Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №396/1976/25 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1976/25

Провадження № 2/396/97/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді: Цесельської О.С.,

за участі секретаря судового засідання: Метелиці Я.О.,

представника позивача: Гаморі М.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №388/1976/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Новоукраїнський відділ ДРАЦС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання батьківства після смерті батька, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, у якій просить визнати ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка з березня по травень 2022 р. проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з військовослужбовцем ОСОБА_4 , який брав участь в обороні України та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в госпіталі внаслідок отриманого поранення. Дитина народилася вже після його смерті, тому запис про батька було вчинено зі слів матері за ч. 1 ст. 135 СК України. Як доказ кровного споріднення позивачка посилається на факт спільного проживання, ведення господарства та результати ДНК-тесту (ймовірність 96,3%), проведеного між дитиною та матір`ю померлого солдата - біологічною бабусею ОСОБА_3 .. Позов заявлено з метою офіційного підтвердження походження дитини від ОСОБА_4 , зміни прізвища хлопчика на « ОСОБА_6 », захисту його спадкових прав та отримання державних пільг і гарантій, передбачених для сімей загиблих захисників України.

Ухвалою суду від 22.09.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

24.10.2025 р. від представника третьої особи Міністерства оборони України Матвєєнко Г.М. через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення щодо позову, у яких зазначила, що вирішення питання про визнання батьківства після смерті особи здійснюється судом на підставі будь-яких належних доказів. При цьому третя особа наголосила на важливому значенні висновків молекулярно-генетичної експертизи (ДНК-тесту), яка є найбільш точним науковим методом встановлення походження дитини.

12.12.2025 р. від представника відповідача - адвоката Дмитруха Д.М. через канцелярію суду надійшло клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. Клопотання мотивоване тим, що доданий позивачем до матеріалів справи ДНК-витяг ТОВ «МАМА ПАПА» виконаний завідувачкою лабораторії ОСОБА_7 , яка не перебуває в реєстрі атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, що викликає сумніви у процесуальній правильності дослідження. З метою офіційного і точного встановлення біологічного споріднення між померлим ОСОБА_4 та малолітнім ОСОБА_5 , представник відповідача просить суд доручити проведення експертизи КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», зобов`язати матір із дитиною з`явитися для забору біологічного матеріалу, а провадження у справі на цей час - зупинити.

07.01.2026 р. від представника відповідача - адвоката Дмитруха надійшло повторне клопотання про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. З метою усунення сумнівів у процесуальній правильності дослідження та точного встановлення біологічного споріднення між померлим ОСОБА_4 та малолітнім ОСОБА_5 , представник відповідача просить суд доручити проведення судової експертизи ТОВ «ЛАБОРАТОРІЯ ДР. РЬОДГЕРА» (м. Київ). На вирішення експертів він просить поставити питання щодо наявності біологічного зв`язку між дитиною та її передбачуваною бабусею ОСОБА_3 (матір`ю померлого).

26.01.2026 р. від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення посмертної судово-генетичної експертизи з метою встановлення факту батьківства померлого ОСОБА_4 відносно малолітнього ОСОБА_5 .. Оскільки прижиттєві біологічні зразки померлого військовослужбовця відсутні, представник просить суд провести ексгумацію трупа ОСОБА_4 для відібрання експертами необхідного біологічного матеріалу, доручивши проведення дослідження фахівцям Кіровоградського НДЕКЦ МВС України.

09.02.2026 р. від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Дмитруха Д.М. через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про проведення посмертної судової молекулярно-генетичної екмпертизи, у яких зазначив, що відповідачка ОСОБА_3 (мати померлого) категорично не надає згоди на ексгумацію трупа свого сина ОСОБА_4 .. Сторона відповідача вказала, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу» такі дії без згоди близьких родичів є недопустимими, а примусове втручання порушує конституційні права на повагу до гідності та особисту недоторканність людини, завдаючи родині моральної шкоди. З огляду на це, представник відповідача просить суд повністю відмовити позивачці у задоволенні клопотання.

Ухвалою суду від 26.03.2026 р., за клопотанням представника відповідача, у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ "Лабораторія ДР.Рьодгера".

30.07.2026 р. від ТОВ «Лабораторія Др. Рьодгера» на адресу суду надійшов висновок експертизи, Сертифікат про юридичне встановлення батьківства № Anzhela від 25.06.2026 р.. На основі отриманих результатів експертами зроблено категоричний висновок про те, що факт батьківського споріднення між дитиною та родиною померлого ОСОБА_4 є практично доведеним.

Ухвалою суду від 31.07.2026 р. відновлено провадження у справі.

18.08.2026 р. від відповідачки ОСОБА_3 надійшла заява про визнання позову.

Ухвалою суду від 07.09.2026 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гаморя М.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Дмитрух Д.М. в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та не заперечував проти їх задоволення.

Третя особа Новоукраїнський відділ ДРАЦС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України явку свого представника в судове засідання не забезпечили, однак в матеріалах справи міститься заява представника ОСОБА_8 від 25.03.2026 р., в якій остання не заперечує проти задоволення позову, а розгляд справи просить провести без їхньої участі.

Третя особа Міністерство оборони України явку свого представника в судове засідання не забезпечили, про розгляд справи повідомлені належним чином. Разом з тим, 24.10.2025 р. в письмових поясненнях представника ОСОБА_9 , остання просила провести розгляд справи без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами та врахувати викладену в поясненнях правову позицію при ухваленні рішення.

Представник третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, 11.09.2026 р. через систему "Електронний суд" надала клопотання, в якому просить вирішити справу на розсуд суду, а розгляд справи провести без їхньої участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно оцінивши надані докази у їх сукупності, встановив такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що згідно із сповіщенням сім`ї № 60 та довідкою в/ч НОМЕР_1 від 20.01.2023 р., солдат ОСОБА_4 брав участь в обороні України і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 від поранень, пов`язаних із захистом Батьківщини (а.с. 11-13, Т1).

Факт державної реєстрації смерті ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Рівнянською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області від 07.11.2022 р. (а.с. 10, Т.1).

Згідно з довідкою Рівнянської сільської ради №138 від 21.01.2025 р. та Актом житлово-побутових умов, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 фактично проживали разом та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17-19, Т.1).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 . Відомості про батька внесені на підставі витягу з ДРАЦС за правилами ч. 1 ст. 135 СК України (зі слів матері) (а.с. 8-9, Т.1).

З відповіді т.в.о. начальника управління полковника медичної служби Командування сузопутних військ ЗСУ Міноборони Кушнерука О. від 06.06.2025 р. за вих. №54171, яка надана адвокату Гаморі М. вбачається, що відповідно до п. 3 Порядку відбору біологічного матеріалу у військовослужбовців та його зберігання, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.07.2023 р. №438, відбір біологічного матеріалу у військовослужбовців ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту здійснюється на підставі заяви про відбір біологічного матеріалу та надання письмової згоди на обробку персональних даних, які вкладаються разом з упаковкою, в яку поміщений біологічний матеріал, до паперового конверта. Відповідна заява та письмова згода на відбір біологічного матеріалу від військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_4 не надходили, відбирання біологічного матеріалу не проводились (а.с. 210, Т.1).

Відповідно до висновку експертизи (ідентифікатор дослідження: Anzhela від 25.06.2026 р.), проведеної на основі аналізу 24-х та 13-ти незалежних ПЛР-систем аутосомних та Х-хромосомних маркерів ДНК дитини ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_3 , ймовірність того, що ОСОБА_3 є біологічною бабусею дитини по батьківській лінії, становить 99,9492%. Гіпотеза про родинний зв`язок є практично доведеною (а.с. 50-53, Т.2).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У статті 130 СК України передбачено, що заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Отже, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері. Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постановах Верховного Суду: від 20 вересня 2024 року в справі № 183/2690/21, від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц, зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування а такій категорії справ. Доказами в такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто під час вирішення спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Статтею 103 ЦПК України унормовано, що суд призначає експертизу в справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Під час призначення експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

З матеріалів справи судом вбачається та встановлено об`єктивну неможливість проведення молекулярно-генетичної експертизи (ДНК-тестування) безпосередньо на підставі біологічного матеріалу самого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_4 , з огляду на те, що за життя останнього та після констатації його смерті відбір відповідного біологічного матеріалу у встановленому законом порядку не проводився. Зазначена обставина належним чином підтверджується офіційними даними, що містяться в листі тимчасово виконуючого обов`язки начальника управління медичної служби ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 від 06 червня 2025 року за вих. № 54171, наданим на запит представника позивача - адвоката Гаморі М. В., та долученим до матеріалів даної цивільної справи.

Вказаний документ беззаперечно доводить процесуальний факт вичерпання можливостей проведення прямого генетичного дослідження щодо встановлення батьківства з померлою особою, що, відповідно до правових висновків Верховного Суду, є безумовною підставою для застосування судом альтернативних засобів доказування, зокрема проведення молекулярно-генетичного аналізу за зразками близьких родичів померлого військовослужбовця» (а.с. 210).

Так, згідно позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 09.09.2026 р. у справі № 286/3169/24 зазначено, що в категоріях справ про встановлення факту батьківства військовослужбовця, який загинув під час виконання бойових завдань, відсутність можливості відбору біологічних зразків самого батька не є перешкодою для правосуддя. Батьківство може бути успішно встановлено судом на основі сукупності непрямих доказів (спільних фотографій, показань свідків, підтвердження спільного побуту паралельно з періодом зачаття дитини) та генетичного тестування через близьких родичів (зокрема, батьків померлого).

Відповідно до тесту-аналізу ДНК, проведеного ТОВ "МАМА ПАПА", ймовірність споріднення між дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 - біологічною бабусею, тобто матір`ю дитини в рамках проведеного дослідження склала 96,9 %.

В матеріалах справи також міститься висновок молекулярно-генетичної експертизи (сертифікат про юридичне встановлення батьківства № Anzhela від 25.06.2026 року), виконаний німецькою лабораторією Eurofins Medigenomix Forensik GmbH на замовлення ТОВ «Лабораторія Др. Рьодгера». Дослідження проведено на підставі ухвали суду за зразками букального епітелію малолітнього ОСОБА_11 та його передбачуваної бабусі по батьківській лінії ОСОБА_3 . Згідно з біостатистичною оцінкою зафіксованих ДНК-профілів учасників, ймовірність того, що ОСОБА_3 є біологічною бабусею дитини по батьківській лінії (а її біологічний син - батьком дитини), становить 99,9492%. На основі отриманих результатів експертами зроблено висновок про те, що факт батьківського споріднення між дитиною та родиною померлого ОСОБА_4 є практично доведеним.

У постанові від 20 березня 2024 року у справі № 235/101/21 Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що є підтвердженням факту споріднення, а саме висновок генотипоскопічного дослідження від 05 квітня 2021 року № 29850, складений ТОВ «Мама-Папа», згідно з яким ймовірність того, що донори зразків передбачуваних сестер є кровними сіблінгами, тобто мають обох спільних батьків, становить 99,999999 %.

Такі висновки узгоджуються з постановами Верховного Суду: від 29 січня 2020 року у справі № 319/1358/16-ц, від 25 березня 2020 року у справі № 322/496/18, від 05 лютого 2020 року у справі № 752/23356/17, які ухвалені в аналогічних справах.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Крім того, суд враховує, що встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини необхідно позивачці для захисту прав дитини, а в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

ЄСПЛ у справі «Кріштіан Барнабаш Тот проти Угорщини» («Krisztian Barnabas Toth v. Hungary», заява № 48494/06) зазначив, що національні органи влади, дозволяючи або відхиляючи позов про встановлення батьківства, користуються певною свободою розсуду, спрямованою на забезпечення найкращих інтересів дитини та досягнення справедливого балансу між інтересами дитини і ймовірного біологічного батька, що саме собою не суперечить гарантіям статті 8 Конвенції (§ 33 рішення від 12 лютого 2013 року).

Верховний Суд уже зауважував, що визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, який спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини (див., зокрема, постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18).

Відповідач ОСОБА_3 подала письмову заяву про повне визнання позовних вимог щодо встановлення факту батьківства її сина відносно малолітнього ОСОБА_5 .. Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії судового розгляду, і у разі такого визнання суд за наявності законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Судом встановлено, що добровільне визнання позову відповідачем ОСОБА_3 не суперечить чинному законодавству, не порушує нічиїх прав та інтересів, а навпаки - максимально забезпечує інтереси дитини. Крім того, визнання позову повністю узгоджується з іншими об`єктивними доказами у справі, зокрема з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи ТОВ «Лабораторія Др. Рьодгера» № Anzhela від 25.06.2026 р., яким біологічну спорідненість між відповідачем (бабусею) та дитиною практично доведено з вірогідністю 99,9492%.

Оцінивши всі надані позивачем докази у їх сукупності та взаємозв`язку, а також визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що факт походження ОСОБА_5 від померлого ОСОБА_4 повністю та беззаперечно доведений. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд на підставі ст. 13, 141 ЦПК України та за заявою позивачки у позовній заяві ухвалює рішення про залишення фактично понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 211,20 грн за позивачем.

Керуючись ст.ст. 121, 125, 130, 135 СК України, ст.ст. 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Внести зміни до актового запису про народження №5 від 11 січня 2023 року, складеного Новоукраїнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відносно ОСОБА_5 , а саме у графі «Батько» зазначити: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина України та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_6 », визначивши його прізвище, ім`я та по батькові як ОСОБА_13 .

Судовий збір залишити за позивачем як фактично понесений.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повне рішення суду складено 02.10.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська