Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №380/16419/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/16419/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії та скасувати п. 2 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 19 червня 2026 року № 41/в, затвердженого 30.06.2026 заступником Міністра оборони України Василем Шкураковим у формі Витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , передбаченої п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як члену сім`ї загиблого солдата ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання внаслідок травм (поранень) пов`язаних із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Міністерство оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) грн, передбаченої п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як члену сім`ї загиблого солдата ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання внаслідок травм (поранень) пов`язаних із захистом Батьківщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є бабусею ОСОБА_2 , 1994 року народження, який ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області у бою за Батьківщину. Зазначає, що ОСОБА_2 був сиротою, яким вона опікувалася на підставі рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради «Про призначення опікуна неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 » в особі його бабусі ОСОБА_1 , яке залишено в силі Рішенням опікунської ради при Стрийському міськвиконкомі від 16.02.1998 з моменту смерті його батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

09.07.2023 позивачка звернулася через ІНФОРМАЦІЯ_3 через ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою та документами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю загиблого військовослужбовця. Комісією Міністерства оборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум розглянуто документи позивачки та прийняте рішення про повернення їх на доопрацювання, оформлене протоколом №20/д від 03.11.2023. Із Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №20/д від 03.11.2023 вбачається, що для прийняття Міністерством оборони України рішення про отримання заявницею одноразової грошової допомоги позивачці необхідно надати на підтвердження факту належності її до членів сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , зокрема, судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків.

На виконання вказаних вимог Міністерства оборони України, позивач звернулася до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання членом сім`ї військовослужбовця. За результатами розгляду означеної вище заяви Стрийським міськрайонним судом Львівської області від 03.06.2025 у справі №456/6032/24 прийнято рішення, яким задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання членом сім`ї військовослужбовця. Рішення набрало законної сили та було надано до Міністерства оборони України на виконання вимог самого ж відповідача, викладених у первинному Протоколі засідання Комісії № 20/д від 03.11.2023 про доопрацювання документів. Проте, Комісія відповідача повторно розглянула документи та прийняла рішення, оформлене пунктом 2 Протоколу засідання №41/в від 19.06.2026, яким відмовила позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне. Ухвалою судді від 11.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суддя витребувала у Міністерства оборони України усі документи, які стали підставою для прийняття спірного рішення, в тому числі заяву позивача із долученими додатками.

Відповідач разом із відзивом на позовну заяву надав суду витребувані судом докази.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а саме. Вказує, що позивач 09.06.2023 звернулась із заявою через Стрийський РТЦКСП до Міністерства оборони України про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю онука ОСОБА_2 . Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2023 № 20/в документи позивача відправлено на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що ОСОБА_1 була членом сім`ї загиблого солдата ОСОБА_2 (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків ) або перебування на його утриманні відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Надалі позивач повторно звернулась із заявою про виплату одноразової грошової допомоги до якої, серед іншого, долучено рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2025, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09.10.2025 у справі № 456/6032/24, яким встановлено факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю до дня смерті останнього та визнано ОСОБА_1 членом сім`ї онука ОСОБА_2 . Проте на підставі витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.06.2026 № 41/в ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки вказаним судовим рішенням встановлено лише факт спільного проживання однією сім`єю, проте не встановлено факту ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов`язків , або перебування на утриманні загиблого відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Документів, які підтверджували б факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 не надано, що не заперечується позивачем, оскільки така перебуває на обліку у Стрийському об`єднаному управлінні ПФУ в Львівській області і отримує пенсію за віком. Крім того, вважають, що позовна вимога про зобов`язання Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачам одноразову грошову допомогу є формою втручання в дискреційні повноваження Міністерства оборони України та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. З огляду на вищевикладене, вважають позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником позивача в спростування наведених заперечень у відзиві на позовну заяву подав до суду відповідь на відзив, в якому заперечив твердження відповідача про нібито недоведеність спільного побуту та взаємних прав і обов`язків у рішенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2025 (справа № 456/6032/24). Зазначив, що Стрийський міськрайонний суд Львівської області, задовольняючи позов та встановлюючи юридичний факт проживання ОСОБА_1 та загиблого ОСОБА_2 однією сім`єю, вже дослідив, оцінив та підтвердив наявність усіх трьох обов`язкових ознак сім`ї (включаючи побут та бюджет). Без підтвердження спільного побуту суд законодавчо не мав би права встановити факт проживання саме «однією сім`єю». Наголосив, що ОСОБА_1 є рідною бабцею, опікуном загиблого на війні онука ОСОБА_5 , особою, як замінила йому батьків та єдиним членом сім`ї загиблого на війні військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким вони проживали разом як одна сім`я починаючи з липня 1997 року, вели спільний побут в будинку АДРЕСА_1 , мали взаємні права та обов`язки. За вказаною адресою ОСОБА_1 проживає й надалі, а після смерті онука, віддаючи йому останню шану, належним чином поховала його. Крім того, вважає аргумент відповідача про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ПФУ і отримує власну пенсію, а тому не була утриманкою загиблого, абсолютно безпідставним, адже ОСОБА_1 звернулася за призначенням допомоги як член сім`ї, а не як особа, яка перебувала на утриманні загиблого.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 05.07.2022 поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області у бою за Батьківщину загинув старший солдат, стрілець 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 1 десантно штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , 1994 року народження, що підтверджується Свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 від 12.07.2022, виданим Відділом ДРАЦС у м. Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Львів та Сповіщенням сім`ї близьких родичів померлого (загиблого) наданого гр. ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 за №9541 від 05.07.2022, виданим на підставі сповіщення командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 №188 від 05.07.2022.

Згідно даних лікарського свідоцтва про смерть №805/2022 від 06.07.2022, виданого відділом судово-медичної експертизи трупів Львівського району Львівським бюро судово-медичної експертизи та Витягом з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця причиною смерті старшого солдата ОСОБА_2 є «Множинні осколкові поранення тіла. Ушкодження внаслідок військових дій від вибухів осколків». ТРАВМА, ПОРАНЕННЯ І ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Підстава протокол 1924 від 07.12.2022.

Згідно рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 24.07.1997 «Про призначення опікуна неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 » встановлено, що розглянувши заяву громадянки ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 про призначення її опікуном неповнолітнього внука ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з трагічною смертю його батьків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 5 липня 1997 року і який прописаний і проживає в квартирі бабусі, враховуючи рішення опікунської ради від 23 липня 1997 року, вирішено призначити неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуна в особі його бабусі ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_1 09.06.2023 звернулась із заявою через Стрийський РТЦКСП до Міністерства оборони України про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю онука ОСОБА_2 .

Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2023 № 20/в документи ОСОБА_1 відправлено на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що ОСОБА_1 була членом сім`ї загиблого солдата ОСОБА_2 (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків ) або перебування на його утриманні відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі).

Надалі ОСОБА_1 повторно звернулась із заявою про виплату одноразової грошової допомоги до якої, серед іншого, долучено рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2025, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09.10.2025 у справі № 456/6032/24, яким встановлено факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю до дня смерті останнього та визнано ОСОБА_1 членом сім`ї онука ОСОБА_2 .

Проте на підставі витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.06.2026 № 41/в ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки вказаним судовим рішенням встановлено лише факт спільного проживання однією сім`єю, проте не встановлено факту ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов`язків, або перебування на утриманні загиблого відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вважаючи рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.06.2026, яке викладене у пункті 2 Протоколу засідання Комісії від 19.06.2026 №41/в протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі – Закон № 2232-ХІІ).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон №2011-XII, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ його дія поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону №2011-ХІІ визначено коло осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги. Відповідно до положень вказаної статті у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно п. 8 ст. 16-3 Закону № 2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Пунктом 9 ст. 16-3 Закону № 2011-XII встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.12.2013 № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який врегульовує питання пов`язані з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, 28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 за № 168 прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168, у редакції станом на день виникнення спірних правовідносин).

За змістом абз. 1 п. 2 Постанови № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

На виконання Постанови № 168, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 (далі – Порядок № 45) затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану.

Згідно пункту 1.4. розділу І Порядку № 45 особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).

Відповідно до п. 10 Порядку № 975, члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

- заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

- витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до п. 13 Порядку № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Аналіз правових норм Закону №2011-ХІІ свідчить про те, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Сторонами у справі не заперечується, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті пов`язана із захистом Батьківщини.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи належить позивач до кола осіб, які відповідно до ст. 16-1 Закону №2011-XII мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Як було зазначено раніше, у відповідності до положень статті 16-1 Закону № 2011-XII право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідач у п. 2 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.06.2026 № 41/в зазначив:

«Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2025 року у справі № 456/6032/24 встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнання її членом сім`ї загиблого.

Однак, зазначеним судовим рішенням встановлено лише факт проживання однією сім`єю, проте не встановлено факт ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків, або перебування на утриманні загиблого відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зазначене обгрунтування стало підставою до відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю онука ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку підставам відмови оскаржуваного рішення суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Отже, для того, щоб мати право на призначення та отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, повинна довести: а) факт проживання з загиблим; б) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, застосовуючи положення статей 1, 3 Сімейного кодексу України, зазначила, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц (провадження №61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2025 у справі №456/6032/24, яке набрало законної сили, встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 членом сім`ї онука – загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .

У мотивувальній частині рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2025 у справі №456/6032/24 встановлено:

«Суд встановив, що заявник ОСОБА_1 є рідною бабцею, раніше опікуном загиблого на війні онука ОСОБА_2 , особою, як замінила йому батьків та єдиним членом сім`ї загиблого на війні військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким вони проживали разом як одна сім`я починаючи з липня 1997 року, вели спільний побут в будинку АДРЕСА_1 , мали взаємні права та обов`язки. За вказаною адресою заявниця проживала й надалі, а після смерті онука, віддаючи йому останню шану, належним чином поховала його.

Суд відхиляє заперечення представників заінтересованих осіб Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_8 , щодо не надання заявницею достатніх доказів проживання однією сім`єю з онуком ОСОБА_2 , а також доказів ведення спільного побуту, оскільки вказані обставини беззаперечно встановлено у судовому засіданні, зокрема з`ясовано, що онук та бабуся проживали разом, вели спільний побут, бабуся опікувалася онуком після смерті його батьків, до його повноліття, а згодом, в силу похилого віку, доглядати за бабусею почав покійний онук, який проживав разом з нею, порався по господарству, купляв продукти харчування, ліки, оплачував комунальні послуги, дбав про добробут у будинку.»

Отже, цим рішенням підтверджується той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Звідси висновується, що позивач належить до кола осіб, які відповідно до ст. 16-1 Закону №2011-XII мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Крім цього, означеним рішенням підтверджується факт спільного проживання позивача та її онука разом як одна сім`я починаючи з липня 1997 року, ведення спільного побуту в будинку АДРЕСА_1 та наявність у них взаємних прав та обов`язків.

Щодо відсутності факту перебування позивача на утриманні загиблого відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то суд звертає увагу відповідача на те, що у даному випадку позивач звернулася із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» як член сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , а не як утриманка відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Підсумовуючи вищенаведене, у спірному випадку відмова відповідача у призначенні та виплаті позивачу як члену сім`ї загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги з підстав того, що судовим рішенням у справі №456/6032/24 встановлено лише факт проживання однією сім`єю, проте не встановлено факт ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків, або перебування на утриманні загиблого відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є протиправною. Тому п. 2 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання комісії №41/в від 19.06.2026 слід визнати протиправним та скасувати.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги і також підлягає до задоволення у спосіб зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , передбачену п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання внаслідок травм (поранень) пов`язаних із захистом Батьківщини.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про повне задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6; ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання комісії №41/в від 19.06.2026.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , передбачену п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання внаслідок травм (поранень) пов`язаних із захистом Батьківщини.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидор Н.Т.