Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №380/1607/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 рокусправа № 380/1607/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому просить:

- Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (за рішенням ВЛК від 05.05.2022 р.) та про виключення його з військового обліку за станом здоров`я.

- Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (за рішенням ВЛК від 05.05.2022 р.) та про виключення його з військового обліку за станом здоров`я.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 05.05.2022 №3/841 ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби. Однак позивачем було виявлено, що у застосунку «РЕЗЕРВ+» він визначений як військовозобов`язаний, який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25.03.2022 року №1321-7001179660 позивач змінив своє фактичне місце проживання та набув статусу внутрішньо переміщеної особи. У зв`язку з цим представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання підстав щодо не внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо його виключення з військового обліку. Однак листом відповідач повідомив, що система АІТС «Оберіг» в 2022 році перебувала на етапі впровадження або не функціонувала повноцінно у всіх територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки тому дані про проходження ВЛК та виключення з військового обліку могли не вноситись в електронну систему автоматично або оперативно. Після відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач подав заяву від 18.08.2025 року про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповіді від відповідача на заяву не отримав. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 02.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Від позивача до суду надійшло клопотання ( вх № 70942 від 11.08.2026 року )

Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав. Відповідно до ч.6.ст 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 . В 2022 році змінив своє фактичне місце проживання та набув статусу внутрішньо переміщеної особи, згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25.03.2022 року №1321-7001179660.

Позивач після зміни фактичного місця проживання в 2022 році прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 для постановки на військовий облік за його зареєстрованим місцем проживання згідно довідки ВПО.

ОСОБА_1 відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 05.05.2022 №3/841 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 41А графи IV розклад хвороб.

27.02.2022 року позивачу надійшла повістка від ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій зазначено, що він має з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 у місто Пустомити.

15.07.2025 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із адвокатським запитом про надання підстав не внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо його виключення з військового обліку

Листом від 28.07.2025 №3/9364 ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив представника позивача про те, що система АІТС «Оберіг» в 2022 році перебувала на етапі впровадження або не функціонувала повноцінно у всіх територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) тому дані про проходження ВЛК та виключення з військового обліку могли не вноситись в електронну систему автоматично або оперативно.

18.08.2025 року представником позивача подано заяву про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Така заява була отримана «за довіреністю» 21.08.2025 р. представником ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.09.2025 року представником позивача в інтересах ОСОБА_1 подано повторно адвокатський запит щодо повідомлення результату розгляду заяви про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 18.08.2025 р.

19.09.2025 р. надійшла відповідь на запит від ІНФОРМАЦІЯ_7 про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також зазначається, що військово-лікарська справа, що містила висновки ВЛК стосовно позивача була вилучена на підставі ухвали Галицького районного суду м.Львова в межах кримінального провадження № 42023142410000061.У зв`язку з вилученням зазначених матеріалів у ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутня можливість внести висновок ВЛК до ЄДРВ «Оберіг».

Вважаючи бедіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким:

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено та на момент розгляду справи, триває.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Пунктом 79 Порядку № 1487 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, взяття, зняття або виключення з військового обліку, а також ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Додатком 2 до Порядку № 1487 визначено Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 №1951-VIII (далі Закон №1951-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з статтею 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Відповідно до статті 5 Закону №1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру (частина 1).

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина 8).

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина 9).

Частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII передбачено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру (частина 2 статті 9 Закону №1951-VIII).

Частиною 3 статті 13 Закону №1951-VIII передбачено, що до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону №1951-VIII).

Згідно з частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Проаналізувавши норми права, суд дійшов висновку, що встановлене право призовника, військовозобов`язаного та резервіста звертатися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру пов`язане з обов`язком органу ведення Реєстру розглянути таку заяву, перевірити відповідність персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним і привести відомості Реєстру у відповідність з персональними даними призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить зняття або виключення з військового обліку, а також ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства, після отримання поштою від позивача заяви про виправлення недостовірних відомостей Реєстру повинен розглянути таку заяву.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Суд звертає увагу на принципову відмінність понять «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку».

Зняття з військового обліку передбачає тимчасову зміну місця обліку або зміну статусу, але особа залишається у статусі військовозобов`язаного.

Виключення з військового обліку означає, що особа втрачає статус військовозобов`язаного, на неї не поширюються обов`язки щодо військового обліку (проходження ВЛК, оновлення даних тощо), і вона перестає бути суб`єктом даних правовідносин.

Як встановлено судом, згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 05.05.2022 №3/841 ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі статті 41А графи IV розклад хвороб.

Представник позивача з метою усунення виявлених розбіжностей Реєстру із військово-обліковими документами звернувся із заявою від 15.07.2025 року до відповідача (органу ведення Реєстру), до якої долучив належним чином завірені копії: військового квитка серії НОМЕР_3 , довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25.05.2025 р. №1321-7001179660, повістки ІНФОРМАЦІЯ_7 , довідки військово-лікарської комісії від 05.05.2022р №№3/841

У військовому квитку позивача серії НОМЕР_3 містяться відомості, а саме: в п.15 на стор. 7 зазначено «05.05.2022 р. призовною (медичною) комісією третього відділу ЛРТЦК та СП визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр. ІІ ст. 41 «а» розкладу хвороб (наказ МО України 2008 року №402) і знятий з військового обліку», скріплений підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_7 ; на стор. 22 відмітка «знятий (виключений) з обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 05.05.2022 р., «по стану здоров`я», скріплена підписом уповноваженої особи.

Проте, листом від 28.07.2025 №3/9364 ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомив представника позивача про те, що система АІТС «Оберіг» в 2022 році перебувала на етапі впровадження або не функціонувала повноцінно у всіх територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) тому дані про проходження ВЛК та виключення з військового обліку могли не вноситись в електронну систему автоматично або оперативно.

Згідно з даними застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 визначений як непридатний в мирний час та обмежено придатний у воєнний час.

Суд зазначає, що за правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає під дію статей розкладу хвороб, що визначають ступінь придатності особи до військової служби.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Враховуючи, що відповідач є розпорядником інформації у Реєстрі та єдиним органом, уповноваженим вносити зміни до облікових даних позивача за місцем його реєстрації, належним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання Відповідача вчинити конкретні дії – внести достовірні відомості до Реєстру.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо обліку позивача як військовозобов`язаного є протиправними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах (за рішенням ВЛК від 05.05.2022 р) та суперечать вимогам ст. 37 Закону № 2232-XII.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням вищевикладеного суд, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних відносинах, вважає за необхідне зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (за рішенням ВЛК від 05.05.2022 р.) та про виключення його з військового обліку за станом здоров`я.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд висновує про задоволення позову повністю

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 000,00 грн.

З цього приводу суд зазначає таке:

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В матеріалах справи наявні Акт №21/01/2026 про виконання правничої допомоги згідно додатку №2 від 18.12.2025 року до Угоди про надання правової допомоги від 03.07.2025 року, опис виконаних робіт адвокатом, відповідно до яких сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 27 000 грн. 00 коп.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд встановив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги № б/н від 03.07.2025 року.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець зобов`язується надати Клієнту правову допомогу на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Відповідно до предмету цього Договору Клієнт приймає на себе наступні зобов`язання, зокрема, оплатити Виконавцю вартість правової допомоги (Гонорар), а також відшкодувати реальні витрати, пов`язані з наданням правової допомоги.

Пунктом 4 Договору передбачено, що правова допомога, передбачена предметом цього Договору оплачується відповідно згідно акту виконаних робіт.

Як слідує зі змісту акта виконаних робіт від 21.01.2026 року, Виконавцем (Адвокатом Пушкаренко О.О) в інтересах Клієнта ( ОСОБА_1 )виконано зобов`язання:

- Надання попередньої правової консультації щодо справи Клієнта.

- Юридичний аналіз документів, підготовка доказів для обґрунтування позовних вимог.

- Складання та подання позовної заяви про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язання вчинити дії.

- Повний юридичний супровід справи в суді першої інстанції, складання процесуальних заяв, клопотань тощо.

- Представлення інтересів Клієнта у Львівському окружному адміністративному суді щодо визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до платіжних інструкцій ОСОБА_1 адвокату Пушкаренко О.О. сплатив готівкові кошти, у сумі 27 000 грн..

Необхідно звернути увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/2816/18.

Щодо цього суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише епізод взаємопов`язаних спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Окрім цього, Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ. Враховуючи незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26 червня 2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Указаний висновок Верховного Суду відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд враховує під час вирішення такого питання.

Ураховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, заявлені позивачем відшкодування 27 000 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Тобто, з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Відтак з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 2500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність- задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (за рішенням ВЛК від 05.05.2022 р.) та про виключення його з військового обліку за станом здоров`я.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (за рішенням ВЛК від 05.05.2022 р.) та про виключення його з військового обліку за станом здоров`я.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1064,96 грн ( тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

6. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , ) понесені ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі у розмірі 2500, 00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень, 00 копійок)

7. У задоволені вимог про стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна