Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №380/15202/25
Суддя: Клименко Оксана Миколаївна
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 року м. Львівсправа № 380/15202/25
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (Позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (Відповідач/ГУНП у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 15 травня 2025 року № 2188 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області» (за п. 2 наказу), в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення – звільнення зі служби;
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 09 липня 2025 року № 486 о/с «Про особовий склад», який доведено до відома позивача 10 липня 2025 року, в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції);
- у разі задоволення позову поновити з 11 липня 2025 року позивача на службі в поліції на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Шептицького РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області, стягнувши на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, в частині поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу за 1 (один) місяць допустити до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, його звільнено безпідставно, а накази в частині застосування дисциплінарного стягнення та його звільнення підлягають скасуванню.
Позивач зазначає, що правових підстав для винесення наказу про призначення службового розслідування відносно нього не було. Відповідач помилково ототожнив внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення по іншій особі з підставами призначення службового розслідування по поліцейському, щодо якого відомості до ЄРДР не вносилися та підозра не оголошувалася.
Позивач стверджує, що порушень службової дисципліни чи недоліків у оперативно-розшуковій діяльності не допускав.
У додаткових письмових поясненнях підтримав мотиви, наведені у позовній заяві, зазначив, що відповідач неправильно трактує підстави для призначення службового розслідування. Факт проведення обшуку в житлі позивача ототожнено з прямою причетністю до злочину. Натомість позивач в рамках кримінального провадження не допитувався, підозру йому не вручено, матеріали в окреме провадження не виділялися. Вжите відповідачем в оскарженому наказі формулювання «причетність позивача до злочину» у розумінні вимог кримінального закону є некоректним, оскільки причетність проявляється у формах приховування кримінального правопорушення, переховування знарядь вчинення злочину чи злочинця, потурання злочину, збут викраденого майна. Наголосив, що арешт накладений на майно позивача скасовано ухвалою суду від 17.10.2025 у кримінальному провадженні.
Серед іншого, вказав, що склад дисциплінарної комісії сформовано неправильно, оскільки немає запиту начальника ГУНП у Львівській області адресованого підрозділу внутрішньої безпеки поліції про включення до складу комісії їх працівника та відсутній лист схвалення керівника цього підрозділу з розгляду листа начальника, який призначив службове розслідування.
Позивач просить врахувати постанову КАС ВС від 05 лютого 2026 року у справі №380/16540/23, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Також у позовній заяві зазначив, що витрати на правничу допомогу орієнтовно становлять 10000 грн, проте остаточний розрахунок буде наданий протягом п`яти днів, з дня прийняття рішення у даній справі.
Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Пояснив, що наказом ГУНП у Львівській області призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників. Факти, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження та стали можливими внаслідок безвідповідального ставлення до виконання службових обов`язків та повного ігнорування вимог чинного законодавства ОСОБА_1 . Згідно з висновками службового розслідування позивача притягнуто до відповідальності, передбаченої дисциплінарним статутом, за вчинення дій (бездіяльності), що полягають у порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет Національної поліції України, а також несумісні з подальшим проходженням служби в поліції. За результатами службового розслідування до ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах.
З огляду на наведене, відповідач проти заявленого позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою суду від 30.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача від 29.08.2025 року про застосування наслідків несвоєчасного подання відповідачем відзиву на позовну заяву у справі.
Ухвалою суду від 02.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Старший інспектор з ОД ВП УГІ ГУНП у Львівській області майор поліції С. Біляк 28.04.2025 подала рапорт на ім`я начальника ГУНП у Львівській області генерала поліції третього рангу О. Шляховського про те, що 28.04.2025 у межах кримінального провадження № 4202514230000016 розпочатого від 18.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України Яворівської окружної прокуратури Львівської області за оперативного супроводу УСБУ у Львівській області, проведено обшуки за місцем проживання оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , що за адресою: с. Синьків, Радехівського району, вилучено – мобільний телефон « НОМЕР_1 », з сім картою № 0635493466), а також проведено обшук в автомобілі марки «Skoda Super B», д.н.з., НОМЕР_2 , який був припаркований за адресою: м. Шептицький, вул. Св. Володимира, 8 А, та яким користується ОСОБА_1 , (вилучено – флеш носій та два СД-диски).
Наказом ГУНП у Львівській області № 1884 від 28.04.2025 призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП у Львівській області; проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії.
08.05.2025 затверджено висновок службового розслідування за фактом порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП у Львівській області (далі – Висновок). Згідно із Висновком Дисциплінарна комісія вирішила службове розслідування завершити; відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що знайшли своє підтвердження; за вчинення дисциплінарного проступку до поліцейського відділу реагування патрульної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , (0118477), застосувати дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції (п. 4 Висновку).
