Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №340/3838/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №340/3838/26

Суддя: О.В. КРАВЧУК

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3838/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022; адреса: просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168),

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивачка звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо вимоги до позивачки надати докази закриття кримінального провадження, відкритого за фактом смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , як обов`язкової умови для передачі документів до Комісії Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти пакет документів від позивачки та направити його до Комісії Міністерства оборони України для розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги без вимоги надання будь-яких документів щодо стану або закриття кримінального провадження № 12024221250000735.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 і має право на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн, яка виплачується членам сім`ї у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час дії воєнного стану. З метою її отримання позивачка звернулася з відповідним пакетом документів до ІНФОРМАЦІЯ_4 для подальшого направлення на розгляд Комісії Міністерства оборони України. Однак ІНФОРМАЦІЯ_3 повернув документи на доопрацювання з посиланням на те, що кримінальне провадження за фактом смерті військовослужбовця не закрито. На думку позивачки, чинне законодавство не передбачає закриття кримінального провадження як умови для направлення документів до Міністерства оборони України.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначає, що у нього відсутні підстави для формування висновку про наявність у позивачки права на отримання одноразової грошової допомоги та направлення документів до Міністерства оборони України.

Третя особа – Міністерство оборони України – подала пояснення, в яких зазначила, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є матір`ю військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проходив військову службу у складі Збройних Сил України та загинув під час виконання обов`язків військової служби 07.12.2024.

26.03.2026 позивачка подала до ІНФОРМАЦІЯ_6 пакет документів для подальшого направлення до Міністерства оборони України з метою розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця.

ІНФОРМАЦІЯ_7 передав пакет документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.03.2026 № 4059, з яким позивачку було ознайомлено через ІНФОРМАЦІЯ_7 , повідомлено про «наявність недоліків» у поданому пакеті документів, а саме: «В поданому комплекті документів наданий лист ГУНП в Харківській обл. Чугуївське РУП відділення поліції №1 згідно якого проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, внесеному до ЄРДР за №12024221250000735 від 08.12.2024, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України (умисне вбивство) за фактом смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , а отже кримінальне провадження не закрито». У зв`язку з вищезазначеними недоліками документи щодо ОСОБА_2 повернуто на доопрацювання.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Пункт 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII визначає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

За приписами статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1– 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Отже, позивачка як мати загиблого військовослужбовця належить до кола осіб, визначених статтею 16-1 Закону № 2011-XII, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168).

Пунктом 2 Постанови № 168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1– 1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону № 2011-XII, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1– 1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

На виконання Постанови № 168 наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі – Порядок № 45).

Цей Порядок визначає завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168 (далі – ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку № 45 ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.

У розділі III Порядку № 45 визначено повноваження органів військового управління щодо призначення та виплати ОГД:

3.1. Районний (міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), подається за підпорядкованістю в обласний (Київський міський) ТЦКСП.

3.2. Обласний (Київський міський) ТЦКСП:

1) є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД (додаток 4). У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин;

2) проводить перевірку отриманих з Департаменту соціального забезпечення результатів попереднього опрацювання документів для призначення ОГД та не пізніше 3 робочих днів після їх реєстрації письмово повідомляє про результати проведеної роботи.

Розділ IV Порядку № 45 визначає алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД:

4.1. Члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.

4.2. Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.

4.3. Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД, а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).

Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).

4.4. Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ТЦКСП документів (додаток 6) надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу XIII Інструкції № 280 віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.

Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ТЦКСП результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3 робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.

Надалі документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Комісія Міноборони здійснює свої повноваження на підставі Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564.

Основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову в призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону № 2011-XII.

Отже, наведеними нормативно-правовими актами визначено процедуру проходження документів для отримання ОГД та органи, які здійснюють певні функції на кожній стадії проходження цих документів.

Зміст наведених положень свідчить про те, що районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника документи і надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням. Своєю чергою, останній перевіряє отримані документи, а результати їх опрацювання зазначає у висновку та доповіді, які разом з іншими документами надсилаються до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки). Надалі документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Таким чином, законодавством встановлено порядок дій районного (міського) ТЦКСП та обласного (Київського міського) ТЦКСП, які зазначені суб`єкти зобов`язані вчинити після надходження заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги із доданими до неї документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 160/22400/23.

Отже, наведеними нормами передбачено обов`язок обласного ТЦК та СП зареєструвати документи, оформити їх та подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги (має право / не має права).

Виключне право приймати рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги (відмови в призначенні, повернення документів на доопрацювання – у разі, коли документи подано не в повному обсязі, вони потребують уточнення чи подані не за належністю) має лише головний розпорядник коштів – Міністерство оборони України.

У спірних правовідносинах заяву з документами позивачка подала до ІНФОРМАЦІЯ_4 , який передав їх за підпорядкуванням до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте відповідач висновку щодо можливості призначення ОГД не склав і документів до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України не направив, а повернув їх на доопрацювання. Єдиною підставою для повернення документів, зазначеною в листі від 31.03.2026 № 4059, є те, що у кримінальному провадженні № 12024221250000735 від 08.12.2024, розпочатому за фактом смерті військовослужбовця ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, досудове розслідування триває і кримінальне провадження не закрито.

Надаючи оцінку цій підставі, суд зазначає, що ні Закон № 2011-XII, ні Постанова № 168, ні Порядок № 45 не визначають закриття кримінального провадження, розпочатого за фактом загибелі (смерті) військовослужбовця, умовою для прийняття документів обласним ТЦКСП, складення ним висновку чи направлення документів до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Відповідач, на якого відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій, не послався на норму права, яка передбачала б таку умову.

Суд також враховує, що кримінальне провадження, на яке послався відповідач, розпочато за фактом умисного вбивства, тобто військовослужбовець у ньому розглядається як особа, смерть якої настала внаслідок кримінального правопорушення, а не як особа, яка його вчинила. Сам по собі факт незавершення досудового розслідування не свідчить про наявність обставин, за яких одноразова грошова допомога не призначається, і не спростовує обставин загибелі військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби, засвідчених документами, поданими позивачкою.

Навіть якщо відповідач вважав, що відомості про кримінальне провадження мають значення для вирішення питання про призначення ОГД, Порядок № 45 передбачав для цього інший механізм: обласний ТЦКСП відображає результати опрацювання документів, у тому числі встановлені ним обставини, у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3) і направляє їх разом з документами до Департаменту соціального забезпечення. Оцінка таких обставин і прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні ОГД належать до повноважень Комісії Міноборони. Натомість Порядок № 45 не наділяє обласний ТЦКСП повноваженням повертати документи заявникові до завершення досудового розслідування.

Аналізуючи спірні правовідносини з урахуванням їх правового регулювання, суд доходить висновку, що відповідач фактично перебрав на себе функцію Комісії та головного розпорядника бюджетних коштів щодо вивчення документів та прийняття рішення про призначення (відмову в призначенні) одноразової грошової допомоги, а повернення документів позивачки з підстав, не передбачених законодавством, фактично унеможливило розгляд її заяви уповноваженим органом.

До компетенції відповідача належать формування пакета документів, підготовка висновку та направлення документів для подальшого розгляду Комісією Міністерства оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги. Саме Комісія наділена виключним правом приймати рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанта рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені в законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанта вибору будь з ким.

Вирішення питання про можливість призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачці належить до компетенції Міністерства оборони України, яке з урахуванням своїх дискреційних повноважень зобов`язане прийняти одне з можливих рішень. Відповідач у цих правовідносинах не мав альтернативного варіанта поведінки. Він був зобов`язаний діяти відповідно до встановленого порядку та подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо наявності або відсутності у позивачки підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке. Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина. Порядком № 45 передбачено, що обласний ТЦКСП надсилає висновок, доповідь та документи до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки), а не безпосередньо до Комісії Міноборони; на розгляд Комісії документи подаються лише після їх опрацювання структурними підрозділами Міністерства. Вимога зобов`язати відповідача в майбутньому не вимагати будь-яких документів щодо стану кримінального провадження спрямована на захист права, порушення якого на момент розгляду справи ще не відбулося, і не узгоджується з повноваженнями органів, які опрацьовуватимуть документи надалі.

З огляду на це належним та ефективним способом захисту прав позивачки є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в переданні її заяви за підпорядкуванням та зобов`язання відповідача направити заяву у спосіб, визначений Порядком № 45, до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. У решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивачки є обґрунтованими, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачка довела протиправність оскаржуваних дій відповідача. Натомість відповідач правомірності своїх дій не довів, а його позиція спростовується наведеними судом висновками.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України судові витрати (судовий збір у сумі 1331,20 грн) належить присудити позивачці за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242– 246, 255, 260– 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022; адреса: просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в переданні за підпорядкуванням заяви ОСОБА_1 про призначення їй одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 направити заяву ОСОБА_1 про призначення їй одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 за процедурою та у спосіб, визначені Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua