Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №344/12058/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12058/26

Провадження № 2-а/344/146/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Чабанюк Ю.Б.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Бігун В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Бігун Вікторія Петрівна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.06.2026 року R566531 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення скасувати; закриття провадження по адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04 червня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 складено постанову R566531 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Підставою для її складання було невиконання ОСОБА_1 вимог ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

ОСОБА_1 вважає, що дана постанова є незаконною та винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Як вбачається із військово-облікового документу, сформованого у застосунку «Резерв +», адреса місця проживання (реєстрації) особи відповідає відомостям, що містяться у паспорті громадянина України ОСОБА_1 . Однак ОСОБА_1 у встановлений законодавством спосіб належним чином жодної оформленої повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ані особисто, ані засобами поштового зв`язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з`явитися, а також мету такої явки. Крім того, військово-облікові дані позивача були своєчасно оновлені у встановленому порядку, надалі не змінювалися, а відстрочка від призову під час мобілізації оформлена належним чином. Відтак позивач вважає, що правові підстави для застосування зазначеної норми у даному випадку відсутні.

Представник відповідача Антохова А.С. подала відзив на позовну заяву, у якому заперечує позовні вимоги, покликаючись на те, що 12.05.2026 засобами ЄДРПВР було сформовано повістку № 7305925 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Час та дата явки: 22.05.2026 о 14:00. Мета виклику: уточнення даних. Повістка підписана керівником ТЦК та СП ( ОСОБА_2 ), містить усі необхідні реквізити, включаючи персональні дані позивача, мету виклику, адресу явки, перелік необхідних документів та QR-код для перевірки її чинності. 14.05.2026 зазначена повістка була надіслана засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення). Відправлення здійснено через АТ «Укрпошта», доказом є Опис вкладення форми 107 до рекомендованого листа з трек-номером R067167917221, де зазначено найменування документа - «Повістка 7305925» на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . 21.05.2026 поштового відправлення повернуто відправнику (ТЦК та СП) з відміткою поштового оператора АТ «Укрпошта»: «Повернення Відправнику (Одержувач відсутній за вказаною адресою)2. Відстеження відправлення R067167917221 підтверджує цей статус. Відповідно до пункту 41 Постанови КМУ № 560, ця дата юридично вважається днем належного оповіщення особи про виклик.

Зазначено, що 22.05.2026 о 14:00 позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 у визначений у повістці час та місце. Повідомлення від позивача про наявність поважних причин неприбуття не надходило. Зазначене утворює об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період).

04.06.2026 позивач прибув до ТЦК та СП і подав заяву в паперовій формі на підставі статті 279-9 КУпАП. Заява від 04.06.2026 року власноруч підписана позивачем, у ній зазначено згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності та визнання допущеного порушення. Це є юридичною підставою для нескладання протоколу про адміністративне правопорушення. Того ж дня начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 винесено постанову № R566531 про накладення адміністративного стягнення (штрафу) у розмірі 17 000 грн. Постанова винесена відповідно до спрощеної процедури, визначеної ст. 279-9 КУпАП, з огляду на письмову заяву особи. Постанова містить роз`яснення про можливість сплати 50 % штрафу протягом 10 днів згідно зі ст. 300-3 КУпАП. 14.06.2026 закінчився десятиденний строк, передбачений статтею 289 КУпАП, на добровільне оскарження постанови про адміністративне правопорушення. Постанова набрала законної сили. Не погоджуючись з зазначеною постановою, після закінчення строку на оскарження позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Аргумент позивача про те, що він «не знав і не міг знати» про виклик, є юридично неспроможним. Держава створила прозорий механізм, згідно з яким ігнорування офіційної кореспонденції або неперебування за адресою реєстрації не звільняє особу від юридичних наслідків виклику. Подія правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП (неявка за викликом), є повністю доведеною об`єктивними доказами.

Позивач особисто, письмово та добровільно визнав свою вину і погодився на розгляд справи без його участі за спрощеною процедурою. Як підтверджується матеріалами справи, 04 червня 2026 року позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 і скористався своїм правом, передбаченим статтею 279-9 КУпАП. Ним було власноруч підписано та подано заяву, в якій дослівно зазначено: «будучи ознайомленим зі своїми правами та обов`язками, розуміючи суть скоєного правопорушення, не оспорюю допущене правопорушення та прийняте рішення щодо мене, згоден на притягнення мене до адміністративної відповідальності за моєї відсутності».

З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи (надано копію Довідки МСЕК серії 12 ААГ № 213346). Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особи, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Згідно з п. 6 Порядку № 560 мобілізаційні заходи, серед іншого, включають перевірку підстав щодо наявності або відсутності права на відсрочку. Станом на дату виклику та винесення оскаржуваної постанови Позивач не повідомляв ТЦК та СП про наявність групи інвалідності, відстрочку від призову не оформляв.

Враховуючи вищевикладене, твердження позивача про те, що наявність відстрочки робить виклик його до ТЦК «позбавленим правових підстав», є юридичною фікцією. Отримавши повістку № 7305925 (юридично - 21.05.2026), позивач був безумовно зобов`язаний прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 22.05.2026 о 14:00. Його свідома неявка утворює закінчений склад правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Просить відмовити у задоволені позову.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги. Просять задовольнити позов.

Представник відповідача не прибув у судове засідання. Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, згідно якої відповідач заперечує позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні позову, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою.

Суд, заслухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм фактичні правовідносини.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується паспортом громадянина України, серія та номер: НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається із військово-облікового документу, сформованого у застосунку «Резерв +», адреса місця проживання (реєстрації) особи відповідає відомостям, що містяться у паспорті громадянина України ОСОБА_1 .

Згідно Постанови № R566531 від 04.06.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

У постанові зазначено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210 КУПАП. На позивача накладено штраф у сумі 17000,00 грн.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Статтею 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

В силу положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни України зобов`язані зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,-за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

За приписами п.п. 2, 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів, Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі за текстом - Порядок № 560).

Вищевказаний Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За приписами підпункту 1 пункту 27 Порядку № 560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

У свою чергу, пунктом 28 Порядку № 560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Відповідно до пункту 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої:

порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 210-1 КУпАП);

повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 210-1 КУпАП);

вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).

Відповідачем на підтвердження надсилання позивачу повістки надано суду наступні документи:

копію повістки № 7305925 від 12.05.2026 про виклик громадянина ОСОБА_1 прибути до ТЦК та СП з метою уточнення даних (а.с. 42);

опис вкладення форма 107 до поштового відправлення (а.с. 43);

роздруківка трекінгу АТ «Укрпошта» - номер R067167917221 (а.с. 44).

Вказані документи підтверджують факт направлення повістки рекомендованим листом та факт фіксації поштовим оператором відсутності позивача за адресою 21.05.2026.

Також до матеріалів справи долучена заява ОСОБА_1 від 04.06.2026 про визнання порушення (а.с. 36).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі № 760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі № 536/583/17).

Враховуючи встановлені судом обставини справи та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 257-262, 286, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М.