Згідно із п. 2 Наказу ГУНП у Львівській області № 2188 від 15.05.2025 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 2, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 6 Розділу ІІ «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за № 223/33194, підпунктів 1.1 та 1.2 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», пунктів 5,6 розділу ІІ пункту 9 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, пункту 4,5 розділу ІІ, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, підпункту 1,2 пункту 2 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджених наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, вимог частин 2, 3 та 4 статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», пунктів 1,2 розділу ІІ наказу Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року №369/180 «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства» абзацу першого Розділу 2, Розділу 4, посадової інструкції поліцейського ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, застосовано до поліцейського відділу реагування патрульної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0118477), дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП у Львівській області № 486 о/с від 09.07.2025 «Про особовий склад» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Підстава: наказ ГУНП у Львівській області № 2188 від 15.05.2025.
Уважаючи накази про звільнення протиправними, а звільнення необґрунтованим, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що позивач уважає притягнення його до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції необґрунтованим, винесеним без відповідних на те правових підстав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд застосував такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі – Закон №580-VIII).
Згідно з статтею 2 Закону №580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Статтею 6 Закону №580-VIII встановлено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Згідно з статтею 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону №580-VIII визначено основні обов`язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (частина 1).
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції (частина 2).
В силу приписів статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 5-1) здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України «Про електронні комунікації»; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; 14) вживає всіх можливих заходів для надання домедичної допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я.
Частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».
Частиною 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частина 2 статті 77 Закону №580-VIII).
День звільнення вважається останнім днем служби (частина 3 статті 77 Закону №580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Нормою частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч. 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина 5 статті 13 Дисциплінарного статуту).
Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення із служби в поліції.
При цьому, до відповідальності можливо притягнути лише у випадку доведення вчинення дисциплінарного проступку, що повинно бути доведено належними та допустимими доказами.
У свою чергу, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Згідно з приписами статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування – це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (частина 1).
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина 2).
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина 3).
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина 4).
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6).
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Відповідно до частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку (частина 2 статті 19 Дисциплінарного статуту).
Частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частини 4 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського (частина 5 статті 19 Дисциплінарного статуту).
Згідно з частиною 6 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статут встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина 8 статті 19 Дисциплінарного статуту).
Частинами 9, 10 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина 3 статті 26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина 5 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина 6 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Частиною 1 статті 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого – звільнення зі служби в поліції (абзац 1 частина 2 статті 29 Дисциплінарного статуту).
У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (абзац 5 частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту).
Аналіз викладених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведено матеріалами службового розслідування. Своєю чергою, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі – Правила № 1179).
Статтею 38 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Згідно з пунктом 1 розділу І Правил №1179 правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей, які поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі – поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції (пункт 2 розділу І Правил №1179).
Правила ґрунтуються на Конституції України, Законах України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», інших законах України, актах Президента України та постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України (пункт 3 розділу І Правил №1179).
Пунктом 4 розділу І Правил №1179 передбачено, що під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський, зокрема повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України;
виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;
дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил №1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.
Вищевказані положення законодавства передбачають, що поліцейський при проходженні служби, у своїй повсякденній діяльності та поза межами служби, повинен дотримуватися та бути прикладом неухильного дотримання Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність такого працівника, а також Присяги поліцейського.
Також суд враховує наступні норми законодавства.
Відповідно до пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» кожному поліцейському органів та підрозділів ГУНП у Львівській області наказано:
1.1. професійно виконувати службові обов`язки, в т.ч. передбачені ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, а також вимоги посадових інструкцій (функціональних обов`язків) згідно займаної посади. Діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими правилами;
1.2. неухильно дотримуватись Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», зокрема вимог статей 37-44 Розділу IV Закону України «Про запобігання корупції».
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100 затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі – Порядок №100).
Згідно з пунктом 6 Розділу 2 Порядку №100 поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
Розділом ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 визначено вимоги оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 9 Розділу ІІІ даної Інструкції визначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, які поліція може закріплювати на однострої.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці (частина 2 статті 40 Закону №580-VIII).
Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина 3 статті 40 Закону № 580-VIII).
На підставі пункту 9 частини 1 статті 31, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі – Інструкція №1026).
Інструкція №1026 регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів (пункт 1 розділу І).
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції №1026 застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції № 1026 встановлено, що портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
Відповідно до пунктів 4, 5, 6 розділу ІІ Інструкції № 1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (пункт 5 розділу ІІ Інструкції № 1026).
Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання (пункт 6 розділу ІІ Інструкції № 1026).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції №1026 включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої Наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, отримавши телефоном повідомлення про правопорушення або подію (електронне повідомлення про правопорушення або подію через систему ІПНП), оперативний черговий ТВП зобов`язаний:
1) ознайомитися зі змістом повідомлення та діяти, керуючись Алгоритмом орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби, що додається;
2) невідкладно зареєструвати заяву чи повідомлення в системі ІПНП (у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - журнал ЄО) - у разі тимчасової відсутності технічних можливостей для внесення таких відомостей до системи ІПНП).
Згідно із статтею 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII, до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов`язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
7) відкликання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
8) взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.
Поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов`язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров`я постраждалої особи.
Наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року № 369/180 затверджено Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ якого передбачено, що оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За наявності технічної можливості форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства заповнюється в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Надаючи правову оцінку доводам позивача стосовно протиправності винесення спірних наказів в частині звільнення позивача зі служби в поліції, суд враховує наступне.
Як слідує зі змісту висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни зі сторони окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, судом встановлено:
« 28 квітня 2025 року за № Рп-249 до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт поліцейського УГІ ГУНП про те, що, 28.04.2025 у межах кримінального провадження №4202514230000016 розпочатого від 18.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України Яворівської окружної прокуратури Львівської області за оперативного супроводу УСБУ у Львівській області, проведено обшуки за місцем проживання: АДРЕСА_1 поліцейського відділу реагування патрульної поліції Шептицького РВП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , в займаній посаді з 25.11.2024 року, в якого вилучено – мобільний телефон «Айфон 13 РRO», з сім картою № 0635493466), а також проведено обшук в автомобілі марки «Skoda Super B», д.н.з., НОМЕР_2 , який був припаркований за адресою: м. Шептицький, вул. Св. Володимира, 8 А, та яким користується ОСОБА_1 , (вилучено – флеш носій та два СД- диски). Вказаний поліцейський в порядку ст. 208 КПК України не затримувався.
На підставі наказу ГУНП у Львівській області № 1884 від 28.04.2025 Дисциплінарною комісією у складі: голови дисциплінарної комісії старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП у Львівській області (далі - ГУНП) майора поліції Руслана Шевчука та членів дисциплінарної комісії інспектора ВСР УГІ ГУНП капітана поліції Христини Олійник, інспектора ВОДГР УПД ГУНП капітана поліції Олега Рибака, старшого оперуповноваженого ОМВ УКР ГУНП майора поліції Михайла Верховодова, старшого інспектора з ОД ВЗК ГУНП майора поліції Степана Разіна, заступника начальника ВПЗ ГУНП державного службовця 5-го рангу Аліни Григоришин та старшого оперуповноваженого в ОВС відділу моніторингу та зонального контрю ЛУ ДВБ НП України майора поліції ОСОБА_2 проведено службове розслідування у формі письмового провадження.
Згідно з висновком службового розслідування з приводу вищевказаної події 28.04.2025 до ГУНП за вх. 30624-сев надійшло подання з Львівського Управління ДВБ НП України. У ході проведення службового розслідування 29.04.2025 за вих. № 138208-2025 надіслано запит до Яворівської окружної прокуратури з метою отримання окремих копій документів, які містяться в кримінальному провадженні № 42025142350000016 розпочатого 18.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Згідно з наданою відповіддю від 05.05.2025 за вх. № 59482-2025 оприлюднення відомостей про осіб у кримінальному провадженні, у тому числі заявників, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених здійснюється відповідно до вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист персональних даних», за наявності їх згоди, в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо них чи дозволу слідчого або прокурора, які відповідно уповноважені на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у конкретному кримінальному провадженні. Відповідно до частини 1 статті 222 Кримінального процесуального кодексу України відомості досудового розслідування у конкретних кримінальних провадженнях відносяться до таємниці слідства, яка охороняється спеціальним законом, і можуть бути розголошені лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають за можливе. У вказаному кримінальному провадженні, відповідно до вимог статті 55, статті 60 КПК України ГУНП у Львівській області не перебуває у процесуальному статусі заявника або потерпілого, з урахуванням чого обмежене в процесуальних правах, передбачених статтями 56, 60 КПК України. Тому, відсутні підстави щодо розголошення відомостей у кримінальному провадженні та надання запитуваних копій документів.
Згідно наданої довідки члена дисциплінарної комісії – інспектором ВОДГР УПД ГУНП капітаном поліції Олегом Рибаком, встановлено, що поліцейським ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 у 2025 році винесено 99 постанов про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, (далі - постанова), а також складено 9 протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Вивчено службову діяльність ст. сержанта поліції ОСОБА_1 , в частині дотримання ним норм адміністративного законодавства, а також порядку застосування портативних відеореєстраторів під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Вивченням складених ст. сержантом поліції ОСОБА_1 , адміністративних матеріалів, записів у журналі обліку видачі, поверненню портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації (інв. № 344) (далі - Журнал 1026) та переглядом відеозаписів з портативних відеореєстраторів, що перебували у користуванні ст. сержанта ОСОБА_1 , під час виконання ним службових обов`язків, встановлено, що останній проявив непрофесійність та безвідповідальне ставлення до обов`язку здійсненню безперервної відеозйомки, умисно не дотримувався вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, а саме:
01.01.2025 ст. сержантом поліції Ремезовським Б.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209965 за ч. 1 ст.130 КУпАП, однак встановлено, що правопорушник звернувся в суд про закриття провадження адміністративного правопорушення посилаючись на те що правопорушник попередньо надав згоду на проходження огляду на стан сп`яніння, однак, перервавши відеофіксацію їх спілкування, (а саме залишив портативну відеокамеру в службовому автомобілі) поліцейські спонукали правопорушника до відмови від проходження такого, до того ж ними не були роз`яснені наслідки такої відмови, де суд адміністративний позов задовільнив оскільки відеозапис події є перерваним, зокрема на відеозаписі встановлено згоду правопорушника на огляд алкогольного сп`яніння, після якої поліцейський повинен перейти до проведення огляду водія, що ним зроблено не було, однак зйомка на цьому відбувається в службовому автомобілі де нікого немає з 03:30 год. до 03:34 год. В подальшому після відновлення фіксації розмови: правопорушником, де останній відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. Тому суд розцінив дії працівника поліції, як такі, що були спрямовані не на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події, а на спонукання поза відеофіксацією відмовитися від такого огляду.
07.12.2024 старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ББА № 595929 за ч. 2 ст.126 КУпАП та складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП однак встановлено, що правопорушник звернувся для скасування даної постанови в суд, пояснюючи, ще він за кермом не був, сидів на пасажирському сидінні, де суд адміністративний позов задовільний. Вивченням рішення суду встановлено, що при винесенні постанови поліцейський ОСОБА_1 , не виконав вимоги «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС України 06.11.2015 № 1376», а саме не надано правопорушнику для ознайомлення докази (відеофіксацію) адміністративного правопорушення, крім цього що безперервний відеозапис під час винесення постанови на портативний відеореєстратор поліцейського не вівся.
Виходячи з дослідженого слід зазначити, що поліцейським ОСОБА_1 , в службовій діяльності допускаються систематичні порушення, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 102 та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність Національної поліції України, внаслідок чого правопорушники уникають відповідальності за скоєння правопорушення.
05.04.2025 ст. сержантом поліції Ремезовським Б.В., винесено постанову серії ЕНА № 4430336, однак відеозаписи здійснення провадження по справі про адміністративне правопорушення та винесення вищевказаної постанови відсутні.
26.04.2025 о 11:27 під час несення служби під позивним «КОСТЮМ-101» в складі поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призначено для відпрацювання повідомлення категорії «БЕТА» порушення правил торгівлі (ЄО № 4066), вивченням відеозаписів з портативного відеореєстратора отриманого під підпис ст. сержантом поліції ОСОБА_1 , встановлено, що відеозаписи про відпрацювання повідомлення відсутні.
03.04.2025 ст. сержантом поліції Ремезовським Б.В. винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4419300 з частиною другою статті 122 КУпАП. Переглядом відеозаписів з портативного відеореєстратора, отриманого під підпис ст. сержантом поліції ОСОБА_1 , встановлено, що відеозапис вівся безперервно, однак на відеозаписі не відображено в повній мірі процес роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав, передбачених статтею 268 КУпАП.
Аналогічний факт виявлено переглядом відеозаписів при винесенні постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4173077 від 01.03.2025 року.
Вивченням матеріалів, які опрацьовував старший сержант поліції ОСОБА_1 , а саме повідомлення про домашнє насильство ЄО № 3398 від 06.04.2025, яке здійснив неповнолітній якому 16 років. Переглядом відеозапису встановлено, що прибувши на повідомлення заявник за місцем проживання був відсутній, однак коли поліцейський спустився до службового автомобіля з бланковою продукцією, побачив заявника та з ним спілкувався, про те не запропонував йому піднятися з ним до квартири для вияснення всіх обставин події та отримання пояснення від нього в присутності батьків. В матеріалах справи пояснення ініціатора повідомлення відсутні.
А тому з вищевказаного ст. сержант поліції ОСОБА_1 , порушив вимог частин 2, 3 та 4 статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», пунктів 1,2 розділу II наказу Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року № 369/180 «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства».
Також було здійснено моніторинг бази ITC ІПНП в частині реагування нарядами ВРПП Шептицького РВП на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення та інші події, зокрема повідомлення які призначалися на службовий планшет для відпрацювання старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , де виявлено порушення вимог підпунктів 1,2 пункту 2 розділу IX Інструкції 357, з яких:
10.03.2025 о 20:36 під час несення служби під позивним «КОСТЮМ-101» в складі ст. сержанта поліції ОСОБА_1 під позивним «Костюм-101» отримав завдання від диспетчера про повідомлення категорії «БЕТА» Хуліганство (ЄО № 2388). Проаналізувавши дані треку патруля в системі ІПНП встановлено, що поліцейський ВРПП ОСОБА_1 не прибувши на місце події проставив відмітку про «прибуття» о 20:58 на відстані 10235,7 м., хоча на місце події вони прибули о 21:11.
17.03.2025 о 10:51 старший сержантом поліції ОСОБА_1 на службовому планшеті проставлено відмітку про прийняття завдання категорії «БЕТА» (ЄО № 2641), однак проаналізувавши дані треку патруля встановлено, що наряд під позивним «КОСТЮМ-103» після отримання завдання від диспетчера рухався в протилежному напрямку від місця події 12 хв. та додатково здійснив зупинку ще на 3 хв., крім цього поліцейський ВРПП ОСОБА_1 , не прибувши на місце події проставив відмітку про «прибуття» о 11:11 на відстані 7056, 1 м., на повідомлення наряд ВРПП прибули o 11:28.
Таким чином, викладене вказує на те, що в діях поліцейського ВРПП ОСОБА_1 вбачається порушення порядку реагування на подію категорії «Бета», а саме штучно зменшено час реагування.
04.04.2025 о 01:36 під час несення служби під позивним «КОСТЮМ-101» в складі поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , диспетчером призначено для відпрацювання повідомлення категорії «БЕТА» (ЄО № 3306), який перебував без руху в м. Шептицький по вул. Радехівська. Однак вказаний наряд поліції розпочав рух о 01:44 (через 8 хв. від моменту отримання повідомлення на планшетний пристрій. Викладене вказує на те, що в діях поліцейського ВРПП вбачається порушення порядку реагування на подію категорії «Бета» в частині негайного виїзду (штучно збільшено час прибуття).
Вищевказане свідчить про неналежний контроль за використанням портативних відеореєстраторів та дотриманням ст. сержантом поліції ОСОБА_1 службової дисципліни в частині виконання порядку застосування портативних відеореєстраторів зі сторони працівників Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, наказом Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 25.03.2025 № 180 визначено відповідальним— заступника начальника ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 …».
З довідки УПД ГУНП у Львівській області, слідує, що в ході службового розслідування установлено, порушення інспектором ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , пункту 9 розділу III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої де наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, пункту 4, 5 розділу II, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, підпункту 1,2 пункту 2 розділу Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджених наказом України від 27.04.2020 № 357, вимог частин 2, 3 та 4 статті 10 Закону Україну «Про запобігання та протидію домашньому насильству», пунктів 1, 2 розділу наказу Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року № 369/180 «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства».
Згідно з довідкою члена дисциплінарної комісії старшого інспектора з ОД ВЗК ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 28.04.2025 у межах кримінального провадження №4202514230000016 розпочатого 18.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, Яворівської окружної прокуратури Львівської області за оперативного супроводу УСБУ у Львівській області, проведено обшуки за місцем проживання оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , за адресою: по вул. Б. Хмельницького, 2/12 м. Радехів (вилучено - системний блок до ПК, ноутбук марки «Dell», блокнот із чорновими записами) та в автомобілі марки «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_3 (був припаркований на стоянці перед Шептицьким РВП ГУНП), яким користується останній (вилучено – даний автомобіль, свідоцтво про реєстрацію т/з, флеш-носій та блокнот із чорновими записами).
Крім цього, у межах вказаного кримінального провадження проведено обшук за місцем проживання поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (вилучено – мобільний телефон «Айфон 13 PRO», з сім-картою №0635493466), та в автомобілі марки «Skoda Super B», д.н.з. НОМЕР_2 (був припаркований на стоянці перед Шептицьким РВП ГУНП), яким користується ОСОБА_1 (вилучено – флеш носій та два CD-диски).
Інформація про дану подію висвітлена в засобах масової інформації, а також на інтернет ресурсах, зокрема веб сайті Facebook на сторінці ОСОБА_6 , «LVIV/MEDIA», «ZAXID.NET», « 4.studio.nta», «Point-Lviv», «Lv.news», «DailyLviv» із заголовком та текстом наступного змісту: «СБУ викрила схему ухилення від мобілізації за участю поліцейських. Сьогодні, 28 квітня, співробітники Служби безпеки України проводять обшуки у приміщенні Шептицького РВП на Львівщині. Слідчі дії відбуваються в межах розслідування справи про ухилення громадян від мобілізації».
Причинами та умовами, що сприяли вчиненню старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 та старшим сержантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку стала їхня особиста недисциплінованість, недотримання та не бажання застосовувати в службовій діяльності заборони та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», зокрема, статей 22, 24, 38 цього Закону.
Зазначені факти не лише суперечать сутності і призначенню правоохоронних інституцій, зокрема поліції, в підрозділі де проходить службу старший лейтенант поліції ОСОБА_5 та старший сержант поліції ОСОБА_1 , які зобов`язані вчиняти дії щодо підтримання правопорядку, а й розхитують підвалини державності, викривляє уявлення населення про інтереси та ідеали громадянського суспільства на шляху до інтеграції нашої держави в європейську спільноту.
Відповідно до наданих характеристик на оперуповноваженого СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНІ старшого сержанта поліції ОСОБА_1 слідує, що за час проходження служби такі зарекомендували себе з негативної сторони. Нормативні-правові акти, які регламентують діяльність роботи поліції та за основним напрямком роботи знають, проте не правильно застосовують їх у своїй службовій діяльності в цілому, поставлені перед ними завдання зазвичай виконують невчасно та не в повному обсязі.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення враховано тяжкість дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_7 , обставин, за яких його допущено, а також скоєння вчинку, що дискредитує та підриває авторитет поліції. Водночас старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , достовірно знав про заборону використовувати своє службове повноваження або службове становище та пов`язані з цим можливості, що передбачено статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції».
За результатами службового розслідування Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження. За грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 2, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 6 Розділу ІІ «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за № 223/33194, підпунктів 1.1 та 1.2 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», пунктів 5, 6 розділу II пункту 9 розділу III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, пункту 4, 5 розділу II, пункту 2 розділу VII Інструкції і застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, підпункту 1, 2 пункту 2 розділу IX Інструкції організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджених наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, вимог частин 2, 3 та 4 статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», пунктів 1, 2 розділу II наказу Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року № 369/180 «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства», на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної полії України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІ застосувати до поліцейського відділу реагування патрульної полії Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0118477), дисциплінарне стягнення – звільнення зі служби в поліції.
Суд зазначає, що факти, встановлені під час проведення службового розслідування, підтверджують наступні докази у справі:
- наказ ГУНП у Львівській області від 28.04.2025 №1884 «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків»;
- наказ ГУНП у Львівській області № 2075 «Про допуск до виконання службових обов`язків окремих поліцейських Шептицького РВП РВ».
- рапорт старшого інспектора з ОД ВП УГІ ГУНП у Львівській області майора поліції Соломії Біляк від 28.04.2025;
- подання начальника Львівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України полковника поліції Сергія Бойка про призначення перевірки від 28.04.2025;
- лист керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області голові Дисциплінарної комісії ГУНП у Львівській області від 05.05.2025;
- лист голови Дисциплінарної комісії ГУНП у Львівській області керівнику Яворівської окружної прокуратури Львівської області від 29.04.2025;
- пояснення поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 від 29.04.2025;
- пояснення оперуповноваженого СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 29.04.2025;
- ухвала Яворівського районного суду Львівської області від 24.04.2025 у справі №944/1410/25 про дозвіл на проведення обшуку;
- пояснення старшого інспектора чергового ЧЧ СМ Шептицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_8 від 01.05.2025;
- пояснення начальника сектору взаємодії з громадами відділу превенції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 01.05.2025;
- пояснення заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_10 від 29.04.2025;
- пояснення начальника відділу реагування патрульної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_11 від 29.04.2025;
- пояснення заступника начальника сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_12 від 01.05.2025;
- пояснення начальника сектору кримінальної поліції ВнП 2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_13 від 01.05.2025;
- пояснення начальника Шептицького РВП ГУНП у Львівській області полковника поліції Підлужного І.В. від 29.04.2025;
- пояснення заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_10 від 05.05.2025;
- пояснення начальника Шептицького РВП ГУНП у Львівській області полковника поліції Підлужного І.В. від 05.05.2025;
- пояснення заступника начальника сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_12 від 05.05.2025;
- пояснення оперуповноваженого СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 06.05.2025;
- пояснення начальника сектору кримінальної поліції ВнП 2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_13 від 07.05.2025;
- пояснення оперуповноваженого відділення поліції №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_14 від 08.09.2025;
- протокол наради керівного складу ГУНП у Львівській області від 09.04.2025;
- наказ Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 10.02.2025 №95 «Про призначення відповідальних осіб за технічними приладами і технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису у СВГ ВП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області;
- довідка про вивчення службової діяльності поліцейського РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта ОСОБА_1 ;
- функціональні обов`язки поліцейського відділу реагування патрульної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , затверджена начальником Шептицького РВП ГУНП у Львівській області полковником поліції Підлужним І.В.;
- інформація, що висвітлена на інтернет ресурсах;
- пояснення начальника відділу реагування патрульної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_11 від 06.05.2025;
пояснення заступника начальника ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 від 06.05.2025;
- наказ Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 25.03.2025 №180 «Про призначення відповідальних осіб за порядком застосування портативних відео реєстраторів працівниками ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області»;
- довідка про результати проведення перевірки по матеріалах ЄО №3398 від 06.04.2025;
- лист члена Дисциплінарної комісії старшого інспектора з ОД ВЗК ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 про надання інформації від 08.05.2025;
- протоколи оперативних нарад у Шептицькому РВП ГУНП у Львівській області № 1 від 03.01.2025, № 4 від 24.01.2025, № 9 від 28.02.2025, № 14 від 28.03.2025, № 10 від 04.02.2025, № 18 від 25.04.2025, № 19 від 02.05.2025;
- графіки чергування працівників Шептицького РВП ГУНП у Львівській області.
Суд наголошує, що на виконання положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України позивач не надав доказів на спростування вищезазначеного, адже жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які спростовують вчинені дії (бездіяльність) під час виконання службових обов`язків поліцейського позивач не надав і у матеріалах справи такі відсутні. А доводи, викладені у позовній заяві, що відповідно до закону фото- і відеотехніку, поліцейський має право, а не обов`язок застосовувати, суд відхиляє, як помилкові, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах законодавства, наведених судом вище.
Згідно із оскаржуваним наказом №486 о/с від 09.07.2025 «Про особовий склад» ГУНП у Львівській області позивача звільнено із займаної посади за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію», відповідно до якої поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
У своїх доводах позивач зазначає, що відповідач помилково стверджує про причетність позивача до скоєння кримінального правопорушення.
Щодо таких тверджень, суд зазначає, що Дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування встановлено, що відкриття кримінального провадження № 4202514230000016 розпочатого від 18.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, фабула яких висвітлена в засобах масової інформації, однозначно свідчить про невиконання позивачем Правил етичної поведінки, що є складовою дисциплінарного проступку і ключовим елементом, який вказує на дії, що підривають авторитет Національної поліції в цілому зі сторони суспільства.
Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку. Аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями Кримінального кодексу України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку.
Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача хоч і прийнято на підставі відомостей з матеріалів кримінального провадження, однак ґрунтується на самостійних правових підставах. Рішення відповідача про захід впливу у вигляді звільнення вжито до позивача за дії, що виразились у вчиненні проступку, що підриває авторитет органу Національної поліції в очах громадськості, порушення етики поведінки, чим допущено порушення службової дисципліни.
Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах. Натомість, встановлення вини позивача у вчиненні злочину є компетенцією суду, який розглядає притягнення позивача до кримінальної відповідальності.
Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Суд зазначає, що одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.
Як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00).
Аналізуючи наведене вище, суд доходить висновку, що висновки службового розслідування, які стали підставою до прийняття спірних наказів, знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду, такі є обґрунтованими та правомірними.
Адже, аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновків службового розслідування та факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов`язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує та підриває авторитет поліції. В межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують наявність у діях позивача ознак грубого порушення службової дисципліни, зокрема, неналежне повсякденне виконання службової дисципліни, яка полягає у невиконанні (недотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. В діях позивача, на переконання суду наявний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення відповідач обрав обґрунтовано, з врахуванням всіх обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Із урахуванням викладеного, суд констатує, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби з поліції є правомірним і пропорційним.
Щодо покликань представника позивача на безпідставність призначення службового розслідування суд враховує наступне.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ цього Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно – щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.
Суд наголошує, що однією з підстав призначення службового розслідування у даному випадку, є рапорт старшого інспектора УГІ ГУНП майора поліції С. Біляк та подання Львівського управління ДВБ НП України про проведення обшуків у помешканні та автомобілі позивача в межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 332 КК України, що набуло значного публічного резонансу у засобах масової інформації, утворювали безумовну підставу для видання відповідачем наказу № 1884 від 28.04.2025.
Дії відповідача щодо призначення службового розслідування з метою встановлення наявності або відсутності в діях підлеглих працівників порушень службової дисципліни повністю відповідали межам повноважень та способу, що передбачені нормами законодавства, які процитовані судом вище.
Тому, доводи позивача про відсутність підстав для призначення службового розслідування, суд відхиляє, як необґрунтовані. Крім того, суд зауважує, що наказ про призначення службового розслідування не є предметом оскарження в межах даної справи.
Щодо тверджень позивача про неправильне формування складу дисциплінарної комісії суд зазначає наступне.
Порядок утворення в органах (підрозділах) поліції, а також закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, дисциплінарних комісій та їх повноваження визначається Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі – Положення №893).
Відповідно до пунктів 2-5 Положення №893 дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі - уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування. Дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. У разі призначення службового розслідування за відомостями про скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, що потребує значного обсягу дій, зокрема, опитування великої кількості поліцейських та інших осіб, витребування та аналізу значного обсягу матеріалів, уповноважений керівник може призначати заступника голови дисциплінарної комісії. Головою дисциплінарної комісії, утвореної в поліції, може бути лише поліцейський. Дисциплінарна комісія створюється із числа поліцейських та інших працівників органу (підрозділу) поліції, у якому призначено службове розслідування, або працівників інших органів (підрозділів) поліції за наявності згоди їхніх керівників, які мають відповідні знання та досвід служби (роботи) в поліції або відповідну фахову підготовку щодо предмета проведення службового розслідування. Залучення поліцейських та працівників інших органів (підрозділів) поліції до складу дисциплінарної комісії здійснюється на підставі письмового запиту уповноваженого керівника, який прийняв рішення про проведення службового розслідування, та за наявності письмової згоди керівника органу (підрозділу) поліції, в якому вони проходять службу (працюють).
Згідно з пунктом 3 Розділу ІІ Положення №893 за листом керівника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України чи його заступника, а також керівника територіального (відокремленого) підрозділу цього органу до складу дисциплінарної комісії може(уть) бути включений(і) представник(и) підрозділу внутрішньої безпеки.
Пунктом 5 Розділу ІІ Положення №893 передбачено, що для проведення службових розслідувань щодо реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне поліцейським кримінальне правопорушення, повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, скоєння діяння, що містить ознаки дисциплінарного проступку та призвело до загибелі або травмування (поранення) поліцейського під час здійснення службових повноважень, самогубства або спроби самогубства поліцейського, порушення поліцейським вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинув(ли) чи отримав(ли) тілесні ушкодження поліцейський(і) чи інші особи, а також за повідомленнями про порушення порядку і правил застосування поліцейським поліцейських заходів примусу, що призвело до загибелі або поранення поліцейського чи загибелі іншої особи, до складу дисциплінарних комісій включаються працівники уповноваженого підрозділу з моніторингу якості проведення службових розслідувань, а де такі підрозділи відсутні – підрозділи моніторингу або внутрішніх розслідувань Національної поліції України.
З наведених положень слідує, що у складі дисциплінарної комісії може брати участь представник підрозділу внутрішньої безпеки (пункт 3 розділу ІІ Положення №893). Суд зазначає, що позивач не довів протиправність формування дисциплінарної комісії в частині залучення до його складу працівника підрозділу внутрішньої безпеки поліції. Також, суду не надано доказів порушення прав позивача під час проведення службового розслідування, завданих участю у ньому працівника підрозділу внутрішньої безпеки поліції.
У цьому контексті слід також наголосити, що під час розгляду цієї справи судом не встановлено таких порушень процедури прийняття спірних наказів, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
Отже, спірні накази винесено з урахуванням ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та у відповідності до норм Законів України «Про Національну поліцію», «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Підсумовуючи наведене, надаючи правову оцінку аргументам сторін, враховуючи зміст наданих пояснень, детальному аналізу висновку службового розслідування та спірним наказам, суд дійшов висновку, що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтуються на самостійних підставах недотримання вимог законодавства, що регламентує діяльність поліцейського.
Суд повторно наголошує, що матеріали дисциплінарної справи стосовно позивача свідчать про неналежне повсякденне виконання службової дисципліни, яка полягає у невиконанні (недотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені, в тому числі порушення Правил етичної поведінки поліцейського, оскільки позивачем скоєно проступок (вчинок), який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до дискредитації авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
З огляду на встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, відповідачем правомірно звільнено зі служби в поліції ОСОБА_1 , у зв`язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку, тому відсутні підстави для скасування спірних наказів ГУНП у Львівській області від 15 травня 2025 року № 2188 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області» (п. 2 наказу), від 09 липня 2025 року № 486 о/с «Про особовий склад».
Разом з тим, оцінюючи обґрунтованість оскаржуваного наказу № 2188 від 15.05.2025 у контексті інкримінованого позивачу порушення вимог статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційне правопорушення це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, дисциплінарну та/або адміністративну відповідальність. У свою чергу, корупція визначається як використання особою наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди.
Стаття 38 Закону України «Про запобігання корупції» міститься в Розділі VI «Правила етичної поведінки», який за своєю правовою природою визначає загальні морально-етичні орієнтири та вимоги до поведінки осіб, закріплюючи, що вони зобов`язані неухильно додержуватися закону та загальновизнаних етичних норм поведінки.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
Питанню відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення та усунення їх наслідків присвячено Розділ ХІ Закону України «Про запобігання корупції» .
Разом із цим, у межах розглядуваної справи відповідач не продемонстрував і не довів взаємозв`язку між порушення позивачем службової дисципліни та корупційним характером таких дій.
Позаяк діяння, за яке позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не містить ознак корупції у значенні, вжитому в частині першій статті 1 Закону №1700-VII, відповідач такого взаємозв`язку не обґрунтував, то на позивача не можуть поширюватися наслідки та застосовуватися обмеження за порушення антикорупційного законодавства, тож відповідач не мав правових підстав кваліфікувати поставлені позивачеві у провину дії як порушення вимог статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII.
Вказане свідчить про неправильну юридичну кваліфікацію дій позивача дисциплінарною комісією та застосування відповідачем норм права, які не підлягали застосуванню.
Аналогічний підхід до оцінки пропорційності та індивідуалізації стягнення відображений у судовій практиці Верховного Суду, зокрема у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2024 року у справі № 380/16592/22 судом касаційної інстанції наголошено, що дисциплінарне стягнення повинно фокусуватися на критеріях обґрунтованості, співмірності та індивідуалізації відповідальності.
З урахуванням вищенаведеного, наказ № 2188 від 15 травня 2025 року в частині констатації вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, та невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» є протиправним та підлягає скасуванню, а саме пункт 2 Наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 15.05.2025 № 2188 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області» в частині посилання як на підставу притягнення до дисциплінарної відповідальності на порушення ОСОБА_1 вимог статті 38 Закону України «Про запобігання корупції».
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2026 у справі № 380/16540/23, яку суд враховує в силу імперативних норм ч. 5 ст. 242 КАС України.
Разом із цим, вказаний недолік не має вирішального значення і не є вагомим настільки, щоб обумовити підставу для визнання судом протиправним і скасування цього наказу загалом, оскільки жодним чином не нівелює характеру та обсягу вчинених позивачем діянь, а також встановлених під час службового розслідування порушень правових норм, які покладено в основу притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді в органах Національної поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування оскаржуваних наказів, які визнані судом правомірними, то в цій частині позовних вимог слід відмовити.
За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, шляхом визнання протиправним і скасування пункту 2 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 15.05.2025 № 2188 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області» в частині посилання як на підставу притягнення до дисциплінарної відповідальності на порушення ОСОБА_1 вимог статті 38 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому його розподіл на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, такі будуть вирішені судом із урахуванням та в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 139, ст. 252 КАС України, після подання детального переліку наданих послуг правової допомоги та розрахунку згідно із ст. 134 КАС України.
Керуючись ст.ст.72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 15.05.2025 № 2188 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області» в частині посилання як на підставу притягнення до дисциплінарної відповідальності на порушення ОСОБА_1 вимог статті 38 Закону України «Про запобігання корупції».
В решті позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повне рішення складено 30 вересня 2026 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua