Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №340/7669/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7669/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ – ВП 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивачка звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 523429-24/11-23 від 30.06.2025.

В обґрунтування вимог позивачка зазначає, що вважає протиправним визначення контролюючим органом мінімального податкового зобов`язання (МПЗ) щодо земельної ділянки площею 1,8 га, кадастровий номер 3522884600:02:000:5275, за 2024 рік у розмірі 2445,83 грн. На думку позивачки, МПЗ має бути обчислене за загальною формулою, передбаченою статтею 38-1 ПК України, і становити 65,47 грн. Позивачка також посилається на незастосовність пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, зокрема з огляду на положення статті 58 Конституції України, а також вказує на необхідність пропорційного розрахунку МПЗ залежно від строку володіння земельною ділянкою, оскільки протягом 2024 року відбувся перехід права власності.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому заперечив проти позову, вказавши, що Законом України № 4015-ІХ від 10.10.2024 року підрозділ 10 розділу ХХ ПК України доповнено пунктом 74, яким на період дії воєнного стану встановлено мінімальний розмір МПЗ – не менше 1400 грн за 1 гектар для відповідних земельних ділянок, незалежно від кількості місяців їх перебування у власності (користуванні) платника податку. Тому при визначенні МПЗ позивачці правомірно застосовано мінімальний поріг 1400 грн/га. У зв`язку з цим МПЗ розраховано як 1,8 га * 1400 грн = 2520,00 грн, з подальшим зменшенням на суму сплаченого земельного податку – 74,17 грн, що становить 2445,83 грн.

Позивачка своїм правом на подання відповіді на відзив не скористалася.

Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

14.02.2024 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 116, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік О.В., згідно з яким позивачка передала у приватну власність покупця земельну ділянку площею 1,8 га, кадастровий номер 3522884600:02:000:5275.

Право власності покупця на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер відомостей про речове право 53706944, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав.

30.06.2025 ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення № 523429-24/11-23, яким позивачці визначено МПЗ за 2024 рік щодо земельної ділянки площею 1,8 га, кадастровий номер 3522884600:02:000:5275, у розмірі 2445,83 грн.

Зазначене рішення прийнято з урахуванням пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, введеного Законом України № 4015-ІХ від 10.10.2024, яким установлено, що при визначенні МПЗ у період дії воєнного стану його розмір не може становити менше 1400 грн з 1 гектара для відповідних земельних ділянок, незалежно від кількості місяців перебування у власності (користуванні) платника податку.

У зв`язку з цим контролюючим органом розраховано МПЗ виходячи з мінімального показника 1400 грн за 1 гектар: 1,8 га * 1400 грн = 2520,00 грн, з подальшим зменшенням на суму сплаченого у 2024 році земельного податку у розмірі 74,17 грн, у результаті чого сума МПЗ до сплати становить 2445,83 грн.

Незгода позивачки з таким рішенням зумовила її звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України зобов?язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості-бюджетних надходжень"30.11.2021 року № 1914-IX з метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення прогалин чинного законодавства, для платників податків - фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов`язання (далі – МПЗ).

Відповідно до пункту 64 розділу XX Перехідних положень ПК України першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.

Платниками у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (підпункт162.1.11 пункту 162.1 статті 162 ПК України).

Пунктом 170.14 статті 170 ПК України встановлено особливості визначення загального мінімального податкового зобов`язання платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Так, відповідно до підпункту 170.14.1 пункту 170.14 статті 170 ПК України для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених, та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов`язання визначається контролюючим органом.

Водночас, у разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов`язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 170.14.2 пункту 170.14 статті 170 ПК України).

Відповідно до підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України мінімальне податкове зобов`язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

Відповідно до підпункту 38-1.1.1 пункту 38-1.1 статті 38-1 ПК України МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд x К x М / 12,

де:

МПЗ - мінімальне податкове зобов`язання;

НГОд - нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

К - коефіцієнт, який становить 0,05;

М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Разом з тим, з метою створення у період дії воєнного стану умов для належного забезпечення функціонування економіки, а також належного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження податкових платежів Законом України від 10.10.2024 року № 4015-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" було доповнено підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України пунктом 74 такого змісту:

"74. Установити, що при визначенні мінімального податкового зобов`язання у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, сума мінімального податкового зобов`язання, визначена відповідно до підпунктів 38-1.1.1 і 38-1.1.2 статті 38-1 цього Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, - 1400 гривень з 1 гектара.

Дія цього пункту не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.".

З огляду на наведене, на переконання суду, запровадження парламентом України ретроактивної дії внесених змін до податкового законодавства, якими на 2024 рік було запроваджено "мінімальний поріг" для розрахунку мінімального податкового зобов`язання (МПЗ), щоб сума податку з одного гектара не була нижчою за визначену межу, навіть якщо за стандартною формулою виходить менше, відповідали законній політичній меті – мобілізації коштів для цілей національної безпеки в умовах воєнного стану в Україні та збройної агресії рф.

Відповідачем 30.06.2025 винесено податкове повідомлення-рішення № 523429-24/11-23, яким позивачці визначено МПЗ за 2024 рік щодо земельної ділянки площею 1,8 га у розмірі 2445,83 грн. Такий розрахунок здійснено з урахуванням мінімального показника 1400 грн за 1 гектар відповідно до пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, із застосуванням формули 1,8 * 1400 = 2520,00 грн та зменшенням на суму сплаченого земельного податку у розмірі 74,17 грн.

При цьому суд зазначає, що визначення МПЗ контролюючим органом відповідає вимогам підпункту 170.14.1 пункту 170.14 статті 170 ПК України, оскільки відповідач діяв на підставі даних державних реєстрів та положень податкового законодавства.

Застосування відповідачем вимог пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України є правомірним, оскільки вказана норма права прямо встановлює мінімальний поріг МПЗ у розмірі 1400 грн за 1 гектар для відповідних земельних ділянок, незалежно від строку їх перебування у власності чи користуванні. Відтак, застосування контролюючим органом зазначеного мінімального показника при розрахунку МПЗ є таким, що відповідає чинному законодавству.

Крім того, судом враховано те, що встановлення такого мінімального розміру МПЗ здійснено законодавцем з метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в умовах воєнного стану та спрямоване на належне наповнення державного бюджету, що узгоджується із загальними конституційними обов`язками платників податків.

Щодо доводів позивачки про застосування виключно вимог статті 38-1 ПК України та розрахунок МПЗ у сумі 65,47 грн суд зазначає, що така позиція ґрунтується на ігноруванні спеціальної норми пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, яка прямо встановлює мінімальний поріг МПЗ та має пріоритет над загальними правилами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством, із правильним застосуванням норм Податкового кодексу України, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Судові витрати, які у зв?язку із відмовою у задоволенні позову підлягали б розподілу на підставі статті 139 КАС України, у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ – ВП 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК