Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №398/6485/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6485/25

провадження №: 2/398/737/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" вересня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

головуючого судді Подоляк Я.М.,

з участю секретаря судового засідання Суржик І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (оферта) №15.01.2024-100002333 від 15.01.2024 року в розмірі 17 154,02 грн та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.01.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір (оферти) №15.01.2024-100002333. Кредитний договір підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 9 000,00грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 15.01.2024 року, строком на 56 днів, шляхом їх перерахування на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , дата повернення (виплати) кредиту 10.03.2024. Період користування кредитом – кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту. Процентна ставка фіксована, незмінна, у розмірі 1,35% за 1 день користування. Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 15% від суми кредиту та дорівнює 1 350,00 грн.

У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 17 154,02 грн, що складається з: тіла кредиту в сумі 9 000 грн, процентів в сумі 6 804,03 грн та комісії в сумі 1 350,00 грн.

Ухвалою суду від 30.10.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до розгляду.

Позивач у судове засідання свого представника не направив, в позовній заяві просив розглянути справу за відсутності його представника.

26.01.2026 року представником відповідача – адвокатом Горбуновим Р.В. подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх пред`явленими безпідставно, оскільки банківську картку з № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вона ніколи не відкривала та кредитних коштів від позивача на цей рахунок не отримувала. Відповідно до довідки від 26.04.2024 року, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», операції по картці № НОМЕР_3 та додатковим рахункам у період з 01.01.2024 до 31.01.2024, відсутні.

До розгляду справи по суті вимог представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи,та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чиє підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Судом встановлено, що 15.01.2024 року від імені ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Е881 було підписано кредитний договір (оферти) № 15.01.2024-100002333, згідно умов якого

- сума кредиту: 9 000,00 грн;

- строк, на який надається Кредит - 56 дні з дня його надання;

- дата повернення кредиту 10.03.2024;

- період користування Кредитом 14днів з дня його надання ;

- процентна ставка – фіксована незмінна у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит;

- реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 4149-60ХХ-ХХХХ-5794.

Крім того, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А881 від імені ОСОБА_1 було підписано Паспорт споживчого кредиту, який містить умови, аналогічні умовам викладеним в Кредитному договорі.

Факт перерахування кредитних коштів в сумі 9 000,00 грн за кредитним договором №15.01.2024-100002333 на банківську картку НОМЕР_4 , підтверджується копією квитанції ID платежу 2415312168 від 15.01.2024 року

Як вбачається з наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №15.01.2024-100002333 від 15.01.2024 року заборгованість за кредитним договором складає 17 154,03грн, з яких: 9 000,00 грн – основний борг, 6 804,03 грн – проценти, 1 350,00 грн – комісія за надання кредиту.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судова практика у кредитних правовідносинах, стягненні заборгованості за кредитними договорами наразі дотримується позиції необхідності наявності доказів щодо передачі кредитором грошових коштів боржнику. Обов`язковою умовою для прийняття позитивного для кредитора рішення є надання останнім документу, який підтверджує вказаний факт.

Позиція ВС/КЦС у справі № 278/2177/15-ц від 17 грудня 2020 року викладена таким чином: «Заборгованість за кредитом та її розмір має доводитись первинними документами, наприклад виписками по картковому рахунку за кредитним договором».

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, згідно умов кредитного договору (оферти) № 15.01.2024-100002333, реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 4149-60ХХ-ХХХХ-5794.

На підтвердження факту видачі відповідачу кредитних коштів в сумі 9 000,00 грн за кредитним договором №15.01.2024-100002333 позивачем надано копію квитанції ID платежу 2415312168 від 15.01.2024 року, згідно якої вказані кошти було перераховано на банківську картку НОМЕР_4 .

При цьому, відповідач належність їй вказаної банківської картки заперечує.

Крім того, згідно відповіді від 03.02.2026 року, вих№20.1.0.0.0/7-260202/26393, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на запит суду, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , в банку не емітовано картку № НОМЕР_6 .

Отже, банківська картка з номером № НОМЕР_6 не належить відповідачу ОСОБА_1 , і, відповідно, відповідач не отримувала кошти за кредитним договором №15.01.2024-100002333 від 15.01.2024 року.

Позиція Верховного Суду викладена в Постанові від 29 січня 2020 року по справі №755/18920/18: «Наданий банком розрахунок заборгованості, як доказ існування між сторонами кредитних правовідносин, наявності заборгованості та її розмір, сам по собі не є належним та допустимим доказом укладення кредитного договору та наявності заборгованості за ним, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, позивачем не надано».

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене суд вважає факт отримання грошових коштів відповідачем за вказаним в позові договором позики недоведеним, а отже в задоволенні позовних вимог належить відмовити в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено у повному обсязі, судовий збір до стягнення з відповідача не підлягає.

Керуючись статями 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265,268,273, 354, 355, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики (оферти) №15.01.2024-100002333 від 15.01.2024 року, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Я.М.Подоляк