Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №380/13747/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 рокусправа № 380/13747/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участі третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) пред`явив позов до Міністерства освіти і науки України (далі – відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у відмові внести відомості до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 не порушує черговість здобуття освіти, визначеної ст.10 Закону України «Про освіту»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України вчинити дії, а саме внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України «Про освіту», в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.10.2025, уклавши договори №2025/67.1, №2025/67.2 із Фаховим коледжем Львівського університету бізнесу та права зарахований до навчального закладу за денною формою навчання, галузь знань «Офісне адміністрування та правнича діяльність» за спеціальністю «Секретарська та офісна справа» для здобуття освітнього ступеня «фаховий молодший бакалавр». З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач отримав довідку №817058 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, з якої вбачається, що він порушує послідовність здобуття освіти, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту». Стверджує, що здобуває освіту за освітнім рівнем бакалавра вперше, ступінь вищої освіти бакалавр йому не присуджувався, тому послідовність здобуття освіти ним не порушено. За захистом порушеного права звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 07.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державне підприємство «Інфоресурс».

15.07.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що у період 2013– 2015 років позивач навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Професійно технічне училище-інтернат професійної реабілітації учнів-інвалідів м. Самбора» за професією «Оператор комп`ютерного набору. Секретар керівника (організації, підприємства, здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня установи)» для «кваліфікований робітник» (4 рівень НРК) і завершив навчання. За період 2015– 2017 років ОСОБА_1 навчався у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Геодезія, картографія та землеустрій» для здобуття освітнього ступеня «бакалавр» (6 рівень НРК) і був відрахований за невиконання вимог навчального плану. У жовтні 2025 року зарахований до Фахового коледжу Львівського університету бізнесу та права за спеціальністю «Секретарська та офісна справа» для здобуття освітнього ступеня «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК). Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.

21.07.2026 представниця позивача подала відповідь на відзив, у якій наголосила, що позивач не завершив навчання за освітнім рівнем бакалавр, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплом бакалавра, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму, оскільки був відрахований із Національного університету «Львівська політехніка» у 2017 році та відповідно не здобув відповідного ступеня вищої освіти «бакалавр».

Третя особа пояснень на позовну заяву не подала, жодних документів процесуального характеру від неї на адресу суду не надходило. Про відкриття провадження у справі була проінформована шляхом направлення тексту ухвали в її електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».

Частиною 5 ст. 262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з інформацією, наявною в ЄДЕБО, у період 2013– 2015 років ОСОБА_1 навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Професійно-технічне училище-інтернат професійної реабілітації учнів-інвалідів м. Самбора» за професією «Оператор комп`ютерного набору. Секретар керівника (організації, підприємства, установи)» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «кваліфікований робітник» (4 рівень НРК) і завершив навчання.

Відповідно до довідки про документ про професійно-технічну освіту державного зразка від 21.07.2015 №475 Комунальний заклад Львівської обласної ради «Професійно-технічне училище-інтернат професійної реабілітації учнів-інвалідів м. Самбора» видав позивачу диплом кваліфікованого робітника державного зразка К15 009951 за професією 4112 Оператор комп`ютерного набору, 4115 Секретар керівника (організації, підприємства, установи). Рік закінчення навчального закладу 2015.

Відповідно до архівної довідки від 28.04.2026 №69-43-674, виданої Національним університетом «Львівська політехніка», ОСОБА_1 з 01.09.2015 зарахований студентом денної форми інституту геодезії за напрямом підготовки «Геодезія, картографія та землеустрій» (наказ №3230-4-10 від 14.08.2015). 21.07.20217 відрахований з університету за невиконання навчального плану (наказ №737-4-10 від 21.02.2017).

За змістом договору №2025/67.1 від 17.10.2025 Фаховий коледж Львівського університету бізнесу та права, приватної форми власності в особі директора Сюшка Степана Миколайовича, що діє на підставі довіреності та Положення про Коледж з однієї сторони, вступник ОСОБА_1 з іншої сторони уклали договір про навчання у закладі фахової передвищої освіти.

Відповідно до п. 3, 4 Договору освітня програма «Офісне адміністрування та правнича діяльність». Обсяг освітньої програми – 180 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи. Термін навчання 3 роки.

02.12.2025 сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти за №817058, за змістом якої на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, позивач порушує послідовність поточного здобуття освіти, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

У відповідь на запит від 27.05.2026 №36 щодо інформації про поточне здобуття освіти, яка відображена у довідці про здобуття освіти ОСОБА_1 , листом від 04.06.2026 №5/2007-26 відповідач повідомив про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування довідки, зазначивши, що у період 2013-2015 років ОСОБА_1 навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Професійно-технічне училище-інтернат професійної реабілітації учнів-інвалідів м. Самбора» за професією «Оператор комп`ютерного набору. Секретар керівника (організації, підприємства, установи)» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «кваліфікований робітник» (4 рівень НРК) і завершив навчання. У період 2015-2017 років позивач навчався у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Геодезія, картографія та землеустрій» для здобуття освітнього ступеня «бакалавр» (6 рівень НРК) і був відрахований за невиконання вимог навчального плану. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 зараховано до фахового коледжу Львівського університету бізнесу та права за спеціальністю «Секретарська та офісна справа» для здобуття освітнього ступеня «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК).

Не погоджуючись з діями Міністерства освіти і науки України щодо внесення в Єдину державну електронну базу з питань освіти відомостей щодо порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», позивач пред`явив цей позов до суду.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відмовою відповідача щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти в частині порушення послідовності здобуття освіти.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом».

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

За змістом ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 06.12.1991 №1932-XII «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Приписами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) унормовано, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», було введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регламентує Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-ХІІ).

За дефініцією, закріпленою у ст. 1 Закону №3543-ХІІ, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема, п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-ХІІ визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - порядок №560).

Додатком 5 до порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Цим переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти; для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, - довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров`я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров`я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб.

Додатком 9 до порядку №560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Суд установив, що позивачу сформовано довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, зі змісту якої вбачається, що він порушує послідовність здобуття освіти, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», оскільки раніше був відрахований із навчання за ступенем вищої освіти бакалавра та згодом зарахований на навчання для здобуття освітнього ступеня «фаховий молодший бакалавр».

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон №2145-VIII).

Пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

За змістом ч. 2 ст. 10 Закону № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону № 2145-VIII професійна освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям профільної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 2145-VIII фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.

За приписами ч. 3 ст. 7 Закону України від 06.06.2019 № 2745-VIII «Про фахову передвищу освіту» особа може здобувати фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти, профільної середньої освіти (незалежно від здобутого профілю), професійної освіти, фахової передвищої освіти або вищої освіти. Особи, які здобувають фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти, зобов`язані одночасно виконати освітню програму профільної середньої освіти професійного спрямування.

Особа може здобувати фахову передвищу мистецьку освіту на основі початкової мистецької та базової середньої освіти з одночасним виконанням освітньої програми профільної середньої освіти.

Частиною 2 ст. 17 Закону №2145-VIII унормовано, що вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Згідно з ч. 1-3 ст. 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. За запитом здобувача освіти (особи з порушенням зору) документ про освіту виготовляється з урахуванням забезпечення доступності відтвореної на ньому інформації (з використанням шрифту Брайля).

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, вимоги до їх форми та/або змісту визначаються законодавством.

Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, передбачених спеціальними законами, вимоги до їх форми та/або змісту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням вимог спеціальних законів.

Інформація про видані документи про середню, професійну, фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює Закон України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон №1556-VII).

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №1556-VII атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Приписами ст. 7 Закону №1556-VII регламентовано, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

З аналізу наведених нормативних приписів суд виснує, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації.

Таким чином, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

Судом встановлено, що позивач навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Професійно-технічне училище-інтернат професійної реабілітації учнів-інвалідів м. Самбора» та 30.06.2015 отримав диплом кваліфіковано робітника серії НОМЕР_1 , тобто здобув рівень професійної освіти.

01.09.2015 позивача зараховано на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра до Національного університету «Львівська політехніка», 21.02.2017 відраховано за невиконання вимог навчального плану.

Тобто позивач не завершував навчання за освітнім ступенем бакалавра, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплома бакалавра під час проходження навчання, оскільки був відрахований до його завершення. Вказані факти свідчать про те, що позивач не здобув перший (бакалаврський) рівень вищої освіти у зв`язку із незавершеністю процесу навчання.

На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача), згідно з якими до цієї бази включено інформацію про документи про освіту: диплом кваліфікованого робітника.

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 зараховано до Фахового коледжу Львівського університету бізнесу та права за спеціальністю «Секретарська та офісна справа» для здобуття освітнього ступеня «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК), тобто для здобуття фахової передвищої освіти, що за рівнем освіти є вищим за раніше здобутий (освітньо-кваліфікаційний рівень робітника, рівень професійної освіти).

Відтак, відсутні підстави для тверджень про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону №2145-VIII.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на лист Міністерства освіти і науки України №1/9758-24 від 03.06.2024, як належне джерело правового обґрунтування, оскільки листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Такий висновок релевантний правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №826/2426/16.

Крім того, за правилами ст. 8 Закону №1556-VII засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.

Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.

Статтею 74 Закону №2145-VIII регламентовано, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Інформація, що міститься в Електронній базі, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритою, у тому числі у форматі відкритих даних, та з урахуванням потреб осіб з порушенням зору. Особа має повний безоплатний доступ до всіх відомостей про себе, що містяться в Електронній базі.

Доступ осіб до інформації, що міститься в Електронній базі, здійснюється через:

офіційні веб-сайти держателя Електронної бази та адміністратора Електронної бази;

Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази:

здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;

відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;

забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;

проводить навчання для роботи з Електронною базою;

здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права» та «Про публічні електронні реєстри».

Суб`єктами ведення Електронної бази є:

держатель та адміністратор Електронної бази;

органи управління у сфері освіти;

суб`єкти освітньої діяльності;

підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.

Анулювання доступу суб`єкта ведення до Електронної бази здійснюється у разі припинення виконання суб`єктом ведення своїх функцій, припинення суб`єкта ведення та в інших випадках, визначених законом.

Тимчасове блокування держателем Електронної бази доступу суб`єкта ведення до Електронної бази здійснюється у випадках несанкціонованого втручання в роботу Електронної бази, виявлення кіберзагроз, кіберінцидентів і кібератак, а також ризиків настання таких подій.

Електронна база в порядку електронної взаємодії здійснює обмін інформацією з Єдиним державним демографічним реєстром, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним реєстром загальнообов`язкового державного соціального страхування, Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Електронною системою охорони здоров`я, електронною системою рейтингового розподілу в інтернатуру, Єдиною інформаційною системою соціальної сфери, Єдиним державним вебпорталом електронних послуг, реєстрами територіальних громад, іншими автоматизованими системами та інформаційними ресурсами держателя Електронної бази, інших юридичних осіб в обсязі та у випадках, визначених законом.

Відомості про фізичних осіб, що містяться в Електронній базі, можуть бути використані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації державних виплат виключно за наявності добровільної згоди реципієнтів таких виплат, у якій зазначається обсяг відомостей, право на оброблення яких надається.

Для забезпечення рейтингового розподілу в інтернатуру відомості про здобувача освіти, його успішність та документ про освіту, що містяться в Електронній базі, можуть бути використані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку електронної інформаційної взаємодії.

Суд звертає увагу, що 15.07.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №872, якою затверджено Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти (далі -положення №872), яке визначає механізм функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти в галузі освіти як інтегрованої інформаційної системи, що забезпечує збирання, створення, реєстрацію, накопичення, зберігання, зміну, використання, поширення та захист інформації про суб`єктів освітньої діяльності, вступників до закладів освіти, здобувачів освіти, документи про освіту (науковий ступінь), педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників з метою задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, порядок її ведення.

За змістом п. 4 положення №872 власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі МОН. Держателем Єдиної електронної бази є МОН, адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління МОН (далі - адміністратор).

МОН є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.

Відповідно до п. 5 положення №872 суб`єктами ведення Єдиної електронної бази є МОН, адміністратор, Державна служба якості освіти, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні заклади освіти, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування, а також суб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, які провадять освітню діяльність на рівні професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти незалежно від форми власності та сфери управління, Український центр оцінювання якості освіти, державна наукова установа “Інститут освітньої аналітики”, інші підприємства, установи, організації, що у випадках, визначених законодавством у сфері освіти, вносять та отримують інформацію з Єдиної електронної бази.

Згідно з п. 24 положення №872 МОН виконує, серед іншого, такі функції: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування Єдиної електронної бази; використовує інформацію, що міститься в Єдиній електронній базі, зокрема персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством у сфері державного регулювання та освіти; забезпечує верифікацію в Єдиній електронній базі інформації, визначеної підпунктами 1 і 2 пункту 16, абзацами четвертим і п`ятим підпункту 1, підпунктом 2 і підпунктом 7 пункту 17 цього Положення, щодо суб`єктів освітньої діяльності у сфері професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідального працівника; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення Єдиної електронної бази; здійснює тимчасове блокування доступу суб`єктів ведення Єдиної електронної бази до Єдиної електронної бази та додаткові організаційно-технічні заходи в інших випадках, визначених законодавством, шляхом надання відповідних доручень адміністратору; здійснює інші повноваження, передбачені Законом України «Про публічні електронні реєстри» та іншими нормативно-правовими актами.

Суб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, що провадять освітню діяльність у сфері, зокрема, вищої освіти, незалежно від форми власності та сфери управління: вносять до Єдиної електронної бази з накладенням у випадках, визначених МОН, кваліфікованого електронного підпису відповідального працівника, а також підтримують в повному, актуальному і достовірному стані інформацію, визначену у пунктах 14-17 цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми здобуття освіти особа подавала заяви в електронній формі), інформації, що згідно з цим Положенням передається до Єдиної електронної бази з інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування); здійснюють в Єдиній електронній базі інші дії у порядку та обсягах, визначених МОН (п. 32 положення №872).

З огляду на вищевказані норми положення №872 суд дійшов висновку, що формування інформації з ЄДЕБО для видання документів у сферах освіти здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює Міносвіти як розпорядник (держатель) зазначеної системи, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї як уповноважений суб`єкт.

Суб`єкти ж освітньої діяльності, що надають освітні послуги, е мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.

Це означає, що заклад освіти, в якому навчається позивач, в силу своїх повноважень, не має технічної можливості для формування та видання позивачу довідки з іншим, аніж у спірних відносинах змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає МОН України.

Саме дії щодо формування довідки з ЄДЕБО й оскаржує позивач у справі, що розглядається. Суд враховує, що хоча формування довідки з ЄДЕБО й здійснюється автоматично у цій системі, однак порядок вчинення таких дій визначається безпосередньо МОН України шляхом забезпечення функціонування ЄДЕБО і встановлення вимог до апаратного та програмного забезпечення вказаної системи. Тобто формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання вказаним Міністерством закріплених за ним у законі повноважень. Міністерство є володільцем усієї інформації, яка міститься в ЄДЕБО, має повний доступ до неї та не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24 та від 12.11.2025 у справі №620/16629/24.

На підставі аналізу вищевказаного нормативного регулювання суд вважає, що саме Міністерство освіти і науки України наділене повноваженням щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону №2145-VIII, щодо позивача, натомість заклад освіти, в якому навчається позивач, виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО, а тому позовні вимоги є підставними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючу поведінку відповідача, яка зумовила пред`явлення позивачем цього позову, суд дійшов висновку, що дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону №2145-VIII, вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому є протиправними.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимоги адміністративного позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону №2145-VIII, та зобов`язання відповідача внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону №2145-VIII, а саме: у розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначити «Так, не порушує».

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його діянь (дій чи бездіяльності).

Відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів правомірність дій щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти. Доводи відповідача спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі міркування суд не враховує. Натомість позивачем доведено факт послідовного здобуття освіти.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Отже, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1331,20 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участі третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту».

3. Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту», а саме: у розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначити «Так, не порушує».

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Міністерство освіти і науки України (місцезнаходження: просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135; ЄДРПОУ 38621185).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Державне підприємство «Інфоресурс» Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: вул. Олександра Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057; ЄДРПОУ 37533381).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна