Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №380/16817/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 рокусправа № 380/16817/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 15057,09 грн на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,121.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком з 2025 року, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням даних про стаж та заробіток. Зазначено, що згідно з матеріалами пенсійної справи було застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки - 15057,09 грн. Вказано, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова №236), пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121. Натомість підпунктом 6 пункту 2 Постанови №236 з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, для пенсій, призначених за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 року включно, встановлено понижені коефіцієнти збільшення залежно від року призначення пенсії, зокрема для пенсій, призначених у 2025 році, - 1,024. Позивач зазначає, що починаючи з березня 2026 року йому проведено індексацію, за якою показник середньої заробітної плати становить 15418,46 грн (15057,09 грн Ч 1,024). Позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.06.2026 щодо проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2022-2024 роки), на коефіцієнт збільшення 1,121, однак відповідач листом від 08.07.2026 повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Позивач вважає, що норми пункту 1 та підпункту 6 пункту 2 Постанови №236 регулюють одне і те ж коло відносин щодо індексації пенсійних виплат, при цьому суперечать один одному в частині коефіцієнтів для проведення індексації пенсій залежно від дати призначення пенсії, а тому необхідно керуватися приписами Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, яка сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Позивач стверджує, що частина друга статті 42 Закону №1058 не містить застережень щодо порядку та розміру проведення індексації залежно від дати призначення пенсії, а тому пенсію, починаючи з березня 2026 року, необхідно було обчислювати із застосуванням коефіцієнта 1,121 із збільшенням показника середньої заробітної плати (15057,09 грн). Установлюючи підпунктом 6 пункту 2 Постанови №236 обмежуючі коефіцієнти індексації, відповідач ставить пенсіонерів, пенсія яких призначена у 2021-2025 роках, у нерівне становище, чим порушує статтю 46 Конституції України та положення статті 42 Закону №1058. З наведених підстав позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 17.08.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Зазначив, що пенсійне забезпечення громадян в Україні здійснюється відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших чинних нормативно-правових актів. Відповідно до статті 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються умови набуття права на призначення пенсії та порядок призначення розмірів пенсійних виплат. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, зокрема пенсії, а порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Зазначив, що частиною другою статті 42 Закону №1058 передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, а розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України. Механізм проведення індексації визначений Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році». Вказав, що з 1 березня 2026 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 проведено перерахунок раніше призначених пенсій, при цьому з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 року включно, перераховуються з урахуванням коефіцієнтів збільшення, передбачених підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, зокрема для пенсій, призначених у 2025 році, - 1,024. Зазначив, що ОСОБА_1 з 20.01.2025 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058, вона продовжує працювати, і на виконання Постанови №236 з 01.03.2026 їй проведено перерахунок пенсії. Страховий стаж при перерахунку становив 41 рік 01 місяць 04 дні (враховано по 31.03.2025), коефіцієнт страхового стажу - 0,41083, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,81102. Проіндексований середньомісячний заробіток для обчислення пенсії із застосуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки в сумі 15418,46 грн становив 12504,68 грн (15057,09 грн Ч 1,024 Ч 0,81102). Розмір пенсії ОСОБА_1 після перерахунку з 01.03.2026 становить 5397,01 грн, а саме: 5137,30 грн - розмір пенсії за віком (стаття 27) (12504,68 грн Ч 0,41083); 259,71 грн - доплата за понаднормовий стаж (стаття 28 частина 1 абзац 2) (за 11 років). Відповідач вважає, що розмір пенсії обчислений вірно, орган Пенсійного фонду як суб`єкт владних повноважень діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог нормативно-правових актів, Порядок №124 є чинним і обов`язковим для застосування, а тому просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком з 20 січня 2025 року, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

При призначенні пенсії позивачу застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки, у розмірі 15057,09 грн.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», пунктом 1 якої з 01.03.2026 установлено коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,121, а підпунктом 6 пункту 2 для пенсій, призначених у 2025 році, - коефіцієнт 1,024.

24.06.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки (15057,09 грн) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121.

Листом від 08.07.2026 відповідач відмовив позивачу у такому перерахунку, застосувавши коефіцієнт збільшення у розмірі 1,024, унаслідок чого проіндексований показник середньої заробітної плати становив 15418,46 грн.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення, яке має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Стаття 40 Закону № 1058 визначає порядок обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Частина друга статті 40 встановлює, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частина друга статті 42 Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та проведення щорічних індексацій) передбачає: «Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України».

Механізм проведення такого перерахунку деталізовано Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124).

Пункт 1 Порядку № 124 визначає, що цим Порядком визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пункти 2 та 3 Порядку № 124 визначають, які саме пенсії підлягають перерахунку, і пенсія позивача, призначена у 2025 році відповідно до Закону № 1058, підпадає під дію цього Порядку. Пункт 3 Порядку № 124 передбачає, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок.

Ключовим питанням у даній справі є те, чи підлягає пенсія позивача індексації з 01 березня 2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,121, встановленого пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, чи із застосуванням пониженого коефіцієнта у розмірі 1,024, встановленого підпунктом 6 пункту 2 цієї постанови для пенсій, призначених у 2025 році, як застосував відповідач.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121, без застережень щодо дати призначення пенсії. Водночас підпунктом 6 пункту 2 цієї постанови для пенсій, призначених за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 року включно, встановлено понижені коефіцієнти збільшення залежно від року призначення пенсії, зокрема для пенсій, призначених у 2025 році, - 1,024. Таким чином, наведені норми регулюють одне і те ж коло відносин щодо індексації пенсійних виплат, проте встановлюють різні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати.

Частина друга статті 42 Закону №1058 не містить застережень щодо порядку та розміру проведення індексації залежно від дати призначення пенсії, а передбачає, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

За наявності неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Такий правовий висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.

У постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо порядку індексації пенсій, призначених у 2019-2023 роках.

Верховний Суд у зазначеній постанові, аналізуючи положення частини другої статті 42 Закону № 1058 та Порядку № 124, дійшов висновку, що при індексації пенсій, призначених після 01 січня 2018 року (зокрема, у 2019, 2020, 2021 роках тощо) із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки (наприклад, 2016-2018, 2017-2019, 2018-2020 тощо), коефіцієнти збільшення, встановлені Кабінетом Міністрів України для проведення щорічної індексації з 01 березня, мають застосовуватися саме до того показника середньої заробітної плати, який був фактично врахований при призначенні (попередньому перерахунку) конкретної пенсії.

Верховний Суд вказав, що підхід Пенсійного фонду України, за яким застосовуються знижені коефіцієнти індексації, є таким, що не відповідає меті та змісту статті 42 Закону № 1058 та призводить до необґрунтованого заниження розміру індексації.

Отже, відповідно до висновків Верховного Суду у справі № 200/5836/24 та з урахуванням того, що частина друга статті 42 Закону №1058 не містить застережень щодо дати призначення пенсії, при проведенні індексації пенсії позивачу з 01 березня 2026 року відповідач мав застосувати коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,121, встановлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, до показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки у розмірі 15057,09 грн, який був врахований при призначенні пенсії.

Відповідач у своєму відзиві визнає, що застосував інший коефіцієнт, а саме коефіцієнт збільшення у розмірі 1,024. Такі дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать висновкам Верховного Суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відмова відповідача у проведенні індексації пенсії позивача шляхом застосування коефіцієнта збільшення у розмірі 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки (15057,09 грн) є протиправною.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, з огляду на те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги немайнового характеру, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2026 індексацію, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 15057,09 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.