Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №392/594/25 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/594/25

Провадження № 2/392/132/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Назаренка К. П., секретар Постолюк А. П., за участю представника позивача — адвоката Мельник О. О., представника відповідача - адвоката Беспалової Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 662'050,89 грн майнової шкоди, 15'000 грн витрат на проведення оцінки транспортних засобів, 50'000 грн моральної шкоди та 10'000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 08.09.2024 у смт Смоліне на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault Scenic, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись другорядною дорогою, позначеною дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу», не надав переваги автомобілю Volvo FH, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом Wielton W33, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , унаслідок чого сталося зіткнення та транспортні засоби позивача були пошкоджені.

Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2024 у справі № 392/1626/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» за полісом № ЕР-222792643 від 14.08.2024.

Відповідно до угоди про узгодження розміру страхового відшкодування від 11.10.2024 ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ОСОБА_1 погодили страхове відшкодування за наслідками цієї ДТП у сумі 156'800 грн після вирахування франшизи 3'200 грн. Зазначену суму страховик виплатив позивачу.

Згідно зі звітом № 8704 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням автомобіля Volvo FH 440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , розмір матеріального збитку визначено у сумі 660'346,25 грн, а згідно зі звітом № 8705 щодо напівпричепа Wielton НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , — 158'504,64 грн.

Посилаючись на зазначені звіти, позивач визначив загальний розмір майнової шкоди у сумі 818'850,89 грн, а з урахуванням отриманого страхового відшкодування — невідшкодовану частину шкоди у сумі 662'050,89 грн.

Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву залишено без руху через недотримання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема незазначення ціни позову та ненадання доказів сплати судового збору. Суд виходив із заявлених вимог про стягнення 677'050,89 грн майнової та 50'000 грн моральної шкоди та визначив судовий збір у сумі 7'981,70 грн.

Після усунення недоліків ухвалою від 05.05.2025 відкрито загальне позовне провадження.

01.07.2025 від адвоката Беспалової Н. О. надійшла заява про вступ у справу як представника відповідача та відкладення розгляду для ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено.

03.09.2025 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Цього ж дня ухвалою суду відзив залишено без розгляду, так як його подано після встановленого судом строку без клопотання про його поновлення. Цією ж ухвалою витребувано з архіву суду матеріали справи № 392/1626/24, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позову заперечила.

Ухвалою від 08.10.2025 витребувано у ПрАТ «УТСК» поліс та документи, пов`язані з виплатою страхового відшкодування.

23.10.2025 ПрАТ «УТСК» надало суду копії страхового акта № 1189-24, поліса № ЕР-222792643, угоди про узгодження розміру страхового відшкодування, платіжних інструкцій та інших документів страхового випадку.

Судом встановлено, що 08.09.2024 у смт Смоліне сталася ДТП за участю автомобіля Renault Scenic, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та належних ОСОБА_1 автомобіля Volvo FH, реєстраційний номер НОМЕР_2 , і напівпричепа Wielton НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2024 у справі № 392/1626/24, яка набрала законної сили 15.11.2024, ОСОБА_2 визнано винним за ст. 124 КУпАП у порушенні п. 16.11 Правил дорожнього руху, що спричинило цю ДТП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, лише в питанні, чи мали місце такі дії та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «УТСК» за полісом № ЕР-222792643, чинним з 15.08.2024 до 14.08.2025. Страхова сума за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого, становила 160'000 грн, франшиза — 3'200 грн.

Страховим актом № 1189-24 ДТП визнано страховим випадком та визначено страхове відшкодування ОСОБА_1 у сумі 156'800 грн. Платіжними інструкціями підтверджено виплату цієї суми позивачу.

За угодою від 11.10.2024 сторони погодили, що розмір страхового відшкодування за наслідками ДТП, якою пошкоджено Volvo FH та Wielton НОМЕР_4 , після вирахування франшизи 3'200 грн становить 156'800 грн. Отже, 156'800 грн є сумою страхової виплати після відрахування франшизи, а не сумою, до якої франшиза включена як сплачена потерпілому.

Зі звіту № 8704 вбачається, що ринкова вартість Volvo FH до ДТП становила 660 346,25 грн, вартість відновлювального ремонту — 2'702'780,98 грн, а з урахуванням фізичного зносу — 972'075,18 грн. Оцінювач визначив розмір збитку у сумі 660'346,25 грн, тобто на рівні ринкової вартості транспортного засобу до ДТП. Водночас звіт № 8704 не містить визначення вартості Volvo FH після ДТП. Доказів згоди позивача на визнання автомобіля фізично знищеним із передачею його залишків особі, відповідальній за шкоду, а також доказів передачі таких залишків відповідачу матеріали справи не містять. За звітом № 8705 ринкова вартість напівпричепа Wielton W33 становила 388'144,51 грн, вартість відновлювального ремонту — 204'786,54 грн, а матеріальний збиток з урахуванням фізичного зносу — 158'504,64 грн.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. За ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Оскільки ДТП сталася 08.09.2024, до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України № 1961-IV у редакції, чинній на день ДТП.

За ст. 30 цього Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Якщо власник не погоджується з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, відшкодовується різниця між його вартістю до та після ДТП. Відшкодування повної вартості транспортного засобу до ДТП передбачає врахування подальшої долі його залишків.

Верховний Суд у справі № 757/22936/19-ц за практично такої самої доказової проблеми визнав недостатнім визначення лише вартості автомобіля до ДТП без вартості його залишків. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 125/1216/20 також виходила з того, що повна вартість транспортного засобу до ДТП може бути відшкодована за умови передачі його залишків особі, відповідальній за завдану шкоду; якщо залишки залишаються потерпілому, їх вартість має бути врахована при визначенні шкоди.

Витрати на ремонт Volvo FH істотно перевищують його ринкову вартість до ДТП. Тому звіт № 8704 підтверджує економічну необґрунтованість ремонту та вартість автомобіля до ДТП, однак не дає можливості визначити суму, яка підлягає стягненню з відповідача як фактичний розмір шкоди, оскільки вартість транспортного засобу після ДТП не визначена, а його залишки позивачеві не припиняли належати.

Сам по собі висновок оцінювача про розмір збитку в сумі 660'346,25 грн не усуває необхідності визначити вартість залишків транспортного засобу при вирішенні питання про розмір цивільно-правового відшкодування. Стягнення повної вартості автомобіля до ДТП із одночасним залишенням його залишків у власності позивача призвело б до відшкодування понад фактичний розмір шкоди.

Відповідно до ст. 12, 81, 83 ЦПК України обов`язок доказування обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, покладається на цю сторону. Позивач користувався професійною правничою допомогою, мав можливість подати докази на підтвердження розміру заявленої шкоди та заявити відповідні клопотання у встановлені процесуальним законом строки. Клопотань про призначення експертизи для визначення вартості автомобіля після ДТП або про надання додаткового строку для подання відповідного доказу позивач не заявляв. Ризик наслідків невчинення таких процесуальних дій відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України несе сторона, яка їх не вчинила.

Звіт № 8705 є належним доказом розміру шкоди, заподіяної напівпричепу Wielton W33. Разом із тим страхове відшкодування у сумі 156'800 грн виплачено за наслідками цієї ж ДТП, якою пошкоджено обидва транспортні засоби, а сам позивач при визначенні позовних вимог відняв цю виплату від загального розміру шкоди за обома транспортними засобами. Тому сума 158'504,64 грн не може бути стягнута з відповідача окремо без урахування вже отриманого страхового відшкодування.

Полісом передбачено франшизу в розмірі 3 200 грн. Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону № 1961-IV страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, а згідно з п. 36.6 ст. 36 цього Закону її компенсує страхувальник або особа, відповідальна за завдані збитки.

Позивач просить стягнути з відповідача 662 050,89 грн як різницю між визначеним ним загальним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням. Сума франшизи 3 200 грн уже входить до заявлених 662 050,89 грн і додатково до цієї суми не нараховується. Оскільки франшиза страховиком не відшкодована, у цій частині вимога є обґрунтованою.

Водночас у решті заявленої майнової вимоги позивач не довів належними та достатніми доказами фактичний розмір шкоди, що після врахування отриманого страхового відшкодування підлягає стягненню саме з відповідача. Тому заявлена вимога про відшкодування 662 050,89 грн майнової шкоди підлягає задоволенню лише в сумі 3 200 грн, а в іншій частині — відмові.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство ґрунтується на змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик наслідків невчинення процесуальних дій.

Позивач також просить стягнути 15'000 грн витрат на проведення оцінки транспортних засобів. Їх понесення підтверджується розрахунковими квитанціями: 8'000 грн за оцінку Volvo FH та 7'000 грн за оцінку Wielton W33.

Зазначені витрати безпосередньо пов`язані з визначенням розміру шкоди, завданої ДТП, а звіти № 8704 та № 8705 використані для обґрунтування вимог і встановлення обставин справи. Тому відповідно до ст. 22 ЦК України вимога про стягнення 15'000 грн витрат на проведення оцінки підлягає задоволенню.

Щодо моральної шкоди суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням майна.

Позивач просить стягнути 50'000 грн моральної шкоди, однак у позовній заяві не наведено конкретних обставин щодо характеру, тривалості та інтенсивності його душевних страждань, вимушених змін у житті чи інших немайнових наслідків ДТП. Доказів на підтвердження таких обставин матеріали справи не містять.

Сам факт пошкодження майна за відсутності належного обґрунтування та доказів характеру немайнових втрат не дає підстав для визначення заявленого позивачем грошового відшкодування, тому в цій частині позову слід відмовити.

Щодо судових витрат.

Ухвалою від 31.03.2025 визначено судовий збір у сумі 7'981,70 грн, з яких 6'770,50 грн — за майнові вимоги в сумі 677'050,89 грн та 1'211,20 грн — за вимогу про відшкодування 50'000 грн моральної шкоди.

Майнові вимоги задоволено на 18'200 грн, тому відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 182 грн судового збору. У задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди відмовлено повністю, тому судовий збір, сплачений за цю вимогу, на відповідача не покладається.

Щодо заявлених 10'000 грн витрат на професійну правничу допомогу, матеріали справи містять ордер адвоката, який підтверджує її повноваження, однак не містять договору про надання правничої допомоги з визначеним розміром гонорару, доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Тому підстав для стягнення цих витрат немає.

Керуючись ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. 12, 13, 76–82, 89, 133, 137, 141, 263–265 ЦПК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час ДТП,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3'200 грн майнової шкоди, 15'000 грн витрат на проведення оцінки транспортних засобів та 182 грн судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення можна оскаржити до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів, після збігу яких набирає законної сили за відсутності оскарження.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Суддя К. П. НАЗАРЕНКО