Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №352/860/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/860/26

Провадження № 2-о/352/71/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Гриньків Д.В.

секретар судового засідання Івасів В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

02.04.2026 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з заявою про встановлення факту перебування на утриманні.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним братом загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 . Заявник є особою з інвалідністю ІІ групи, стан його здоров`я обмежує можливість самостійного забезпечення власних життєвих потреб та свідчить про його непрацездатність. При цьому інвалідність настала до досягнення ним повноліття. ОСОБА_1 проживав разом із загиблим братом за однією адресою в АДРЕСА_1 , між братами існували фактичні сімейні відносини, які проявлялись у спільному проживанні, веденні спільного побуту, взаємній підтримці, постійному спілкуванні та турботі один про одного.

ОСОБА_1 є непрацездатною особою та окрім пенсії по інвалідності не має жодних інших джерел доходу. Розмір такої пенсії є недостатнім для забезпечення навіть базових життєвих потреб, зокрема витрат на харчування, лікування, комунальні послуги та інші необхідні витрати, у зв`язку з чим за життя саме ОСОБА_2 здійснював його матеріальне забезпечення, а також здійснював постійний догляд у зв`язку зі станом здоров`я. Така допомога була систематичною, регулярною та становила основне джерело засобів до існування заявника. Батько заявника - ОСОБА_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати - ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином, заявник є особою, позбавленою батьківського утримання, а єдиною особою, яка фактично забезпечувала його існування, був його брат - ОСОБА_2 . Зазначив, що заявник має інших братів та сестер, які мають кожен власну сім`ю, проживають окремо та не перебувають із заявником у відносинах утримання, не надають йому систематичної матеріальної допомоги та фактично не забезпечують його щодо життєвих потреб.

Унаслідок загибелі ОСОБА_2 заявник фактично втратив годувальника, що призвело до суттєвого погіршення його матеріального становища та порушення його права на належний соціальний захист. Тому просить суд встановити факт перебування заявника на утриманні загиблого брата.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Від представника ІНФОРМАЦІЯ_6 до суду надійшли пояснення, у яких зазначено таке. Так, причиною звернення ОСОБА_1 до суду слугувала відмова у здійсненні нарахування та виплати йому грошового забезпечення та додаткової винагороди на період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 , який зник безвісти під час відбиття збройної агресії російської федерації. Військовою частиною роз`яснено, що заявником не надано документів, що ОСОБА_2 був законним представником ОСОБА_1 . Крім цього вказав, що згідно пункту 6 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 р. № 449) чітко визначене коло членів сім`ї, яким може здійснюватися виплата військовослужбовця. грошового забезпечення пропавшого безвісти Виходячи із наведених вище норм законодавства, до членів сім`ї, яким здійснюються відповідні виплати, рідний брат не відноситься. Крім цього, в якості доказів проживання однією сім`єю заявником не надано жодного доказу. Аналізуючи приписи статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV представник вважає, що заявник до осіб, які можуть перебувати на його утриманні не відноситься. Просив прийняти дані пояснення по справі, залучити до участі у справі заінтересованих осіб, розгляд справи здійснювати без участі представника.

Від представника заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 до суду надійшли пояснення, в яких зазначено таке. Ознайомившись із заявою ОСОБА_1 та додатками, вважає, що обґрунтування заяви є недостатнім, належних доказів для встановлення факту перебування на утриманні загиблого не надано. Щодо доказів перебування на утриманні та встановлення даного факту вказав, що як вбачається із заяви не зазначено мету звернення до суду з такою заявою. Наведені у заяві аргументи щодо перебування заявника на утриманні є сумнівними. Зокрема, заявник просить суд встановити факт перебування його на утриманні у померлого військовослужбовця — рідного брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , однак з прохальної частини заяви не вбачається який саме період перебування на утриманні просить суд встановити заявник. Не зрозуміло в кого перебуває на утриманні заявник з 16 травня 2023 року. З часу загибелі брата пройшло 3 роки (тобто пройшли строки на отримання одноразової грошової допомоги за загибель (смерть) військовослужбовця), і незрозуміло чому лише зараз брат померлого вирішив встановити даний факт та з якою саме метою. Якщо мета заяви про встановлення факту перебування на утриманні є подання заяви та отримання пенсії по втраті годувальника, то в такому випадку заінтересованою особою є Головне управління Пенсійного фонду України у Івано — Франківській області. Крім цього вказав, що матеріали справи взагалі не містять доказів щодо отримання доходів Заявником до моменту проходження військової служби за мобілізацією, а відтак і, можливості та необхідності забезпечувати утримання брата. Просив у задоволенні заяви відмовити.

У поясненнях, надісланих суду, представник Міністерства оборони України вказав, що наведені у заяві аргументи щодо перебування заявника на утриманні є сумнівними. Надані заявником докази в їх сукупності не надають підстав для висновку про те, що Заявник перебував на утриманні загиблого брата. Потребу в допомозі з боку брата та співвідношення розмірів допомоги, яку заявник отримував від нього встановити не можливо, оскільки такі докази заявником не подані. Крім цього, матеріали справи взагалі не містять доказів щодо отримання доходів заявником до моменту проходження військової служби за мобілізацією, а відтак і, можливості та необхідності забезпечувати утримання брата. З урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та засад змагальності сторін, відповідно до яких заявник зобов`язаний довести обставини, на які посилається на підтвердження заяви, вважає недоведеним факт перебування заявника на утриманні загиблого брата.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 26.05.2026 року надіслала суду пояснення, які просила врахувати при розгляді даної справи та розгляд такої проводити без участі представника.

Представник заявника в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду подала заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати без її участі, вимоги заяви підтримала, просила такі задовольнити.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд». У додаткових поясненнях надісланих суду просив розгляд заяви здійснювати без його участі.

Заінтересовані особи Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явились, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд».

Представники заінтересованих осіб Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. До суду надіслали заяви, в яких просили розгляд справи здійснювати без участі представників.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 25.09.2026 року не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 5 ст.268 ЦПК України зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст.268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

02.04.2026 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з заявою про встановлення факту перебування на утриманні.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.04.2026 року головуючим суддею по даній справи визначено суддю Олійника М.Ю.

Ухвалою судді від 06.04.2026 року постановлено відкрити провадження у справі в порядку окремого провадження та призначити справу до розгляду. Залучено в якості заінтересованих осіб: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Військову частину НОМЕР_1 .

У зв`язку із відрахуванням судді Олійника М.Ю. зі штату Тисменицького районного суду Івано-Франківської області на підставі розпорядження керівника апарату призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №352/860/26.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 року справу №352/860/26 було передано на розгляд судді Гриньків Д.В.

Ухвалою судді від 08.06.2026 року постановлено прийняти до провадження цивільну справу №352/860/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні. Призначити судовий розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно витягу з реєстру Тисменицької територіальної громади з 30.07.2009 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Згідно Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 ОСОБА_1 за рішенням ВЛК від 12.10.1994 року визнаний непридатним до військової служби, виключений з військового обліку (а.с.9).

Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії ААД №063608 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю ІІ групи (інвалід з дитинства) (а.с.10).

У індивідуальній програмі реабілітації інвалідів №1522 від 08.10.2024 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , містяться відомості що останній є особою з інвалідністю з дитинства, група інвалідності 2 (друга) (а.с.11-13).

У висновку про час настання інвалідності від 14.09.2023 року обласної психіатричної МСЕК встановлено, що ОСОБА_1 визнається особою з інвалідністю ІІ групи, час настання інвалідності – з дитинства (а.с.14).

У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.17).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 народився ОСОБА_1 , батьками якого записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно витягу з реєстру Тисменицької територіальної громади від 22.01.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 з 15.04.2001 року зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.18).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 10.11.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_12 в районі м. Бахмут Донецької області під час воєнних дій (а.с.19).

Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , про що 17.11.2025 року складено відповідний актовий запис №49 (а.с.20).

Згідно довідки Тисменицької міської ради від 14.03.2025 року №49 видана Липівським старостинським округом № 3 Тисменицької міської ради, гр. ОСОБА_1 , жителеві села Липівка, Івано-Франківського району про те, що його мама ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 , дійсно народила і виховала до трьох річного віку дітей, а саме: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_15 ; ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_16 ; ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.21).

Згідно виписки з погосподарської книги за 1996-2000 роки у домогосподарстві проживали: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_18 ), ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 (а.с.22).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_13 померла (а.с.25).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_18 помер (а.с.24).

У відповідності до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 10.11.2025 року ОСОБА_9 , сповіщено про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , колишній стрілець кулеметного відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_8 , який з 16.05.2023 року вважався таким що зник безвісти біля населеного пункту Бахмут Донецької області, беручі участь у захисті цього міста. Відповідно до постанови ГУ Національної поліції України в Черкаській області слідчого управління про ідентифікацію особи, 06.11.2025 року встановлено, що тіло належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , дата загибелі – ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с.28).

У відповідності до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_6 адресату ОСОБА_10 від 20.05.2023 року №1/35 сповіщено про те, що Ваш браг, солдат ОСОБА_11 , 1978 р.н., срілець 3 кулеметного відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_8 , призваний 21.02.2023 на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_19 , безвісти зник 16.05.2023 року в ході бойових дій проти збройних формувань російської федерації у районі н.п, Бахмут Донецької області (а.с.29).

Згідно довідки військової частини НОМЕР_8 від 29.07.2023 року №02/01/750 солдат ОСОБА_2 , дійсно в період з 30.04.2023 по 17.05.2023 року брав участь у заходах необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області Бахмутському районі (а.с.31).

Згідно відповіді військової частини НОМЕР_8 відмовлено заявнику ОСОБА_1 у виплаті частки грошового забезпечення зниклого безвісти солдата ОСОБА_2 (а.с.30).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 є учасником бойових дій з 27.02.2025 року безтерміново (а.с.32).

Відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , 20.04.2024 року внесено у Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин на підставі №1551 від 20.05.2023 Відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції, кримінальне провадження 12023091250000171 від 20.05.2023 (а.с.35).

Згідно витягу Тисменицької міської ради від 19.09.2023 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.36).

Відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_8 «Про призначення службового розслідування про факту відсутності у підрозділі військовослужбовця військової частини НОМЕР_8 солдата ОСОБА_12 » з метою уточнення причин і умов, що спричинили відсутності у військовослужбовця, встановлено: вважати факт зникнення безвісті солдата ОСОБА_12 як таким, що пов`язаний під час виконання обов`язків військової служби, бойових завдань із захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України м складі військової частини в районі ведення воєнних (бойових) дій. під час дії правового режиму воєнного стану на території України та пов`язаним із захистом Батьківщини (а.с.37-39).

Представником заявника до матеріалів справи додане лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_20 .

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона є старшою сестрою заявника, в їх сім`ї було шестеро дітей та батьки. У 1998 році помер батько, на той час коли брат ОСОБА_14 служив у армії, після повернення захворіла мати, він опікувався і матір`ю і братом ОСОБА_15 , так як брат ОСОБА_16 має 2 групу інвалідності, за яким потрібен постійний супровід. Мати померла у 2013 році. Вказала, що ОСОБА_16 раніше ходив разом із братом ОСОБА_14 . ОСОБА_14 заробляв тим, що у господарствах різав свиней, ОСОБА_16 йому допомагав, це був їхнім заробітком. ОСОБА_14 одного разу їхав на сезонні роботи, однак повернувся оскільки в мами був цукровий діабет, вона хворіла. ОСОБА_16 слухав лише ОСОБА_14 , оскільки вони разом проживали в с. Липівка, весь час проводили разом. Коли ОСОБА_16 був у лікарні всі кошти з картки брата ОСОБА_14 , який вже служив, знімала племінниця і передавала йому на лікування. Зазначила, що після смерті матері брати ОСОБА_14 і ОСОБА_16 , а також третій брат проживали разом. Однак третій брат має залежність від алкоголю, наразі ніде не працює. Після мобілізації ОСОБА_14 , ОСОБА_16 з доходів мав пенсію по інвалідності, якої не вистачало на проживання, тому брат ОСОБА_14 допомагав йому коштами.

Свідок ОСОБА_9 , яка є рідною сестрою заявника в судовому засіданні показала, що ОСОБА_16 проживав разом із мамою, до школи не ходив. Це була важка дитини, ОСОБА_16 був всюди з мамою. У 2013 році померла матір, ОСОБА_14 практично замінив ОСОБА_15 матір, самостійно здійснював догляд за ОСОБА_15 , готував їсти, ходив на роботу, купував йому ліки. ОСОБА_16 є особою з інвалідністю з дитинства. Перший місяць як ОСОБА_14 мобілізували, останній надавав допомогу, оскільки пенсії по інвалідності ОСОБА_15 не вистачало. Батько помер ще у 1998 році. Брат ОСОБА_14 мав підзаробіток на будові, косив траву, різав свиней, ОСОБА_16 ходив завжди разом із ним. Зазначила, що ОСОБА_16 мав пенсію по інвалідності, якої йому не вистачало на проживання. ОСОБА_15 допомагав ОСОБА_14 . Коли ОСОБА_14 мобілізували, ОСОБА_16 перебував на лікуванні і зарплату ОСОБА_14 давали на його лікування. Брати проживали разом. У сім`ї є ще один брат, але він має проблеми з алкоголем.

Свідок ОСОБА_17 , який є старостою Липівського старостинського округу, в судовому засіданні вказав, що знайомий із сім`єю ОСОБА_18 дуже давно. Один з них - ОСОБА_16 має поганий розумовий розвиток, не вміє ні писати, ні читати. Вони проживали за рахунок того, що постійно ходили по людях працювати і так заробляли. ОСОБА_14 завжди із собою брав ОСОБА_15 . Зараз, коли немає ОСОБА_14 , ОСОБА_15 нікуди на роботу не беруть. Коли мобілізували ОСОБА_14 , люди в селі казали, що ОСОБА_16 без нього не виживе, оскільки ОСОБА_14 готував їсти та прибирав в хаті. Батько помер приблизно в 1998 році, а мати в 2013 року. ОСОБА_14 також переоформив на себе належний матері земельний пай і отримував з нього дохід. За однією адресою в с. Липівка з братами проживав також їх брат ОСОБА_19 , який на думку свідка, безвідповідальний, зловживає спиртними напоями, до війни працював, а зараз ні.

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Вирішуючи заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, суд виходив із такого.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Щодо інших юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, то їх може бути встановлено в судовому порядку, за умов, передбачених частиною другою статті 315 ЦПК України - якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Ці критерії застосовує Велика Палата Верховного Суду в постановах

від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 та від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22.

Предметом розгляду в цій справі є встановлення факту перебування позивача на утриманні свого рідного брата, який загинув при виконанні обов`язків військової служби.

За змістом частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції, чинній на 16.05.2023 року) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла на час смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_12 ) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_2 16.05.2023 року) Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Непрацездатними членами сім`ї вважаються діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків (пункт «а» частини четвертої статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. (частина перша статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначений у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23, яка підлягає врахуванню під час розгляду цієї справи відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України, вказано, що для цілей визначення того, чи є особа утриманцем у розумінні чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, необхідно встановити, чи має така особа право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Положення статті 16-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» свідчать, що для цілей призначення та отримання одноразової грошової допомоги, утриманці визначаються, як члени сім`ї, що мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, інвалідність встановлена з дитинства, тобто до 18 років. Батьки ОСОБА_2 та заявника померли. З часу смерті матері заявника у 2013 році (яка померла пізніше за батька), останній проживав, а також з 2009 року був зареєстрований, за однією адресою разом із рідним братом ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_12 . Догляд та забезпечення заявника здійснював ОСОБА_2 .

Як вбачається з мотивів заяви, встановлення факту перебування заявника на утриманні ОСОБА_2 необхідне для отримання одноразової грошової допомоги, як утриманця загиблого та призначення пенсії у разі втрати годувальника.

Відтак, зважаючи на досліджені у справі докази, показання свідків, судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи є особою з інвалідністю з дитинства, тобто до 18 років, та немаючи працездатних батьків, проживав разом із своїм братом ОСОБА_2 , який будучи військовослужбовцем загинув, а до того часу забезпечував його, тому вважає доведеним факт перебування ОСОБА_1 на утриманні рідного брата ОСОБА_2 .

А відтак заява підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 1-34,76-115,258-259,263-273,293-294,315-328 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні, задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні рідного брата ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 ;

заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_19 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_10 ;

ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 );

Міністерство оборони України, пр-кт. Повітрофлотський,6, м Київ, 03168, ЄДРПОУ: 00034022;

військова частина НОМЕР_8 ,

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088;

Рішення складене в повному обсязі 30.09.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.