Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №380/21338/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 рокусправа № 380/21338/25 м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/21338/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 з 01.05.2025 року пільг по сплаті житлово-комунальних послуг, передбачених ст. 6 закону України від 24 березня 1998 року №208/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», з підстав перевищення середньомісячним доходом моєї сім`ї, з розрахунку на одну особу, величини податкової соціальної пільги у 2025 році;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області поновити ОСОБА_1 виплату з 01.05.2025 року монетизованої суми пільг по сплаті житлово-комунальних послуг, передбачених ст. 6 Закону від 24 березня 1998 року №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», без врахування розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї, з розрахунку на одну особу, за попередні 6 місяців.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність припинення та відмови пенсійним органом відновлення нарахування та виплату пільг на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених ст. 6 Закону України від 24 березня 1998 року №208/98-ВР.

Відповідач заперечував проти задоволення позову та вказав, що з 01.05.2025 р. проведено перерахунок пільг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. №389, у зв`язку із тим, що середньомісячний дохід пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на отримання пільги. З вказаних підстав відповідач вважає поданий позов безпідставним та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 27.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

15.10.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо поновлення надання пільг по сплаті житлово-комунальних послуг.

20.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача листом №1300-5313-8/137897 про порядок та умови виплати пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Так, відповідач зазначив про відсутність підстав для виплати пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки середньомісячний сукупний дохід сім`ї позивача перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який визначає статус ветеранів органів внутрішніх справ та гарантії їх соціального захисту, є Закон України від 24.03.1998 року №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (далі - Закон №203/98-ВР).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.6 Закону №203/98-ВР ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України надаються такі пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Згідно з ч.4 ст.7 Закону №203/98-ВР пільги, передбачені пунктами 6 та 11 статті 6 цього Закону, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначена частина 4 статті 7 Закону №203/98-ВР була введена пунктом 82 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі про предмет та зміст закону про Державний бюджет України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в оспорюваній частині, у тому числі пункт 82 розділу II, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони. Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили щодо інших законів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі» затверджено порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі. Із січня 2023 року виплата таких пільг здійснюється у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України.

Пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України від 03.12.2025 року №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі - Закон №4695-IX) установлено, що у 2026 році за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються пільги, передбачені, зокрема, пунктом 6 частини першої статті 6, статтею 7 в частині пільг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 Закону №203/98-ВР.

На виконання положень п.6 Прикінцевих положень Закону №4695-IX Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25.02.2026 року №269 «Деякі питання реалізації пункту 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі Постанова №269), якою постанову Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї» (далі - Постанова №389) доповнено новим пунктом, що встановлює надання у 2026 році пільг, передбачених п.6 ч.1 ст. 6 Закону №203/98-ВР, за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Таким чином, Кабінет Міністрів України на виконання п.6 Прикінцевих положень Закону №4695-IX установив додаткову умову для отримання пільги, передбаченої п.6 ч.1 ст. 6 Закону №203/98-ВР, неперевищення розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що право ветеранів органів внутрішніх справ на 50-відсоткову знижку плати за житлово-комунальні послуги встановлене спеціальним Законом №203/98-ВР. Умовою надання цієї пільги за змістом ч.4 ст. 7 Закону №203/98-ВР було неперевищення середньомісячним сукупним доходом сім`ї величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Проте таку умову до Закону №203/98-ВР було внесено пунктом 82 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI, який Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційним. Відтак ч.4 ст.7 Закону №203/98-ВР втратила чинність з 22.05.2008, а станом на час виникнення спірних правовідносин Закон №203/98-ВР не містив умови про залежність права на пільгу, передбачену п.6 ч.1 ст.6 цього Закону, від розміру доходу сім`ї пільговика.

Запровадження умови про неперевищення середньомісячним сукупним доходом сім`ї величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, як підстави для надання пільг, передбачених п.6 ч.1 ст.6 Закону №203/98-ВР, відбулося шляхом прийняття п.7 Прикінцевих положень Закону №4059-IX, п.6 Прикінцевих положень Закону №4695-IX та прийнятих на їх виконання постанов Кабінету Міністрів України, а не шляхом внесення змін до самого Закону №203/98-ВР.

Згідно з правовою позицією, висловленою Конституційним Судом України у Рішенні від 22.05.2008 року №10-рп/2008, законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони, а Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили щодо інших законів. Отже, закони про Державний бюджет України на 2025 та 2026 роки не могли встановлювати інше, додаткове порівняно із Законом №203/98-ВР правове регулювання умов надання передбачених цим спеціальним законом пільг.

Між положеннями Закону №203/98-ВР, з одного боку, та положеннями Закону №4695-IX і постанов Кабінету Міністрів України, з іншого боку, наявна колізія, яку слід вирішувати із застосуванням принципу пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis derogat generali). За таким підходом до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону №203/98-ВР як спеціального закону, а положення Закону №4695-IX слід вважати загальними нормами (lex generalis).

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом. У постанові від 11.02.2026 у зразковій справі №440/11441/25 (провадження №Пз/990/15/25) Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що зміна правового регулювання відносин у сфері соціального захисту осіб, які підпадають під дію, зокрема, Закону №203/98-ВР, можлива лише у випадках внесення змін до цього ж закону, а інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів. Верховний Суд констатував, що право на пільги ветеранам військової служби та деяким іншим особам щодо оплати житлово-комунальних послуг підлягає захисту й відновленню на підставі принципу пріоритетності спеціальних норм над загальними та законів над підзаконними актами.

Зміни до Закону №203/98-ВР у частині, яка регламентує спірні правовідносини щодо права ветеранів органів внутрішніх справ на пільгу з оплати житлово-комунальних послуг, не вносилися. За таких обставин відмова відповідача у поновленні позивачу виплати пільг на оплату житлово-комунальних послуг з тих підстав, що його середньомісячний сукупний дохід перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, не ґрунтується на нормах спеціального Закону №203/98-ВР.

Суд вважає, що запровадження умови про неперевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї, як підстави надання пільги, фактично обмежує обсяг права, наданого спеціальним законом, а тому за наслідками застосування правила пріоритетності норм спеціального закону таке регулювання не може бути підставою для відмови позивачу у поновленні виплати пільг. Крім того, делегування Кабінету Міністрів України права визначати порядок надання пільг не охоплює права обмежувати чи звужувати обсяг права на пільги, встановленого спеціальним законом, шляхом запровадження додаткової умови щодо розміру доходу.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо не відновлення нарахування та виплати позивачу монетизованої пільги по сплаті житлово-комунальних послуг, яка передбачена п.6 ч.1 ст.6 Закону України від 24.03.1998 року №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», є протиправною.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у відновленні позивачу виплати монетизованих пільг за сплату житлово-комунальних послуг, передбачених ст. 6 Закону №208/98-ВР, у зв`язку із зазначеним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області щодо відмови у відновленні ОСОБА_1 з 01.05.2025 року виплати монетизованих пільг за сплату житлово-комунальних послуг, передбачених ст. 6 Закону України від 24 березня 1998 року №208/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», з підстав перевищення розміру середньомісячного сукупного доходу його сім`ї, з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, який дає право на податкову пільгу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області відновити ОСОБА_1 з 01.05.2025 року виплату монетизованої суми пільг по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 50-відсоткової знижки плати за користування природнім газом, електроенергією, водою та за транспортування природнього газу, відповідно до пункту 6 статті 6 Закону України №203/98-ВР від 24 березня 1998 року «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», з урахуванням норм Закону України №2011-ХІІ від 20.12.1991 року «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без застосування умов розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї, з розрахунку на одну особу, за попередні шість місяців, який дає право на податкову пільгу встановленого Кабінетом Міністрів України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211,20 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович