Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №380/13996/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/13996/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «СВІТЧАЙ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000841/2 від 21.05.2026 та №UA209000/2026/000872/2 від 26.05.2026.

Посилається на те, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивач визначив його митну вартість за основним методом – ціною договору (контракту), вказавши її у декларації митної вартості, до якої підприємством було також додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (далі – МК України). На думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену митну вартість та незаконно прийняв рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товару та коригування його митної вартості, застосувавши резервний метод 2ґ (ст.64 МК України). Зазначає, що інвойс не повинен містити підпису та печатки покупця; що порушення умов оплати, навіть якби воно мало місце, не впливає на митну вартість; що митна декларація країни відправлення є лише додатковим документом; що заявка до договору про транспортно-експедиторське обслуговування не є первинним документом і не містить числових значень, а вимагати її подання заборонено; що транспортні витрати підтверджені рахунками і довідками перевізника. Вказує також, що відповідач не зазначив, які саме розбіжності і в яких саме документах виявлено, а рішення про коригування не містять порівняння характеристик оцінюваного товару і товару, ціна якого взята за основу. На підставі наведеного вважає, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості лежить на декларанті, а митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку та витребувати додаткові документи. В обґрунтування заперечень на позов представником відповідача було зазначено, що інвойс №XTTSP0126 від 10.02.2026 підписаний лише Продавцем і не містить печатки та підпису Покупця, а тому не узгоджує істотних умов конкретної партії товару; що за умовами інвойсу товар на момент митного оформлення мав бути оплачений, однак банківських платіжних документів не подано; що митна декларація країни експорту не може бути взята до уваги через відсутність у ній дати експорту, а зазначений у ній номер накладної 265859214 до митного оформлення не подавався; що не подано заявку, передбачену п.1.2 договору про транспортно-експедиторське обслуговування. На підтвердження обов`язковості банківських платіжних документів послався на постанову Верховного Суду від 07.02.2023 у справі №804/5961/16. Зважаючи на викладене, вважає оскаржувані рішення правомірними. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

26.03.2023 між Приватним підприємством «СВІТЧАЙ» (місцезнаходження: вул.Енергетична, буд.5, с.Підберізці, Львівський район, Львівська область, 81146; код ЄДРПОУ: 30051782), як Покупцем, та XIAMEN XINTUOTIAN IMPORT & EXPORT CO.,LTD (Китай), як Продавцем, укладено Контракт №26/03/23 (далі – Контракт), за умовами якого продукція купується в кількості і асортименті відповідно до інвойсу, що складаються до кожної поставки і які є невід`ємною частиною Контракту (розділ I); поставка здійснюється на умовах, визначених у Проформі Інвойс (інвойсі, проформі) на кожну окрему партію (розділ II); ціна на товар включає вартість тари, упаковки і маркування, валюта ціни – долар США (розділ III); Покупець проводить оплату за товар на умовах, визначених у Проформі Інвойс (інвойсі, проформі) на кожну окрему партію (розділ V). Контракт діє до 31.12.2026 (розділ VII).

10.02.2026 Продавцем виписано комерційний інвойс №XTTSP0126 на поставку товару «CANNED YELLOW PEACH HALVES IN LIGHT SYRUP 850ML/12» торговельної марки WILLERMAN на умовах FOB QINGDAO у кількості 3600 картонних ящиків за ціною 8,70 дол.США за ящик на загальну суму 31320,00 дол.США, з яких по 1800 ящиків на суму 15660,00 дол.США розміщено у контейнерах №SUDU1793510 та №TEMU2195627. Інвойс містить посилання на Контракт та скріплений печаткою Продавця.

Ті самі кількісні та вартісні показники містять пакувальний лист від 10.02.2026 (3600 ящиків, брутто 41760,00 кг, нетто 35424,00 кг, по 1800 ящиків, брутто 20880,00 кг і нетто 17712,00 кг у кожному контейнері), сертифікат якості від 10.02.2026, сертифікат про походження №C267841793780069 від 11.02.2026, коносамент №DDSFE26011358 від 23.02.2026 (Ціндао – Гданськ, два контейнери, 3600 картонів, 41760 кг), прайс-лист Продавця від 01.01.2026 (8,70 дол.США, ціни дійсні з 01.01.2026 до 30.09.2026, умови FOB QINGDAO) та митна декларація країни відправлення №422720260000214991 (дата подання 18.02.2026; ціна за одиницю 8,7000 дол.США, загальна вартість 31320,00 дол.США, умови FOB, номери обох контейнерів).

Висновком Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 19.05.2026 №03-1/3322 на бланку №003649 встановлено: «Контрактна ціна на консервовані половинки жовтих персиків у легкому сиропі, що постачаються у кількості 3600 ящиків згідно з комерційним інвойсом №XTTSP0126 від 10.02.2026 до контракту №26/03/23 від 26.03.2023, відповідає рівню відпускної ціни компанії-постачальника з урахуванням дати укладання вищезазначених документів, та при поставках в Україну може складати 8,70 дол. США/картонний ящик на умовах поставки FOB Qingdao, Китай (відповідно до «Інкотермс – 2010»)». Серед опрацьованих документів у цьому висновку зазначені, зокрема, платіжні інструкції в іноземній валюті від 28.01.2026 та від 16.04.2026 щодо оплати товару.

Перевезення здійснювалося на підставі Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020 з ТОВ «Альфатранс», п.1.2 якого передбачено, що послуги надаються на підставі заявки Замовника, та, крім того, встановлено: «У разі відсутності письмової заявки Замовника довіреність Замовника є належним доказом доручення Замовником Виконавцю приступати до надання Послуг». Декларування здійснювало ТОВ «БРОК СВІФТ» за Договором-дорученням №607/0821-МБП від 12.08.2021.

21.05.2026 декларант позивача подав до Львівської митниці митну декларацію №26UA209170045660U9 на товар «Персики консервовані, без додання спирту, з доданням цукру, у первинних упаковках, масою нетто не більш як 1 кг: Персики консервовані в сиропі, 1/2 фрукта, 850мл, суха вага продукту 460г, злегка підсолоджені 15% маси, число Брікса 14-16. Пакування: 12 банок в ящику. Торгова марка: WILLERMAN» (код УКТЗЕД 2008707900, брутто 20880 кг, нетто 17712 кг, контейнер TEMU2195627). Умови поставки – FOB CN QINGDAO (графа 20), фактурна вартість – 15660,00 дол.США за курсом 44,22710 (графи 22, 23), митна вартість за ціною договору – 858964,46 грн (графа 12), що складається з фактурної вартості 692596,38 грн та складових 13460,46 грн (код 11) і 152907,61 грн (код 10).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №26UA209170045660U9, в якості підстави для застосування основного методу було надано документи, зазначені у графі 44 митної декларації, зокрема: сертифікат якості, пакувальний лист, інвойс №XTTSP0126 від 10.02.2026, коносамент №DDSFE26011358 від 23.02.2026, накладну УМВС №11052601 від 11.05.2026, автотранспортну накладну №958327 від 20.05.2026, супровідний документ Т1 №26PL322080NSEKI1M5 від 10.05.2026, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №А2604041 від 23.04.2026, довідку про транспортні витрати №117 від 20.05.2026, висновок про вартісні характеристики товару №03-1/3322 від 19.05.2026, Контракт, договори з митним брокером та про перевезення, сертифікат про походження, копію митної декларації країни відправлення.

Рахунком ТОВ «Альфатранс» №А2604041 від 23.04.2026, виставленим ПП «СВІТЧАЙ», визначено вартість послуг щодо контейнера TEMU2195627: морське перевезення Ціндао – Гданськ 60617,48 грн; вантажно-розвантажувальні роботи в м. Гданськ 13460,46 грн; зберігання в м. Гданськ 39625,37 грн; залізничне перевезення Гданськ – пп Медика 52664,76 грн; залізничне перевезення пп Мостиська І – пп Мостиська ІІ 13166,19 грн; транспортно-експедиторські послуги на митній території України 52558,98 грн. Довідкою №117 від 20.05.2026 підтверджено, що витрати за межами митної території України становлять перші чотири з наведених сум; страхування вантажу не проводилося.

Митний орган повідомив декларанта про необхідність подання додаткових документів за переліком, наведеним у ст.53 МК України.

У свою чергу декларант листом від 21.05.2026 надав прайс-лист від 01.01.2026 та висновок №03-1/3322 від 19.05.2026, повідомив про неможливість надати інші документи і просив визнати митну вартість на основі поданих документів.

21.05.2026 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000841/2, яким митну вартість визначено за резервним методом на рівні 1,3301 дол.США за кг (23558,73 дол.США), та картку відмови №UA209170/2026/000615.

26.05.2026 позивач у такому ж порядку задекларував другу партію того самого товару (контейнер SUDU1793510) за митною декларацією №26UA209170047345U0: фактурна вартість 15660,00 дол.США за курсом 44,24470, митна вартість 868446,71 грн (фактурна вартість 692872,00 грн та складові 13460,45 грн і 162114,26 грн). Транспортні витрати підтверджено рахунком №А2605030 від 25.05.2026 та довідкою №121 від 25.05.2026 (60617,48 грн, 13460,45 грн, 48832,02 грн та 52664,76 грн за межами митної території України). На вимогу митного органу декларант листом від 26.05.2026 надав ті самі додаткові документи.

26.05.2026 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000872/2 з тим самим рівнем 1,3301 дол.США за кг та картку відмови №UA209170/2026/000629.

Зміст графи 33 обох оскаржуваних рішень є ідентичним (крім номера і дати рахунка на транспортно-експедиторські послуги) і в ньому, зокрема, вказано:

«[…] Оскільки, наданий інвойс (рахунок-фактура) може уточнювати та більш детально розкривати зміст договірних умов, тобто таким документом погоджуються істотні умови контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такий є невід`ємною частиною контракту, а відтак додатком до такого, то такий документ підлягає погодженню, шляхом підписання сторонами. Поданий до митного оформлення інвойс №XTTSP0126 від 10.02.2026р. підписаний лише стороною Продавця та не містить печатки та підпису Покупця. За даних обставин такий інвойс не вважається підписаним, а відтак таким що узгоджує істотні умови конкретної партії товару, відповідно не є документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; Відповідно до п.5 даного Контракту зазначено, що Покупець проводить оплату за товар на умовах визначених у інвойсі на кожну окрему партію. До митного оформлення поданий комерційний інвойс № XTTSP0126 від № 10.02.2026р. в якому передбачено умови оплати в розмірі 30% передоплати від вартості товару, решта 70% мають бути сплачені після предявлення сканованих товаросупровідних документів. . Таким чином на момент митного оформлення товар повинен бути оплачений. Однак жодних банківських-платіжних документів до митного оформлення не подано, що не дає митному органу в повному обсязі здійснити перевірку числових значень складових митної вартості. - митна декларації країни експорту від 18.02.2026 № 422720260000214991 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. ; окрім того у графі «номер накладної(дорожнього листа)» наявний номер документу 265859214, який до митного оформлення не подано. Рахунок на оплату транспортних послуг № А2604041 від 23.04.2026 містить посилання на Договір №200059 від 21.08.2020, виставлений на ТзОВ «Альфатранс». Відповідно до п. 1.2 послуги надаються на підставі заявки Замовника […]. До митного оформлення такий документ не подавався. Таким чином, відсутність Заявки не дає можливості митному органу здійснити перевірку транспортних послуг. […] За результатами розгляду всіх наданих документів було встановлено неподання документів: - виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. […]

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). […] Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару «персики консервовані», оформленого за МД №UA209170/2025/110692 від 19.12.2025 р. Скоригована митна вартість склала 1,3301 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.».

Вважаючи протиправними рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000841/2 від 21.05.2026 та №UA209000/2026/000872/2 від 26.05.2026, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Згідно ст.ст.49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення ст.53 МК України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно зі ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (ч.2 ст.55 МК України).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Згідно з ч.4 цієї статті, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За п.п.5, 6 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, встановлено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Неподання декларантом документів, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків, а може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Заявлена позивачем ціна товару – 8,70 дол.США за картонний ящик, тобто 15660,00 дол.США за партію з 1800 ящиків, – підтверджена інвойсом №XTTSP0126 від 10.02.2026, прайс-листом Продавця від 01.01.2026, митною декларацією країни відправлення №422720260000214991 та висновком ДП «Держзовнішінформ» від 19.05.2026 №03-1/3322. Кількісні показники партій (1800 ящиків, брутто 20880 кг, нетто 17712 кг) є однаковими в інвойсі, пакувальному листі, сертифікатах якості та походження, коносаменті, накладних УМВС, автотранспортних накладних і в графах 35, 38 обох митних декларацій.

Щодо складових митної вартості, то за митною декларацією №26UA209170045660U9 заявлено складові 13460,46 грн і 152907,61 грн, що разом становить 166368,07 грн і дорівнює сумі позицій довідки №117 від 20.05.2026 (60617,48 + 13460,46 + 39625,37 + 52664,76). За митною декларацією №26UA209170047345U0 заявлено 13460,45 грн і 162114,26 грн, разом 175574,71 грн, що дорівнює сумі позицій довідки №121 від 25.05.2026 (60617,48 + 13460,45 + 48832,02 + 52664,76). Обидві довідки відповідають позиціям рахунків №А2604041 від 23.04.2026 та №А2605030 від 25.05.2026, а витрати на території України (13166,19 грн, 52558,98 грн і 54335,38 грн) до митної вартості не включалися, що відповідає п.п.5, 6 ч.10 ст.58 МК України.

Отже, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових).

Стосовно посилань відповідача на те, що інвойс не містить підпису та печатки Покупця, суд зазначає, що п.3 ч.2 ст.53 МК України відносить до документів, які підтверджують митну вартість, рахунок-фактуру (інвойс), однак жодних вимог щодо його підписання обома сторонами зовнішньоекономічного договору не встановлює. Не містить таких вимог і Контракт. Поданий інвойс містить усі відомості, необхідні для перевірки числового значення митної вартості: реквізити сторін, посилання на Контракт, опис і кількість товару, ціну за одиницю, загальну суму, умови поставки та оплати, і скріплений печаткою Продавця. Відповідач не навів жодних обставин, які б свідчили, що відсутність підпису Покупця спричинила невизначеність саме числових значень складових митної вартості.

Стосовно відсутності банківських платіжних документів суд вказує, що за п.4 ч.2 ст.53 МК України такі документи подаються, якщо рахунок сплачено, тобто за умови настання відповідного факту.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі №300/784/24 виклав такий висновок: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором) не є тими розбіжностями (суперечностями) не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару».

Відтак строк оплати сам по собі не змінює погодженої сторонами ціни товару, а відповідач в оскаржуваних рішеннях не зазначив, яким чином ця обставина вплинула на числове значення митної вартості.

Необґрунтованими є посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 07.02.2023 у справі №804/5961/16, оскільки наведений у ній підхід застосовний лише тоді, коли ненадання банківських документів у сукупності з іншими обставинами не спростовує об`єктивних сумнівів митного органу щодо ціни товару, тоді як у цій справі таких сумнівів відповідач не обґрунтував. Крім того, суд враховує, що у висновку ДП «Держзовнішінформ» №03-1/3322, поданому декларантом митному органу, серед опрацьованих документів зазначені платіжні інструкції в іноземній валюті від 28.01.2026 та від 16.04.2026 щодо оплати товару.

Стосовно митної декларації країни відправлення суд зазначає, що за змістом ч.2 ст.53 МК України вона не належить до основних документів, які підтверджують митну вартість, а згідно з п.7 ч.3 ст.53 МК України її копія є додатковим документом, що подається за наявності. Подана декларація містить дату подання, номер угоди XTTSP0126, ціну за одиницю 8,7000 дол.США, загальну вартість 31320,00 дол.США, умови поставки FOB, номери контейнерів, кількість і вагу, тобто ті відомості, які мають значення для перевірки числових значень. Факт вивезення товару підтверджується коносаментом №DDSFE26011358 від 23.02.2026 та транзитними документами Т1, а тому відсутність відмітки про дату експорту не позбавляє наведені цінові відомості доказового значення. Щодо номера 265859214, то він зазначений у графі «номер транспортного документа» і відтворений у транзитному документі Т1, тоді як перевізний документ на морське перевезення – коносамент – митному органу подавався; відповідач не вказав, яке саме числове значення складової митної вартості неможливо перевірити без документа за цим номером.

Стосовно неподання заявки до Договору №200059 від 21.08.2020 суд вказує, що ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю, а згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Верховний Суд у постанові від 16.11.2018 року у справі №813/1012/17 вказав: «... серед документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість, тому вимога про її надання є безпідставною».

Крім того, сам п.1.2 Договору №200059, на який послався відповідач, встановлює, що у разі відсутності письмової заявки Замовника довіреність Замовника є належним доказом доручення Замовником Виконавцю приступати до надання Послуг, тобто допускає надання послуг без письмової заявки.

Безпідставним є і зауваження про те, що рахунок №А2604041 «виставлений на ТОВ «Альфатранс», оскільки зі змісту цього рахунка вбачається, що постачальником послуг є ТОВ «Альфатранс», а покупцем – ПП «СВІТЧАЙ».

Суд зазначає також, що Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31.05.2019 року у справі №804/16553/14. У цій справі транспортні витрати підтверджені не лише довідками, а й деталізованими рахунками перевізника та договором.

Стосовно зазначеного в оскаржуваних рішеннях неподання виписки з бухгалтерської документації та висновків спеціалізованих експертних організацій суд зазначає, що обидва документи належать до додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України, і подаються за наявності. Разом з тим висновок ДП «Держзовнішінформ» від 19.05.2026 №03-1/3322 подавався відповідачу: він зазначений у графі 44 обох митних декларацій, у картках відмови та у графі 18 самих оскаржуваних рішень. Отже, це твердження суперечить змісту тих самих рішень, у яких воно викладене.

Таким чином, зауваження відповідача до пред`явлених позивачем для митного декларування документів жодним чином не є доказами неможливості визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки самі по собі не містять відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Щодо застосування резервного методу суд зазначає таке.

Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів. В оскаржуваних рішеннях відповідач обмежився зазначенням номера і дати митної декларації-джерела та вказівкою на те, що коригування не здійснювалося, оскільки показники оцінюваної партії відповідають таким у джерелі; жодного порівняння характеристик оцінюваного товару і товару, ціна якого взята за основу, рішення не містять.

Суд звертає увагу і на внутрішню суперечність оскаржуваних рішень: у них одночасно зазначено про неможливість застосування методів 2а і 2б «з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари» і взято за основу митну вартість товару «персики консервовані», оформленого за декларацією того самого одержувача, за тим самим Контрактом, від того самого продавця, тієї самої торговельної марки, за тим самим кодом УКТЗЕД та з тими самими показниками маси.

Крім того, згідно з ч.2 ст.64 МК України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Натомість з наданої самим відповідачем копії митної декларації №25UA209170110692U6 від 19.12.2025 вбачається, що у графі 43 зазначено код методу визначення митної вартості « 6», а у графі 45 відображено скориговану величину 997415,43 грн при ціні товару 15300,00 дол.США. Саме ця скоригована величина у перерахунку становить 23558,73 дол.США, або 1,3301 дол.США за кг, тобто точно той показник, що застосований в обох оскаржуваних рішеннях. Отже, підставою для коригування слугувала не вартість операції з ідентичним чи подібним товаром, а результат попереднього коригування, здійсненого самим відповідачем щодо того самого імпортера за тим самим контрактом.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15-а зазначив, що при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. Доказів того, що митна вартість за декларацією-джерелом не була відкоригована, відповідач не надав; надана ним копія свідчить про протилежне.

Суд також враховує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 року у справі №300/784/24.

Стосовно доводів відповідача про проведення консультацій із декларантом суд такі не приймає до уваги, оскільки формальне посилання в оспорюваних рішеннях на проведення консультацій без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій; відповідач не конкретизував документи, які слід подати для підтвердження задекларованої митної вартості, обмежившись відтворенням переліку, наведеного у ст.53 МК України.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом – за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Беручи до уваги те, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000841/2 від 21.05.2026 та №UA209000/2026/000872/2 від 26.05.2026 є правовими актами індивідуальної дії, суд констатує невідповідність таких рішень критеріям чіткості та зрозумілості, а також критерію обґрунтованості, визначеному ч.2 ст.2 КАС України, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то ураховуючи, що суд ухвалює рішення на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, а також зважаючи на документальне підтвердження понесених позивачем витрат у вигляді судового збору на суму 2662,40 грн, наявні підстави для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то питання щодо їх стягнення вирішуватиметься судом протягом п`яти днів після ухвалення цього судового рішення за умови подання відповідних доказів. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява, у відповідності до ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягатиме залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 139, 72-77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000841/2 від 21.05.2026.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000872/2 від 26.05.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка Т., буд.1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 43971343) на користь Приватного підприємства «СВІТЧАЙ» (місцезнаходження: вул.Енергетична, буд.5, с.Підберізці, Львівський район, Львівська область, 81146; код ЄДРПОУ: 30051782) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.