Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №340/1484/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1484/26

провадження № 2-ап/340/70/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, які полягають у невиконанні рішень суду, які набрали законної сили, а також визнати, що внаслідок довготривалого невиконання судових рішень, які набрали законної сили – спричиняється моральна шкода;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 3 % річних, що становить – 37353,56 грн., пені, що становить 219210,17 грн. та інфляційних збитків – 121613,30 грн., від суми заборгованості, яка становить 351 483,53 грн., а також у якості відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю органу державної влади суму в розмірі 130 000 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою ТААС від 09.06.2026 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 в справі №340/1484/26– скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказана справа надійшла до суду 01.07.2026 року та передана головуючому судді Петренко О.С. для вирішення питання щодо продовження розгляду справи.

Ухвалою суду від 06.07.2026 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачам.

Від відповідача 1,2 до суду надійшов письмовий відзив в якому вказано, що з позовними вимогами не погоджується та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази у справі суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем в судовому порядку оскаржено дії та рішення пенсійного фонду, що стосувались розміру його пенсійних виплат.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі № 340/10155/23 зобов`язано Головне управління відновити з 01.06.2023 нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі № 340/5977/2 зобов`язано Головне управління здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-705 від 08.09.2022, з урахуванням виплачених сум.

На виконання судового рішення, пенсійним фондом проведено відповідний перерахунок, сума доплати за рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 по справі № 340/5977/22, яке набрало законної сили 03.03.2023, склала 351 483,53 грн. за період з 01.12.2020 по 28.02.2023.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі № 340/3187/22 зобов`язано Головне управління провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 13.07.2021 № 9/3-217 "Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії" за аналогічною посадою, та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії.

Судом встановлено, що на виконання судового рішення в справі №340/5977/22 пенсійним фондом проведено відповідний перерахунок, сума доплати склала 351 483,53 грн. за період з 01.04.2019 по 31.01.2023.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 позивачу здійснено виплату доплати за рішенням суду у жовтні, листопаді та грудні 2025 року по 187,35 грн., у лютому 2026 року - 103,00 грн., у березні 2026 року - 101,00 грн., у квітні - травні 2026 року по 100,00 грн. та у червні 2026 року - 132,00 грн. Залишок невиплачених коштів по справі № 340/3187/22 становить 350 385,48 грн.

Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, вказує, що не зважаючи на існування судових рішень, орган пенсійного фонду не провів повного та належного розрахунку, що свідчить про невиконання судових рішень в повному обсязі.

Позивач, посилаючись на те, що нарахована, відповідно до судових рішень, сума пенсії, не виплачена, відповідач зобов`язаний виплатити позивачеві інфляційну різницю у вигляді 3% річних за кожен рік невиплати заборгованості, що складає 37 353,56 грн., пені, що становить 219 210,17 грн. та інфляційних збитків – 121 613,30 грн., від суми заборгованості, яка становить 351 483,53 грн., а також моральну шкоду, завданої протиправною бездіяльністю органу державної влади суму в розмірі 130 000 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (Закон № 4901-VI).

Згідно з частиною 2 статті 2 цього Закону, його дія не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Частиною 1 статті 3 Закону № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до частин 2, 4 статті 3 Закону № 4901-VI стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

За змістом частин 1 - 3 статті 5 Закону № 4901-VI у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем протягом п`яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі Порядок №845).

Відповідно до пункту 2 Порядку №845, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пункту 35 Порядку №845 Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): 1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; 3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; 4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; 5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Згідно з пунктом 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Згідно з пунктом 48 Порядку № 845, для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

Строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку.

Відповідно до пункту 49 Порядку №845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Суд зазначає, що на територіальні органи Державної казначейської служби України покладено обов`язок виконати рішення суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а у разі неможливості виконання рішення суду протягом двох місяців, обов`язок виконати таке рішення має Державна казначейська служба України у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей шляхом безспірного списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень у порядку черговості надходження виконавчих документів.

Пунктом 50 Порядку № 845 визначено, що компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів за черговістю надходження таких заяв стягувачів та після погашення заборгованості за рішеннями суду відповідно до пункту 3розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

З метою забезпечення гарантій виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", законодавець визнав достатнім строк у три місяці для перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів, і передбачив відповідальність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за порушення такого строку у вигляді виплати стягувачу компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

При цьому, законодавством чітко передбачено, що виплаті компенсації за порушення, встановленого законом, строку перерахування коштів передує заява стягувача.

Суд звертає увагу, що звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області не є заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в розумінні статті 378 КАС України, оскільки компетенцією щодо такої зміни наділено лише суд, що розглядав спір між сторонами, тобто суд у справах №340/10155/23, №340/5977/22 та №340/3187/22, а боржник (відповідач) не має права самостійно змінити спосіб та порядок виконання такого судового рішення, за яким у нього виник обов`язок перед позивачем.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до суду в провадженнях справ №340/10155/23, №340/5977/22 та №340/3187/22, із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, тобто з заявою про заміну зобов`язальної частини на стягнення суми заборгованості, не містять матеріали і доказів того, що така заява була задоволена, а також доказів подальшого звернення до Головного управління державної казначейської служби України в Кіровоградській області.

Додатково суд бере до уваги той факт, що Верховний Суд уже висловлював висновок щодо застосування Закону №4901-VI до спорів, що виникають унаслідок відмови в нарахуванні/виплаті компенсації за несвоєчасний перерахунок стягувачеві коштів на підставі рішення суду, але резолютивна частина якого передбачає саме звернення стягнення на кошти Державного бюджету України, а не одного з суб`єктів, що перелічений у статті 2 Закону №4901-VI.

У постанові від 23 вересня 2020 року у справі №П/811/169/16 Верховний Суд зазначив, що механізм виплати коштів за судовими рішеннями, що передбачають стягнення з Державного бюджету України, розроблено з метою вчасного та безумовного виконання державою своїх зобов`язань щодо виконання рішень суду. Однією із таких гарантій є запровадження додаткової відповідальності за несвоєчасне виконання судових рішень у вигляді виплати компенсації, передбаченої статтею 5 Закону № 4901-VI. Це означає, що у разі порушення органом Казначейства строків виплат, що здійснюються за судовими рішеннями, що передбачають виплати за рахунок бюджетних асигнувань, стягувач має право на отримання компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Виключенням є лише випадки, коли стягувачами за судовими рішеннями є організації, що фінансуються та утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 у справі №825/370/17 дійшов висновків, що стаття 5 Закону №4901-VI передбачає обов`язок нарахування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу.

03 жовтня 2023 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №686/7081/21, у якій відступила від висновку щодо застосування частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у правовідносинах, що виникли у зв`язку з несвоєчасним виконанням судового рішення про стягнення моральної шкоди за Законом № 266/94-ВР, сформульованого у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17656/16.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі порушення державою-боржником строку виконання судового рішення про стягнення на користь стягувача-кредитора коштів із Державного бюджету України (прострочення виконання підтвердженого судовим рішенням грошового зобов`язання держави з відшкодування завданої нею шкоди) стаття 625 ЦК України та частина перша статті 5 Закону № 4901-VI встановлюють ефективний компенсаторний механізм захисту від такого порушення, дозволяючи кредитору стягнути з держави 3 % річних від вчасно несплаченої за чинним рішенням суду суми й інфляційні втрати за період прострочення виконання цього рішення.

У разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина перша статті 5 Закону № 4901-VI). Отже, цей припис не встановлює інший, ніж у частині другій статті 625 ЦК України, розмір процентів річних за прострочення держави-боржника.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей (частина четверта статті 3 Закону № 4901-VI).

З огляду на цей припис прострочення держави-боржника настає за сукупності таких юридичних фактів:

- стягувач подав до органу ДКС України виконавчий документ про стягнення з держави коштів;

- держава за цим виконавчим документом не перерахувала кошти протягом трьох місяців з дня його надходження до органу ДКС України.

Тому припис частини другої статті 625 ЦК України щодо юридичних наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання боржником (зокрема державою) поширюється на випадки порушення підтвердженого (визначеного, конкретизованого) судовим рішенням грошового зобов`язання держави з відшкодування завданої нею шкоди з наступного дня після спливу трьох місяців від пред`явлення до виконання органу ДКС України виконавчого документа і включно до дня, що передує дню повного виконання судового рішення.

Зазначене також узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 755/10947/17.

З огляду на те, що позивач, не здійснив заходів щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб стягнення на його користь сум та не пред`явив це рішення до органу казначейської служби, звернення з даним позовом є передчасним через відсутність порушеного права в цій частині, оскільки обставини, що обґрунтовували би його наявність, відсутні. За відсутності порушеного права, відсутній і належний відповідач, що виключає підстави для розгляду та вирішення такого питання.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та у цій частині задоволенню не підлягають.

Як вже встановлено судом, за рішенням суду від 31.01.2023 у справі №340/5977/22 боржником є Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, а відтак саме вказаний суб`єкт є боржником у правовідносинах щодо сплати нарахованих пенсійних виплат у розмірі 351 483,53 грн., а відтак є належним відповідачем у справі.

За таких обставин, враховуючи, що матеріали справи не містять будь-яких доказів протиправності дій, рішень або бездіяльності Державної казначейської служби України у розрізі спірних правовідносин, у задоволенні позовних вимог, спрямованих до зазначеного суб`єкта, слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО