Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №357/11828/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11828/26

3/357/3690/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Закрасняного В.Ю.,

розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 694972 від 16 червня 2026 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягався до адміністративної відповідальності:

1) відповідно до постанови серії ЕНА № 7387421 від 16 червня 2026 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП (далі – протокол),

У С Т А Н О В И В:

16 червня 2026 року о 20 год 00 хв за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, Узинська ОТГ, с. Острійки, вул. Миру, 6, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Dio, без н.з., з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager та в закладі охорони здоров`я «Рокитнянська багатопрофільна лікарня», селище Рокитне, вул. Вокзальна, 86, ОСОБА_1 відмовився.

Вищевказаними діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У ході розгляду, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що транспортним засобом не керував, а лише перебував поруч із ним у стані алкогольного сп`яніння на момент прибуття працівників поліції. Він повідмовляв працівників поліції про те, що очікує, коли заберуть мопед. Свідків події на місці не було.

Водночас у судовому засіданні ОСОБА_1 не зміг пояснити, яким чином він прибув на мопеді від місця свого проживання до місця події, а також що саме відбувалося після його прибуття на вказане місце.

Захисник Закрасняний В.О. просив закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Мотивував його тим, що матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 взагалі керував транспортним засобом у момент, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що свідки події не залучалися та не допитувалися, а ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, а лише перебував поруч із ним.

За результатами розгляду, суддя керується такими положеннями закону та дійшла до таких висновків.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, … відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суддя зазначає, що порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлений ст. 266 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають … оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає не будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, а лише та, у якої виявлені одна або кілька ознак, перелічених у п. 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів…

Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, суддя заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що стверджується:

- протоколом, де зазначено, що «16 червня 2026 року о 20 год 00 хв за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, Узинська ОТГ, с. Острійки, вул. Миру, 6, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Dio, без н.з., з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager та в закладі охорони здоров`я «Рокитнянська багатопрофільна лікарня», селище Рокитне, вул. Вокзальна, 86, ОСОБА_1 відмовився.

Вищевказаними діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП».

У протоколі вказано про те, що від пояснень, підпису та отримання копії протоколу ОСОБА_1 відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 червня 2026 року, згідно якого, у результаті огляду проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Огляд не проводився, відмовився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що відносного ОСОБА_1 огляд не проводився, відмовився;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16 червня 2026 року, у яких зазначено про те, що 16 червня 2026 близько 20 год він самостійно їхав на мопеді та з власної необережності впав, тілесних ушкоджень не отримав, допомоги ШМД не потребує, від оформлення матеріалів по ДТП відмовляється.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 написав: «З моїх слів написано вірно», зазначив дату - 16 червня 2026 року та проставлено особистий підпис;

- постановою серії ЕНА № 7387421 від 16 червня 2026 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності, згідно якої, зокрема, він керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме немає посвідчення водія відповідної категорії;

- довідкою начальника відділення адміністративної практики батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області ДПП від 17 червня 2026 року, згідно якої, відповідно до інформації наявних баз даних ОСОБА_1 посвідчення водія серія НОМЕР_2 станом на 17 червня 2026 року рахується в статусі «вилучений»;

- рапортом поліцейського від 12 листопада 2025 року, згідно якого, 16 червня 2026 року о 20 год 14 хв перебуваючи у складі наряду «Вулкан 0815» ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) отримали виклик «ДТП з потерпілими» за адресою: АДРЕСА_2 .

Прибувши на місце події було виявлено транспортний засіб Honda Dio, без н.з., а поруч із ним на траві перебував чоловік.

Побачивши працівників поліції, він встав та почав розмовляти.

Під час перевірки документів було встановлено, що це ОСОБА_1 .

У ході встановлення обставин події з`ясовано, що ОСОБА_1 рухався на вказаному транспортному засобі до знайомого у стані алкогольного сп`яніння, після чого зупинився на узбіччі.

Поставивши мопед на підніжку, сів на траву, після чого мопед впав, а він поруч із ним заснув.

Від надання медичної допомоги відмовився.

Таким чином, факт ДТП свого підтвердження не знайшов.

Також у ході спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення.

ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній категорично відмовився.

Крім того, встановлено, що він керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії.

У зв`язку з цим було складено постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП серії ЕНА № 7387421 та протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 № 694972.

Від написання заяви ОСОБА_1 категорично відмовився.

Подія зафіксована на боді-камери Motorola № 475513, № 477912.

- дисками із відеозаписами від 16 червня 2026 року, згідно яких, зокрема, установлено, обставини зазначені у суті учиненого адміністративного правопорушення.

Так, працівники поліції працівники поліції, прибувши на місце події за викликом, виявили ОСОБА_1 , який лежав на узбіччі дороги поряд із мопедом та мав ознаки алкогольного сп`яніння.

Безпосередньо після прибуття працівників поліції на місце події підійшла жінка, яка прибула на велосипеді та повідомила, що саме вона викликала працівників поліції. У її присутності ОСОБА_1 перебував на узбіччі дороги. Жінка зверталася до нього із запитанням, навіщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки вона вважала, що з ним щось сталося після падіння.

Крім того, біля будинку, розташованого поблизу місця події, за парканом перебувала особа, яка повідомила працівникам поліції, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, під час руху не зміг розминутися на дорозі та впав. Бачив безпосередньо як ОСОБА_1 керував мопедом на дорозі. Від надання письмових пояснень зазначена особа відмовилася.

На вимогу працівника поліції пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 категорично відмовився.

За результатами зазначених обставин працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та долучено до нього відповідні письмові матеріали.

Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що підтверджує порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Суддя вважає, що досліджені письмові докази, відеозаписи є логічними, послідовними, взаємодоповнюючими, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності.

Докази зібрані поліцейським у спосіб та порядку встановленому КУпАП.

За таких обставин, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності.

Своєю чергою, суддя відхиляє надані пояснення ОСОБА_1 , оскільки вони спростовуються дослідженими доказами доданими до протоколу, які складені уповноваженою посадовою особою, зокрема, письмовими доказами, відеозаписами.

Так, до позиції сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини, тому що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, суддя ставиться критично, вважає їх обраним способом захисту спрямованим на ухилення від адміністративної відповідальності.

Зазначена позиція спростовується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, на якому зафіксовано пояснення свідків, надані ними на місці події, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16 червня 2026 року, а також постановою, відповідно до якої встановлено обставини керування ним транспортним засобом.

Таким чином, обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджуються сукупністю досліджених судом письмових та відеодоказів, які узгоджуються між собою та доповнюють один одного.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд констатував, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов`язана знати Правила дорожнього руху України.

Відмова ОСОБА_1 зафіксована на відеозапис, тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його пояснення не ґрунтуються на наявних у справах доказах.

Водночас поліцейський за внутрішнім переконання встановлює наявність ознак алкогольного сп`яніння та діє згідно інструкції, що зобов`язує його, зокрема, роз`яснити особі підстави для проведення огляду на стан сп`яніння, процедуру проведення такого огляду, суть вчиненого правопорушення.

З дослідженого відео вбачається, що поліцейськими виконані ці дії без тиску та примусу на водія ОСОБА_1 .

Відомості зафіксовані наданими відеозаписами в достатній мірі відображають обставини вчиненого правопорушення та фіксацію даного порушення, а також узгоджуються з іншими доказами наявними в матеріалах справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21липня 2011 рок у справі «Коробов проти України» Європейський суд з правлюдини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суддя зазначає, що наведені доводи у клопотанні сторони захисту спростовуються вище вказаними письмовими доказами, відеозаписами.

Отже, суддею надані мотиви щодо аргументів сторони захисту, що стосуються суті учиненого адміністративного правопорушення та мають важливе значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, зважаючи на характер вчиненого адміністративного правопорушення, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності притягався, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеного у ст. 23 КУпАП, а саме виховання винного у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.

Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.

Отже, розмір штрафу, який має сплатити ОСОБА_1 становить 1 000 х 17 = 17 000 гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 гривні.

Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3328 х 0,2 = 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред`явлена до виконання – протягом трьох місяців.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА