Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №380/24563/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 рокусправа № 380/24563/25 м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №380/24563/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- бездіяльність відповідача, який не розглянув заяви ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією визнати протиправною;

- зобов`язати відповідача надати таку відстрочку на увесь період дії мобілізації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовозобов`язаним і перебуває на обліку у відповідача (згідно копії військово-облікового документу). Водночас позивач має підстави для відстрочки від призову на військову службу по мобілізації з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 ч. 1 п. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю третьої групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю третьої групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Дружина ОСОБА_1 . ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи з дитинства. Інвалідність їй встановлена внаслідок відсутності одного з парних органів - лівого ока (згідно копії довідки про інвалідність дружини із відповідним діагнозом).

Відсутність у дружини позивача одного з парних органів, на думку позивача є самодостатньою підставою для надання йому згаданої вище відстрочки.

У 2025 році, представник позивача, звернувся до відповідача із заявою про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією. Відповідач надав відповідь про те, що для вирішення цього питання необхідно, щоб сам військовозобов`язаний особисто або засобами поштового зв`язку звернувся з аналогічним проханням.

Далі у 2025 році, позивач особисто поштою скерував на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу по мобілізації із відповідними додатками.

Вказана кореспонденція була отримана відповідачем 09.10.2025, однак відповіді на таке звернення позивач не отримав. Самоусунувшись від розгляду заяви позивача відповідач порушив його права.

21.11.2025, тобто більше ніж через місяць після отримання відповідачем попереднього звернення позивача, представником позивача подано адвокатський запит про негайний розгляд по суті заяви з приводу відстрочки від призову позивача, однак і після цього відповідач жодних дій по розгляду звернення ОСОБА_1 та адвокатського запиту не вчинив, чим вкотре порушив права позивача на звернення громадян та отримання відстрочки від призову на військову службу по мобілізації.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що на заяву ОСОБА_1 , яка зареєстрована №7202/в від 06.10.2025, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надано вмотивовану відмову.

Під час розгляду заяви військовозобов`язаного ОСОБА_1 , щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації», із змісту додатків до заяви комісією встановлено, що військовозобов`язаним до заяви про надання відстрочки від призову не долучено копію військово-облікового документа ОСОБА_1 , що порушує вимоги абз. 1 п. 58 Порядку Постанови КМУ № 560. Відтак комісія дійшла висновку про відсутність підстав для надання відстрочки від призову ОСОБА_1 оскільки позивачем не дотримано вимоги Порядку Постанови КМУ № 560.

На адресу заявника скеровано повідомлення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог п. 12 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У повідомленні зазначено причини відмови: заява не відповідає вимогам Постанови КМУ від 16.05.2025 № 560 до заяви не долучена копія військово облікового документа військовозобов`язаного.

ОСОБА_1 не позбавлений права на повторну подачу заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Позивачу у повідомленні про відмову у наданні відстрочки зазначено причини такої відмови та надано можливість для усунення зазначених

Відповідачем дотримано порядок та вимоги закону щодо розгляду заяви ОСОБА_1 № б/н від 06.10.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позивачем не подано жодних доказів, які б підтверджував факт протиправності щодо відмови у наданні відстрочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що Протоколом автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею визначено суддю Кисильову Ольгу Йосипівну.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду відповідно до п.2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено повторний автоматизований розподіл справи №380/24563/25.

27.01.2026 протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями головуючою суддею визначено суддю Гавдик З.В.

Судом встановлені наступні обставини:

Без зазначення дати, представник позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 , із наступною заявою:

«Я з « 31.08.2012» року перебуває на військовому обліку у Вашій установі. Водночас маю право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією з наступних підстав. Моя дружина ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи з дитинства. Інвалідність їй встановлена внаслідок відсутності одного з парних органів - лівого ока.

Відповідно до ст. 23 ч. 1 п. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю третьої групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю третьої групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Таким чином відсутність у моєї дружини одного з парних органів є самодостатньою підставою для надання мені відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.

У зв`язку із наявністю у мене електронного цифрового підпису . підписую звернення і надаю таке із додатками на адресу Вашої установи в електронному вигляді.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 23 ч. 1 п. 11 вказаного вище Закону України,-

п р о ш у :

надати мені відстрочку від призову на військову службу по мобілізації на увесь час мобілізації.

Додатки :

1)

2) Копія паспорта;

3) Копія свідоцтва про укладення шлюбу;

4) Копія посвідчення про інвалідність дружини.

5) Копія медичної довідки».

08.09.2025 відповідачем надано відповідь на вищевказане звернення представника позивача:

«Вашу заяву без дати за № б/н у ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - Центр) отримано 05.09.2025 і розглянуто в межах компетенції та наданих повноважень.

Законодавством України встановлено порядок надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, відповідно до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі -Порядок).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відтак з метою реалізації свого права на тримання відстрочки від призову по мобілізації, на особливий період громадянину ОСОБА_3 необхідно подати зайву із відповідними додатками, особисто прибувши до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку, або особисто надіславши заяву засобами поштового зв`язку».

06.10.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою наступного змісту:

«Я з « 31.08.2012» року перебуваю на військовому обліку у вашій установі. Водночас маю право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією з наступних підстав. Моя дружина ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи з дитинства. Інвалідність їй встановлена внаслідок відсутності одного з парних органів - лівого ока.

Відповідно до ст. 23 ч. 1 п. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю третьої групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю третьої групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Таким чином відсутність у моєї дружини одного з парних органів є самодостатньою підставою для надання мені відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 23 ч. 1 п.11 вказаного вище Закону України, -

прошу :

надати мені відстрочку від призову на військову службу по мобілізації до її завершення.

Додатки :

1) Копія паспорта;

2) Копія паспорта дружини;

3) Копія свідоцтва про укладення шлюбу;

4) Копія посвідчення про інвалідність дружини;

5) Копія медичної довідки;

6) Копія висновку МСЕК про встановлення інвалідності».

10.10.2025 відповідачем надано відповідь на вищевказане звернення позивача:

« ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянуто Вашу заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За результатами розгляду повідомляємо, що протоколом № 102 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні Вам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Причина відмови: заява не відповідає вимогам Постанови КМУ 560 від 16.05.2024 (зі змінами), до заяви на відстрочку не долучена копія військово-облікового документа військовозобов`язаного.

Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

Голова комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірну бездіяльність протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства і як наслідок просить зобов`язати вчинити певні дії.

Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірної бездіяльності та як наслідок зобов`язання вчинити певні дії з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на час розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (в редакції на час вчинення спірних правовідносин) визначені правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 23 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 23 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

За визначенням у п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із п. 56 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за № 560 (в редакції на час спірних правовідносин), відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно із п. 57 цього ж Порядку, для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

Згідно із п. 58 цього ж Порядку, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Згідно із додатку 5 до цього ж Порядку, а саме Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлено категорію осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та перелік документів, що підтверджують право на відстрочку:

11) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи:

свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

12) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів:

свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо підстав та предмету позову, наявних у справі доказів, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позивач двічі звертався до відповідача із заявою про реалізацію права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією з підстав, що його дружина ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи з дитинства.

Інвалідність ОСОБА_2 встановлена внаслідок – «сліпоти одного ока», не безстроково.

Не зважаючи на те, що дружина позивача має саме третю групу інвалідності позивач звертався до відповідача на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», яка на час звернення встановлювала, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Крім цього, позивач до вказаних заяв не надав необхідного переліку документів що підтверджують право на відстрочку чи за п. 11 чи за п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», що ним не заперечується і не спростовується.

Відповідачем двічі розглянуто заяви позивача та надано відповіді на них, про відмову у наданні відстрочки, в яких зазначено про те, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку та копії таких документів, засвідчені в у встановленому порядку, зазначені згідно з додатком 5 в тому числі і копію військово-облікового документа військовозобов`язаного.

Судом становлено, що в межах предмету та підстав позову відповідач не вчинив жодної бездіяльності щодо розгляду заяв позивача та його представника про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.

Відповідно в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині зобов`язати відповідача надати відповідну відстрочку на увесь період дії мобілізації, оскільки відповідач заяви позивача розглянув, прийняв відповідні рішення про відмову, які не є предметом спору по даній справі.

Позивачем не надано суду доказів того, що такі відмови визнані протиправним та скасовані, відповідно у суду немає правових підстав зобов`язувати відповідача вчиняти певні дії щодо заяв позивача.

Крім цього, суд зазначає, що посилання позивача про відсутність у його дружини одного з парних органів, як самодостатньою підставою для надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, може бути предметом оцінки лише у випадку звернення позивача до відповідача за відповідною підставою із дотриманням всіх вимог діючого на час звернення законодавства.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи викладене, виходячи зі змісту предмету та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович