Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №382/856/26 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/856/26

Провадження № 3/382/643/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Бурзель Ю. В., при секретарі Захарук Є. О., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Стукало В. Г., - Черних В. О., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої Титаренко Ю. Д., перевіривши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерки, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 13.04.2026 року, який надійшов до суду, 08.04.2026 року близько 11 години 00 хв. в АДРЕСА_1 , незареєстрована собака ОСОБА_2 невстановленої породи заподіяла шкоду майну ОСОБА_1 , внаслідок чого дана собака загризла (покусала) трьох "курдючних" овечок, в результаті чого останні померли, чим вчинила правопорушення передбаченеч. 3 ст. 154 КУпАП.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено такі докази:

заява та пояснення ОСОБА_1 від 08.04.2026, у якій потерпіла ОСОБА_1 просить прийняти міри по встановленню власників собак, які 08 квітня 2026 року, близько 11 годині ранку, загризли двох овечок та ще двох погризли, чим завдали матеріальну і моральну шкоду;

пояснення ОСОБА_3 від 08.04.2026, відеозаписи на ДВД-диску, рапорт працівника поліції від 08.04.2026.

Як свідчить відеозапис з ДВД-диску, який доданий до протоколу, відео за 13.04.2026 року на території домоволодіння ОСОБА_1 видно шерсть овечок і одна померла вівця у кошарі. Інше відео, що міститься на цьому диску – це запис з камери відеоспостереження з будинку потерпілої. На записі видно як 08.04.2026 року о 9:35 чорна собака пробігає з боку кошари, рижа і чорна собака біжать з іншого боку. Встановити наявність червоного ошийника на рижій собаці з даного відео неможливо.

Другий диск (а.с. 54) містить запис дзвінка до поліції ОСОБА_4 .

Третій диск містить запис за 13.04.2026 року коли працівники поліції приїхали до домоволодіння ОСОБА_2 та склали протокол за ч. 3 ст. 154 КУпАП. Як свідчить це відео – у домоволодіння ОСОБА_2 є вольєр, де тримається зовсім інша собака (на записі чути як вона називає собаку ОСОБА_5 і зазначає, що ОСОБА_6 менша за ОСОБА_7 ). ОСОБА_2 також говорить, що рижа собака і до неї на город забігала, і кури сусідські на городі в неї і собака їх не чіпала.

А також запис за 8.04.2026 року, де працівники патрульної поліції виїхали на місце події і оглядають кошару. На запитання, де інші туші овець, що загинули, ОСОБА_4 відповідає, що туші утягли.

Четвертий диск, витребуваний на запит суду від 23.09.2026 року, містить запис від 10.04.2026 року, коли ОСОБА_2 разом із працівниками поліції приїхала до домоволодіння ОСОБА_1 . ОСОБА_2 зазначила, що собака не її, що вона її годує, що вона не має виплачувати за вуличну собаку і що навіть якщо і буде виплачувати – то не більше 1000 грн на місяць. Також видно одне тіло померлої овечки у кошарі. Чути, як гавкає собака і у домоволодінні ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 у судове засіданні не з`явилась, подала до суду заяву, у якій просила справу розглядати у її відсутність, за участю її адвоката.

У судовому засіданні представник особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, адвокат Черних В. О., повідомила, що ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, не визнає, просила закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а також подала письмові пояснення по справі.

Згідно цих пояснень у матеріалах справи відсутні належні докази, які б беззаперечно підтверджували факт заподіяння школи саме собакою, яка належить ОСОБА_2 . Зокрема, не надано жодних фото- чи відеоматеріалів, які б фіксували сам факт нападу тварини, а також відсутні будь-які докази ідентифікації собаки (реєстрація, чіпування, колір, наявність нашийника чи ін.), що свідчать про належність тварини саме ОСОБА_2 . Не долучено показань свідків, які б безпосередньо бачили подію (яка саме собака чи собаки загризли (покусали) овечок та могли підтвердити належність собаки саме ОСОБА_2 . Наявні у матеріалах справи пояснення ОСОБА_3 фіксують лише розповідь сусіда (жителя АДРЕСА_2 ) ОСОБА_8 , та отриману нею інформацію від сусідів проживаючих по АДРЕСА_3 . Особисто свідок ОСОБА_3 сама нічого не бачила. Крім того, в поясненнях від 08.04.2026 ОСОБА_3 чітко зазначила «...кому саме належать дані собаки мені не відомо».

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона особисто 08.04.2026 не бачила собак біля свого подвір?я. Про це їй близько 11 години повідомив сусід (прізвище, ім?я та по батькові сусіда, адреса його проживання вказані не були), що він біля місця проживання ОСОБА_1 бачив трьох собак.

З наданих ОСОБА_1 пояснень також вбачається, що її чоловік ОСОБА_4 також не може підтвердити, що саме собаки або собака погризла овечок, оскільки «... він виявив, що двох овець загризли та ще двох поранено. Долучені відеозаписи фіксують 3-х собак.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують причинно-наслідковий зв?язок між діями ОСОБА_2 та настанням наслідків, що є обов?язковою ознакою складу адміністративного правопорушення.

Крім того, звертає увагу суду на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотними порушеннями вимог закону. Всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, у протоколі не зазначено конкретний нормативно-правовий акт, який передбачає правила утримання собак, що нібито були порушені. Тобто не розкрито суті адміністративного правопорушення. У протоколі мають міститись всі необхідні відомості, в тому числі час вчинення правопорушення, дані потерпілого, посилання на відповідні нормативно-правові акти, положення яких є порушено особою, щодо якої такий протокол складено. Матеріали справи не містять жодного документального підтвердження розміру та факту заподіяної шкоди. Відсутні довідки, акти обстеження, протокол огляду тварин, висновки спеціалістів чи інші документи, які б підтверджували загибель тварин від укусів собак, їх кількість, вартість, належність даних тварин саме ОСОБА_1 , а також причинно-наслідковий зв?язок між діями конкретної собаки або всіх трьох собак і настанням шкоди. Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 , належність собаки ОСОБА_2 , причинно-наслідковий зв?язок між діями тварини чи декількох тварин та заподіяною шкодою, розмір та факт заподіяної шкоди. За таких обставин відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Також представник ОСОБА_2 зазначила, що собаку, якою опікувалась ОСОБА_2 , 6 років тому з м. Яготина привезла до села її донька, яка займається волонтерством. Але собака жила на вулиці, у вольєрі не трималась, на прив`язі не була. Забігала до ОСОБА_2 на город, ніколи нікого не чіпала. Максимум на ОСОБА_2 може бути складено протокол за ч. 1 ст. 154 КУпАП за утримання незареєстрованої собаки, якщо можна вважати, що ОСОБА_2 її утримувала.

На відео видно лише одну овечку, яка знаходить в кошарі вже мертва. Від чого вона померла – фактично не встановлено, огляд ветеринара не проводився. Тіл інших овечок на відео також не видно і з незрозумілих причин, заявивши як свідка ветеринара ОСОБА_9 , у подальшому сторона потерпілої зняла це клопотання і свідок ОСОБА_9 судом не допитувався і до суду не викликався.

У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_1 заперечила щодо клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката Черних В. О. та просила ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності. У подальшому через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, представник потерпілої просила під час закриття провадження по справі за строками, установити вину ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 154 КУпАП.

На думку представника потерпілої (письмові пояснення додано до матеріалів справи), матеріалами справи підтверджується, що незареєстровані собаки ОСОБА_2 перебували без належного контролю, здійснили напад на овець потерпілої та заподіяли майнову шкоду. Отже, у діях ОСОБА_2 є всі елементи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП. Кожен із доказів підтверджує окрему обставину справи, а в сукупності вони відтворюють послідовний ланцюгподій: звернення на спецлінію «102», повідомлення про напад, оперативне реагування поліції, фіксацію наслідків події, встановлення власника собак та складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Посилання сторони захисту на окремі розбіжності щодо кількості загиблих чи пошкоджених овець не спростовують факту адміністративного правопорушення та не впливають на встановлення його складу. Такі розбіжності зумовлені тим, що частина наслідків події була встановлена вже після її первинної фіксації: дві вівці загинули, безпосередньо внаслідок нападу, тоді як інші, які отримали тілесті ушкодження, загинули пізніше, після складення працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення. Не зважаючи на це, усі наявні докази є послідовними щодо ключових обставин події: собаки здійснили напад на овець, унаслідок чого потерпілій було заподіяно майнову шкоду.

Заслухавши учасників, дослідивши докази суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина третя ст. 154 КУпАП передбачє відповідальність за дії, передбачені ч. 1 ст. 154КУпАП, якщо вони спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

При цьому, ч. 1 ст. 154 КУпАП містить альтернативні склади правопорушення (альтернативні об`єктивні сторони), кожен з яких є самостійною підставою для притягнення до відповідальності: 1) утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами;

2) утримання незареєстрованих собак;

3) приведення незареєстрованих собак у громадські місця;

4) вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях;

5) не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП складається з трьох елементів: 1. Діяння (бездіяльність), тобто вчинення дій чи бездіяльності, що описані у ч. 1 ст. 154 КУпАП; 2. Шкода здоров`ю або майну; 3. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням (бездіяльністю) та завданою шкодою.

Щоб притягнути володільця собаки до відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП, суду потрібні беззаперечні докази ідентифікації тварини та її зв`язку із завданою шкодою. Доведення того, що шкоду заподіяла саме ця конкретна тварина завдала шкоду, може базуватися на сукупності прямих та непрямих доказів. Така сукупність оцінюється судом відповідно до правил оцінки доказів.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, що 8.04.2026 року їм позвонили сусіди і сказали, що у них трапилась біда з господарством. Коли вони повернулись додому, чоловік пішов дивитись у кошару. У подальшому заяву вона писала зі слів свого чоловіка.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що собак ОСОБА_2 неодноразово виганяв з двору. 08.04.2026 року, коли вони повернулись додому побачив, що собаки двох овечок загризли і дві поранені. Викликали поліцію. Потім дільничий приїздив зі ОСОБА_2 , яка вибачалась і пропонувала гроші. Овечок собаки заганяють у воду і гризуть. Вважає, що тіла овечок у воді залишились або в очереті. При цьому зазначає, що вівці дорослі були більші за цих собак. До цього він ОСОБА_2 не знав.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що він є сусідом ОСОБА_1 і саме він повідомив їй 8.04.2026 року про негаразди на її ділянці. Він бачив, що три собаки бігають за ОСОБА_2 , коли вона йде в магазин. Овець погризли у загорожі. Більша собака зростом трохи вище його колін, вона руда, дві інші собаки трохи менші. Як мисливець зазначив, що такі пошкодження овечкам не могли бути завдані лисицею. Вівці були в сараї, він не бачив як собаки рвали овець, бачили, що собаки рвались до сараю. Стверджує, що собаки рвали овець у сараї. Лисиці таких пошкоджень вівцям завдати не могли.

Допитаний у судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_11 показав, що він двічі приїздив на місце події 10.04 та 13.04.2026 року. Кількість овечок, які загинули, вказав зі слів потерпілої. Зазначив, що бачив на овечці укуси собак. Рижа собака належить ОСОБА_2 , дві інші собаки також належать ОСОБА_2 . На відео ОСОБА_2 не заперечувала, що овечок покусали ці собаки. Собаки ведуть бродячий спосіб життя.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що 08.04.2026 року подзвонив сусід і сказав, що до овечок сусідів рвуться собаки. Собаки три штуки, одна рижа з красним ошийником. Вона не знала чиї собаки, тепер уже знає. Ці собаки і через її двір бігали. До цього теж ці собаки погризли овечок, але все зажило. Овечки загорожені у кошарі і є ще електропастух. Особисто вона не бачила як собаки рвались до овечок і гризли їх. Собак бачила, було три собаки. Одна рижа крупніша і з червоним нашийником, дві чорні. Рижа предводітєльніца. 08.04.2026 року вона чула лише гризню собак. Скільки овечок загризли не бачила. Бачила одну поранену овечку. Бачила куски шкури, чи було там м`ясо, вона не бачила.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що вона є старостою старостинського округу, до якого входить і село Супоївка, вона відповідає за погосподарський облік. 8.04.2026 року їй зателефонувала ОСОБА_1 і сказала, що невідомі собаки загризли її овечок та скинула на телефон відео матеріали. Вона, ОСОБА_12 провела невелике розслідування, опитала сусідів і виявилось, що це собаки ОСОБА_2 , одна з яких кліпсована і її привезла дочка ОСОБА_2 у село. ОСОБА_2 сама зателефонувала старості і сказала, що дійсно вона підгодовує собак, рижа собака на вільному вигулі, двору не трималася. Таким чином, рижа собака та, яка кліпсована, належить ОСОБА_2 , третю собака вона взагалі не бачила. Раніше також на двох собак надходили скарги від поштарів, які пересуваються на велосипедах, від батьків дітей, які чекають транспорт на зупинках, особисто вона також не могла попасти на роботу, бо ці собаки лежали під дверима старостату і рижа собака на неї ричала. Ці звернення їй надходили усно. Вона також усно зверталась до Яготинської міської ради, однак вирішити питання з безпритульними тваринами зараз не можливо, оскільки притулки для утримання собак відсутні.

На відео за 10.04.2026 року ОСОБА_2 свою вину не визнала, зазначила, що собака не агресивна.

Згідно відповіді Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Київській області від 29.05.2026 року (а.с. 50 зворот) на адвокатський запит представника потерпілої 08.04.2026 року о 18:45 на спецлінію «102» ГУНП в Київській області надійшло повідомлення з абонентського номера телефону НОМЕР_2 від ОСОБА_4 , 1953 року народження, про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , у день звернення, о 12 годині, собаки загризли двох овець.

Вказане повідомлення прийняте оператором відділу служби «102» Головного управління належним чином опрацьоване та передане для відповідного реагування до ВП №2 (м. Яготин).

Таким чином під час судового розгляду справи доказів наявності у діянні ОСОБА_2 ознак об`єктивної сторони складу адміністративністративного праволпорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, не здобуто.

Так, з відео з камер спостереження з домоволодіння ОСОБА_13 вбачається, що 08.04.2026 року о 9:35 одна чорна собака біжить від кошари, інші дві собаки біжать з іншого напрямку. Встановити наявність червоного нашийника на рижій собаці з відео неможливо.

З протоколу вбачається, що подія трапилась близько 11 години, тобто через 1,5 години після фіксації трьої собак на камеру спостереження у домоволодінні ОСОБА_1 також з протоколу вбачається, що одна собака, належна ОСОБА_2 , загризла (покусала) трьох овечок. З рапорту вбачається, що подія трапилась біля 12 години.

Допитаний у судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_11 , який складав протокол, стверджував, що собаки ведуть бродячий спосіб життя і що ОСОБА_2 на відео не заперечувала, що собаки покусали овечок.

Разом із тим, огляд овечок (їхніх тіл) працівниками поліції не проводився, причини загибелі також встановлені працівниками поліції «на око».

При цьому потерпіла сторона відмовилась від свого клопотання про допит свідків у частині допиту свідка ветеринара ОСОБА_9 .

Показання працівника поліції ОСОБА_11 в частині того, що ОСОБА_2 не заперечувала, що собаки покусали овечок, а також показання свідка ОСОБА_4 в частині, що ОСОБА_2 вибачалася перед ним і пропонувала гроші, спростовуються самим відео з бодікамери поліцейського від 10.04.2026 року, де ОСОБА_2 чітко говорить про те, що собака не її, вона її підгодовує і не має платити за шкоду, яку спричинила безпритульна собака.

З відео за 13.04.2026 року під час складання протоколу відносно ОСОБА_2 у домоволодіння ОСОБА_2 видно, що її собака ( ОСОБА_5 ) перебуває у вольєрі, собака не рижа.

Прямих доказів того, що рижа собака належить ОСОБА_2 або утримується нею і покусала овечок, належних ОСОБА_1 , що спричинило загибель овечок, судом не здобуто. Зокрема, відстуні прямі докази того, що саме вказана у протоколі незареєстрована собака ОСОБА_2 покусала овечок, що пошкодження овечок є укусами собаки і що ці укуси є причиною смерті овечок. Свідки безпосередньо не бачили як собака (собаки) гризли овечок, чули гавкіт, собачу гризню, бачили собак, які бігають по селу і забігають на територію домоволодінь. Також з відео від 10.04.2026 року вбачається, що і у домоволодіння ОСОБА_1 є собака (на відео чути її гавкіт). Зі слів потерпілої, це маленька собака, яка вже на сьогодні померла.

Також з оглянутих у судовому засіданні відеозаписах і показань свідка ОСОБА_10 можна зробити висновок, що вівця (тіло померлої) є значно більшим за розмірами від розмірів найбільшої на відео собаки.

З показань свідків і пояснень представника ОСОБА_2 можна зробити висновок, що ОСОБА_2 підгодовує безпритульних тварин.

Разом із тим суд зазначає, що відповідно до ст. ст. 12, 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» шкода, заподіяна твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує. При цьому утримання передбачає постійне забезпечення умов життя тварини, наявність контролю над її поведінкою, обмеження її пересування (тримання у дворі на прив`язі, у вольєрі тощо). Періодичне або навіть регулярне підгодовування безпритульної тварини не є утриманням, оскільки тварина залишається вільною у своїх переміщеннях і не перебуває під фактичним контролем людини.

Сам по собі факт гуманного ставлення до тварини, зокрема, підгодовування, не породжує юридичного обов`язку та не робить людину автоматично власником або особою, яка утримує тварину.

Собаки, що перебувають без власника (або особи, яка її утримує) на вулицях та в інших громадських місцях, вважаються безпритульними.

Стала судова практика Верховного Суду України (постанова КЦС у справі №490/5919/19) чітко визначає: відповідальність за шкоду, завдану кусанням безпритульних собак, несуть органи місцевого самоврядування (міські, селищні або сільські ради). Саме на територіальні громади закон покладає обов`язок щодо регулювання чисельності безпритульних тварин, їхнього відлову та утримання у спеціальних притулках.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Ураховуючи наведене, приходжу до висновку, що матеріалами справи не підтверджено наявність у діяннях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, у мірі, необхідній і достатній для спростування презумпції невинуватості особи із дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Практична реалізація конституційної гарантії презумпції невинуватості, встановленої ст. 62 Конституції України, є головним обов`язком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Керуючись ст. ст. 154, 245-252, 276-279, 283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 2.10.2026 року.

Суддя Ю. В. Бурзель