Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №340/4742/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4742/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійною фонду України в Кіровоградській області щодо встановленого грошового забезпечення та обмеження виплати йому пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату його пенсії без обмеження максимальним розміром, починаючи з 19.04.2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виплачує пенсію у розмірі, меншому за фактично нарахований, обмежуючи 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказане, на думку позивача, порушує його право на належне пенсійне забезпечення.

До суду надійшов відзив на позовну заяву ( а.с. 30-31), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні вимог. Представник відповідача зазначив, що позовні вимоги в частині зобов`язання здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу поза межами 6-ти місячного строку звернення до суду повинні бути залишені без розгляду. На думку відповідача, виходячи зі змісту мотивувальної та резолютивної частин рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022 підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12.04.2023, відповідно до Закону № 2262-XII, особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Оскільки позивач не належить до вищезазначеної категорії осіб, висновки викладені в Рішенні № 7-р до нього не застосовуються, розмір пенсії станом на момент перерахунку пенсії згідно рішення суду станом на 06.01.2023 складав 13 905,20 грн, а з 01.03.2026 – розмір пенсії позивача становить 25950 грн. (з урахуванням обмеження максимальним розміром пенсії)

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач, є пенсіонером МВС України отримує пенсі. відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ( а.с.42-50).

Згідно матеріалів пенсійної справи, позивачу на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 по справі № 340/5313/23, яке набрало законної сили 03.11.2023, проведено перерахунок пенсії з 06.01.2023 та встановлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” ( а.с.49 зв).

Розмір пенсії позивача склав 21 793,58 грн., з урахуванням максимального розміру 20 930,00.

Відповідач зазначає, що оскільки позивач не належить до категорії осіб, на яких поширюються висновки, викладені в Рішенні № 7-р, а судове рішення від 03.10.2023 по справі № 340/5313/23 не містить зобов`язання щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, правові підстави для виплати пенсії без такого обмеження відсутні. Пенсія позивачу виплачується в межах десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2023, що передбачено нормами чинного законодавства України.

Не погоджуючись з обмеженням розміру пенсії, який виплачується, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Щодо посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних про зобов`язання здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу поза межами 6-ти місячного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом.

Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Тобто, у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення, не слід застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки застосування зазначеного строку матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.

Зазначена права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №806/1952/18 (адміністративне провадження №К/9901/66396/18).

У цьому контексті суд вважає за необхідне звернутися також до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 24 листопада 2020 року у справі № 815/460/18, за якою адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Принагідно суд зазначає, що посилання представника відповідача на правові висновки Великої палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16 –а від 24.12.2020 не є застосовними до спірних правовідносин, оскільки у зазначеній справі ВП ВС надавав правовий висновок щодо застосування ст. ст. 87, 98 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення”, а до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ст. 51 Закону України Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ.

Таким чином посилання представника відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права є необґрунтованими.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

Рішенням КСУ від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.

Конституційний Суд України приймаючи Рішення № 7-рп/2016, яким визнав такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

КСУ у Рішенні №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Суд також наголошує, що відповідачем не враховано визнання рішенням КСУ від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Ухваленням вказаного рішення Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія частини п`ятої статті 17 Основного Закону.

Відповідачем не надано доказів, як то передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України, правомірності дій, які полягали у тому, що нараховуючи позивачу пенсію з 06.01.2023 в розмірі 21 793,58 грн ( а.с.49,зв), з 01.03.2025 в розмірі 24 793,58 грн ( а.с.50 зв), з 01.03.2026 в розмірі 27 388,58 грн ( а.с.50 зв), її виплата обмежувалась з 01.06.2023 розміром 20 930 грн, з 01.03.2025 розміром 23 610 грн, з 01.03.2026 розміром 25 950 грн, а тому для захисту прав та інтересів позивача відповідача слід зобов`язати здійснити виплату пенсії у нарахованому розмірі з урахуванням проведених виплат.

Щодо позовних вимог в частині здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, починаючи з 19.04.2022 року, суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано та не надано доказів, що саме з цієї дати відповідачем порушено право позивача.

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що обмеження пенсії максимальним розміром застосовано відповідачем при перахунку пенсії позивача з 06.01.2023.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом частково задоволення позову.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, але даний спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, суд на підставі норми ч. 8 ст. 139 КАС України стягує з відповідача судовий збір у повному обсязі в сумі 1 331, 20 грн. ( а.с.13).

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійною фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження виплати ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, починаючи з 06.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1 331, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН