Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №363/3232/26 — Вишгородський районний суд Київської області

29.09.26 363/3232/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

представника позивача – Луцик М.В. (у режимі ВКЗ),

представників відповідача - Лещенка Ю.В., Козака О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови №744 від 08.04.2026 про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом – 27.05.2026), представником позивача – адвокатом Луцик М.В., подано адміністративний позов, у якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №744 від 08.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що 08.04.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №744 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн. Позивач із 24.02.2022 перебуває за межами України, що підтверджується відомостями паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а тому фактично не міг отримати поштове відправлення, направлене відповідачем за недостовірною адресою. Вказану постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Як зазначено у позовній заяві, з оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стала нібито неявка позивача 26.01.2026 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом із тим, жодних належних та допустимих доказів того, що позивач фактично отримав повістку №5860424 або був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачем не надано. У постанові лише зазначено, що поштове відправлення було повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Однак, на думку позивача, така відмітка не є безумовним доказом належного повідомлення особи та не свідчить про її фактичне ознайомлення зі змістом повістки. Сторона позивача зазначає, що відповідачем не надано копії поштового повідомлення, опису вкладення, доказів фактичного направлення саме повістки, доказів вручення повістки позивачу, доказів його відмови від отримання повістки, доказів того, що адреса направлення була актуальною та повідомленою позивачем, а також доказів отримання ним виклику у спосіб, передбачений законом. Фактично відповідач обмежився лише формальним посиланням на повернення поштового відправлення. Також у позові зазначено, що відповідно до відомостей паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивач 24.02.2022 виїхав за межі України та станом на момент винесення оскаржуваної постанови продовжував постійно проживати за кордоном. Зазначені обставини, на переконання сторони позивача, додатково підтверджують відсутність фактичної можливості отримання ним будь-яких поштових відправлень за адресами, зазначеними відповідачем у постанові, та свідчать про те, що відповідач не здійснив належної перевірки актуальних персональних даних позивача і не забезпечив належного повідомлення його про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тому, направлення повістки за адресою, за якою позивач фактично не проживав протягом тривалого часу у зв`язку з перебуванням за межами України, на думку сторони позивача, не може вважатися належним повідомленням у розумінні вимог чинного законодавства. Посилаючись на частину першу статті 9 КУпАП, представник позивача зазначає, що адміністративним правопорушенням є винна, протиправна дія або бездіяльність, а підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є доведеність усіх елементів складу правопорушення. Відповідно до статті 280 КУпАП орган при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, відповідачем не доведено ключову обставину - виникнення у позивача обов`язку прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначену дату. Без підтвердження належного вручення повістки, на думку сторони позивача, відсутні правові підстави стверджувати про його ухилення чи неявку, а тому склад адміністративного правопорушення є недоведеним. Також, у позові зазначено про порушення права позивача на участь у розгляді справи. Зазначено, що відповідно до статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а розгляд справи за її відсутності можливий лише за умови наявності доказів належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Відповідач не надав належних доказів повідомлення позивача про розгляд справи, у зв`язку з чим його було фактично позбавлено права надати пояснення, подати докази, заявити клопотання та скористатися правовою допомогою. На переконання позивача, зазначене свідчить про істотне порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, відповідач не довів належного вручення повістки, належного повідомлення про розгляд справи, факту виникнення у позивача обов`язку прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення. З огляду на наведене сторона позивача вважає оскаржувану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02.06.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу (представнику) строк для усунення недоліків, зазначених у вказаному судовому рішенні, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Залишення позову без руху було зумовлено відсутністю відомостей та доказів щодо дати отримання постанови №744 від 08.04.2026 або дати, коли позивачу стало відомо про її існування, заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску та відповідних доказів (у разі встановлення факту пропуску такого строку), а також відсутності доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Також, у порушенні вимог пункту 8 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві відсутній перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, а перелік файлів, завантажених у форматі «pdf», не може вважатися належним переліком документів та доказів, оскільки не містить повного найменування документів, що додаються до позовної заяви, а складається лише з цифрових та скорочених позначень, що унеможливлює перевірку відповідності зазначених та фактично поданих документів.

05.06.2026, до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача –

Луцик М.В., та на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2026, надійшла заява про усунення недоліків, в обґрунтуванні якої зазначено, що позивач з 24.02.2022 постійно перебуває за межами України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон із відповідними відмітками про перетин державного кордону. Оскаржувана постанова №744 від 08.04.2026 Позивачу не вручалась та поштових відправлень від ІНФОРМАЦІЯ_2 він не отримував. Про існування зазначеної постанови позивачу стало відомо лише після отримання повідомлення у Дії від 25.05.2026 про відкриття виконавчого провадження. Після отримання інформації про існування постанови, Позивач невідкладно звернувся за правовою допомогою та в найкоротший строк подано адміністративний позов до суду, а тому вважає, що пропуск строку звернення до суду був спричинений об`єктивними та незалежними від Позивача обставинами. Також, у заяві наведено перелік документів, що додаються до позову та додано докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.06.2026 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 14:00 15.07.2026, про що учасників провадження повідомлено у порядку, встановленому КАС України.

Крім цього, під час вирішення питання про відкриття провадження, суд врахував викладені у заяві від 05.06.2026 пояснення про те, що копію оскаржуваної постанови позивач не отримував, про її існування дізнався 25.05.2026 - після відкриття виконавчого провадження, а позов подав 26.05.2026, та не встановив перешкод для прийняття позовної заяви до розгляду.

16.06.2026 до суду, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 17.06.2026) представником позивача – адвокатом Луцик М.В. подано заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії постанови №744 та виконавчих дій з її примусового виконання.

Ухвалою суду від 17.06.2026 цю заяву повернуто заявнику через відсутність документа про сплату судового збору.

Іншою ухвалою суду від 17.06.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 , після відкриття провадження, залишено без руху та надано позивачу (представнику) строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 532,48 грн або документів, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звільнення від сплати судового збору.

19.06.2026 (у період перебування головуючого судді у відпустці) представником позивача, через систему «Електронний суд», подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №KTMT-K7PE-4EAT-4EC0 від 19.06.2026 про сплату судового збору у розмірі 532,48 грн, а також - заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії постанови №744 та виконавчих дій з її примусового виконання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07.07.2026 продовжено розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови №744 від 08.04.2026 про адміністративне правопорушення, у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників провадження на 15.07.2026 о 14:00, про що повідомлено учасників провадження.

Іншою ухвалою суду від 07.07.2026 заяву представника позивача – адвоката Луцик Маргарити Володимирівни про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 744 від 08.04.2026 про адміністративне правопорушення – задоволено частково. Забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 744 від 08.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, у межах виконавчого провадження № 81037241, відкритого постановою старшого державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тимченко Катерини Іванівни від 18.05.2026, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 363/3232/26. У решті вимог заяви про забезпечення позову – відмовлено, з підстав та мотивів, зазначених у вказаному судовому рішенні.

14.07.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником відповідача – Лещенком Ю.В. подано відзив на позовну заяву, з додатками, у якому просив у задоволенні позову відмовити, а в разі встановлення пропуску строку звернення до суду - залишити позов без розгляду.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 було сформовано та надіслано на ім`я ОСОБА_1 повістку №5860424 про необхідність прибути 26.01.2026 о 09:00 для уточнення даних. Наводячи положення частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 27 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, відповідач зазначає, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема для уточнення персональних та військово-облікових даних. Неприбуття позивача за повісткою стало підставою для винесення постанови №744 від 08.04.2026 та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн. Відповідач вважає цю постанову такою, що відповідає вимогам закону, а поведінку позивача - ігноруванням виклику та невиконанням покладених на нього обов`язків. Також, у відзиві відповідач посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, про достатність направлення рекомендованої кореспонденції на дійсну адресу для належного повідомлення та про те, що її отримання адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Окремо зазначає, що позивач не надав доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду та неможливості отримати постанову раніше. Посилаючись на частину четверту статті 123 КАС України і практику Європейського суду з прав людини щодо поновлення процесуальних строків та юридичної визначеності, просить у разі встановлення пропуску строку залишити позов без розгляду, а в задоволенні позову по суті - відмовити.

У зв`язку із неявкою учасників провадження у судове засідання, призначене на 15.07.2026, розгляд справи було відкладено на 09.09.2026 на 12:15, про що повідомлено учасників провадження.

04.08.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником відповідача – Козаком О.О. подано додаткові письмові пояснення з копіями матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Неподання всіх документів разом із відзивом пояснює тим, що вони перебували у нього, але він з 13.07.2026 до 29.07.2026 проходив стаціонарне лікування. На підтвердження долучено виписку з медичної карти та підтвердження направлення додаткових пояснень представнику позивача електронною поштою 04.08.2026. У додаткових поясненнях відповідач зазначив, що повістку №5860424 про необхідність прибути 26.01.2026 о 09:00 для уточнення даних направлено позивачу 15.12.2025 рекомендованим листом №R067055640820 з позначкою «Повістка ТЦК» за адресою: АДРЕСА_1 . За твердженням відповідача, відправлення повернуто 19.12.2025 з причини «адресат відмовився». При цьому відповідач наводить положення пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку щодо особистого вручення повістки, інформування відсутнього адресата та повернення листа після спливу трьох робочих днів і стверджує, що зазначеної процедури було дотримано. На підставі підпункту 2 пункту 41 Порядку №560 вважає позивача належним чином оповіщеним про виклик. Посилання позивача на перебування за кордоном, відповідач вважає таким, що не звільняє його від виконання обов`язків громадянина України. Зазначає, що позивач не виконав обов`язку уточнити облікові дані, передбаченого статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пунктом 22 Порядку №560, а також вимоги пункту 23 Порядку №1487 щодо повідомлення у семиденний строк про зміну адреси проживання або інших персональних даних. Іншої адреси місця проживання позивач ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомляв. Крім цього, відповідач зазначає, що 16.03.2026 позивачу направлено повідомлення про розгляд справи рекомендованим листом №R067122116988 з позначкою «Повідомлення про розгляд справи ТЦК №06/1603», яке 06.04.2026 повернулося, за його твердженням, із позначкою «адресат відсутній». Копія постанови №744 від 08.04.2026, направлена рекомендованим листом №R067145419503, також не була отримана позивачем і 04.05.2026 повернулася відправнику. Такі обставини відповідач розцінює як ігнорування позивачем кореспонденції та невиконання військово-облікових обов`язків, у зв`язку з чим просить долучити додаткові пояснення з матеріалами адміністративної справи та відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання, призначене на 09.09.2026, з`явився представник відповідача - Лещенко Ю.В. Представник позивача у судове засідання не з`явилася та участі у режимі відеоконференції за її клопотанням від 16.07.2026 та згідно ухвали суду від 24.07.2026, - не взяла.

У зв`язку із відсутністю представника позивача, оголошенням повітряної тривоги, з урахуванням відсутності заперечень у представника відповідача, розгляд справи відкладено на 29.09.2026 на 16:00, про що повідомлено учасників провадження.

У судовому засіданні, призначеному на 29.09.2026, у режимі відеоконференції взяла участь представник позивача, та до суду прибули представники відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, зазначаючи, що постановою №744 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності саме за неприбуття 26.01.2026, тоді як він із 24.02.2022 перебуває за кордоном, що підтверджується відміткою у паспорті та наявністю у державних реєстрах відомостей про перетин кордону. Повістку позивач не отримував, від її отримання не відмовлявся та про існування виклику не знав. Відповідаючи на запитання представника відповідача щодо повідомлення ТЦК та СП про зміну адреси, представник позивача не послалася на документ, який підтверджував би таке повідомлення до направлення повістки. Пояснила, що, зі слів позивача, після того, як він дізнався про штраф у зв`язку з арештом рахунків, він заходив до застосунку «Резерв+» та намагався внести інформацію про нове місце проживання. Документа про успішне внесення таких відомостей, дату їх внесення або технічну неможливість уточнення даних представник не надала.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову. Представник відповідача Лещенко Ю.В. пояснив, що відзив подав із тими матеріалами, які на той час були в його розпорядженні, оскільки матеріали адміністративної справи перебували в іншого представника, який проходив стаціонарне лікування. Просив урахувати подані згодом додаткові пояснення та документи.

Надаючи пояснення по суті спору, представники відповідача Лещенко Ю.В. та Козак О.О. наполягали, що позивач не повідомив про зміну місця проживання, відомостей про його іноземну адресу у відповідача не було, а в облікових даних містилася лише адреса реєстрації, за якою й направлено повістку. Посилалися на обов`язок особи повідомити про зміну адреси у семиденний строк, передбачений пунктом 23 Порядку №1487. На запитання представника позивача пояснили, що додаткових заходів для встановлення фактичного місця проживання позивача не вживали, оскільки вважали повідомлення про його зміну обов`язком самого позивача. Також посилалися на відсутність інформації від дипломатичної установи про перебування позивача за кордоном і порушували питання виконання ним облікових обов`язків за місцем перебування. Представники відповідача вважали, що направлення повістки, повідомлення про розгляд справи та постанови підтверджується поданими поштовими документами, а їх повернення дає підстави вважати процедуру повідомлення дотриманою, пояснюючи відомості на конвертах, поштові позначки та дати. Також, представники відповідача підтримали заперечення проти позову та повторно просили врахувати десятиденний строк звернення до суду і положення статті 123 КАС України.

Вирішуючи питання щодо матеріалів, поданих відповідачем 04.08.2026, суд ураховує вимоги частин третьої, четвертої та восьмої статті 79 КАС України, пояснення про причини несвоєчасного подання документів та підтверджене медичною випискою стаціонарне лікування представника Козака О.О. Додаткові пояснення направлено представнику позивача 04.08.2026, що підтверджується роздруківкою електронного листа. До засідання 29.09.2026 сторона позивача мала можливість ознайомитися з ними та висловити заперечення. Тому, з урахуванням медичної виписки щодо причин несвоєчасного подання документів, суд приймає ці матеріали до оцінки разом з іншими доказами.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, судом враховано таке.

Відповідно до права, визначеного у частині першій статті 5 КАС України, кожна особа може в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №744 від 08.04.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

За змістом постанови позивачу поставлено у вину те, що він не прибув 26.01.2026 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначеним у повістці №5860424, чим порушив частину першу статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Як підставу для висновку про належне оповіщення вказано направлення повістки засобами поштового зв`язку та повернення відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання позивача у постанові зазначено: АДРЕСА_1 . У постанові вказано, що цю адресу обрано з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як повідомлену позивачем під час уточнення облікових даних, а іншої адреси він відповідачу не повідомив. Справа про адміністративне правопорушення розглянута за відсутності ОСОБА_1 .

У постанові зазначено, що правопорушення вчинене вперше, обтяжуючих обставин не встановлено, а штраф застосовано в мінімальному розмірі. Сума 34 000 грн указана як подвійний розмір штрафу, який може бути стягнутий у разі примусового виконання постанови, а не як первісно накладене стягнення.

Із дослідженої копії сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон убачається відмітка про перетин позивачем державного кордону 24.02.2022. Саме на цю відмітку представник позивача посилалася в судовому засіданні. Вона підтверджує факт виїзду у вказану дату. Водночас окрема паспортна відмітка не містить відомостей про конкретну адресу проживання за кордоном, повідомлення такої адреси ТЦК та СП або взяття на консульський облік, не підтверджує безперервного перебування позивача за межами України протягом усього наступного періоду.

Доказів зняття ОСОБА_1 з реєстрації за адресою, на яку відповідачем направлялася кореспонденція, або повідомлення ним відповідачу іншої актуальної адреси до направлення повістки, матеріали справи не містять. Дослідженого електронного військово-облікового документа з «Резерв+» чи іншого підтвердження попереднього уточнення іноземної адреси у справі немає.

Заявою від 12.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до органу державної виконавчої служби з вимогою примусово виконати постанову №744 та стягнути 34 000 грн. Постановою старшого державного виконавця Тимченко К.І. від 18.05.2026 відкрито виконавче провадження №81037241 зі стягнення цієї суми, а також визначено виконавчий збір у розмірі

3 400 грн.

На підтвердження заперечень проти позову відповідачем подано повістку №5860424, опис вкладення, поштові повідомлення та конверти щодо трьох окремих відправлень: первинного виклику для уточнення даних, повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення та копії постанови за результатами її розгляду.

Повістку №5860424 сформовано на ім`я ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 . У ній визначено явку 26.01.2026 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою, зазначеною у повістці, для уточнення даних. Зазначено керівника ОСОБА_2 , дату накладення кваліфікованого електронного підпису - 15.12.2025.

Опис вкладення до рекомендованого відправлення №R067055640820 містить ім`я та адресу позивача, найменування вкладеного документа - повістка, дату 15.12.2025, номер НОМЕР_1 та кількість аркушів - 1. У рекомендованому повідомленні форми 119 щодо цього самого відправлення зазначено дату подання - 15.12.2025 о 17:08.

На конверті поштового відправлення №R067055640820 зазначено «Повістка ТЦК. Вручити особисто». До конверта долучено довідку форми №20 про причини повернення, досилання або зберігання поштового відправлення.

Із дослідженої судом в оригіналі довідки форми №20 (кольорове зображення якої також міститься в Автоматизованій системі документообігу суду (АСДС) «Д-3»), убачається, що верхня рукописна позначка синього кольору розташована біля квадрата загального рядка «Повертається «Судова повістка» / «Повістка ТЦК»» та частково у проміжку перед рядком «Адресат відсутній за вказаною адресою». Нижче наявний окремий синій штрих біля квадрата і початку напису «Адресат відмовився», який продовжується праворуч угору. На довідці містяться підпис працівника поштового зв`язку та відбиток круглого календарного поштового штемпеля з датою 19.12.2025, проставлений поверх друкованого тексту бланка.

Таким чином, повістка, опис вкладення, повідомлення форми №119 та конверт із тотожним номером відправлення у сукупності підтверджують направлення ОСОБА_1 саме повістки №5860424 за адресою: АДРЕСА_1 . Довідка форми №20 містить позначення повернення цього відправлення та окреме позначення біля причини «Адресат відмовився», засвідчені підписом працівника поштового зв`язку і календарним штемпелем від 19.12.2025.

Повідомлення №06/16.03 від 16.03.2026 адресоване ОСОБА_1 та містить виклик на розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП на 08.04.2026 о 10:00 за адресою: м. Вишгород, вул. Кургузова, 5, кабінет №8. Документ підписаний начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 та скріплений печаткою.

Направлення цього повідомлення підтверджується конвертом поштового відправлення №R067122116988, списком рекомендованих листів №1/7/ПОВІДОМЛЕННЯ ТЦК 16.03.26 та фіскальним чеком від 16.03.2026. У списку зазначено ОСОБА_1 , адресу: АДРЕСА_1 , та відповідний номер відправлення. На лицьовому боці конверта надруковано «ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО РОЗГЛЯД СПРАВИ ТЦК», а в реквізиті відправлення - «Повідомлення про розгляд справи ТЦК №06/1603».

На зворотному ярлику, з тим самим номером поштового відправлення, у рядку «Повернення» міститься позначка перед словами «адресат відсутній».

Із роздруківки відстеження відправлення №R067122116988 убачається, що 02.04.2026 о 01:36 зареєстровано операцію «Повернення Відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання)». Запис від 06.04.2026 о 16:16 «Повернення. Вручено за довіреністю» у

м. Вишгороді. Отже, відмітку «адресат відсутній» на ярлику та зазначення про закінчення строку зберігання у відомостях відстеження, суд ураховує як різні відомості про результат пересилання одного листа. Його вручення позивачу жоден із цих документів не підтверджує.

Щодо направлення копії постанови судом досліджено конверт поштового відправлення №R067145419503, обидва поштові ярлики, відомості відстеження та список рекомендованих листів №3518, який оглядався також в оригіналі. На лицьовому ярлику, адресованому ОСОБА_1 , надруковано «ПОСТАНОВА ТЦК №744», тоді як на зворотному ярлику з тим самим поштовим номером — «ПОСТАНОВА ТЦК №755». На зворотному ярлику також міститься позначка перед словами «адресат відсутній».

Під час дослідження цих документів, представники відповідача наполягали, що позивачу направлялася саме постанова №744, посилаючись на номер відправлення та інші поштові документи.

За даними відстеження відправлення №R067145419503 створене онлайн 11.04.2026, фактично прийняте поштовим оператором 13.04.2026 о 09:52 та прибуло до відділення у

с. Демидів 16.04.2026 о 10:28. 30.04.2026 о 01:35 зафіксовано повернення відправлення у зв`язку із закінченням установленого терміну зберігання, а 04.05.2026 о 12:32 - вручення повернутого листа відправнику.

Досліджені судом документи, підтверджують направлення кореспонденції та її повернення ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не одержання позивачем копії постанови №744 та дату його фактичного ознайомлення з нею.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою воно надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Статтями 7 і 9 КУпАП установлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом, а адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 210-1 КУпАП. Отже, начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 був наділений предметною компетенцією розглядати відповідну категорію справ, однак реалізація цієї компетенції мала відбуватися з неухильним дотриманням установленої законом процедури та за наявності доведених фактичних підстав.

Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення в особливий період порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Для притягнення особи до відповідальності за цією нормою необхідним є встановлення конкретного порушеного обов`язку, факту його невиконання, вини особи, а також усіх обставин, що мають значення для справи.

Абзацом першим частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено обов`язок громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Частина третя цієї статті визначає поважні причини неприбуття та обов`язок повідомити про такі причини у встановлений строк.

Пунктами 27 і 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, передбачено виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, зокрема для уточнення персональних та військово-облікових даних, шляхом вручення або надсилання повістки. За пунктом 34 цього Порядку в разі неуточнення адреси місця проживання повістка може бути надіслана на адресу задекларованого або зареєстрованого місця проживання.

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення в разі надсилання повістки поштою є отримання такого відправлення особою, підтверджене інформацією та/або документами поштового оператора, або проставлення відмітки про відмову отримати відправлення чи про відсутність особи за адресою, повідомленою нею ТЦК та СП під час уточнення облікових даних. Якщо іншої адреси не повідомлено, така відмітка повинна стосуватися адреси задекларованого або зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку. Юридичне значення має день отримання відправлення або день проставлення відповідної відмітки.

Пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, передбачено особисте вручення рекомендованих листів з позначкою «Повістка ТЦК». У разі відсутності адресата працівник поштового зв`язку інформує його за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження листа. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився для одержання відправлення, працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», засвідчує її своїм підписом із проставленням відбитка поштового пристрою та не пізніше наступного робочого дня повертає лист відправнику.

Пункт 99 цих Правил окремо визначає порядок дій у разі відмови адресата від одержання поштового відправлення. Якщо адресат відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник поштового зв`язку робить позначку «Адресат відмовився» та не пізніше наступного робочого дня повертає лист відправнику. Отже, для такого випадку не вимагається обов`язковий підпис самого адресата, а триденне очікування, передбачене пунктом 82 Правил для відсутнього адресата, не є умовою фіксації безпосередньої відмови. Ці два порядки не можна ототожнювати.

За частиною шостою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру підтвердних документів про отримання особою виклику. У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, постанова може бути винесена лише після отримання відповідних підтвердних документів або заяви особи та повинна відповідати вимогам статті 283 КУпАП.

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та подавати заяви, при розгляді справи користуватися правовою допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, а також оскаржити постанову у справі. За загальним правилом справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності цієї особи. За її відсутності справа може бути розглянута лише за наявності даних про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду та за умови, що від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, із зазначенням дати і місця розгляду. Водночас, обов`язок іншого уповноваженого органу чи посадової особи своєчасно сповістити особу та перевірити таке сповіщення безпосередньо випливає зі статей 268 і 278 КУпАП. Згідно з пунктом 3 частини першої

статті 278 цього Кодексу при підготовці до розгляду справи орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді, про час і місце його проведення.

За статтями 245, 251, 252 і 280 КУпАП посадова особа зобов`язана своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати всі обставини, встановити, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, дослідити обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Висновки мають ґрунтуватися на належних, допустимих і достатніх доказах, оцінених у сукупності.

Відповідно до статті 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, дату розгляду справи, відомості про особу, опис обставин, установлених під час розгляду, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність, та прийняте рішення. Наявність у посадової особи повноважень і застосування стягнення в межах санкції не звільняють її від обов`язку встановити фактичні підстави відповідальності та належно викласти їх у постанові.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Водночас частина друга цієї статті покладає обов`язок доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень на відповідача та зобов`язує його подати суду всі наявні документи і матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідно до статті 90 КАС України жоден доказ не має наперед установленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

Оцінюючи докази, суд розмежовує військово-облікові обов`язки позивача, його оповіщення про виклик на 26.01.2026 та дотримання права на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення 08.04.2026.

Перебування за кордоном, не робить неправомірним направлення повістки за адресою реєстрації. Доказів повідомлення відповідачу іншої адреси до направлення повістки або зняття з реєстрації позивач не надав. Відомості про перетин кордону не є повідомленням нової адреси та не доводять, що вона була відома відповідачу.

Пункт 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, покладає обов`язок повідомляти про зміну персональних даних на саму особу. Водночас, це не забороняє перевіряти відомості, істотні для притягнення до відповідальності, та не звільняє посадову особу від вимог статті 280 КУпАП.

Добровільність реєстрації електронного кабінету за статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не скасовує облікових обов`язків. Підпункт 1

пункту 2 розділу II Закону №3633-IX від 11.04.2024 передбачав для громадян за кордоном й інші способи уточнення даних – через офіційну електронну адресу або номер телефону відповідного ТЦК та СП.

Пояснення представника про спроби змінити адресу через «Резерв+», надані зі слів позивача, стосуються періоду після отримання інформації про штраф та не підтверджені доказами їх дати й результату. Вони не доводять своєчасного повідомлення відповідачу іншої адреси.

Консульський та військовий облік не є тотожними. За Порядком №85 від 29.01.2020 консульський облік у загальному порядку здійснюється за зверненням громадянина. На час виїзду позивача у 2022 році пункт 1 додатка 1 до Порядку №921 від 07.12.2016 передбачав для призовників і військовозобов`язаних, які тимчасово вибували за кордон, військовий облік за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України.

Натомість, на час виклику для уточнення даних, пункти 52 і 53 Порядку №1487, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №563, передбачали інформаційні функції дипломатичних установ та військовий облік громадян за кордоном на загальних засадах у відповідних органах військового обліку. Відсутність консульського документа, не доводить порушення позивачем цих обов`язків і не замінює доказування обставин неявки 26.01.2026, за яку його притягнуто постановою №744.

За підпунктом 2 пункту 41 Порядку №560 оповіщення можливе й без фактичного одержання повістки – у разі належної відмітки про відмову або відсутність адресата за визначеною цією нормою адресою.

У постанові №744 зазначено повернення повістки через відсутність адресата, а в додаткових поясненнях відповідач посилається на його відмову, одночасно наводячи порядок інформування відсутнього одержувача та триденний строк очікування.

У довідці форми №20 верхня позначка стосується повернення «Повістки ТЦК», а нижній окремий штрих біля напису «Адресат відмовився» позначає причину повернення. Його вихід за межі квадрата не спростовує змісту відмітки. Довідка засвідчена підписом працівника поштового зв`язку та календарним штемпелем із датою 19.12.2025.

Пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку допускає фіксацію відмови без підпису адресата, який відмовився її засвідчити. Триденне очікування за пунктом 82 Правил для цього випадку не вимагається. Відсутність окремої роздруківки відстеження, також не позбавляє доказового значення датовану й підписану довідку форми №20.

Неточність, опису причини повернення в постанові не спростовує первинного поштового документа: обидві причини передбачені підпунктом 2 пункту 41 Порядку №560. Оцінка доставки тієї самої повістки, не змінює інкримінованого діяння – неприбуття за викликом 26.01.2026.

У сукупності з повісткою, описом вкладення, формою №119 та відомостями про адресу позивача довідка форми №20 підтверджує його оповіщення з 19.12.2025. Доказів іншої повідомленої адреси чи припинення реєстрації за зазначеною адресою немає. Відмітка про виїзд 24.02.2022 не встановлює місцеперебування позивача саме 19.12.2025 та не спростовує поштової відмітки. Тому заперечення щодо первинного оповіщення суд відхиляє.

Наведений відповідачем висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №800/547/17 від 25.04.2018 про направлення кореспонденції на дійсну адресу не звільняє від перевірки спеціальних умов повідомлення. Щодо первинної повістки вони підтверджені, однак належність окремого сповіщення про розгляд справи 08.04.2026 підлягає перевірці за статтями 268 і 278 КУпАП з урахуванням правових висновків Верховного Суду щодо завчасного повідомлення особи про розгляд справи.

Щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності та забезпечення йому можливості бути присутнім під час такого розгляду, суд зазначає наступне.

Із наведених положень КУпАП випливає, що особі має бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи. Це є гарантією реалізації інших процесуальних прав, зокрема висловлення заперечень, надання пояснень і доказів, заявлення клопотань та здійснення захисту. Отже, розгляд справи за відсутності особи допускається не внаслідок самого направлення їй кореспонденції, а за наявності достатніх даних про її своєчасне сповіщення.

У постанові від 31.03.2021 у справі №676/752/17 Верховний Суд наголосив, що встановлені КУпАП гарантії участі особи у розгляді її справи допускають розгляд за її відсутності лише за наявності підтвердження належного повідомлення. Обов`язок повідомити особу вважається виконаним, якщо вона поінформована про час та місце розгляду не пізніше ніж за три дні до його проведення; довести цю обставину повинна уповноважена посадова особа. Призначення повідомлення полягає у забезпеченні участі особи в розгляді справи та можливості скористатися наданими законом правами.

Як установлено судом, повідомленням №06/16.03 від 16.03.2026 ОСОБА_1 викликано на розгляд справи за частиною третьою статті 210-1 КУпАП на 08.04.2026 о 10:00 за адресою місця знаходження відповідача. Конверт поштового відправлення №R067122116988, список рекомендованих листів та фіскальний чек підтверджують завчасне направлення цього повідомлення. Проте, його направлення не підтверджує виконання обов`язку щодо своєчасного сповіщення позивача про призначений адміністративний розгляд.

Повідомлення позивачу не вручено, оскільки, у відомостях відстеження зазначено повернення листа 02.04.2026 - у зв`язку із закінченням установленого терміну зберігання, а на зворотному ярлику - відсутність адресата. При цьому, жоден із них не містить даних про те, коли та в який спосіб ОСОБА_1 поінформовано саме про дату, час і місце розгляду справи 08.04.2026. Повернення листа через закінчення строку зберігання, не доводить відмови позивача від його одержання або свідомого ігнорування відомої йому дати розгляду.

Повернутий лист ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав 06.04.2026, тобто до прийняття постанови №744 посадова особа вже мала відомості про невручення повідомлення. Незважаючи на це, 08.04.2026 справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 . Доказів іншого своєчасного сповіщення позивача, його відмови від отримання саме цього повідомлення або обізнаності про призначений розгляд відповідач не подав. У судовому засіданні представники відповідача посилалися на направлення кореспонденції за наявною адресою та її повернення, але інших підтверджень повідомлення про адміністративний розгляд не навели.

Отже, на час вирішення питання про можливість розгляду справи за відсутності позивача, відповідач не мав достатніх даних, які підтверджували б виконання передбаченого статтею 268 КУпАП обов`язку. За таких обставин посадова особа повинна була забезпечити належне сповіщення позивача, а не розглядати справу без нього, обмежившись посиланням на направлення рекомендованого листа та ненадходження клопотання про відкладення.

Неповідомлення позивачем іншої адреси та наведені відповідачем доводи про його військово-облікові обов`язки, не скасовують права на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Ненадходження від позивача клопотання про відкладення розгляду не усуває зазначеного порушення. Умови, визначені частиною першою статті 268 КУпАП, застосовуються у сукупності - дані про своєчасне сповіщення особи та відсутність її клопотання про відкладення. Неподання такого клопотання за відсутності доведеного сповіщення не може розцінюватися як відмова від участі у справі чи від права на захист.

Передбачені частиною шостою статті 258 КУпАП умови нескладення протоколу не скасовують вимог статей 268 і 278 цього Кодексу. Стаття 279-9 КУпАП регулює інший, спеціальний порядок за заявою особи, яка не оспорює порушення та погоджується на притягнення до відповідальності за її відсутності. Такої заяви ОСОБА_1 не подавав. Отже, підстав застосовувати цей спеціальний порядок немає, а можливість розгляду справи без позивача повинна була перевірятися за загальними правилами статті 268 КУпАП.

Допущене порушення є істотним, оскільки до накладення штрафу позивач був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, висловити заперечення щодо поштових документів, надати пояснення і докази стосовно обставин неявки та перебування за кордоном, заявити клопотання і скористатися правовою допомогою. Саме такі заперечення надалі були викладені у позові та підтримані представником у судовому засіданні. Незалежно від подальшої оцінки їх обґрунтованості, можливість заявити їх до прийняття постанови мала бути забезпечена. Направлення копії вже винесеної постанови не замінює повідомлення про розгляд справи до її вирішення.

Висновок про те, що несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи про час і місце розгляду справи є самостійною підставою для визнання постанови неправомірною як прийнятої з порушенням установленої процедури, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №591/2794/17 та від 31.03.2021 у справі №676/752/17.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме відповідач повинен довести правомірність оскаржуваної постанови, у тому числі додержання обов`язкової процедури її прийняття. Оцінивши досліджені докази у сукупності за правилами статей 72 і 90 КАС України, суд дійшов висновку, що направлення повідомлення доведено, проте своєчасного сповіщення ОСОБА_1 про призначений на 08.04.2026 розгляд справи відповідач не підтвердив.

Таким чином, постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №744 від 08.04.2026 підлягає скасуванню виключно з установленої судом процесуальної підстави - справу про адміністративне правопорушення розглянуто за відсутності ОСОБА_1 без достатніх даних про його своєчасне сповіщення про дату, час та місце розгляду, що порушило вимоги статей 268 і 278 КУпАП та позбавило його можливості реалізувати право на захист. Цей висновок не ґрунтується на недоведеності первинного оповіщення за повісткою на 26.01.2026, на самому перебуванні позивача за кордоном або на встановленні судом відсутності складу інкримінованого правопорушення.

Вирішуючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд ураховує, що питання строку звернення до суду вже перевірялося під час відкриття провадження у справі. Ухвалою від 15.06.2026 суд оцінив наведені в заяві від 05.06.2026 обставини - невручення позивачу постанови, отримання інформації про неї 25.05.2026 та подання позову 26.05.2026, і не встановив перешкод для прийняття позовної заяви до розгляду.

Частина друга статті 286 КАС України визначає десятиденний строк із дня ухвалення постанови, її невручення та необізнаність особи оцінюються як причини пропуску, а не як інша дата початку строку. Надані відповідачем після відкриття провадження поштові документи підтверджують невручення копії постанови та не доводять більш ранньої обізнаності позивача. Наведені ним причини суд визнає поважними. Підстав для залишення позову без розгляду за статтею 123 КАС України за встановлених обставин немає.

Визначаючи наслідки скасування постанови, суд ураховує, що пунктами 2 і 3 частини третьої статті 286 КАС України передбачено повноваження місцевого загального суду як адміністративного скасувати рішення суб`єкта владних повноважень та, залежно від установлених обставин, надіслати справу на новий розгляд або закрити справу про адміністративне правопорушення.

За частиною дев`ятою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушення, передбаченого статтею 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, є обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У постанові №744 датою інкримінованого ОСОБА_1 неприбуття за викликом визначено 26.01.2026. Формування відповідачем повідомлення про розгляд справи 16.03.2026 та призначення цього розгляду на 08.04.2026 не змінюють дати події, поставленої позивачу у вину, і самі собою не започатковують нового строку накладення стягнення. Водночас, за частиною дев`ятою статті 38 КУпАП тримісячний строк обчислюється з дня виявлення правопорушення. Дата його вчинення та дата виявлення можуть збігатися, однак такий збіг має випливати з установлених обставин, а не лише з того, що обов`язок з`явитися був визначений на конкретний день.

Навіть при обчисленні тримісячного строку з 26.01.2026 постанова від 08.04.2026 прийнята до його закінчення. Отже, суд не встановлює несвоєчасності первісного накладення адміністративного стягнення та не пов`язує скасування постанови зі спливом строку до її прийняття. Самостійною підставою скасування є встановлене вище порушення права позивача на участь у розгляді справи.

Для визначення можливості подальшого провадження суд ураховує, що повідомлення №06/16.03 від 16.03.2026 про розгляд саме цієї справи підтверджує обізнаність відповідача з інкримінованою подією щонайпізніше на цю дату. Тому тримісячний строк із дня її виявлення у будь-якому разі закінчився не пізніше 16.06.2026, тобто до судового розгляду 29.09.2026. Суд не визнає 16.03.2026 точним днем першого виявлення правопорушення: ця дата є документально підтвердженою межею, пізніше якої виявлення вже не могло відбутися. Передбачена законом річна межа з дня вчинення правопорушення не продовжує тримісячного строку з дня його виявлення.

Суд ураховує, що у постанові від 30.08.2022 у справі №683/743/17 Верховний Суд пов`язав скасування постанови з процесуальних підстав із необхідністю повторного адміністративного розгляду та визнав необґрунтованим закриття справи судами попередніх інстанцій. Отже, порушення процедури не є автоматичною підставою для закриття справи і не дозволяє прирівнювати його до відсутності складу правопорушення. У цій справі суд окремо оцінює іншу обставину - закінчення спеціального строку накладення стягнення, передбаченого частиною дев`ятою статті 38 КУпАП.

Сплив строку під час судового оскарження не робить незаконною постанову, прийняту своєчасно. Однак, після скасування постанови №744 через істотне порушення порядку розгляду справи, нове накладення стягнення за той самий факт потребувало б дотримання строку, встановленого статтею 38 КУпАП. Ця стаття не передбачає початку нового тримісячного строку з дня скасування постанови чи повернення матеріалів на новий розгляд. Оскільки на час вирішення спору такий строк уже закінчився, суд застосовує пункт 3 частини третьої статті 286 КАС України та закриває справу про адміністративне правопорушення на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП. Отже, підставою скасування постанови є порушення права на участь у розгляді, а підставою закриття справи після її скасування - закінчення строку накладення стягнення.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме - постанову №744 від 08.04.2026 слід скасувати через істотне порушення права позивача на участь у розгляді справи, а справу про адміністративне правопорушення закрити, у зв`язку із закінченням строків накладення стягнення.

Ухвалою від 07.07.2026 стягнення на підставі постанови №744 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. Обставин, які зумовлювали б необхідність достроково скасувати цей захід забезпечення позову, не встановлено; до набрання рішенням законної сили він зберігає дію відповідно до зазначеної ухвали.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 19, 72–79, 90, 121–123, 132, 139, 157, 241–243, 246, 255, 262, 286, 295 КАС України, статтями 7, 9, 38, 210-1, 235, 247, 251, 252, 258, 268, 277-2, 278, 280, 283, 285, 289 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови №744 від 08.04.2026 про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №744 від 08.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених частиною дев`ятою статті 38 КУпАП.

У решті позовних вимог - відмовити.

З урахуванням положень частини четвертої статті 286 КАС України, рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, може звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в порядку, встановленому КАС України, зазначивши причини його пропуску.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя О.П.Лукач