Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №375/2162/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2162/26

Провадження № 1-кп/375/158/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного провадження, без виклику учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026116250000103, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 вересня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шарки Рокитнянського району Київської області, який зареєстрований на АДРЕСА_1 , та фактично проживає на АДРЕСА_2 , громадянина України, з освітою повною середньою, не працюючого, не депутат, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження і визнані судом доведеними.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі дію воєнного стану в Україні Указами Президента України неодноразово було продовжено, зокрема, відповідно до Указу Президента України від 27 квітня року 2026 № 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 28 квітня 2026 року № 4857-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 4 травня 2026 року строком на 90 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію та призов на військову службу до Збройних Сил України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_3 є військовозобов`язаним, і згідно зі статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було встановлено відсутність обставин, які б надавали ОСОБА_3 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Будучи військовозобов`язаним, ОСОБА_3 після отримання 2 вересня 2026 року попередження, зробленого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч вимогам статті 65 Конституції України, грубо порушуючи статті 1, 33, 34, 35 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункти 2, 5 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», пункти 1, 4 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», пункт 69 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, за відсутності поважних причин, отримавши 2 вересня 2026 року направлення до Комунального некомерційного підприємства Рокитнянської селищної ради «Рокитнянська багатопрофільна лікарня» на проходження військово-лікарської комісії, у визначену дату та час не прибув до лікарні та ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим ухилився від військового обліку після попередження, зробленого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 – ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 337 КК України.

Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв`язку з чим прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , у порядку, передбаченому частиною 1 статті 302 КПК України, направлений до суду обвинувальний акт разом із клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, яке задоволене судом.

До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_6 29 вересня 2026 року щодо визнання своєї винуватості, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Частиною 2 статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи викладене, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів.

Згідно із частиною 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 337 КК України.

Таким чином дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за частиною 1 статті 337 КК України, як умисне ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до практики Верховного Суду, що міститься в постанові від 23 червня 2020 року, у справі № 171/8/17, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (стаття 12 КК України), але і з обов`язковим урахування конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, на обліку у лікаря нарколога чи лікаря психіатра не перебуває, має постійне зареєстроване місце проживання, без негативних характеристик за місцем проживання, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд відповідно до статті 66 КК України визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.

Отже, зважаючи на ступінь тяжкості кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_3 , яке згідно зі статті 12 КК України є кримінальним проступком, обставини його вчинення, установлені вище дані про особу обвинуваченого, з огляду на обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що досягнення мети визначеної у статті 50 КК України, а саме виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення, як ним, так і іншими особами нових кримінальних правопорушень можливе, шляхом призначення покарання, передбаченого санкцією частини 1 статті 337 КК України, у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що призначення виправних робіт ОСОБА_3 неможливе, з огляду на відсутність у нього роботи.

Відповідно до пункту 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.

Отже, розмір штрафу становить 300 х17 = 5 100 гривень.

Судом підстав для застосування запобіжного заходу не встановлено, судові витрати, речові докази - відсутні, цивільний позов - не заявлявся.

Керуючись статтями 368, 374, 381-382, 395, 475, 532 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 (нуль) копійок.

Роз`яснити, що засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Строк сплати штрафу рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, але не з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_7