Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №560/6917/21 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 рокусправа № 560/6917/21

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

у с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить :

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь бюджету податковий борг в розмірі 245 284,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 245 284,76 грн, який виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 28.12.2019: № 0149873-5805-2225 на суму 135 332,89 грн; № 0149874-5805-2225 на суму 109 951,87 грн. Позивач зазначив, що у зв`язку з несплатою зазначених сум у встановлений строк контролюючим органом було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 05.10.2020 № 73439-54. Оскільки сума боргу не була сплачена в добровільному порядку, позивач на підставі пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України (далі — ПК України) звернувся до суду з вимогою про її примусове стягнення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” щодо забезпечення розгляду адміністративних справ”, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Тому Окружний адміністративний суд міста Києва супровідним листом від 19.02.2024 №03-19/5196/24 “Про скерування за належністю справи” на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ надіслав адміністративну справу №640/14330/21 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ “прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав судові справи Львівському окружному адміністративному суду.

Справа надіслана Київським окружним адміністративним судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 04.02.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №9043.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №560/6917/21 передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М.

Ухвалою від 10.02.2025 Львівським окружним адміністративним судом прийнято справу до провадження.

Від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі(вх.№21004 від 12.03.2025) до набрання законної сили у справі №640/6578/22 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення – рішення.

Ухвалою суду від 17.03.2025 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/6578/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення – рішення.

15 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області— надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 01.10.2026 поновлено провадження у справі.

18.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому заявлено про невизнання позову та прохання відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Відповідач зазначила, що податкове повідомлення-рішення від 28.12.2019 № 0149874-5805-2225 на суму 109 951,87 грн було сплачено нею 08.01.2025 згідно з платіжною інструкцією № 8225253. Податкові повідомлення-рішення оскаржувалися в судовому порядку в межах справи № 640/6578/22, де рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 ППР від 28.12.2019 № 0149873-5805-2225 (135 332,89 грн) та № 0149869-5805-2225 (68 304,02 грн) було скасовано, а ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 було відкрито апеляційне провадження. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив таке.

28 грудня 2019 року Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ф» щодо нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік:

№ 0149873-5805-2225 на суму 135 332,89 грн;

№ 0149874-5805-2225 на суму 109 951,87 грн.

Загальна сума податкових зобов`язань за цими рішеннями склала 245 284,76 грн.

05 жовтня 2020 року позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 73439-54, яку надіслано на податкову адресу відповідача рекомендованим листом, однак повернено за закінченням терміну зберігання.

Незгода відповідача із правомірністю нарахування зобов`язань зумовила її звернення до суду з позовом про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень (справа № 640/6578/22).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року у справі № 640/6578/22 рішення суду першої інстанції скасовано, а позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Зазначена постанова апеляційного суду набрала законної сили 18.08.2026. Відтак правомірність оскаржуваних повідомлень-рішень не спростована в судовому порядку, а грошові зобов`язання набули статусу узгоджених.

Водночас судом встановлено, що після звернення податкового органу з позовом про стягнення боргу, а саме 08 січня 2025 року, відповідачем ОСОБА_1 було здійснено сплату грошових коштів за податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2019 № 0149874-5805-2225 у розмірі 109 951,87 грн, що підтверджується копією доданої до відзиву платіжної інструкції від 08.01.2025 № 8225253. Доказів на підтвердження наявності заборгованості за ППР № 0149874-5805-2225 станом на дату розгляду справи матеріали справи не містять, факт сплати позивачем не спростовано.

Щодо суми боргу за податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2019 № 0149873-5805-2225 у розмірі 135 332,89 грн доказів добровільної сплати чи її погашення відповідачем суду не надано.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків ( п. 56.11. ст. 56 ПК України).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання законної сили судовим рішенням.

Відповідно до частини першої статті 240 КАС України залишення позову без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду (якщо не пропущено строки), проте процесуальним наслідком залишення позову без розгляду є закінчення судового провадження без ухвалення рішення по суті спору.

Оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2026 у справі № 640/6578/22 позов ОСОБА_1 про оскарження спірних ППР залишено без розгляду, а судове рішення суду першої інстанції про їх скасування втратило чинність, податкові зобов`язання, визначені цими ППР, є узгодженими.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем доведено факт формування та надсилання відповідачу податкової вимоги від 05.10.2020 № 73439-54 на податкову адресу платника.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Виходячи з норм статті 95 Податкового кодексу України податкова заборгованість платників податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. При цьому, право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків виникає у податкового органу через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Щодо суми 109 951,87 грн (за ППР № 0149874-5805-2225), то судом встановлено факт сплати відповідачем суми 109 951,87 грн згідно з платіжною інструкцією від 08.01.2025 № 8225253, тобто в ході судового розгляду справи.

Оскільки зобов`язання в цій частині на момент ухвалення судового рішення є фактично виконаним, підстави для примусового стягнення вказаних коштів відсутні. У задоволенні цієї частини позову слід відмовити у зв`язку з відсутністю предмета спору (погашенням боргу).

Щодо суми 135 332,89 грн (за ППР № 0149873-5805-2225), то зазначена сума узгодженого грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки відповідачем не сплачена, доказів її погашення матеріали справи не містять.

Відтак вказана сума становить податковий борг відповідача перед бюджетом, який підлягає стягненню у судовому порядку на підставі пункту 87.11 статті 87 ПК України.

Згідно частин першої та другої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оскільки, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про наявність боргу відповідачем не надано, а судом не здобуто, тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача не стягуються судові витрати, здійснені суб`єктом владних повноважень на оплату судового збору, тому судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

1. Позов Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області ( 29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука 17, ЄДРПОУ ВП 44070171) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення податкового боргу — задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване/відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 135 332 (сто тридцять п`ять тисяч триста тридцять дві) гривні 89 копійок на відповідний бюджетний рахунок.

3.У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна