Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №401/2472/26 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №401/2472/26

Суддя: Андріянова С. М.

Справа № 401/2472/26

Провадження № 1-кп/401/311/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в режимі відеоконференції з особистим кабінетом прокурора, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024100130004369 від 10 грудня 2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення злочину був військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», в силу ст.89 КК України є особою, що не має судимостей;

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 вчинив навмисні кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.

Так, 15 жовтня 2022 року, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частини НОМЕР_2 , діючи умисно в порушення вимог ст. ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_5 самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 , та перебуваючи в АДРЕСА_3 , ухилявся від проходження військової служби до моменту виявлення останнього працівниками поліції, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.5 ст.407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), в умовах воєнного стану (у редакції закону № 3000-ІХ від 21.03.2023).

Крім того, 04 липня 2025 року, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частини НОМЕР_1 , діючи умисно в порушення вимог ст. ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , та перебуваючи в АДРЕСА_3 , ухилявся від проходження військової служби до моменту виявлення останнього працівниками поліції, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.5 ст.407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), тривалістю понад три доби, вчиненому повторно в умовах воєнного стану.

Допитаний в якості обвинуваченого, у судовому засіданні ОСОБА_5 вину у скоєні кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся. Пояснив, що причиною тому були сварки з керівництвом військових частин та неналежне, несвоєчасне грошове забезпечення його, як військовослужбовця. Наразі він прийняв для себе рішення повернутися до служби в ЗСУ.

Так як обвинувачений визнає обставини та події скоєних ним кримінальних правопорушень, які ним не оспорюються, то інші докази кримінального провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України у судовому засіданні не досліджувалися, за виключенням доказів, які характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачено ч.5 ст.407 КК України, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), в умовах воєнного стану (у редакції закону № 3000-ІХ від 21.03.2023) та самовільне залишення місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), тривалістю понад три доби, вчиненому повторно в умовах воєнного стану.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Дані, що характеризують особу обвинуваченого: раніше судимий, проте в силу ст..89 КК України є особою, що не має судимостей, неодружений, дітей не має, офіційно непрацюючий, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, на обліку в органах пробації не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, є військовослужбовцем з 24 липня 2022 року.

При обранні виду та міри кримінального покарання, суд приймає до уваги обставини скоєння злочину та обставини, що пом`якшують покарання, дані, які характеризують особу обвинуваченого і приходить до висновку про можливість його виправлення виключно в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням мінімального строку покарання.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов ніким не заявлено. Речові докази та судові витрати у справі відсутні.

Ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду ОСОБА_6 від 17 червня 2026 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, починаючи з 16 червня 2026 року, який судом було продовжено до 09 жовтня 2026 року.

З огляду на те, що суд не знаходить підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням або призначення покарання не пов`язаного з позбавленням волі, обраний запобіжний захід до набрання вказаним вироком законної сили підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.2, 7, 22, 26, 367, 368, 369, 371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.407 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня постановлення вироку, тобто з 02 жовтня 2026 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбуття покарання перебування його під вартою по даному кримінальному провадженню в період часу з 16 червня 2026 року по 01 жовтня 2026 року.

Запобіжний захід ОСОБА_5 на час набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою.

Початок строку покарання обчислювати з моменту проголошення вироку.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду упродовж 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії вироку.

Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua