимоги позивачем нарахування нових штрафних санкцій не здійснювалося.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 8762638 становить 12 440,00 грн, з яких: 4 000,00 грн — заборгованість за основною сумою боргу; 11,60 грн — заборгованість за процентами; 7 960,00 грн — заборгованість за пенею; 468,40 грн — комісія за надання кредиту. Заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом та неустойкою, відповідно до розрахунку, відсутня.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та набуття права грошової вимоги на підставі договору факторингу, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 8762638 у розмірі 12 440,00 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою від 29.05.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву по справі не скористався, будь-яких клопотань та заяв не надіслав, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як убачається з матеріалів справи, 20 листопада 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 8762638, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії за його надання.

Факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» про завершення платіжної операції від 20 листопада 2024 року.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, за відповідачем обліковується заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 4 000,00 грн та за процентами в розмірі 11,60 грн.

Відповідач доказів повернення кредиту, сплати процентів або наявності інших обставин, які б спростовували наведений розрахунок у цій частині, суду не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 4 000,00 грн та процентів у розмірі 11,60 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 468,40 грн, суд виходить із такого.

Пунктом 2.2.4 договору про надання коштів у кредит № 8762638 від 20 листопада 2024 року передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 11,71 % від суми наданого кредиту, що в грошовому вираженні становить 468,40 грн.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Отже, сама по собі наявність у договорі умови про комісію не суперечить законодавству про споживче кредитування. Водночас така умова має відповідати вимогам закону, а відповідний платіж повинен бути належним чином погоджений сторонами та визначений у договорі.

У цьому випадку розмір комісії та порядок її визначення прямо передбачені пунктом 2.2.4 кредитного договору. Сума комісії, зазначена в розрахунку заборгованості, відповідає встановленому договором розміру - 468,40 грн. Зазначена сума також врахована в загальній вартості кредиту, визначеній умовами договору.

З огляду на те, що позивач заявляє до стягнення саме передбачену договором одноразову комісію за надання кредиту, а не плату за ненадання або за неналежне виконання додаткових послуг, суд не вбачає підстав для відмови у стягненні цієї суми виключно з мотивів її договірного встановлення.

Відтак позовна вимога про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 468,40 грн підлягає задоволенню.

Разом із тим суд не погоджується з вимогою позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 7 960,00 грн з огляду на таке.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України та відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України і Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан, який надалі неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на даний час.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зазначена норма передбачає звільнення позичальника від сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором упродовж визначеного законом періоду.

Як установлено судом, кредитний договір № 8762638 укладено 20 листопада 2024 року, тобто під час дії в Україні воєнного стану. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що заявлена до стягнення сума 7 960,00 грн визначена позивачем саме як пеня за невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором.

За таких обставин, зважаючи на встановлену законом заборону стягнення з позичальника неустойки за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у період дії воєнного стану, суд доходить висновку, що позовна вимога про стягнення пені в розмірі 7 960,00 грн задоволенню не підлягає.

При цьому відмова у стягненні пені не звільняє відповідача від обов`язку повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти й інші правомірно встановлені договором платежі, оскільки такі платежі за своєю правовою природою не є неустойкою за прострочення виконання зобов`язання.

Щодо набуття позивачем права вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 3 від 23 квітня 2025 року до зазначеного договору факторингу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8762638 відступлено позивачу.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором у межах переданого йому права.

Водночас відступлення права вимоги не змінює обсягу прав боржника та не створює для нього додаткових обов`язків порівняно з тими, що існували перед первісним кредитором.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 4 000,00 грн, процентів у розмірі 11,60 грн та комісії за надання кредиту в розмірі 468,40 грн, що загалом становить 4 480,00 грн.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 7 960,00 грн слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Отже, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 958,81 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 8762638 від 20 листопада 2024 року в розмірі 4 480 (чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 11,60 грн - заборгованість за процентами, 468,40 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 958 (дев`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 81 копійка.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко