Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №381/4738/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3560/26

381/4738/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

До Фастівського міськрайонного суду Київської області з використанням системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 88 115,20 грн.

За змістом заявлених позовних вимог стверджується про те, що між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено два кредитні договори.

Так, 27 серпня 2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №96697106000, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 50 260,00 грн на споживчі цілі шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на поточний рахунок позичальника, відкритий у Банку, до якого випущено платіжну картку.

Крім того, 14 квітня 2021 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №97569668000, згідно з умовами якого відповідачці було надано кредит у розмірі 44 423,00 грн для придбання товару шляхом здійснення Банком оплати платіжних документів отримувача з позичкового рахунку позичальника.

Відповідачка взяла на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі повернути отримані кредитні кошти, сплачувати проценти та інші передбачені умовами договорів платежі.

Банк свої зобов`язання за договорами виконав та надав відповідачці кредитні кошти, однак остання належним чином взяті на себе зобов`язання не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість.

21 червня 2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 247, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 96697106000 від 27 серпня 2020 року.

Також 20 червня 2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 246, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 97569668000 від 14 квітня 2021 року.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 96697106000 становила 62 202,20 грн, з яких: 44 212,38 грн - заборгованість за тілом кредиту та 17 989,82 грн - заборгованість за процентами.

Заборгованість відповідачки за кредитним договором № 97569668000 становила 25 913,00 грн та складалася із заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, загальна сума заборгованості за двома кредитними договорами становить 88 115,20 грн.

Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідачки в примусовому порядку, а також стягнути понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 – учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.

Зокрема, судом встановлено, що 27 серпня 2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96697106000, відповідно до якого Банком надано відповідачці кредит у розмірі 50 260,00 грн.

14 квітня 2021 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 97569668000, відповідно до якого Банком надано відповідачці кредит у розмірі 44 423,00 грн.

Факт надання кредитних коштів та рух коштів за рахунками підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

З наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 взятих на себе договірних зобов`язань станом на дату відступлення права вимоги за договором № 96697106000 утворилася заборгованість у розмірі 62 202,20 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 44 212,38 грн та заборгованості за процентами в розмірі 17 989,82 грн, а за договором № 97569668000 - заборгованість за тілом кредиту в розмірі 25 913,00 грн.

21 червня 2023 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № 247, згідно з яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та право грошової вимоги до боржників АТ «УКРСИББАНК», у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 96697106000 від 27 серпня 2020 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 247 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 96697106000 від 27.08.2020, загальна сума заборгованості 62202,20 гривень та складається з: заборгованості за тілом кредиту 44212,38 грн, заборгованості за процентами 17989,82 грн.

При цьому судом встановлено, що умовами кредитного договору №96697106000 від 27 серпня 2020 року кінцевий термін повернення кредиту визначено не пізніше 25 серпня 2025 року. Заборгованість за процентами у розмірі 17 989,82 грн визначена первісним кредитором станом на дату відступлення права вимоги, 21 червня 2023 року, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування

20 червня 2023 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № 246, згідно з яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 97569668000 від 14 квітня 2021 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 246 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 97569668000 від 14.04.2021, загальна сума заборгованості 25913,00 гривень, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25913,00 грн.

З урахуванням встановлених вище обставин суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні правові норми.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, на підставі договорів факторингу №247 від 21 червня 2023 року та №246 від 20 червня 2023 року до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшли права первісного кредитора за кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_1 , в обсязі, який існував на момент такого переходу.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Досліджені судом кредитні договори, банківські виписки, розрахунки заборгованості, договори факторингу та документи, що підтверджують перехід права вимоги, у своїй сукупності підтверджують як виникнення між сторонами відповідних зобов`язальних правовідносин, так і факт надання відповідачці кредитних коштів, неналежне виконання нею взятих на себе зобов`язань та наявність у позивача права вимоги до відповідачки.

При цьому відповідачкою не надано суду доказів належного виконання зобов`язань за кредитними договорами, погашення заявленої до стягнення заборгованості або доказів, які б спростовували надані позивачем розрахунки.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 88 115,20 грн, яка складається із:

-за кредитним договором № 96697106000 від 27 серпня 2020 року - 62 202,20 грн, з яких 44 212,38 грн - заборгованість за тілом кредиту та 17 989,82 грн - заборгованість за процентами;

-за кредитним договором № 97569668000 від 14 квітня 2021 року - 25 913,00 грн заборгованості за тілом кредиту.

Далі, як слідує з тексту позовної заяви і доданих до неї документів, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені ними витрати на правничу допомогу у сумі 16000 гривень.

Обставини щодо надання правничої допомоги та розміру підтверджуються копією договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, копіями актів №274 та №275 від 10.07.2026 про надані послуги та детальними описами наданих послуг до актів №274 та №275 від 10.07.2026.

Оцінюючи наявність фактичних та правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому,що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), постанови Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 369/10907/22 (провадження № 61-16010св23), від 01 травня 2024 року у справі № 557/174/23 (провадження № 61-15995св23).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права, враховуючи складність цієї справи, її типовий характер, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг фактично наданої представником позивача правничої допомоги, суд вважає заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн таким, що не повною мірою відповідає критеріям розумності та співмірності, у зв`язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 5 000,00 грн таких витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено в повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. 15, 16, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 610, 612, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 88 115 (вісімдесят вісім тисяч сто п`ятнадцять) гривень 20 копійок, з яких:

за кредитним договором №96697106000 від 27 серпня 2020 року - 62 202,20 грн, у тому числі 44 212,38 грн заборгованості за тілом кредиту та 17 989,82 грн заборгованості за процентами;

за кредитним договором №97569668000 від 14 квітня 2021 року - 25 913,00 грн заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 5 000 (п`ять тисяч) гривень як компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок як компенсацію витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Ковалевська