Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №380/26010/24 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 рокусправа № 380/26010/24 м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/26010/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним рішення відповідача від 22.11.2024 № 135050016823 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та не зарахування до страхового стажу позивача періодів трудової діяльності з 30.07.1985 по 02.10.1985 та з 01.08.1993 по 03.01.2000;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу періоди трудової діяльності з 30.07.1985 по 02.10.1985 та з 01.08.1993 по 03.01.2000 та призначити пенсію за віком на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення за її призначенням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 15.11.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Запорізькій області. 22.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.

Позивач вважає оскаржуване рішення відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 01.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало відзив на позовну заяву у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що позивач звернувся з заявою від 15.11.2024 до територіальних органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058. За результатами розгляду документів, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 : період роботи з 30.07.1985 по 02.10.1985, оскільки відсутній підпис відповідальної особи на звільненні; період роботи з 01.08.1993 по 03.01.2000, оскільки дата наказу про звільнення має допис та запис звірено печаткою без коду ЄДРПОУ, що не відповідає вимогам законодавства. Не взято до розрахунку період роботи позивача згідно довідки № 6 від 03.01.2000, оскільки довідку завірено печаткою без коду ЄДРПОУ, що не відповідає законодавству та відсутнє підтвердження первинними документами. На підставі заяви та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення від 22.11.2024 № 135050016823 про відмову у призначенні позивачу дострокової пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, з урахуванням страхового стажу позивача 18 років 11 місяць 17 днів.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що Протоколом автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею визначено суддю Кисильову Ольгу Йосипівну.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду відповідно до п.2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено повторний автоматизований розподіл справи №380/26010/24.

26.01.2026 протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями головуючою суддею визначено суддю Гавдик З.В.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

15 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 22 листопада 2024 року №135050016823 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У спірному рішенні зазначено, що пенсійний вік визначений пунктом 4 частини першої ст. 115 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058) на призначення дострокової пенсії за віком мають зокрема особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до статті 6 соціального Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ після досягнення чоловіками 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Вік заявника 58 років 1 місяць 19 днів.

Страховий стаж заявника становить 18 років 111 місяців 17 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви : за доданими документами не взято до розрахунку періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 :

- з 30.07.1985 по 02.10.1985, оскільки відсутній підпис відповідальної особи на звільненні;

- 01.08.1993 по 03.01.2000, оскільки дата наказу на звільненні має допис та запис про звільнення завірено печаткою без коду ЄДРПО, що не відповідає чинному законодавству на цей період.

Не взято до розрахунку період роботи згідно довідки №6 від 03.01.2000 р, оскільки завірено печаткою без коду ЄДРПО, що не відповідає чинному законодавству на цей період.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо не зарахування спірних періодів до страхового стажу, позивач звернувся з цією позовною заявою до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІV).

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-ІV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За приписами ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).

Відповідно до п. 2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться, зокрема,:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Пунктами 2.3., 2.4 Інструкції №58 встановлено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

До цього з аналогічними положеннями діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 .

Спірним у справі є питання незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області до страхового стажу позивача наступних періодів роботи:

- з 30.07.1985 по 02.10.1985, оскільки відсутній підпис відповідальної особи на звільненні;

- 01.08.1993 по 03.01.2000, оскільки дата наказу на звільненні має допис та запис про звільнення завірено печаткою без коду ЄДРПО, що не відповідає чинному законодавству на цей період.

Дослідивши записи копії трудової книжки позивача судом встановлено, що згідно запису №1 в трудовій книжці ОСОБА_1 - 30.07.1985 року він прийнятий на роботу слюсарем 3-го розряду на дільницю метрології та автоматики на станцію підземного зберігання газу (наказ №70-к від 30.07.1985). 02.10.1985 року звільнений на підставі ст. 36 п. 3 КЗпП Української РСР у зв`язку з проходженням військової служби (наказ №95-квід 02.10.1985) – запис №2.

Згідно запису №10 в трудовій книжці ОСОБА_1 – 01.08.1993 він прийнятий на посаду продавця в мале приватне підприємство «Флора» м. Стрия Львівської області. 03.01.2000 ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (запис в трудовій книжці №12).

В номері наказу про прийняття на роботу виправлено на «№5», в наказі на звільнення дописано дату наказу «03.01.2000» іншою ручкою. Виправлення завірено підписом директора та печаткою підприємства. Видано довідку №6 від 03.01.2000 р. про те, що ОСОБА_1 дійсно працював з 01.08.1993 (наказ №5 від 01.08.1993) в МПП «Флора» на посаді продавця і звільнений з 03.01.2000 згідно наказу №87 від 03.01.2000.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).

За п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Приписами п. 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній.

Діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед іншими відомостями.

Щодо посилання Головного управління Пенсійного фонду у спірному рішенні на внесення записів трудової книжки з порушенням, а саме, відсутність підпису відповідальної особи, дата наказу на звільненні має допис та запис про звільнення завірено печаткою без коду ЄДРПО, суд зазначає наступне.

Порушення порядку заповнення трудової книжки або іншої документації підприємства не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів позивачу.

Визначальним для призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Суд звертає увагу на п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», якою передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо пенсійного забезпечення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17 вказав, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права, а відтак недотримання роботодавцем усіх вимог при заповненні трудової книжки, не може бути беззаперечною підставою для відмови в призначенні пенсії, особи, яка звернулася за такою.

Суд звертає увагу на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не було позбавлено можливості витребувати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати (п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону №1058).

Враховуючи вищенаведене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.11.2024 № 135050016823 є протиправним і підлягає скасуванню, а спірні періоди зарахуванню до страхового стажу позивача.

Щодо наявності права на призначення дострокової пенсії за віком

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком як учасникам бойових дій мають чоловіки після досягнення 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Під час розгляду справи судом установлено, що ОСОБА_1 повністю відповідає усім вимогам закону для призначення даного виду пенсії, а саме:

- позивач є учасником бойових дій , що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 від 15.09.2023;

- Віковий ценз: досяг 55-річного віку (на момент звернення його вік становив 58 років 1 місяць 19 днів);

- Необхідний страховий стаж: з урахуванням зарахованих відповідачем 18 років 11 місяців 17 днів, а також спірних періодів роботи з 30.07.1985 по 02.10.1985 та з 01.08.1993 по 03.01.2000 (які сукупно складають понад 6 років 7 місяців), загальний страховий стаж позивача перевищує необхідні 25 років.

Оскільки судом скасовано протиправне рішення про відмову, зараховано необхідні періоди стажу та встановлено відповідність позивача усім законодавчим критеріям, орган Пенсійного фонду не має дискреційних повноважень для повторної відмови.

За таких обставин, належним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області призначити та нарахувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV, починаючи з дати звернення з заявою -з 22.11.2024.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області ( 96005,м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.11.2024 № 135050016823 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди трудової діяльності з 30.07.1985 по 02.10.1985 та з 01.08.1993 по 03.01.2000 та призначити пенсію за віком на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення за її призначенням.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області ( 96005,м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 968,96 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5. п. 15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 30.09.2026 року.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович