Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №380/6855/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/6855/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО РЕСТ» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО РЕСТ» (далі - ТОВ «МАКО РЕСТ», позивач) до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ЛВ/6121/13-01-09 01/45628074-ФС від 26 березня 2026 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКО РЕСТ» штрафу у розмірі 86 470 (вісімдесят шість тисяч чотириста сімдесят) гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем не було належним чином встановлено та доведено факт допуску до роботи працівника без оформлення трудових відносин. Також позивач зазначає, що відповідачем не було забезпечено повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, передбаченого Порядком №509. Позивач вказує на те, що відповідно до усталеної правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова від 09 червня 2021 року у справі №420/2174/19), ключовою ознакою трудових відносин є: підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку роботодавця; виконання роботи за визначеною трудовою функцією в діяльності підприємства; систематичне отримання винагороди від роботодавця. Вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 15.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що за результатами перевірки у позивача, складено акт від 13 лютого 2026 року №6121/13-01-09-01/45628074, в якому зафіксовано факт продажу перевіряючим ГУ ДПС у Львівській області в тому числі і алкогольного напою, а саме бренді Азнаурі 5* 50 гр по ціні реалізації 55,00 грн та проведено розрахункову операцію через ПРРО з видачею фіскального чеку в сумі 160,00 грн. На виданому фіскальному чеку №S8mziLs0KnM від 10.02.2025 вказано фіскальний номер ПРРО №4000878990. Отже, саме суб`єкт господарювання, в даній ситуації ТОВ «МАКО РЕСТ» проводить операції із застосуванням цього пристрою, оскільки розрахункова операція передбачає формування та передачу даних до ДПС, які мають бути цілісними та неспотвореними. Отже, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на момент перевірки виконувала з торгової точки позивача функції офіціанта, здійснювала реалізацію підакцизного товару від позивача до покупців, була допущена позивачем до готівкових коштів каси та до реєстраторів розрахункових операцій, що варто розцінювати як виконання трудових функцій на користь ТОВ «МАКО РЕСТ». При цьому, факт працевлаштування ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_2 ніяким чином не спростовує того, що ОСОБА_1 виконувала трудові функції офіціанта також на користь позивача без належного оформлення трудових відносин.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

10 лютого 2026 року посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області відповідно до направлень від 02 лютого 2026 року №1186, №1187 проведено фактичну перевірку, зокрема, з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ТОВ «МАКО РЕСТ», за адресою здійснення господарської діяльності Львівська обл., Яворівський р-н, м. Яворів, вул. Тичини, буд. 3.

В акті фактичної перевірки від 13.02.2026 №6121/13-01-09-01/45628074 вказано, що реалізацію алкогольних напоїв здійснювала офіціант ОСОБА_1 .

За результатами перевірки ГУ ДПС у Львівській області у позивача за фактичним місцем здійснення господарської діяльності Львівська обл., Яворівський р-н, м. Яворів, вул. Тичини, буд. 3 встановлено, що ОСОБА_1 допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, про що складено Акт фактичної перевірки від 13 лютого 2026 року №6121/13-01-09-01/45628074.

19.02.2026 (вх. №3072/ЗХ/1-26) відповідачем отримано матеріали фактичної перевірки від Головного управління ДПС у Львівській області, у зв`язку із чим листом 25.02.2026 вих. №ЗХ/3.1/2929-26 від 24.02.2026 повідомлено позивача, що у відповідності до пункту 2 Порядку № 509 отримання акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, є підставою для накладення штрафу, та одночасно скеровано рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 24.02.2026 №ЗХ/ЛВ/ДПС-6121/13-01-09 01/45628074, яким позивача повідомлено, що розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 26.03.2026. Вказаний лист надіслано на адресу позивача 25.02.2026.

26.03.2026 уповноваженою посадовою особою Міжрегіонального управління, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта перевірки Головного управління ДПС у Львівській області від 13.02.2026 №6121/13-01-09-01/45628074, керуючись статтею 259 КЗпП України, Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України, вирішено накласти на позивача – ТОВ «МАКО РЕСТ» штраф у розмірі 86470,00 грн.

Міжрегіональним управлінням листом від 27.03.2026 №ЗХ/3.1/4728-26 на адресу позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань скеровано постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗХ/ЛВ/6121/13-01-09-01/45628074-ФС від 26.03.2026.

Позивач вважає постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ЛВ/6121/13-01-09 01/45628074-ФС від 26.03.2026 протиправною, тому звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За змістом пп.6, 9 п.4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює: державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Пункт 7 Положення №96 передбачає, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що Держпраці та утворені в установленому порядку її територіальні органи наділені контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.

Відповідно до ч.2 ст.259 КЗпП України центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Таким чином, право здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з метою перевірки дотримання податкового законодавства закріплено за податковими органами згідно з частиною другою статті 259 КЗпП України.

Згідно з п.80.10 ст.80, п.86.1 ст.86 ПК України результати фактичної перевірки у разі встановлення під час її проведення порушень оформлюються у формі акта, який складається та підписується посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), є документом, що підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Відповідальність за порушення законодавства про працю для фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбачена нормами абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України.

Таким чином, повноваження на проведення перевірки щодо дотримання фізичними особами-підприємцями вимог законодавства про працю, виявлення, оформлення і фіксацію відповідних порушень (зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)) належать податковому органу відповідно до закону.

Разом з тим, повноваження щодо притягнення до відповідальності за вищевказані правопорушення у спосіб накладення штрафу за законом (частина четверта статті 265 КЗпП України) надані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509.

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються зокрема на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Суд зазначає, що специфіка спірних правовідносин щодо притягнення до відповідальності згідно ст. 265 КЗпП України, полягає у відсутності документального оформлення трудових відносин та встановленні факту допуску осіб до роботи без документального оформлення. Вказане визначає предмет доказування та коло доказів по справі.

Згідно зі ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За визначенням ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Як зазначає представник позивача, 10 лютого 2026 року Демків Ю.І. перебувала на зміні як офіціант ФОП ОСОБА_2 . В цей же час у ресторані працював офіціант ТОВ «МАКО РЕСТ» ОСОБА_3 . В момент розрахунку з клієнтом виникла надзвичайна технічна обставина: відбувся збій електроенергії, внаслідок якого ПРРО ТОВ «МАКО РЕСТ» перестав функціонувати (не формував та не друкував фіскальні чеки). У зв`язку із неможливістю офіціанта ТОВ самостійно провести розрахунок через непрацюючий ПРРО, ОСОБА_1 по його просьбі та з власної ініціативи, керуючись міркуваннями елементарної ввічливості та уникнення конфліктної ситуації з клієнтом, прийняла рахунок, отримала готівку, частину якої (160 грн - вартість товару ТОВ) передала працівнику ТОВ «МАКО РЕСТ» Євгену, а свою частину (вартість продукції ФОП) провела через ПРРО ФОП ОСОБА_2 .

Таким чином, твердження представника позивача зводяться до того, що ОСОБА_1 прийняла рахунок, отримала готівку, частину якої (160 грн - вартість товару ТОВ) передала працівнику ТОВ «МАКО РЕСТ» Євгену, а частину (вартість продукції ФОП) провела через ПРРО ФОП ОСОБА_2 .

Водночас, як зазначає відповідач в акті від 13 лютого 2026 року №6121/13-01-09-01/ НОМЕР_1 зафіксовано факт продажу перевіряючим ГУ ДПС у Львівській області в тому числі і алкогольного напою, а саме бренді Азнаурі 5* 50 гр по ціні реалізації 55,00 грн та проведено розрахункову операцію через ПРРО з видачею фіскального чеку в сумі 160,00 грн. На виданому фіскальному чеку №S8mziLs0KnM від 10.02.2025 вказано фіскальний номер ПРРО №4000878990. Отже, саме суб`єкт господарювання, в даній ситуації ТзОВ «МАКО РЕСТ» проводить операції із застосуванням цього пристрою, оскільки розрахункова операція передбачає формування та передачу даних до ДПС, які мають бути цілісними та неспотвореними.

Як встановив суд, виданий фіскальний чек №S8mziLs0KnM від 10.02.2025 містить наступні відомості: ТОВ «МАКО РЕСТ», Львівська обл., Яворівський р-н, м. Яворів, вул. Тичини, буд. 3, ІД 45628074, ПН 456280713332, фіскальний номер ПРРО №4000878990, сума до сплати: 160.00, готівка: 160.00, 10-02-2026 14:44:12, про що внесені відомості Реєстру фіскальних чеків.

Окрім цього, у поясненнях в Акті відмови від підписання та отримання акту перевірки від 13.02.2026 № 306 113-01-09-01/45628074 ОСОБА_1 вказала, що саме вона реалізувала, зокрема чай та бренді на суму 160 гривень, які належать ТОВ «МАКО РЕСТ», у якому вона не оформлена.

Таким чином, ОСОБА_1 прийняла рахунок, отримала готівку, частину якої (160 грн - вартість товару ТОВ) було проведено через ПРРО ТОВ «МАКО РЕСТ» відповідно до фіскального чека №S8mziLs0KnM від 10.02.2025, а частину (вартість продукції ФОП) було проведено через ПРРО ФОП ОСОБА_2 .

Суд наголошує на тому, що факт передачі грошових коштів ОСОБА_1 працівнику ТОВ «МАКО РЕСТ» Євгену не підтверджене жодними доказами, наявними у матеріалах справи.

З огляду на викладене, твердження представника позивача про те, що ПРРО ТОВ «МАКО РЕСТ» перестав функціонувати (не формував та не друкував фіскальні чеки), а також про те, що ОСОБА_1 отримала готівку, частину якої (160 грн - вартість товару ТОВ) передала працівнику ТОВ «МАКО РЕСТ» Євгену, спростовані відомостями, що містяться у фіскальному чеку №S8mziLs0KnM від 10.02.2025.

Окрім цього, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували той факт, що відбувся збій електроенергії, а також те, що ПРРО ТОВ «МАКО РЕСТ» перестав функціонувати.

Суд враховує письмові пояснення у громадянки ОСОБА_1 надані адвокату, проте відхиляє викладені в них твердження, оскільки такі спростовані відомостями, що містяться у фіскальному чеку №S8mziLs0KnM від 10.02.2025.

Суд також відхиляє твердження представника позивача з огляду на те, що згідно з частиною 4 статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Що стосується незастосування положення статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» суд звертає увагу на таке.

Позивач помилково вважає, що у період дії воєнного стану він повністю звільняється від фінансової відповідальності за статтею 265 КЗпП України. Згідно з частиною 3 статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, не застосовуються.

Разом з тим, ця норма поширюється на заходи державного нагляду, що здійснюються у порядку Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до абзацу 2 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» його дія прямо не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення податкового контролю. Порушення позивачем трудового законодавства було виявлено у межах саме фактичної перевірки податкового органу, порядок якої регламентований нормами Податкового кодексу України (статті 75, 80 ПКУ).

Так дійсно, стаття 86 ПК України передбачає оформлення результатів такої перевірки виключно у формі акта (або довідки) та не наділяє податковий орган повноваженнями виносити обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень.

Притім, слід наголосити, що позивач був притягнутий до відповідальності відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Частиною 6 ст. 265 КЗпП України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим шостим, десятим частини другої цієї статті, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.

При цьому, частиною 7 ст. 265 КЗпП України визначено, що заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, дев`ятим одинадцятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

Отже, наявність або відсутність припису про усунення виявлених порушень та сам факт усунення виявлених порушень, не пов`язані із притягненням до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим частини другої ст. 265 КЗпП України.

Більше того, сам факт усунення порушення, а саме працевлаштування ОСОБА_4 на роботу до позивача додатково підтверджує правомірність оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд висновує про те, що Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, накладаючи на позивача штраф постановою №ЗХ/ЛВ/6121/13-01-09 01/45628074-ФС від 26 березня 2026 року, діяло обґрунтовано, в межах повноважень та на підставі належним чином оформлених матеріалів перевірки територіального органу ДПС.

Відтак, суд не вбачає підстав для скасування такого рішення, а заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішення відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО РЕСТ» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКО РЕСТ» (81000, Львівська обл., м. Яворів, вул. Тичини, 3; код ЄДРПОУ 45628074).

Відповідач: Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8; код ЄДРПОУ 44778105).

Суддя Сидор Н.Т.