Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №354/66/26 — Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 354/66/26

Провадження по справі № 2/354/264/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

представників позивача адвокатів Власюк К.П., Калинич М.І.

представника відповідачки адвоката Сосновика А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ частини спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 16.01.2026 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ частини спільного майна подружжя, відповідно до якого просив: 1) визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки із кадастровими номерами 2611091201:13:005:0071 та 2611091201:13:005:0073, на яких він розташований; 2) визначити за кожним із співвласників право власності на частку у праві спільної сумісної власності на вказані об`єкти нерухомості; 3) визнати, що житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки із кадастровими номерами 2611091201:13:005:0071 та 2611091201:13:005:0073, на яких він розташований є неподільним об`єктом нерухомого майна, реальний поділ якого між співвласниками є неможливим без непропорційної шкоди його цільовому призначенню; 4) здійснити поділ житлового будинку АДРЕСА_1 та земельні ділянки із кадастровими номерами 2611091201:13:005:0071 та 2611091201:13:005:0073, на яких він розташований, шляхом продажу зазначеного об`єкта нерухомого майна з публічних торгів з подальшим розподілом коштів, отриманих від продажу порівну між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по кожному; 5) у разі неможливості здійснення продажу вказаного об`єкта нерухомого майна з публічних торгів надати право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самостійно здійснити продаж зазначеного майна за ринковою вартістю з подальшим розподілом коштів, отриманих від такого продажу у рівних частках-по кожному. В обгрунтування позову зазначив, що з 27.09.1997 перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачкою і від даного шлюбу у них є двоє синів, які на даний час повнолітні. За час шлюбу сторони набули у власність спірні об`єкти нерухомого майна, що розташовані у с. Татарів, право власності на які було зареєстроване за відповідачкою, відтак даний спір територіально підсудний Яремчанському міському суду Івано-Франківської області. Окрім цього у власності подружжя перебувають квартира АДРЕСА_2 , корпоративні права у товариствах, що зареєстровані у м. Києві, 21 земельна ділянка, що розташовані у АДРЕСА_3 транспортні засоби, що зареєстровані у селищі Макарів, корпоративні права у товариствах, що зареєстровані у селищі Макарів Бучанського району Київської області, які будуть предметом окремих судових проваджень. Позивачем здійснено оцінку спірних об`єктів нерухомості та зважаючи на відсутність домовленості між сторонами щодо порядку користування та розпорядження зазначеним майном, а також з метою припинення режиму спільної сумісної власності, єдиним реальним способом поділу житлового будинку разом із земельними ділянками є їх продаж з публічних торгів із подальшим розподілом коштів між співвласниками у рівних частках. У разі якщо продаж спірного майна виявиться неможливим позивач просить надати йому право самостійно здійснити продаж зазначеного майна за ринковою вартістю з подальшим розподілом отриманих коштів. Такий спосіб поділу спільного майна відповідає вимогам цивільного та земельного законодавства, забезпечує дотримання принципу рівності часток співвласників та є єдиним реальним механізмом припинення спільної власності за відсутності згоди між сторонами. Із урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 20.01.2026 вказаний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 02.02.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

10.03.2026 представник відповідачки адвокат Сосновик А.П. подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що відповідачка просить у задоволенні позову відмовити повністю, з наступних підстав: позовна заява подана за правилами виключної підсудності згідно ст.30 ЦПК України, що є невірним, так як позивач не вказав у заяві все майно, яке є у власності подружжя. Вартість решти майна суттєво більша вартості об`єктів нерухомості, розташованих в с. Татарів. У Макарівському районному суді Київської області розглядається справа №370/4184/25 про поділ майна між сторонами, провадження у якій відкрите 24.12.2025, у Печерському районному суді міста Києва розглядається справа №757/65965/25 про поділ майна між сторонами, провадження у якій відкрите 30.12.2025. При цьому, найбільша вартість майна вказана у позові, що поданий до Печерського районного суду. Запропонований позивачем варіант спільного поділ майна подружжя, не відповідає вимогам ст.70 СК України, оскільки найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц). Така поведінка позивача вказує на його недобросовісність при поділі майна та здійснюється ним з особистим корисним мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя, інтересам учасників справи, порушує принцип справедливості та відповідно до висновку Об`єднаної палати КЦС ВС від 11.11.2019 у справі №337/474/14 є зловживанням процесуальними правами. Звертаючись до суду із позовною заявою позивачем безпідставно розділено пов`язані між собою підставою виникнення позовні вимоги про поділ майна подружжя на окремі позови, в порушення правил виключної підсудності. Запропонований позивачем поділ майна, не відповідає інтересам відповідачки, є необ`єктивним та суттєво зменшує її частку. Крім того, позивач приховує від судів інформацію, про наявність у нього об`єктів нерухомості, а саме будинків, які з невідомих причин не введені в експлуатацію, однак останній ними користується. При цьому, просить надати йому дозвіл на продаж будинку в с. Татарів, для поділу отриманих коштів, фактично залишаючи ОСОБА_2 без нерухомості. Із урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити.

23.03.2026 представник позивача адвокат Власюк К.П. подала заперечення на відзив, у яких вказала, що норма ст.30 ЦПК України сформульована з використанням умовної конструкції «у разі якщо», що свідчить про право, а не обов`язок позивача поєднувати пов`язані між собою позовні вимоги щодо декількох об`єктів нерухомого майна в одному позові. При цьому наголошує, що у позовній заяві позивач повідомив суд про те, що позовну заяву у даній справі він подає виключно щодо об`єктів спільної сумісної власності, розташованих у селі Татарів, Івано-Франківської області, а також зазначив, що інше спільне майно сторін не є предметом даного спору та буде предметом окремих судових проваджень. Майно, щодо якого заявлено позовні вимоги у даній справі та у справах №370/4184/25, яка знаходиться у Макарівському районному суді Київської області, №757/65965/25, яка знаходиться у Печерському районному суді міста Києва, є різним за своїм об`єктним складом та місцезнаходженням. Кожен із об`єктів нерухомого майна, зазначених у даній справі та у справах №370/4184/25 та №757/65965/25 має самостійні індивідуальні ознаки, окреме місцезнаходження, місце реєстрації та окремий правовий режим. З огляду на викладене, до кожного з таких об`єктів підлягає застосуванню виключна територіальна підсудність, передбачена частиною першою статті 30 ЦПК України. Як зазначено у постанові Верховного Суду у справі №910/6644/18 від 09.09.2020 виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як прямо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. Відповідно до визначених ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» положень ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Враховуючи викладене, є підтвердженими ті факти та обставини, що в даному випадку мають бути застосовані правила виключної підсудності, і цей позов повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна, що є предметом даного спору. Поміж тим, оскільки спірні об`єкти майна не знаходяться в одному регіоні, а також не утворюють єдиного майнового комплексу, відсутні правові підстави для розгляду таких вимог у межах одного судового провадження, оскільки предмет та підстави позову у вказаних справах є відмінними, що виключає їх тотожність. Щодо доводів про те, що запропонований позивачем поділ майна подружжя не відповідає вимогам ст.70 СК України, то відповідачка обмежилася лише формальним твердженням про те, що запропонований поділ нібито не відповідає її інтересам, є необ`єктивним та призводить до зменшення її частки, не навівши при цьому жодних належних і допустимих доказів чи обґрунтованих розрахунків на підтвердження своєї позиції. Більше того, у разі дійсної незгоди із запропонованим порядком поділу майна, відповідачка не була позбавлена права звернутися до суду із зустрічним позовом, однак таким правом не скористалася.

22.04.2026 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Власюк К.П. про зміну предмету позову, відповідно до якої позовні вимоги викладено у наступній редакції:

1. Здійснити поділ в натурі будинку АДРЕСА_1 , загальною площею: 190,4 кв. м., шляхом виділу співвласникам часток із майна, що є у спільній сумісній власності, відповідно до варіанту №1 поділу, запропонованого у Висновку експерта Лісниченка С.В. № 26291 від 15.04.2026 року за результатами проведення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи, а саме:

1) виділити ОСОБА_1 в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна 59/100 частин будинку АДРЕСА_1 , площею 113,3 кв.м загальною вартістю 3397018,50 грн, що складається з: прихожої підсобною площею 14,4 кв.м вартістю 438209,14 грн; ванної підсобною площею 3,3 кв.м. вартістю 100422,93 грн; кімнати житловою площею 33,6 кв.м вартістю 1022487,98 грн; кухні підсобною площею 17 кв.м вартістю 517330,23 грн; туалету підсобною площею 2 кв.м вартістю 60862,38 грн; котельні підсобною площею 6,7 кв.м вартістю 203888,97 грн; гаражу підсобною площею 22,6 кв.м вартістю 687744,89 грн; тераси підсобною площею 6,2 кв.м вартістю 137838,03 грн; лоджії підсобною площею 4,4 кв.м вартістю 133897,24 грн; тераси підсобною площею 3,1 кв.м вартістю 94336,69 грн, з припиненням ідеальних часток;

2) виділити ОСОБА_2 в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна 41/100 частин будинку АДРЕСА_1 , площею 77,1 кв.м загальною вартістю 2346244,7 грн, що складається з: коридору підсобною площею 15,1 кв.м вартістю 459510,97 грн; кімнати житловою площею 13,6 кв.м вартістю 413864,18 грн; кімнати житловою площею 16,6 кв.м вартістю 505157,75 грн; кухні підсобною площею 16,5 кв.м вартістю 502114,64 грн; душевої підсобною площею 7,8 кв.м вартістю 237363,28 грн; кладової підсобною площею 3,6 кв.м вартістю 109552,28 грн; лоджії підсобною площею 3,9 кв.м вартістю 118681,64 грн, з припиненням ідеальних часток;

3) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки у праві спільної сумісної власності у розмірі 525387,00 грн;

4) припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 .

2. Здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2611091201:13:005:0073 за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до варіанту №1 висновку експерта ОСОБА_3 №26291 від 15.04.2026 року за результатами проведення судової будівельно- технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи, а саме:

1) виділити ОСОБА_1 в натурі земельну ділянку з кадастровим номером 2611091201:13:005:0073 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 265,1 кв.м, що має форму багатокутника БВГДЕЖЗЯЧФТСБ;

2) виділити ОСОБА_2 в натурі земельну ділянку з кадастровим номером 2611091201:13:005:0073 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 265,1 кв.м, що має форму багатокутника БСРПОНМЛЯЗИКАБ;

3) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 2611091201:13:005:0073 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 237,8 кв.м, що має форму багатокутника ФЧЛМНОПРСТФ;

4) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 2611091201:13:005:0073 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 237,8 кв.м, що має форму багатокутника ФЧЛМНОПРСТФ.

3. Здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2611091201:13:005:0071 за адресою:

АДРЕСА_4 ) визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя земельну ділянку з кадастровим номером 2611091201:13:005:0071 за адресою:

АДРЕСА_4 ) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 2611091201:13:005:0071 за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 66250,00 грн;

3) припинити право ОСОБА_1 на частку у спільному сумісному майні подружжя: земельній ділянці з кадастровим номером 2611091201:13:005:0071 за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування поданої заяви зазначено, що вказаний варіант поділу спільного майна подружжя узгоджується із чинною судовою практикою щодо належного способу захисту у справах про поділ спільного сумісної власності.

07.05.2026 представник відповідачки подав відзив на заяву про зміну предмету позову, у кому вказав, що позивачем було порушено правила виключної підсудності, що суперечить правовим позиціям Верховного Суду. Все спільне майно подружжя позивач, всупереч нормам законодавства розділив на 3 окремі позови, які були подані в Макарівський районний суд Київської області, Печерський районний суд міста Києва та Яремчанський міський суд Івано – Франківської області. У зв`язку з чим, в одній справі неможливо встановити весь перелік майна подружжя та здійснити його поділ рівними частинами між позивачем та відповідачем. Запропоновані варіанти поділу об`єкту нерухомості - будинку та земельних ділянок, не вирішать спір, а створять нові судові справи, що є неприпустимим. Більш того, технічні характеристики будинку не передбачають можливості виокремити другий поверх, зробити окремий вхід.

Ухвалою суду від 03.06.2026, постановленою без оформлення окремим документом із занесенням до протоколу судового засідання, за заявою представника відповідачки подане ним клопотання про направлення даної справи на розгляд до Макарівського районного суду Київської області за підсудністю залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 03.06.2026 підготовче провадження у даній справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представники позивача адвокати Калинич М.І. та Власюк К.П. позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі із урахуванням поданої заяви про зміну предмету позову з наведених мотивів.

Представник відповідачки адвокат Сосновик А.П. у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з мотивів, наведених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.09.1997, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.09.1997 та мають двох дітей, які на час розгляду справи є повнолітніми.

Даний шлюб розірвано згідно рішення Макарівського районного суду Київської області від 13.03.2026, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

29.12.2010 відповідачка ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левашовим О.Г., зареєстрованого у реєстрі за №2376 набула у власність житловий будинок АДРЕСА_5 на земельній ділянці площею 0,0768 га із кадастровим номером 2611091201:13:005:0073.

Окрім цього, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левашовим О.Г., зареєстрованого у реєстрі за №2377 ОСОБА_4 набула у власність земельну ділянку розміром 0,0768 га, кадастровий номер 2611091201:13:005:0073, цільове призначення-для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та на якій знаходиться житловий будинок із господарськими спорудами, що відчужується одночасно із земельною ділянкою.

Також 29.12.2010 ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левашовим О.Г., зареєстрованого у реєстрі за №2378 набула у власність земельну ділянку розміром 0,0100 га, кадастровий номер 2611091201:13:005:0071, цільове призначення-для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, вільну від забудови.

У вказаних договорах купівлі-продажу зазначено, що дані правочини вчинено за згодою чоловіка покупця ОСОБА_1 , яку посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левашовим О.Г., 29.12.2010 за реєстром №2375.

Відповідно до Звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «ОЦІНКА І ПАРТНЕР» станом на 17.12.2025 ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 7947500,00 грн.

Згідно Звітів про експертну грошову оцінку суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «ОЦІНКА І ПАРТНЕР» станом на 17.12.2025 ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0768 га із кадастровим номером 2611091201:13:005:0073 становить 44500,00 грн; ринкова вартість земельної ділянки площею 0,010 га із кадастровим номером 2611091201:13:005:0071 становить 132500,00 грн.

Відповідно до Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 17.01.2026 оціночна вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 9972898,58 грн, оціночна вартість земельної ділянки із кадастровим номером 2611091201:13:005:0073 становить 56663,04 грн.

Відповідно до Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 19.01.2026 оціночна вартість земельної ділянки із кадастровим номером 2611091201:13:005:0071 становить 154498,18 грн.

Як вбачається із висновку судового експерта Лісниченко С.В. №26291 від 15.04.2026, виконаного на замовлення ОСОБА_1 для подання до суду, за результатами проведення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи встановлено, що станом на час проведення дослідження ринкова вартість земельної ділянки із кадастровим номером 2611091201:13:005:0073 становить 1485005,00 грн; ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 5743264,00 грн.

Враховуючи розташування забудови та планування будинку, вимоги нормативної документації та рекомендацій, на розгляд суду надаються два варіанти поділу будинку по АДРЕСА_1 з відхиленням від часток співвласників та (додаток №3 до висновку варіанти №1, 2) та два відповідні варіанти поділу земельної ділянки із кадастровим номером 2611091201:13:005:0073 згідно часток співввласників та без відхилення від вказаних часток (додаток №4 до висновку варіанти №1,2).

По варіанту поділу №І співвласнику частки №1 слід виділити наступні приміщення: прихожу 1-1 площею 14,4 кв.м вартістю 438209,14 грн; ванну 1-1а площею 3,3 кв.м вартістю 100422,93 грн; кімнату 1-2 житловою площею 33,6 кв.м вартістю 1022487,98 грн; кухню 1-3 площею 17 кв.м вартістю 517330,23 грн; туалет 1-4 площею 2 кв.м вартістю 60862,38 грн; котельню І площею 6, 7 кв.м вартістю 203888,97 грн; гараж ІІ площею 22,6 кв.м вартістю 687744,89 грн; терасу площею 6,2 кв.м. вартістю 137838,03 грн; лоджію площею 4,4 кв.м вартістю 133897,24 грн; терасу площею 3,1 кв.м вартістю 94336,69 грн, а всього приміщень загальною вартістю 3397018,48 грн.

Співвласнику частки №2 за вказаним варіантом слід виділити наступні приміщення: коридор 1-5 площею 15,10 кв.м вартістю 459510,97 грн; кімнату 1-6 житловою площею 13,60 кв.м вартістю 413864,18 грн; кімнату 1-7 житловою площею 16,60 кв.м вартістю 505157,75 грн; кухню 1-8 площею 16,50 кв.м вартістю 502114,64 грн; душеву 1-9 площею 7,80 кв.м вартістю 237363,28 грн; кладову 1-10 площею 3,60 кв.м вартістю 109552,28 грн; лоджію площею 3,90 кв.м вартістю 118681,64 грн, а всього приміщень загальною вартістю 2346244,75 грн.

Згідно вказаного варіанту поділу частка співвласника №1 становить 59/100, частка співвласника №2 становить 41/100.

Відступ від ідеальних часток (розмір компенсації) в грошовому виразі становить: для першого співвласника (1/2) - на 525387,00 грн більше, для другого співвласника (1/2) - на 5252387,00 грн менше.

Для обладнання двох ізольованих квартир у будинку необхідно виконати наступні будівельні роботи: закласти отвір між приміщеннями 1-1- та 1-5; влаштувати перегородку з дверним отвором між приміщеннями 1-1 та 1-1а; обладнати ванну кімнату в приміщенні 1-1а; обладнати кухню в приміщенні 1-8; влаштувати вхідний дверний отвір та зовнішні сходи на другий поверх.

По варіанту поділу №ІІ співвласнику частки №1 слід виділити наступні приміщення: прихожу 1-1 площею 14,4 кв.м вартістю 438209,14 грн; ванну 1-1а площею 3,3 кв.м вартістю 100422,93 грн; кімнату 1-2 житловою площею 33,6 кв.м вартістю 1022487,98 грн; кухню 1-3 площею 17 кв.м вартістю 517330,23 грн; туалет 1-4 площею 2 кв.м вартістю 60862,38 грн; терасу площею 6,2 кв.м вартістю 137838,03 грн; лоджію площею 4,4 кв.м вартістю 133897,24 грн; терасу площею 3,1 кв.м вартістю 94336,69 грн, всього приміщень загальною вартістю 2505384,61 грн.

Співвласнику частки №2 за вказаним варіантом слід виділити наступні приміщення: коридор 1-5 площею 15,10 кв.м вартістю 459510,97 грн; кімнату 1-6 житловою площею 13,60 кв.м вартістю 413864,18 грн; кімнату 1-7 житловою площею 16,60 кв.м вартістю 505157,75 грн; кухню 1-8 площею 16,50 кв.м вартістю 502114,64 грн; душеву 1-9 площею 7,80 кв.м вартістю 237363,28 грн; кладову 1-10 площею 3,60 кв.м вартістю 109552,28 грн; котельню І площею 6,7 кв.м вартістю 203888,97 грн; гараж ІІ площею 22,6 кв.м вартістю 687744,89 грн; лоджію площею 3,90 кв.м вартістю 118681,64 грн, а всього приміщень загальною вартістю 3237878,62 грн.

Згідно вказаного варіанту поділу частка співвласника №1 становить 44/100, частка співвласника №2 становить 56/100.

Відступ від ідеальних часток (розмір компенсації) в грошовому виразі становить: для першого співвласника (1/2) - на 366247,00 грн менше, для другого співвласника (1/2) - на 366247,00 грн більше.

Для обладнання двох ізольованих квартир у будинку необхідно виконати наступні будівельні роботи: закласти отвір між приміщеннями 1-1- та 1-5; влаштувати перегородку з дверним отвором між приміщеннями 1-1 та 1-1а; обладнати ванну кімнату в приміщенні 1-1а; обладнати кухню в приміщенні 1-8; влаштувати вхідний дверний отвір та зовнішні сходи на другий поверх.

Згідно варіанту №1 поділу земельної ділянки із кадастровим номером 2611091201:13:005:0073 першому співвласнику слід виділити земельну ділянку площею 265,1 кв.м, що має форму багатокутника БВГДЕЖЗЯЧФТСБ; другому співвласнику земельну ділянку площею 265,1 кв.м, що має форму багатокутника БСРПОНМЛЯЗИКАБ, земельну ділянку площею 237,8 кв.м, що має форму багатокутника ФЧЛМНОПРСТФ залишити у загальному користуванні співвласників.

Згідно варіанту №2 поділу земельної ділянки із кадастровим номером 2611091201:13:005:0073 першому співвласнику слід виділити земельну ділянку площею 247,9 кв.м, що має форму багатокутника БВГДЕЖЗЧФТСРЯБ; другому співвласнику земельну ділянку площею 247,9 кв.м, що має форму багатокутника БЯПОНМЛЧЗИКАБ, земельну ділянку площею 272,2 кв.м, що має форму багатокутника ФЧЛМНОПЯРСТФ залишити у загальному користуванні співвласників.

Експерт вказав, що поділ будинку та земельної ділянки за запропонованими варіантами вимагає відповідного розмежування інженерних систем, на підставі проектної та технічної документації, виконання (розроблення) якої не відноситься до завдань судової будіельно-технічної та земельно-технічної експертизи. Зазначені варіанти поділу вимагають перепланування будинку на двохквартирний, що потребує отримання та розроблення відповідної проектно-дозвільної документації, на підставі якої визначається вартість робіт з перепланування.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами суд встановив наступне.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 60 Сімейного кодексу (далі - СК України) встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дана стаття СК України кореспондується з ч.3 ст. 368 ЦК України, відповідно до якої майно набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст.61СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Статтею 68 СК України визначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі ст.71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При вирішенні спорів між подружжям про майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого із подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована. Один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17-ц, у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 № 464/7011/16-ц, від 09.07.2021 у справі №161/8116/19.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди — виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 638/18231/15-ц, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 314/2224/17.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ч.ч.1,3 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

У силу ч.1 ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

За приписами ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

У постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі №501/2148/17, від 28.07.2021 року усправі №310/7011/17, зроблено висновок, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) житлового будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Наведені вище правові висновки узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 року по справі №344/8200/14-ц,

а також у постановах Верховного Суду від 10.02.2021 року по справі №445/442/16-ц, від 21.05.2021 року по справі №592/6413/18, від 15.11.2021 року по справі №279/790/18, від 12.01.2022 року по справі №127/18807/19, від 31.03.2022 року по справі №289/852/18, від 20.05.2022 року по справі №490/3703/19, від 08.06.2022 року по справі №477/878/19, від 29.06.2022 року по справі №466/3008/17, від 26.07.2023 у справі №201/1346/18.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).

Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Як встановлено судом та підтверджується дослідженими доказами, ОСОБА_2 за час перебування у зареєстрованому шлюбі із позивачем на підставі договорів купівлі-продажу набула у власність спірні об`єкти нерухомого майна, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки із кадастровими номерами 2611091201:13:005:0071 та 2611091201:13:005:0073, що розташовані по АДРЕСА_1 .

У ході судового розгляду відповідачка не заперечила та не спростувала належними та допустимими доказами презумпцію спільності права власності подружжя на вказане майно, набуте у період шлюбу, а тому зазначені об`єкти нерухомого майна є спільною сумісною власністю подружжя та підлягають поділу між сторонами у справі.

Наданий позивачем висновок експерта ОСОБА_3 №26291 від 15.04.2026 за результатами проведення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи підтверджує технічну можливість поділу будинку між сторонами та створення двох окремих ізольованих квартир і містить по два варіанти поділу житлового будинку та земельної ділянки із кадастровим номером 2611091201:13:005:0073, на якій він розташований, із відступом від рівності часток співвласників у частині поділу будинку, з огляду на розташування забудови та планування будинку, а також вимоги нормативної документації та рекомендацій та без відступу у частині поділу земельної ділянки.

Оскільки сторони не досягли згоди стосовно поділу спірного житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, враховуючи згоду позивача на запропонований експертом варіант №1 такого поділу, за яким ОСОБА_1 виділяються у власність приміщення, що розташовані на першому поверсі будинку, а відповідачці ті, що знаходяться на другому поверсі, зважаючи на те, що відповідачкою не надано будь-яких заперечень стосовно вибору варіанту поділу та альтернативних варіантів поділу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити та поділити житловий будинок та земельну ділянку із кадастровим номером 2611091201:13:005:0073 згідно варіанту №1 висновку експерта, виділивши у власність ОСОБА_1 приміщення, визначені для першого співвласника загальною площею 113,3 кв.м та частину земельної ділянки площею 265,1 кв.м, що має форму багатокутника БВГДЕЖЗЯЧФТСБ, а ОСОБА_2 приміщення, визначені для другого співвласника загальною площею 77,1 кв.м та частину земельної ділянки площею 265,1 кв.м, що має форму багатокутника БСРПОНМЛЯЗИКАБ.

Також слід визнати за сторонами у рівних частках по право власності на частину земельної ділянки із кадастровим номером 2611091201:13:005:0073 площею 237,8 кв.м, що має форму багатокутника ФЧЛМНОПРСТФ, на якій розташований житловий будинок та виділ якої в натурі є неможливим.

При цьому суд враховує те, що висновок експерта №26291 від 15.04.2026 не містить відомостей, який саме співвласник має провести ті чи інші роботи, що вказані експертом з метою переобладнання житлового будинку на дві окремі ізольовані квартири, за варіантом поділу №1.

Зважаючи на те, що за вказаним варіантом поділу житлового будинку частка позивача у праві спільної власності збільшується та становить 59/100 частин, а частка відповідачки зменшується та складає 41/100 частин, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь відповідачки компенсацію за відступ від розміру ідеальних часток співвласників у сумі 525387,00 грн.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 у справі №707/2516/18 положення статті 152 ЖК України не стосуються вирішення питань технічної можливості поділу спірної нерухомості та визначення необхідності його здійснення. Тобто, стаття 152 ЖК України не застосовується при вирішенні спору співвласників про поділ спільного майна або про виділ з нього частки.

Тому відсутність у матеріалах справи технічних висновків про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки тощо не перешкоджає суду ухвалити рішення про суті спору, якщо наявний висновок судової будівельно-технічної експертизи.

Таким чином, у суду відсутні підстави вимагати від позивача проходження дозвільної процедури за правилами статті 152 ЖК України до ухвалення судом рішення про поділ спірного нерухомого майна.

Отже, ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього (до ухвалення такого рішення) подання до суду сторонами документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

Згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19).

При визначенні варіанту поділу спірного житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, суд приймає до уваги те, що за твердженням представників позивача, обраний позивачем варіант поділу №1 згідно висновку експерта хоча і передбачає більший відступ від ідеальних часток аніж варіант №2, проте відповідає існуючому порядку користування спільним майном, що склався між сторонами, а також за вказаного варіанту поділу саме на позивача покладається обов`язок сплатити відповідачці компенсацію за відступ від ідеальної частки у праві спільної власності.

Посилання представника відповідачки на те, що запропоновані варіанти поділу спірного майна призведуть до наступних судових спорів не можуть слугувати належною підставою для відмови у задоволенні позову, враховуючи право колишнього подружжя на поділ спільного майна та на виділ в натурі частки, майна, що перебуває у спільній власності.

Будь-яких доказів, які б підтверджували те, що на час розгляду справи між сторонами склався та існує інший порядок користування спірним майном, а також щодо технічної неможливості поділу спірного житлового будинку із облаштуванням двох окремих ізольованих квартир згідно варіанту поділу №1 висновку експерта відповідачкою суду не надано.

ОСОБА_2 також не наданий суду висновок експерта, виконаний на її замовлення, із клопотанням про призначення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи відповідачка та її представник у ході розгляду даної справи до суду не звертались.

При вирішенні позову в частині поділу земельної ділянки із кадастровим номером 2611091201:13:005:0071 суд враховує те, що вказана ділянка має площу 0,0100 га.

Позивач в обгрунтування заявлених вимог послався на те, що спільне користування зазначеним майном є неможливим. Із урахуванням площі земельної ділянки вона фактично є неподільною, частки співвласників не можуть бути виділені в натурі, оскільки є незначними, а припинення права на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди його інтересам, а тому єдиним варіантом вирішення спору вважає відмову від його частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку і отримання від відповідачки грошової компенсації за цю частку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2018 у справі №908/1754/17 дійшла до висновку, що припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

Будь-які докази, які б свідчили, що припинення права власності позивача на частку у спірній земельній ділянці може завдати істотної шкоди його інтересам у матеріалах даної справи відсутні.

За таких обставин, виходячи із встановлених обставин справи, зважаючи на те, що частка позивача у разі поділу земельної ділянки із кадастровим номером 2611091201:13:005:0071 складе 50 кв.м., що свідчить про те, що вказана частка є незначною, а припинення права власності на неї не завдасть значної шкоди співвласнику, суд приходить до висновку, що у цій частині позовні вимоги є доведеними та підлягають до задоволення шляхом припинення права власності ОСОБА_1 на частку вказаної земельної ділянки, стягнувши з відповідачки на його користь грошову компенсацію частки у спільному майні у розмірі 66250,00 грн.

При визначенні розміру грошової компенсації суд бере до уваги ринкову вартість спірної земельної ділянки, визначену у наданому позивачем Звіті про експертну грошову оцінку суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «ОЦІНКА І ПАРТНЕР», що є належним доказом на підтвердження дійсної вартості спірного майна.

З огляду на наявність взаємних грошових вимог сторін, остаточний розмір грошової компенсації підлягає визначенню судом з урахуванням взаємозаліку відповідних сум з метою досягнення рівності часток подружжя у спільному майні.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідачки грошової компенсації за відступ від ідеальної частки у праві спільної власності у сумі 459137,00 грн (525387-66250=459137).

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.

За приписами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом сплачено судовий збір у розмірі 15140,00 грн, який слід стягнути з відповідачки на його користь.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов –задовольнити.

Здійснити поділ в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 190,4 кв.м, шляхом виділу співвласникам часток із майна, що є у спільній сумісній власності, відповідно до варіанту поділу №1 висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи №26291 від 15 квітня 2026 року.

Виділити ОСОБА_1 в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна 59/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 113,3 кв.м, що складається з: прихожої підсобною площею 14,4 кв.м вартістю 438209,14 грн; ванної підсобною площею 3,3 кв.м вартістю 100422,93 грн; кімнати житловою площею 33,6 кв.м вартістю 1022487,98 грн; кухні підсобною площею 17 кв.м вартістю 517330,23 грн; туалету підсобною площею 2 кв.м вартістю 60862,38 грн; котельні підсобною площею 6,7 кв.м вартістю 203888,97 грн; гаражу підсобною площею 22,6 кв.м вартістю 687744,89 грн; тераси підсобною площею 6,2 кв.м вартістю 137838,03 грн; лоджії підсобною площею 4,4 кв.м вартістю 133897,24 грн; тераси підсобною площею 3,1 кв.м вартістю 94336,69 грн, загальною вартістю 3397018 (три мільйони триста дев`яносто сім тисяч вісімнадцять) гривень 50 коп.

Виділити ОСОБА_2 в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна 41/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 77,1 кв.м, що складається з: коридору підсобною площею 15,1 кв.м вартістю 459510,97 грн; кімнати житловою площею 13,6 кв.м вартістю 413864,18 грн; кімнати житловою площею 16,6 кв.м вартістю 505157,75 грн; кухні підсобною площею 16,5 кв.м вартістю 502114,64 грн; душевої підсобною площею 7,8 кв.м вартістю 237363,28 грн; кладової підсобною площею 3,6 кв.м вартістю 109552,28 грн; лоджії підсобною площею 3,9 кв.м вартістю 118681,64 грн, загальною вартістю 2346244 (два мільйони триста сорок шість тисяч двісті сорок чотири) гривні 70 коп.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Здійснити поділ земельної ділянки площею 0,0768 га з кадастровим номером 2611091201:13:005:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виділу співвласникам часток із майна, що є у спільній сумісній власності, відповідно до варіанту №1 висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи №26291 від 15 квітня 2026 року.

Виділити ОСОБА_1 в натурі у власність частину земельної ділянки з кадастровим номером 2611091201:13:005:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 265,1 кв.м, що має форму багатокутника БВГДЕЖЗЯЧФТСБ.

Виділити ОСОБА_2 в натурі у власність частину земельної ділянки з кадастровим номером 2611091201:13:005:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 265,1 кв.м, що має форму багатокутника БСРПОНМЛЯЗИКАБ.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 2611091201:13:005:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 237,8 кв.м, що має форму багатокутника ФЧЛМНОПРСТФ.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 2611091201:13:005:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 237,8 кв.м, що має форму багатокутника ФЧЛМНОПРСТФ.

У порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0100 га з кадастровим номером 2611091201:13:005:0071, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на частку земельної ділянки площею 0,0100 га з кадастровим номером 2611091201:13:005:0071, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки у праві спільної сумісної власності у розмірі 459137 (чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч сто тридцять сім) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено 01 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК