Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №396/1508/26 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1508/26

Провадження № 2-а/396/35/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді: Цесельської О.С.,

за участю секретаря судового засідання: Філюкової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Новоукраїнка адміністративну справу №396/1508/26 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Цимбалюк Артем Сергійович, до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Цимбалюк А.С., звернувся до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.06.2026 р. інспектором ВП № 3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Гаврилюком С.В. відносно позивача було винесено постанову серії ЕНА №7405595 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. за непред`явлення посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб ЗАЗ 110307 (д.н.з. НОМЕР_1 ). Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки працівниками поліції було порушено процедуру розгляду справи, не надано жодних доказів вчинення ним правопорушення ПДР, які б давали законні підстави для зупинки транспортного засобу та вимоги пред`явити документи, а також повністю проігноровано факт подальшого пред`явлення позивачем посвідчення водія на місці зупинки. У зв`язку з цим позивач просить суд визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665 грн. 60 коп..

Ухвалою суду від 29.06.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

06.07.2026 р. від представника відповідача ГУНП в Кіровоградській області Дейкун І.О. через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі через їх безпідставність та необґрунтованість. Заперечення мотивовані тим, що 19.06.2026 р. о 19:00 годині у м. Бобринець по вул. Миколаївська, 1 позивач, керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110307 (д.н.з. НОМЕР_1 ), під час перевірки документів не пред`явив інспектору поліції посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на ТЗ та поліс обов`язкового страхування, чим порушив вимоги п.п. 2.4.а ПДР України. Відповідач зазначає, що оскаржувану постанову серії ЕНА № 7405595 винесено уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення у повній відповідності до вимог КУпАП, ЗУ "Про Національну поліцію" та відомчих інструкцій МВС. При накладенні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. поліцейським було належним чином оцінено всі обставини справи та докази вчинення правопорушення, у зв`язку з чим відповідач вважає оскаржуване рішення законним, правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

08.07.2026 р. від представника позивача - адвоката Цимбалюка А.С. через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечив проти аргументів відповідача. Зазначив, що зупинка транспортного засобу була безпідставною, а фактичною метою поліцейських була незаконна перевірка документів на перебування в розшуку. Наголосив, що позивач не відмовлявся пред`явити документи, а згодом надав посвідчення водія, що було проігноровано інспектором. У зв`язку з відсутністю у відповідача належних доказів вчинення позивачем будь-якого правопорушення ПДР, представник підтримав вимогу про скасування постанови у повному обсязі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Будь-які заяви та клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд спави у їх відсутність до суду не надходили.

Відповідач ГУНП в Кіровоградській області явку свого представника в судове засіданя не забезпечили, про розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчить довідка від 02.09.2026 р. про доставку повістки про виклик до суду до їх електронного кабінету. Будь-які заяви та клопотання до суду не надходили.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 19.06.2026 р. інспектором відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській обл. лейтенантом поліції Гаврилюком С.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7405595, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425,00 грн. Відповідно до змісту постанови, водій, керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110307 д.н.з. НОМЕР_1 не пред`явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.4 а ПДР України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про Національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125,частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев`ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліції», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Відповідно до пункту 2.1 а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом.

Згідно пункту 2.1 ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Пунктом 2.4 а) ПДР України встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно пункту 1.1. ПДР України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Статтею 15 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний мати при собі, зокрема, посвідчення водія.

У відповідності до частини 1 статті 126 КУпАП визначено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

З аналізу частини першої статті 126 КУпАП убачається, що відповідальність водія за порушення цієї норми настає за умови керування особою транспортним засобом.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

В пункті 38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (справа № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Отже, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, у разі відсутності події керування транспортним засобом, або його не доведенні належними доказами, особа не може бути піддана адміністративній відповідності.

На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП в матеріалах справи міститься лише безпосередньо сама постанова серії ЕНА №7405595 від 19.06.2026 р..

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем ПДР України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Відповідно до правової позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року по справі № 177/525/17 факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП відповідачем не надано.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У справах про адміністративні правопорушення діє принцип презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (рішення у справах «Karelin v. Russia», «Cobzaru v. Romania»), стандарт доказування вини має бути «поза розумним сумнівом». За відсутності доказів з боку держави вина вважається недоведеною.

Зважаючи на те, що відповідач не довів законності зупинки автомобіля позивача та законності вимоги про надання документів, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 665,60 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 7, 126, 247, 251, 283 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7405595 від 19.06.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40108709, вул. В.Чміленка, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25006) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн..

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Повний текст рішення суду складено 02.10.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська