Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №126/780/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/780/26

Провадження № 2/126/1130/2026

"24" вересня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК"Процент" звернулося в суд з даним позовом, в якому просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №28280 від 10.02.2025 загальною сумою 40600 грн. та судові витрати в справі. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що що відповідно до укладеного Кредитного договору № 28280 від 10.02.2025 між позивачем та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 7000,00 гривень строком на 730 днів, до 10.02.2027, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "ПРИВАТБАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00 % річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачем на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з якими вона ознайомилася перед підписанням кредитного договору та отримання кредиту. Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «Процент» перебувають в загальному доступі, будучи опубліковані на сайті https://procent.com.ua. Сума кредиту по укладеному кредитному договору перераховується на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем. Таким чином, виключно відповідач може отримати кредит на належну йому платіжну картку після укладення кредитного договору.

Кредитні кошти були відправлені відповідачеві 10.02.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "ПРИВАТБАНК". Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. Натомість відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилась заборгованість в розмірі 40600,00 грн, що складається з 26600,00 грн заборгованості за нарахованими процентами за період з 10.02.2025 по 25.02.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів та 14000,00 грн. штраф за порушення умов кредитного договору.

Представник позивача в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань до суду не подав.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 28280 від 10.02.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 4000 гривень, строком на 365 днів (до 31.05.2025), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50 % від суми кредиту за кожен день користування (547,50 % річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Сума кредиту по укладеному кредитному договору перераховується на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем.

Таким чином, виключно особа відповідача може отримати кредит на належну їй платіжну картку № НОМЕР_1 після укладення кредитного договору.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 816400 направлявся відповідачу 10.02.2025 о 09:57:10 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений у кредитному договорі та ІТС.

Кредитний договір був підписаний 10.02.2025 о 09:57:10 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 816400 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.

Кредитні кошти в розмірі 7000 грн. були переказані відповідачу 10.02.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується довідкою надавача платіжних послуг.

Згідно листа ТОВ «Пейтек» від 11.03.2026 № 20260311-42, 10.02.2025 о 09:57:22 год. за договором №28280 від 10.02.2025 було успішно перераховано 7000,00 грн на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 , що підтверджується даними платіжної операції та її ідентифікаторами.

Крім того, відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 07-05-2026 № 20.01.0.0.0/7-260429/75210-БТ, надано інформацію щодо рахунків та контактних даних ОСОБА_1 , а також виписку про рух коштів за період з 10.02.2025 по 15.02.2025, з якої вбачається зарахування на рахунок № НОМЕР_3 відповідача коштів у сумі 7000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,50 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. кредитного договору становить 730 днів.

Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 20 днів, що відображено в додатку № 1 до кредитного договору.

Відповідно до п.п. 2.4.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк (п. 1.3. кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, не повернув суму кредиту, в зв`язку з чим виникла заборгованість, що має відображення у розрахунку заборгованості, порушує умови кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов`язань.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 12.03.2026 року становить 40 600 грн.: 26600,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 10.02.2025 року по 25.02.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів та 14000,00 грн. штраф за порушення умов Кредитного договору (за наявності).

Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи це положення закону, правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений зобов`язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно положень ч.1 ст.1049, ст.1054 ЦК України позика/кредит надається на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути позику/кредит у строк та в порядку, що встановлені договором, та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений зобов`язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК передбачено, що кредит надається на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За правилами ст.ст. 546, 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого неустойкою. Відповідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд прийшов до переконання, що кредитор виконав свої обов`язки за кредитним договором та надав кредит, проте відповідач взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, не здійснював погашення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «Процент» не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 26600,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 14000,00 грн штрафу за порушення умов кредитного договору, то слід зазначити наступне.

Нарахування неустойки (штрафу, пені) за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

В той же час, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)). Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. Адвокат Руденко К.В. надавав позивачу ТОВ «ФК Процент» у цій справі правову допомогу, що підтверджується договором про надання правничої допомоги №103 від 26.01.2026 з додатками; витягом з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 103 від 26.01.2026 і відповідно до яких вказано, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн. Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи звернення до суду з позовною заявою, сформованою через електронну систему «Електронний суд», ціну позову, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розгляд справи без участі сторін на підставі заяви представника позивача, беручи до уваги усталену судову практику в спірних правовідносинах, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000 грн., у стягненні решти суми витрат відмовити. Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1744,33 грн.

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" (код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: 03124, м. Київ, вбульвар Вацлава Гавела буд. 4,) заборгованість за Договором № 28280 від 10.02.2025 у розмірі 26600,00 (двадцять шість тисяч шістсот гривень 00 коп) грн. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" (код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: 03124, м. Київ, вбульвар Вацлава Гавела буд. 4,) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1744,33 грн. та на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. І. Губко